Що чекає українських заробітчан у Польщі

Що чекає українських заробітчан у Польщі

Укрінформ
Польська влада намагається запобігти масовому виїзду українських трудових мігрантів

Українські трудові мігранти в Польщі упродовж останніх тижнів масово поверталися в Україну в зв’язку з епідемією коронавірусу. В одних завершувалися дозвільні документи на перебування в Польщі, інші втратили роботу, а хтось боявся захворіти невідомою хворобою на чужині при закритих кордонах. Ті, хто залишився, а їх беззаперечна більшість, чекають на сигнали як із Києва, так і з Варшави – що про них не забули.

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ

З 15 березня, відколи запровадили перші обмеження на перетин польсько-українського кордону, з Польщі додому повернулися приблизно 150 тисяч українців. Це близько 10% від усіх українських заробітчан, які зараз працюють у Польщі. Проте більшість – до мільйона осіб – залишилися в країні перебування.

Уже перший тиждень обмежень показав масштабність проблеми. Згідно з опитуванням центру IRCenter, проведеним 23-25 березня, 30% українських трудових мігрантів у Польщі втратили роботу або почали працювати у скороченому режимі, 27% мали проблеми з працевлаштуванням, а 3% залишилися без житла. Очевидно, що останнім часом ця проблема лише загострилася. Утім, попри це 83% українців усе ж таки хочуть залишитися працювати в Польщі. Тому, судячи з усього, ці люди шукатимуть різні варіанти подальшого працевлаштування. На що вони можуть розраховувати?

«АНТИКРИЗОВІ ЩИТИ» НА ЗАХИСТІ ЗАРОБІТЧАН

Польська влада частково врахувала заклики й відкриті листи місцевого бізнесу – зробити все можливе, аби не допустити масового відтоку українських заробітчан із Польщі. Для польського бізнесу це питання надважливе, особливо це стосується будівельного, аграрного секторів, переробної промисловості. За окремими оцінками, українці сукупно генерують від 0,5 до 1% ВВП Польщі. Втрата навіть частини працівників означала б серйозні проблеми для окремих галузей економіки.

З 1 квітня в Польщі набув чинності так званий «Антикризовий щит» – пакет законів для підтримки окремих секторів польської економіки, роботодавців та працівників. У ньому також міститься згадка про трудових мігрантів з-поза меж ЄС.

Зокрема, в «Антикризовому щиті» передбачено дозвіл іноземцям, у тому числі й громадянам України, легально перебувати і працювати в Польщі під час стану епідемії у країні й 30 днів після його офіційного завершення, якщо дозвільні документи (робочі візи, термін перебування в рамках безвізового режиму, карти тимчасового перебування) у них закінчуються після 14 березня (оголошення стану епідемії). Цей крок був схвально сприйнятий бізнесом.

Утім, у «щиті» одразу помічено й прогалини. Наприклад, термін легального перебування українців хоч і продовжувався, але не автоматично. Вони зобов’язані упродовж цього часу подати анкети до воєводських відділів з питань іноземців.

Крім того, незрозумілою залишається процедура продовження перебування українців, котрі працювали в Польщі нелегально, за безвізом. А їхня частка, згідно з дослідженням польської компанії EWL, чимала – понад 30%. Компанії з працевлаштування пропонували таким працівникам допомогу в оформленні документів для отримання карти тимчасового перебування у країні.

Обмеження стосуються й працедавців, котрі оформляють дозвільні документи для тих працівників, у яких вони закінчуються незабаром. А оформлення таких документів в умовах карантину – непроста справа.

Утім, польська влада вирішила швидко виправити помилки й запропонувала поправки до цього пакета законів, який у новому варіанті отримав робочу назву «Антикризовий щит 2.0». Вирішено автоматично продовжити термін перебування і праці для іноземців, які залишаються в країні на підставі робочих віз, безвізу та карт перебування. Після офіційного повідомлення про завершення стану епідемії й 30 днів після неї українці матимуть змогу без проблем і жодних штрафних санкцій виїхати з Польщі.

Цей документ поки що перебуває на розгляді у польському парламенті, але його ухвалення, очевидно, є питанням кількох наступних днів.

Крім автоматичного продовження дозвільних документів, частина українців може розраховувати й на допомогу від польської держави. Зокрема, ті, хто легально працевлаштований в Польщі за так званими «сміттєвими» угодами (договори доручення і договори підряду), у разі тимчасового припинення роботи через кризу можуть очікувати на щомісячну соціальну допомогу від держави в розмірі 80% від мінімальної зарплати – 2080 злотих (приблизно 13,5 тис. грн) упродовж трьох місяців.

Гірша ситуація – для тих, хто працював нелегально, без офіційних документів. Але, за словами начальника відділу кадрів польської рекрутингової компанії EWL Анни Міхаловської, нелегальні працівники можуть знайти легальну роботу: пропозиції на ринку є, зокрема – і в її компанії. Вона підкреслила, що багато пропозицій стосуються споживчої сфери, м’ясопереробної промисловості та аграрного сектору. Міхаловська зауважила, що вже незабаром розпочнеться сезон збирання перших овочів та фруктів – молодої картоплі, чорниці, полуниці. Тож попит на працівників з України навіть у період кризи навряд чи зменшиться.

РУХ ЧЕРЕЗ КОРДОН ОБМЕЖЕНО

Пік епідемії COVID-19 як в Україні, так і в Польщі, очевидно, ще попереду. Тому уряди обох країн продовжують обмежувальні заходи, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусу. Це стосується і пересування громадян через кордон.

Український уряд з 7 квітня запровадив нові обмежувальні заходи на кордонах з сусідніми країнами. Зокрема, на кордоні з Польщею вирішено припинити роботу ще одного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська – Гребенне», функціонують лише по одному у Волинській («Ягодин – Дорогуськ») та Львівській («Краківець – Корчова») областях. Крім того, на цих пунктах остаточно припинено пішохідний рух.

Андрій Дещиця
Андрій Дещиця

З 7 квітня кордон можна перетинати лише автомобільним транспортом. Посол України в Польщі Андрій Дещиця закликав українських заробітчан у період Великодніх свят утриматися від поїздок в Україну. Він зазначив, що таким чином вони збережуть життя і здоров’я своє та рідних, а також уникнуть 14-денної обсервації у спеціальних осередках.

Утім, життя триває, і не можна заборонити українцям повертатися додому. Українська влада розглядає можливість допомогти їм у цьому шляхом організації спецрейсів літаків та потягів. Зокрема, йдеться про залізничні сполучення за маршрутами Перемишль–Львів–Київ та Холм–Ковель, а також перельоти, які здійснюватимуться українською авіакомпанією SkyUp з регіональних аеропортів Польщі (Краків, Вроцлав, Жешув, Варшава-Модлін) до Львова чи Києва.

Проте, приїхавши додому, такі мандрівники навряд чи зможуть в умовах карантину швидко повернутися до Польщі.

Юрій Банахевич, Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-