Геолокація чи карантин: Що більше суперечить громадським свободам?
У багатьох країнах Азії в боротьбі з пандемією коронавірусу використовується моніторинг руху людей за допомогою даних геолокації, отриманих зі смартфонів.
Наприклад, уряд Тайваню використовує смартфони для спостереження за переміщеннями людей на карантині. Якщо громадяни недбало ставляться до урядових вимог, то оператор мобільного зв‘язку одразу відсилає йому попереджувальне повідомлення, яке загрожує порушнику штрафними санкціями.
Південна Корея розробила цифрову карту для з'ясування звичок заражених людей.
У Китаї великі інтернет-провайдери співпрацюють із місцевою владою та центральним урядом. З численних даних (місце розташування та маршрути пересувань, придбання квитків на потяг/літак, бронювання готелів тощо) алгоритм оцінює, чи прямує людина у зону ризику, чи контактувала із зараженими людьми, і визначає, чи має громадянин країни право на такі пересування. Спеціально уведені кольорові QR-коди, залежно від стану здоров'я, дозволяють або ні китайцям залишати свої оселі.
У Сінгапурі запустили цифровий додаток TraceTogether, який після завантаження дає змогу автоматично фіксувати контакти людей, що зустрічалися з власником смартфона та які самі мають такий додаток. TraceTogether обмінюється сигналами Bluetooth на невеликій відстані з іншими оснащеними цією програмою смартфонами. Зустріч та її тривалість записуються та зберігаються впродовж 21 дня в телефонах. Дані про місцезнаходження, приватна інформація на кшталт імен та списку контактів телефону не збираються. Крім того, всі дані шифруються. Якщо ж людина захворіла на COVID-19, то з нею контактує уповноважений представник міністерства охорони здоров’я, яке має доступ до даних у додатку для виявлення тих, хто був у тісному контакті з хворим. Після контакту з міністерством відповідна особа зобов'язана законодавством інформувати про своє пересування та контакти.
Мета цих зусиль – якомога швидше виявити людей, що можуть бути заражені, й таким чином уникнути спалаху інфекції. За даними Smart Nation and Digital Government Office, понад пів мільйона користувачів смартфонів, зареєстрованих у Сінгапурі, завантажили додаток TraceTogether протягом першої доби після його запуску. Місто-держава залишило пропозицію відкритою для всіх зацікавлених країн. За інформацією уряду Сінгапуру, кілька країн зацікавилися нововведенням.
ФРАНЦІЯ: ОСТАННІ СУМНІВИ РОЗВІЯНО
Дискусії у французькому суспільстві щодо надання операторами стільникового зв‘язку конфіденційної інформації про пересування громадян на вимогу влади – точаться кілька років. Але резонансної гостроти набули з початком кризи охорони здоров‘я. Ще тиждень тому Єлисейський палац під час засідання новоствореного комітету аналізу досліджень та експертиз (CARE) для боротьби з коронавірусом, до складу якого ввійшли науковці та лікарі, заявив, що країні конче потрібна «цифрова стратегія ідентифікації людей, які були в контакті із зараженими». Багато країн, у тому числі європейських, прийняли таку стратегію за основу дій. Серед них, зокрема, Німеччина, Австрія, Бельгія, Іспанія, Італія, Польща, а також Ізраїль і США. Що спонукало президента Франції Еммануеля Макрона до її вивчення.
«Комітет CARE покликаний підтримувати підходи органів державної влади щодо доцільності впровадження цифрової стратегії ідентифікації осіб, які контактували із зараженими людьми. Це рішення може бути засноване на дослідженні геолокації смартфонів і давати нам змогу відстежувати наші пересування», – йшлося у пресрелізі Єлисейського палацу.
Речниця уряду Сібет Ндіайе заявила минулої середи, що Рада міністрів Франції уважно ставиться до стратегій, які застосовуються в азійських країнах – у Сінгапурі, в Південній Кореї – і тих, що розглядаються в європейських країнах, і невдовзі ухвалить відповідне рішення.
Державний секретар з питань цифрової економіки Седрік О того ж дня, у свою чергу, заявив, що уряд перебуває «у фазі перевірки та усвідомлення явища». Додавши, що у Франції вже існують проєкти щодо використання геолокаційних даних для мобільних телефонів, однак вони анонімізовані та узагальнені, щоб унеможливити витік будь-якої індивідуальної ідентифікації.
Національний оператор стільникового зв‘язку Orange зобов‘язали надати Inserm (Французький національний інститут охорони здоров'я та медичних досліджень) такі дані для кращого моніторингу руху населення під час пандемії. Мета – удосконалення можливостей системи охорони здоров’я та адаптація системи нагляду в режимі реального часу. Попереднє тестування дало змогу вітчизняним органам охорони здоров'я встановити, що 17% парижан, ймовірно, залишать місто на той час, коли в столиці введено жорсткий карантин.
