Віртуальний «форт Трамп» і ризикова гра Анджея Дуди
Візит президента Польщі Анджея Дуди до США за чотири дні до виборів глави польської держави, які мають відбутися 28 червня, виглядав доволі неоднозначно. Очевидно, що в його штабі на тлі падаючого рейтингу зробили ставку на заокеанський фінальний акорд кампанії.
ВЕЛИКІ ОЧІКУВАННЯ
Міжнародна політика не була пріоритетом у тривалій президентській кампанії в Польщі. У піврічних перегонах домінували теми боротьби з COVID-19, протидія соціально-економічній кризі та ідеологічні орієнтири.
Проте міжнародні відносини й безпека несподівано стали важливими на фініші кампанії, коли було оприлюднено плани візиту президента Дуди до США перед самим голосуванням.
Попри запевнення канцелярії президента й самого Дуди, що для вирішення справ державної ваги будь-яка дата візиту є актуальною, ні в кого не було сумнівів: польський лідер летить за тисячі кілометрів саме в інтересах виборчої кампанії. Переговори у Вашингтоні нібито мають додати Дуді кілька відсотків.
Інформація у ЗМІ інтригувала. Зокрема, видання Rzeczpospolita опублікувала статтю, у якій автори з посиланням на власні джерела у владі докладно описували плани нових узгоджень сторін в оборонній сфері, які мали пролунати з вуст президентів на галявині біля Білого дому. І готувалося їх нібито багато. Зокрема, ішлося про розміщення в Польщі не однієї, як стверджувалося раніше, а двох тисяч американських військовослужбовців, перенесення до Польщі зі штату Кентуккі командування п’ятого корпусу ЗС США, а також 30 бойових літаків F-16 із Німеччини. Дуда з Трампом мали нібито підписати угоду про умови перебування американських військовослужбовців на території Польщі. Навіть подавалися деталі: мовляв, вона буде більш ліберальною, ніж такі самі угоди США з Німеччиною й Японією, де розміщуються значні американські контингенти. Цю інформацію жодним чином не підтверджували, але й не спростовували ані Дуда, ані посадовці з його канцелярії. Відтак польські експерти почали «обсмоктувати» деталі майбутніх домовленостей у військовій сфері, аналізувати їх ризики й переваги.
Під час виборчої кампанії постійно порушувалося питання російської агресії проти України. Під час одного з передвиборчих віче Дуда, критикуючи свого головного конкурента – мера Варшави Рафала Тшасковського – заявив, що за часів попередньої владної коаліції, коли той займав посаду заступника міністра закордонних справ в уряді Дональда Туска, Росія напала на Україну. Таким чином, Дуда натякав, що ситуація з міжнародною безпекою у 2014 році різко погіршилася, а Туск і його оточення не змогли цьому запобігти. На відміну від попередників, правоконсервативний уряд партії «Право і справедливість» (ПіС) та він як президент від цієї політсили – домоглися розташування військ США в Польщі та розширення контингенту НАТО на східному фланзі Альянсу.
У свою чергу, Тшасковський наголошував, що саме за часів попередньої владної коаліції під час саміту Альянсу в британському Ньюпорті ухвалювалося рішення про розгортання союзницьких сил на східному фланзі НАТО й саме він від польського уряду вів переговори щодо запровадження європейських санкцій проти Росії у 2014 році.
Майбутній візит Дуди підігрів зацікавлення до так званого «форту Трамп» та його подальших перспектив. Президент Дуда запустив цю назву 2018 року як реверанс у бік глави Білого дому. Так він пропонував найменувати американську військову базу США, яка в майбутньому мала бути створена в Польщі. Та кілька днів тому вийшла скандальна книжка ексрадника Трампа з національної безпеки Джона Болтона «Кімната, де це сталося», з якої випливає, що навіть Трамп не розумів до пуття, про що йдеться, коли говорять про «форт» його імені. Як твердить Болтон, чинний глава Білого дому не пам’ятав, що обіцяв Дуді створення якоїсь постійної американської бази на території Польщі. На це змушений був реагувати Дуда, який перед відльотом до Вашингтона заявив, що «форт Трамп» – це не військова база в чистому вигляді, а комплекс дій щодо посилення американської присутності в Польщі. Можливо, саме так і було, але упродовж двох років вважалося дещо інакше.
СКРОМНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Результати самого візиту виявилися доволі скромними. У Вашингтоні не було підписано жодної офіційної угоди, а лише декларацію. У ній загальними фразами згадується про стратегічне партнерство, спільну роботу над виробленням вакцини проти COVID-19, зміцнення військових контактів і американських оборонних можливостей у Польщі для відлякування потенційного агресора. Ідеться також про те, ще Варшава й Вашингтон зміцнюватимуть співпрацю у сфері енергетики, зокрема атомної, а також спільно розвиватимуть технології 5G.
Пресконференція президентів також не додала ясності щодо мотивів візиту й деталізації домовленостей у конкретних сферах. Президенти говорили про стратегічне партнерство й гарні особисті стосунки, ознакою якого було те, що Дуда став першим світовим лідером, який побував у Білому домі після початку пандемії.
Трамп використав публічний майданчик, аби вкотре покритикувати НАТО, а точніше країни, які не витрачають обов’язкові 2% ВВП на обороноздатність. На горіхи традиційно перепало Німеччині, звідки, як уже відомо, Вашингтон хоче вивести близько 9,5 тис. своїх військовослужбовців. Як зауважив Трамп, США не захищатимуть країну, яка не тільки не витрачає належних коштів на оборону, а ще й готова платити мільярди потенційному агресорові. Цим він натякав на співпрацю Берліна й Москви в будівництві «Північного потоку-2». Глава Білого дому зауважив, що виведені з Німеччини війська повернуться додому, а частину буде передислоковано до інших країн, зокрема й Польщі. Проте ані Трамп, ані Дуда не уточнили, скільки військовослужбовців може бути перекинуто до Польщі. Дуда лише закликав Трампа не скорочувати американський контингент у Європі, висловлюючи при цьому готовність прийняти американців у Польщі.
На пресконференції польський президент згадав про окупацію Росією Криму та східних областей України, наголосивши, що завдяки присутності американських військ у Польщі потенційна агресія проти Варшави не буде для противника «м’якою посадкою».
Єдиною відчутною конкретикою стала недвозначна заява Трампа про підтримку Дуди під час виборів у Польщі. Зокрема, він заявив, що «вірить в успіх» президента Дуди. Той, у свою чергу, не приховував, що в них із Трампом склалися гарні взаємини.
Судячи з усього, візит готувався нашвидкуруч.
Він був потрібен насамперед Дуді, оскільки фотографії та відеокадри рукостискання з президентом найпотужнішої держави за кілька днів до виборів – це йому додатковий виборчий бонус, демонстрація власної важливості та впливовості на європейській і світовій арені.
Водночас намагання за будь-яку ціну зустрітися з Трампом може обернутися й деяким негативом для чинного президента Польщі. Адже він не знайшов часу на зустріч із кандидатом на посаду глави Білого дому від демократів Джоном Байденом (можливо, той відмовився від такої зустрічі). На тлі неоднозначних рейтингів Трампа така зустріч додала б Дуді балів на перспективу.
Крім того, американські експерти відзначили, що Трамп порушив усі писані й неписані дипломатичні норми, запросивши одного з кандидатів у президенти за кілька днів до виборів та ще й задекларувавши йому підтримку. Очевидно, що Трамп справді більше симпатизує Дуді, аніж іншим кандидатам. Публічна демонстрація цього, як зауважили експерти, виглядає як втручання іноземного лідера в президентські вибори в іншій країні. Імовірно, Трамп очікує на підтримку польської діаспори на осінніх виборах у США, яка традиційно має консервативні погляди.
Цей візит був доволі ризикованим і з точки зору геополітики. Трамп може використовувати «польську карту» в політичному протистоянні з Німеччиною, а також Росією. За кілька місяців Трамп може залишити Білий дім, і Варшава ризикує попсувати відносини з Берліном. Водночас, попри можливість збільшення американського контингенту в РП, забезпечення цього за рахунок скорочення військ США в Німеччині шкодитиме насамперед безпеці Польщі. Адже наявність великої військової групи у ФРН, здатної швидко перекидатися до країн східного флангу НАТО, є запорукою обороноздатності й Польщі.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: The White House
