«Медіа без вибору»: Наймасштабніший в історії протест польських ЗМІ
Плани уряду Польщі запровадити новий податок на рекламу в інформаційному просторі викликали шалений опір ЗМІ, критично налаштованих до нинішньої влади. На їхнє переконання, головна мета його запровадження – не збір додаткових коштів у бюджеті в рамках боротьби з COVID-19, а намагання під цим соусом зламати хребет незалежній журналістиці, яка активно критикує правлячу коаліцію Ярослава Качинського.
В уряді заперечують ці твердження й переконують, що йдеться про вирівнювання можливостей, аби великі міжнародні корпорації сплачували більше податків до польської скарбниці.
НАЙБІЛЬШИЙ ПРОТЕСТ ЗМІ В ІСТОРІЇ
У середу, 10 лютого, більшість польських ЗМІ вдалися до безпрецедентної в історії місцевих медіа акції: на один день телемовлення повністю чи частково припинили найбільші незалежні телеканали груп TVN і Polsat, обмежили інформаційні ефіри популярні польські FM-радіостанції RMF, ZET, ESKA та інші, зникли інформаційні повідомлення в найпопулярніших інтернет-сервісах Wirtualna Polska, Interia, Onet та багатьох інших. Загалом ідеться про більш як 40 медіагруп, які об’єднують багато інформаційних ресурсів, та окремі ЗМІ. За попередніми оцінками, у протестах у тій чи іншій формі брали участь понад 80% усіх учасників медійного ринку Польщі.
До них не приєдналися лише державні, католицькі медіа та ресурси, які симпатизують провладній Об’єднаній правиці Качинського.
У середу вранці на екранах телевізорів та інтернет-сторінках ЗМІ, які брали участь у протесті, з’явився напис великими літерами на чорному тлі «Медіа без вибору». На телеканалах рухома стрічка зі звуковим супроводом інформувала, що в цьому місці мала б бути улюблена програма, але сьогодні відбувається протестна акція, тож ЗМІ перепрошують за незручності телеглядачів та своїх торговельних партнерів. Крім того, учасники інформаційного протесту закликали всіх ознайомитися з відкритим листом ЗМІ до влади.
«Ми рішуче виступаємо проти використання епідемії як приводу для запровадження чергового, нового, винятково сильного навантаження на ЗМІ», – ідеться у відкритому листі.
У ньому наголошується, що новий податок насправді є побором, який потужно вдарить по польському глядачеві, читачеві, культурі, розважальному сектору, спорту та ЗМІ. На переконання авторів, його запровадження призведе до послаблення редакційних можливостей чи ліквідації частини польських ЗМІ, що обмежить для пересічного поляка право вибору. Призведе також до скорочення фінансування підготовки якісних журналістських матеріалів, регіональних ЗМІ.
Автори листа підкреслюють, що цей податок поглибить нерівність на медійному ринку Польщі: публічні ЗМІ й надалі отримуватимуть державну підтримку, а незалежні буде обтяжено новим побором.
ПЛАНИ ВЛАДИ
На початку лютого уряд поінформував, що ведеться робота над законом «Про додаткові доходи для Національного фонду здоров’я, Національного фонду охорони історичних пам’яток і створення фонду підтримки культури й національної спадщини у сфері ЗМІ». Власне, цей законопроєкт передбачає накладення податку на рекламу, яка з’являтиметься як у традиційних польських ЗМІ (газетах, радіо, телебаченні), так і в інтернет-ресурсах і соцмережах «Фейсбук», «Твіттер», «Інстаграм», «ТікТок», «Гугл», «Ютуб». Уряд Польщі розраховує, що вже у 2022 році до бюджету країни потрапить додатково від 800 млн до 1 млрд злотих (від 6 до 7,5 млрд грн), які в рамках подолання наслідків COVID-19 буде спрямовано на розвиток і підтримку системи охорони здоров’я, культуру і власне на розвиток ЗМІ.
Планується, що до 16 лютого зацікавлені суб’єкти можуть подавати свої зауваження і пропозиції до цього проєкту, потім відбуватимуться громадські слухання, а далі він розглядатиметься в парламенті. Закон мав би набути чинності з 1 липня 2021 року.
Загалом проєкт передбачає накладення від 2% до 15% податку з прибутків на рекламу. Ставка змінюватиметься залежно від типу ЗМІ, суми отриманих доходів і навіть самої реклами. Наприклад, найдорожче оцінено рекламу ліків і солодких газованих напоїв, щодо якої податок становитиме, відповідно, 10 і 15%.
