“Це – війна”: польські жінки та покоління Z проти влади Качинського

“Це – війна”: польські жінки та покоління Z проти влади Качинського

Укрінформ
Рішення Конституційного трибуналу Польщі щодо заборони абортів спричинило масові протести в країні

У десятках міст Польщі кілька днів поспіль тривають багатотисячні протести проти рішення Конституційного трибуналу країни щодо заборони абортів у випадку вади плоду.

Від суботи, 24 жовтня, уся Польща перебуває в червоній зоні у зв’язку з пандемією коронавірусу, що передбачає заборону на масові зібрання більше п’яти осіб. Тим часом протести у великих містах збирають десятки тисяч людей, які звинувачують не стільки Конституційний трибунал, скільки правлячу коаліцію на чолі з Ярославом Качинським. Польські жінки, до яких активно долучилася молодь, називають протести “війною” проти влади й гучно заявляють, що вона, влада, має піти.

ЗАБОРОНА ЄВГЕНІЧНИХ АБОРТІВ

Конституційний трибунал Польщі у четвер 22 жовтня, голосами суддів 13 проти 2, назвав неконституційним положення закону “Про планування сім’ї, захисту людського плоду й умов можливого переривання вагітності” від 1993 року, яким допускається проведення аборту, якщо у плода виявлено невиліковну хворобу чи важку ваду, від якої після народження дитина незабаром помре. Трибунал визнав, що вже з моменту зачаття ембріон є людиною. Тож переривання вагітності порушує конституційне право на захист життя.

Рішення трибуналу є актом прямої дії. Тому після оприлюднення в «Урядовому віснику» це положення має бути усунуте з закону.

Фото: Getty
Фото: Getty

Польща є однією з небагатьох країн ЄС, де максимально обмежено можливості легального переривання вагітності. Донині це можна було робити лише у трьох випадках: загрози життю матері, зґвалтування чи інцесту та невиліковної вади плоду. Власне, третє положення найчастіше використовувалося в Польщі для легального переривання вагітності. Згідно з офіційними даними МОЗ Польщі, у 2019 році у 38-мільйонній країні проведено 1100 абортів, з яких 1074 – саме через невиліковну ваду плоду. Лише 36 абортів у РП торік проведено на підставі двох інших легальних причин для переривання вагітності: 33 – через загрозу для життя матері, 3 – у зв’язку з вагітністю в результаті заборонених дій (насильства чи інцесту). Отже, арифметика показує, що заборона на проведення так званих євгенічних абортів (майже 98% від загальної кількості) означатиме практично повну заборону на легальне переривання вагітності в Польщі.

Аборти з інших причин, окрім трьох зазначених вище, заборонено в Польщі. Кримінальний кодекс країни передбачає до трьох років ув’язнення для тих, хто проводить нелегальний аборт чи надає жінці допомогу в цьому, і навіть до восьми років ув’язнення, якщо це здійснюється на пізніх місяцях вагітності, коли дитина вже здатна функціонувати поза лоном матері. При цьому польське право не передбачає покарання для жінки, яка здійснила аборт.

За даними польських неурядових організацій, у країні щороку нелегально може здійснюватися від кільканадцяти до більш як 100 тис. абортів. Багато польок також обирають шлях переривання вагітності за кордоном, де це не заборонено законом, наприклад у Німеччині, Голландії, Чехії чи Великій Британії. Ціна питання – від 1,5 до 3 тис. євро.

