Вакцини проти COVID-19 є, але світ досі трясе від страху та безвідповідальності

Вакцини проти COVID-19 є, але світ досі трясе від страху та безвідповідальності

Укрінформ
Поки уряди борються за вакцини, «населення» протестує проти обмежень та вакцинації. А вірусу все одно – він собі далі мутує

Здавалося б широке представництво вакцин проти COVID-19 у світі і запуск їхнього масового виробництва мали б принести заспокоєння людству, внести ясність у майбутнє після тривожних часів. Але поки що все навпаки – з’являються нові штами, які підривають упевненість щодо ефективності деяких вакцин, виникають все нові проблеми із забезпеченістю вакцинами, у той час, як – то там, то тут – населення протестує, втомившись від обмежень. Після нетривалого святкового затишшя людство знову увійшло у зону турбулентності. Що ж у ній відбувається – дізнавався Укрінформ.

Нові штами коронавірусу навчилися обманювати імунітет

Нині людству уже відомо про три нових штами коронавірусу – «британський», «південноафриканський» і «бразильський». Усі три є значно заразнішими за початковий «вуханський» варіант, але даних про те, як вони специфічно впливають на тяжкість перебігу хвороби, поки немає.

Наприклад, перші два варіанти, як свідчать дані досліджень, є на 50% заразнішими. «Бразильський» штам вірусу теж викликав занепокоєння учених, оскільки сплеск захворюваності в Манаусі (місто в Північному регіоні Бразилії і столиця штату Амазонас), де раніше перехворіло 76% населення (а цього має бути достатньо для колективного імунітету), засвідчив про те, що мутації дозволяють «обійти» уже сформований імунний захист.

Але якщо досліджень дієвості вакцин проти «бразильського» штаму ще не проводилося, то щодо «південноафриканського» штаму вони вже з’явилися. Як повідомляє Reuters, вакцини Novavax Inc та Johnson & Johnson виявилися менш ефективними у запобіганні COVID-19 в учасників випробувань у Південній Африці, де новий штам вірусу вже широко поширений, порівняно з країнами, де він рідкісний.

Згідно з попередніми даними, вакцина від Novavax ефективна на 50% для запобігання COVID-19 серед людей у ​​Південній Африці. Це значно менше порівняно з результатами досліджень у Великій Британії, де цей показник склав 89,3%. «Очевидно, що мутації зменшують результативність вакцини», – сказав директор Національного інституту алергій та інфекційних хвороб США Ентоні Фаучі.

Ентоні Фаучі
Ентоні Фаучі

Компанія Johnson&Johnson заявила, що у США, де південноафриканський штам вперше зафіксували в кінці січня, ефективність вакцини проти нього досягла 72% порівняно із лише 57% у Південній Африці, де він становив 95% випадків COVID. Тепер же, як зазначає видання, питання у тому, якою буде ефективність вакцин від Pfizer Inc /BioNTech і Moderna Inc у протистоянні новим штамам, адже їхня ефективність у 95% оцінювалася до того, як стало відомо про нові версії коронавірусу.

Без скандалів не обійшлося

А тим часом у Євросоюзі, де країни попередньо замовили вакцини у різних виробників для понад 170% населення, виникли проблеми з її виробництвом. Шведсько-британська компанія AstraZeneca, яка отримала замовлення на 400 мільйонів доз вакцин від ЄС, повідомила, що більш ніж удвічі зменшить кількість доз, призначених для країн ЄС. Затримки пояснюються проблемами з постачальником сировини. Через порушення домовленостей, між компанією та ЄС розгорівся справжній скандал. Масла у вогонь скандалу додало ще й те, що водночас із затримками для ЄС, компанія не збирається знижувати обсяги постачань до Великобританії, повідомляє DW. 28 січня уряд Бельгії на прохання Єврокомісії направив інспекторів на завод AstraZeneca, де виробляється вакцина, аби пересвідчитися, що вакцину не постачають до інших країн поза чергою. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС інвестував мільярди євро у розробку вакцин, тож тепер виробники препаратів від COVID-19 повинні виконувати договірні зобов'язання щодо постачання.

Про затримки у виробництві повідомив й інший виробник – Pfizer/ BioNTech. Раніше там попередили, що проводитимуть роботи з вдосконалення виробничих потужностей, через що тимчасово скоротяться поставки вакцини у Європу. Приміром, Румунія та Польща отримали лише 50% очікуваної партії, Італія отримала на 30% менше вакцин, ніж очікувала, повідомила «Європейська правда». Італія навіть готує позов до суду через невиконання умов договору виробниками Pfizer і AstraZeneca, про що сказав міністр закордонних справ країни Луїджі ді Майо в інтерв'ю телерадіостанції RAI.

Але зменшення поставок у розвинені країни є меншою проблемою на фоні того, що бідні країни їх взагалі досі не отримують. Так, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус заявив, що через нерівномірний розподіл вакцин від коронавірусу світ «перебуває на межі катастрофічного морального провалу». За його словами, станом на 18 січня 49 країн із високим рівнем доходу розподілили понад 39 мільйонів доз вакцин від COVID-19, водночас як деякі найбідніші країни отримали лише 25. «Не 25 мільйонів, не 25 тисяч, а 25», – уточнив Гебреєсус (йдеться про Гвінею).

Сумна іронія в тому, що Україна теж досі не отримала жодної поставки. А найближчі перспективи виявилися іще гіршими за очікування. Якщо спочатку повідомлялося, що перший транш вакцини для України в межах глобальної ініціативи COVAX Україна отримає в обсягах 1,2 мільйони доз, то нині остаточно стало відомо про 117 тисяч доз... Єдиним позитивним моментом у цій ситуації є те, що ми отримаємо високоефективну вакцину виробництва Pfizer/BioNTech.

Може, комусь та вакцина і не потрібна

Антикарантинні протести у Відні
Антикарантинні протести у Відні

Та поки уряди змагаються у гонці за вакцинами, їхні громадяни не надто переймаються своєю безпекою – у останні дні січня Європою пройшла хвиля антикарантинних протестів. Приміром, у Відні близько 10 тисяч австрійців вийшли на так звану «прогулянку» – в країні з кінця грудня триває жорсткий локдаун, який був подовжений до 8 лютого. Як повідомляють ЗМІ, велику частину протестувальників склали прибічники ультраправої партії, які також вимагали відставки канцлера Себастіана Курца.

Між тим, попри те, що Бельгія має один з найбільших у світі показників смертності на душу населення від COVID-19, у Брюсселі теж відбулася антикарантинна демонстрація. Вона закінчилася затриманням 300 людей, щоправда активістів практично одразу звільняли після процедури встановлення особи.

А у Будапешті до протестувальників долучилися власники пабів і ресторанів – не менше 100 закладів відкрилися попри те, що їм дозволено працювати лише на виніс. Мітингували щоправда в масках, проте заборона публічних зборів була порушена.

У Нідерландах протести тривають вже другий тиждень поспіль і не так вже й цивілізовано. Спецсили розігнали мітинг за лічені хвилини, 30 людей затримали, а після обшуку у них виявили холодну зброю та електрошокери.

Чи розраховують учасники подібних акцій на те, щоб і собі отримати щеплення вакциною проти COVID-19? Але наражати на небезпеку інших – це ж теж порушення прав і свобод, чи не так?

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-