Масовий протест польських ЗМІ став очевидною несподіванкою для влади, яка явно не сподівалася такого кроку. Речник польського уряду Пьотр Мюллер у день протесту запевняв, що законопроєкт перебуває лише на початковому етапі підготовки, і ще невідомо, яким буде його кінцевий вигляд.
Як переконують у польському уряді, не йдеться про жодну боротьбу з незалежними ЗМІ, а лише про те, щоб великі медійні концерни з іноземним капіталом чи глобальні соцмережеві гравці не уникали сплати податків у Польщі. Влада переконує, що мінімальний поріг оподаткування з реклами становитиме 15 млн злотих (понад 110 млн грн), а отже, це не зачепить слабших гравців на медійному ринку, зокрема локальну друковану пресу.
«Розмова про те, що це обмеження свободи слова і закривання рота медіа, є звичайною брехнею і маніпуляцією», – наголосив наступного дня після протесту по радіо Plus голова канцелярії прем’єр-міністра Міхал Дворчик. Він висловив сподівання, що після доопрацювання цей закон усе ж буде ухвалено.
Позицію уряду підтримують і низка ЗМІ та журналістських організації, які прихильно налаштовані до нинішньої влади. Зокрема, Центр моніторингу свободи ЗМІ при Асоціації польських журналістів (АПЖ) у своїй заяві підкреслив, що «Медіа без вибору» – це акція приватних ЗМІ щодо захисту інтересів своїх медіавласників від накладення на них нового податку.
Як зазначив у коментарі Укрінформу Анджей Клімчак – головний редактор щоквартального видання «Форум журналістів», що видає АПЖ, насправді рекламний бізнес у Польщі опанований іноземним капіталом, тож більше реклами і прибутків від нього отримують саме приватні ЗМІ з іноземною формою власності. Новий податок спрямовано на те, щоб великі медійні компанії з іноземним капіталом не уникали сплати податків у Польщі. Журналіст також зауважив, що цей податок нікого не фаворизує, адже його сплачуватимуть як приватні, так і публічні ЗМІ, а отже, втрачатимуть усі.
АРГУМЕНТИ ОПОЗИЦІЇ
Не є таємницею, що правляча партія «Право і Справедливість» (ПіС) та її лідер Ярослав Качинський віддавна повторюють, що польський медійний ландшафт є викривленим, більшість ЗМІ відверто підтримують ліволіберальні політичні сили й занадто критичні до правоконсерваторів. Провину за це вони покладають на власників польських засобів масової інформації, значна частина яких перебуває в руках іноземного капіталу. Не поодинокими є випадки, коли провладні політики і ЗМІ називають польські медіа з німецьким приватним капіталом «німецькими», натякаючи, що Берлін таким чином намагається впливати на польську політику.
Качинський віддавна повторює, що необхідні зміни на медійному ринку, аби більшість польських ЗМІ перебували в руках польського, а не іноземного капіталу. На цьому полі є вже певні успіхи. Зокрема, торік у грудні державний нафтовий концерн PKN Orlen придбав у німецької компанії Verlagsgruppe Passau польську видавничу групу Polska Press, яка володіє понад 20 регіональними друкованими ЗМІ та кількома регіональними телеканалами.
Ініціатори медійного протесту переконують, що метою нового податку є саме маргіналізація незалежних ЗМI та зменшення їхніх можливостей критикувати владу. Вони не мають сумніву, що ця «данина» (так вони назвали цей податок), спрямована саме проти них.
«Ми це називаємо даниною, а не податком, оскільки, як компанії, легально працюючи в Польщі, ми платимо великі податки, ідеться про сотні мільйонів злотих. Тим часом влада хоче накласти максимальну данину, аби ще більше послабити незалежні ЗМІ, закрити їм рота», – переконує в коментарі Укрінформу заступник головного редактора Gazeta Wyborcza Роман Імєльський.
Учасники медійного протесту не залишають сухого місця на аргументації влади та провладних ЗМІ.
Аргумент про те, що незалежні ЗМІ, зокрема з іноземним капіталом, ухиляються від сплати податків у Польщі, вони називають неправдивим. І наголошують, що приватні медіакомпанії, як і будь-який інший бізнес, сплачують багатомільйонні податки в країні, що легко перевірити в їхніх відкритих річних фінансових звітах.