КРАХ “АБОРТНОГО КОМПРОМІСУ”

У Польщі, де сильними є католицькі традиції, здійснення абортів віддавна було предметом дискусій і суперечок у політичному середовищі та доволі жорстких обмежень. У Другій Речі Посполитій (1918-1939 рр.) аборти спочатку були повністю заборонені, й лише в 1932 році у цьому питанні зроблено певні винятки. У часи комуністичної Польщі, в 1956 році до нечисленних винятків, які дозволяли переривання вагітності (загроза для життя жінки, невиліковна вада плоду, вагітність у результаті злочину), додався ще один: у зв’язку із складними умовами життя вагітної жінки. Утім, у часи демократичної Польщі цю поправку в прийнятому в 1993 році законі було вилучено. Після цього питання абортів неодноразово виносилося на обговорення парламенту: ліві сили хотіли скасувати усі заборони на переривання вагітності, правоконсервативні сили, навпаки, виступали за ще більш жорсткі обмеження. В 1996 році внесено зміни до закону, якими дозволялися аборти, якщо жінка перебуває у складній життєвій ситуації. Утім, практично відразу – в 1997 році – Конституційний Трибунал Польщі визнав цю поправку неконституційною. Після цього близько 20 років у Польщі існував так званий “абортний компроміс” найвпливовіших політичних сил, які намагалися не чіпати це питання, адже повної згоди досягти буде неможливо.

Фото: Twitte, AJ+
Фото: Twitte, AJ+

На порядку денному воно знову з’явилося в 2016 році після приходу до влади у країні правоконсервативної партії “Право і Справедливість” (PiS) Ярослава Качинського. Тоді в Сеймі за підтримки депутатів цієї політсили було зареєстровано законодавчу ініціативу “Стоп абортам” від консервативної громадської організації Ordo Iuris. Вона передбачала більш жорсткі положення у питанні переривання вагітності й розширення за це кримінальної відповідальності не лише на лікарів, а й на вагітних жінок. У вересні 2016 року Сейм позитивно розглянув цей законопроєкт у першому читанні, але під впливом масових протестів у Польщі в жовтні 2016 року й критики з боку ЄС – правляча більшість відмовилася від його подальшого розгляду. Водночас, у жовтні 2017 року група депутатів PiS та інших консервативних партій Сейму попросила Конституційний трибунал країни оцінити, чи положення про дозвіл на аборт у випадку діагностування важкої вади плода не суперечить Конституції. Саме зараз, три роки потому, трибунал виніс свій вердикт із цього приводу, фактично порушуючи негласний абортний компроміс”, загострюючи положення про аборти і викликаючи новий виток напруження у польському суспільстві.

ПРОТЕСТИ ПРОТИ ВЛАДИ І ЦЕРКВИ

Рішення трибуналу у справі абортів привітала канцелярія президента Польщі. Ієрархи Римо-католицької церкви країни дякували суддям за “відвагу і компетентність”. Свого зворушення не приховувала ініціаторка проєкту “Стоп абортам” Кая Годек. В оточенні інших діячів Pro-life біля будинку трибуналу в день прийняття рішення вона підкреслювала, що завдяки ньому Польща сьогодні є прикладом для Європи й усього світу. Годек наголошувала, що країна показала: вона не прямує у лівому мейнстримі в напрямку “збільшення можливостей для вбивання людей”. У той же день речниця PiS Аніта Червінська повідомила, що влада розширить програму “За життя”, аби гарантувати опіку кожній дитині, яка народиться з серйозною хворобою чи вадами. Cтаном на сьогодні ця програма передбачає лише одноразову допомогу для хворої дитини у розмірі 4 тис. злотих (близько 900 євро), доступ до лікарів без черги та підтримку психолога й соціального опікуна. На цій програмі сухої нитки не залишили ліві та центристські партії, які підкреслювали, що держава з цим пакетом допомоги, фактично, залишає такі сім’ї напризволяще.