Національний центр France IA, який об’єднує компанії, дослідників та громадських діячів, що спеціалізуються на штучному інтелекті, пропонує додаток CoronApp, здатний попереджати людей, які вирушили в зони ризику. Науковці зокрема, пропонують увести кольоровий код – зелений, жовтий, червоний, що вказував би користувачам на ступінь ризику їхнього зараження, залежно від місць, які ті відвідували.
Щоб визначити зони ризику, додаток (який можна завантажити на добровільній основі) базується на даних про продаж певних препаратів в аптеках, зокрема проти лихоманки, втоми або сухого кашлю, що може бути хорошим прогнозом рівня ризику COVID-19 у даному регіоні. «Таким чином, ми могли б визначити історію пересування пацієнтів у зонах ризику», – пояснив французьким журналістам президент центру France IA Антуан Курет. За його словами, йдеться не про накладення обмежувальних заходів на користувачів, а скоріше про надання інформації «з метою відповідального управління їх пересуванням».
Курет запропонував завдатися запитанням про те, що найбільше суперечить громадянським свободам: загальна ізоляція й унеможливлення відійти від дому та контроль поліції, чи помірковане стримування й геолокація в реальному часі?
ЄВРОКОМІСІЯ: ТИМЧАСОВИЙ ДОЗВІЛ НА ЗБІР ДАНИХ
Вісім мобільних операторів Європи минулого четверга погодилися надати Європейській комісії геолокаційні дані користувачів для відстеження поширення коронавірусу. Про це зокрема, заявила Асоціація мобільних операторів GSMA, що об'єднує 750 гравців у секторі мобільної телефонії по всьому світу.
Orange (34 млн користувачів лише на території Франції, загалом понад 130 млн), Vodafone (152 млн абонентів в Європі), Deutsche Telekom (90 млн абонентів) та п’ять інших операторів зв'язку домовилися поділитися з Європейською комісією своїми даними, щоб спробувати зупинити поширення пандемії коронавірусу.
Єврокомісія використовуватиме анонімні дані з метою захисту конфіденційності. Йдеться про сукупність інформації про місцезнаходження мобільних телефонів, щоб координувати заходи з відстеження поширення вірусу.
Європейський інспектор із захисту даних (EDPS), у свою чергу, заявив, що цей проєкт апріорі не порушує правил конфіденційності, доки існують гарантії. Згадування, використання номінативних та узагальнених іменних даних для картографії населення дозволено європейськими регламентами, зазначили в установі. «(Європейська) Комісія повинна чітко визначити набір даних, які вона хоче отримати, та забезпечити прозорість стосовно громадськості, щоб уникнути будь-яких непорозумінь», – йдеться в офіційній заяві EDPS.
Європейський комісар з питань внутрішнього ринку та послуг Т’єрі Бретон запевнив, що дані будуть видалені після закінчення коронавірусної кризи. Він запевнив, що план ЄС не має на меті контролю за людьми. Зрештою сумніватися у цьому не доводиться, якщо згадаємо «хрестоматійну» фразу президента Європарламенту Девіда Сассолі: «Вірус не може зупинити демократію!».
УКРАЇНА: КОЖНОГО, КОГО МОЖНА РЯТУВАТИ, ПОТРІБНО РЯТУВАТИ
Динаміка епідемії коронавірусу в світі, кількість заражених та летальних випадків, масштаби цього глобального явища вимагають від урядів рішучих дій, у тому числі продуманої та ефективної політики контролю за пересуванням людських ресурсів із зон зараження через національні кордони всередину країн. Кожна з держав намагається застосовувати власну модель контролю, виходячи з наявних ресурсів, вітчизняного технологічного прогресу, менталітету населення, національних традицій та політичної культури.
І якщо в країнах сучасної демократії у публічному просторі до останнього вирували пристрасті щодо пошуку повноцінної відповіді на запитання: чи варто використовувати геолокаційні дані приватних цифрових гаджетів, щоб допомогти боротьбі з пандемією коронавірусу, оминаючи дотримання суспільних свобод, то в автократичних країнах ці питання виносять за дужки порядку денного.
Що ж робити нам, українцям? Кожного, кого можна врятувати від коронавірусу, потрібно рятувати. Попри суспільну істерику (що у Нових Санжарах, що у Борисполі після повернення необачних туристів з В‘єтнаму або з Балі) та кризу вітчизняної системи охорони здоров‘я. І такий план порятунку потребуватиме узагальнених особистих даних наших співгромадян, у тому числі й їхньої геолокації. Це не складно зробити, залучивши українських ІТ-шників, мізки яких високо котуються сьогодні на світових ринках, до реалізації одного або кількох загальнонаціональних стартапів. На чиї кошти: державні чи комерційні? Це питання соціальної відповідальності. Але ми маємо використати всі можливості для перемоги над пандемією.
Воно ж повернеться, нормальне життя!
Роман Сущенко