Інше питання – оподаткування світових соцмережевих корпорацій. Їх, як переконують учасники протесту, потрібно оподатковувати окремо, а не кидати до одного кошика разом з традиційними ЗМІ. З цього податку цифрові гіганти можуть заплатити лише 50-100 млн злотих, а решту платитимуть традиційні ЗМІ. І ще зовсім не факт, що великі компанії погодяться платити новий податок. Вони можуть просто відмовитися це робити, а тому рамки їхнього оподаткування треба узгоджувати на рівні Євросоюзу.
Також не до кінця правдивим учасники протесту називають аргумент влади про рівномірне податкове навантаження на всі ЗМІ, зокрема й провладні. На їхнє переконання, хоча вони й оподатковуватимуться, але публічні ЗМІ отримують від держави 2 млрд злотих (14 млрд грн) прямого фінансування. Крім того, гротескною вони називають ситуацію, коли кошти, стягнуті за цим податком з незалежних ЗМІ, можуть піти на фінансування провладних. Провладні ЗМІ зараз також мають перевагу над опозиційними, оскільки отримують багатомільйонні рекламні замовлення від стратегічних державних компаній Польщі. Натомість критичні до влади ЗМІ не отримують держпідтримки й рекламних замовлень від державних компаній, а в умовах кризи, зумовленої пандемією, втрачають дедалі більше доходів від реклами, бо цей ринок значно скоротився.
Стягнуті завдяки новому податку кошти, як переконують учасники протесту, не надто значні в рамках бюджету країни й не розв’язують проблем наповнення бюджету Національного фонду здоров’я. Але для ЗМІ вони є величезними, їх втрата може завдати величезного удару по незалежній журналістиці.
Останнім часом дедалі частіше в польському опозиційному середовищі можна почути твердження, що Качинський мріє піти угорським шляхом, адже завдяки запровадженому у 2014 році податку на рекламу прем’єру Угорщини Віктору Орбану вдалося майже знищити й маргіналізувати критичні до влади ЗМІ. Утім, як переконують опозиційні ЗМІ, ситуація в Польщі та Угорщині різна: у країні над Віслою існує доволі сильна опозиція до чинної влади й інше, більш критичне суспільство.
Польський експерт з угорським корінням Домінік Хегг, який веде інтернет-сторінку про Угорщину Kropka.hu, у коментарі Укрінформу погоджується, що Орбану завдяки запровадженню податку на рекламу вдалося маргіналізувати незалежні ЗМІ, зробити їх менш критичними до влади. Цей податок також стосувався соцмережевих корпорацій, але вони відмовилися його платити, і нині в Угорщині тривають судові баталії з цього приводу. Він також переконаний, що на відміну від угорського суспільства, польське не погодиться так легко на утиски свободи слова.
ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Опозиційні до влади ЗМІ побоюються, що правляча ПіС намагатиметься швидко завершити консультації з приводу цього закону й не зволікатиме з його ухваленням. Утім, проблема з його затвердженням у парламенті все ж може з’явитися. Усі опозиційні ЗМІ, включно з націоналістичною Конфедерацією, уже заявили, що не підтримають законопроєкт. Утім, більшою проблемою можуть бути не вони, а менші коаліційні партнери ПіС – партії «Солідарна Польща» та «Порозуміння», без згоди яких політсила Качинського не зможе набрати більшості голосів. Їхні лідери – міністр юстиції Збігнєв Зьобро та віцепрем’єр-міністр, міністр розвитку, праці й технологій Ярослав Говін – уже визнали, що з ними ніхто не консультувався щодо податку на рекламу, і вони трохи пізніше оголосять свою позицію з цього приводу. Однак навряд чи ці політсили підуть на конфронтацію з Качинським і, найпевніше, підтримають законопроєкт.
Маршалок Сенату Томаш Гродзький у четвер під час виступу в ЗМІ заявив, що демократична більшість у верхній палаті польського парламенту «не підтримає замах на вільні медіа чи інші спроби поставити під сумнів демократичний устрій країни». Сенат, у якому більшість має опозиція, найпевніше, відкине цей проєкт. Але це не зможе зупинити його ухвалення. Тож ключовою може стати роль президента Польщі. Анджей Дуда зазначив, що поки що не знає деталей законопроєкту. Але, на його погляд, учасники протесту «Медіа без вибору» дещо перебільшують, стверджуючи про порушення свободи слова. На його переконання, ідеться не про свободу слова, а про гроші власників медіакорпорацій.
З цього можна зробити висновок, що польський лідер, найпевніше, підтримає законопроєкт.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото автора