Фото: Oko.press
Фото: Oko.press

З іншого боку, рішення трибуналу викликало хвилю обурення серед опозиційних політиків, громадських активістів та ліберальних ЗМІ. Екс-прем’єр Польщі, лідер Європейської народної партії Дональд Туск зазначив, що “вкидання теми аборту в епіцентрі пандемії коронавірусу є політичною підлістю”. Лідер найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа” Борис Будка висловив думку, що Качинський “намагається зробити польським жінкам пекло”. Ввечері того ж дня біля будинку трибуналу стихійно зібралися сотні людей, які скандували: “Ганьба”, “Маєте кров на мантіях”, “Солідарність нас захистить”. У той і наступні дні тисячі протестувальників, серед яких найбільше було молодих жінок, незважаючи на суворі епідеміологічні вимоги в Польщі, пікетували партійний офіс правлячої PiS, будинок, де мешкає Качинський, резиденцію глави уряду, Раду міністрів і Президентський палац. Попри те, що юридично Конституційний трибунал є частиною незалежної судової гілки влади у Польщі, після реформування в 2015-2016 роках, його, фактично, повністю підпорядковано виконавчій владі. Водночас, головою трибуналу стала близька подруга Качинського Юлія Пшилембська. Відтак, протестувальники та опозиція не мають сумніву: без особистої відмашки лідера PiS трибунал не прийняв би своє рішення і не зробив це саме зараз, у період пандемії COVID-19 і часткового локдауну.

Фото: Oko.press
Фото: Oko.press

Протести охопили уже понад 100 великих та малих міст Польщі, на вулиці вийшли сотні тисяч людей. Це багато, враховуючи пандемію COVID-19 і жорсткі обмеження на масові зібрання. Обличчям протесту є жінки. З популярними в останні дні хештегами “Це – війна” (#tojestwojna), “Пекло жінок” (#pieklokobiet), “Страйк жінок” (#StrajKobiet) люди діляться в Інтернеті фотографіями та відео з протестів із різних міст, а також власними поглядами та переживаннями. В останні дні до них активно долучаються наймолодші поляки – покоління Z – для яких цей протест став чи не першою справжньою можливістю заявити про себе і бути почутими. Це покоління з лівоцентристськими поглядами не має політичних авторитетів, а найвищою цінністю вважає свободу вираження та дій. Його реакція на обмеження на аборти була доволі прогнозованою, несподіванкою стала лише масштабна солідарність молоді у всіх регіонах Польщі, зокрема й у невеликих містах.

Написами на транспарантах і вигуками, часто у не дуже цензурній формі, протестувальники вимагають від чинної польської влади припинити знущання над жінками, дозволити їм самостійно вирішувати долю свого потомства, а також і доволі відверто натякають, що ця влада має піти. В останні дні також кристалізуються й символи протесту: знак блискавки червоного кольору і пісня італійських партизанів-антифашистів років Другої світової війни "Bella ciao", на яку вже наклали польські слова протесту. У протестах активну участь беруть феміністичні організації, представники ЛГБТ-спільноти, молодіжні антифашистські рухи.

Крім правлячої Об’єднаної правиці, у Польщі під прицілом протестувальників опинилася й римо-католицька церква країни. Їй закидають близьку співпрацю з чинною партією влади і, власне, лобіювання більш жорсткого законодавства у питаннях абортів. У минулу неділю протестувальники пікетували митрополичу курію Римо-католицької церкви у Варшаві, а також костели у багатьох містах Польщі, часто навіть перериваючи богослужіння і розмальовуючи костели. У контексті цього ієрархи Римо-католицької церкви в офіційному зверненні закликали демонстрантів відмовитися від агресивних дій проти церкви, шанувати погляди інших, підкреслюючи, чи церква не є активною учасницею польської політики й не брала участі в ухваленні рішення про аборти. 

Фото: Oko.press
Фото: Oko.press

У деяких містах Польщі відбуваються сутички особливо активних демонстрантів з поліцією, яка вимагає від протестувальників не збиратися у великі групи у зв’язку зі складною епідеміологічною ситуацією. Крім того, в останні дні почастішали сутички маніфестантів, які, як правило, мають ліві погляди, з представниками молодіжних правоконсервативних організацій, які заявили, що захищатимуть костели від атак агресивних демонстрантів.

Варто підкреслити, більшість польського суспільства все ж виступає за ліберальніші підходи до питань абортів. Згідно з опитуванням центру Kantar в 2019 році, 58% поляків вважали, що жінки мають право на здійснення абортів до 12-го тижня вагітності.

ДІЇ ВЛАДИ

На думку частини експертного середовища, рішення про загострення законодавства проти абортів саме зараз політична сила Качинського ініціювала з розрахунку, що пандемія коронавірусу й фактична заборона на масові зібрання зупинять людей від виходу на вулиці міст. Це сподівання не справдилося. Крім того, найпевніше Об’єднана правиця цим рішенням намагалася мобілізувати власних прихильників в умовах усе частішої критики на адресу влади за прорахунки у підготовці до протидії COVID-19.

Матеуш Моравецький
Матеуш Моравецький

Доволі симптоматично, що на протести лише на шостий день їх проведення відреагували перші особи держави. Протести, а точніше їх масовість і активність молоді, очевидно стали несподіванкою для влади. У вівторок вранці глава польського уряду Матеуш Моравецький під час брифінгу фактично підтвердив, що рішення трибуналу усе ж треба буде виконувати. Він також наголосив, що влада не допустить проявів агресії й незаконних дій на вулицях, і закликав ще раз утриматися від масових протестів на вулицях у часи пандемії COVID-19 усіх незгодних з рішенням трибуналу. У той же час гаряче було і в Сеймі Польщі, де депутати опозиції заблокували трибуну, проводячи флешмоб із плакатами на підтримку протестувальників і здійснюючи словесні випади на адресу Качинського. Аби вгамувати ситуацію, головуючий на засіданні змушений був викликати охоронців парламенту, щоб вони не допустили подальшого блокування трибуни.

У попередні дні на дії протестувальників реагували, в основному, лише міністр охорони здоров’я та його заступник. Зокрема, заступник глави МОЗ Вальдемар Краска заявив, що протести і не дотримання соціальної дистанції можуть стати “біологічною бомбою”, яка вибухне через три тижні.

ЦИВІЛІЗАЦІЙНЕ ПРОТИСТОЯННЯ

Утім, окрім епідеміологічних, ситуація несе з собою й політичні ризики зростання політичної нестабільності й навіть дострокових виборів. Вже зараз цілком очевидно, що позиційні наступальні дії консервативної провладної більшості у публічному житті країни зіштовхнулися з рішучим опором і контрнаступом лівоцентристських сил, молоді, а також і доволі значної аполітичної групи польського суспільства, яка просто визнала, що рішення про обмеження абортів було перетинанням владою червоної лінії. Враховуючи, що польське суспільство поділене практично навпіл між тими, хто сповідує традиційні консервативні цінності, й тими, кому ближчим є ліберальний підхід розвитку держави, – це протистояння може бути тривалим.

Наразі складно однозначно спрогнозувати подальший розвиток подій.

Зараз зрозуміло одне: жодна зі сторін не має наміру відступати. Влада очікуватиме на поступове затухання протестів, як у випадку руху “жовтих жилетів” у Франції. Натомість, маніфестанти, найпевніше, спробують продовжувати протести в очікуванні, що влада відступить у питаннях абортів або ж у найбільш сміливому сценарії – піде у відставку.

Фото: Szymon Kapela
Фото: Szymon Kapela

Варіант повернення статус-кво у вигляді старого доброго “абортного компромісу” не виглядає найгіршим способом тимчасового розв’язання проблеми. Його усе ще може бути забезпечено, наприклад, шляхом відкладення публікації рішення трибуналу у справах обмеження абортів на невизначений термін.

Утім, важливо усвідомлювати, що в цьому протистоянні не йдеться лише про аборти. Це лише привід, одна з болючих точок. Насправді, йдеться про ідеологічну боротьбу за ціннісні орієнтири і те, як виглядатиме Польща за кілька-кільканадцять років. Програш у цій битві для кожної з цих сторін може означати поразку їхньої моделі розвитку країни навіть на покоління.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: PAP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-