Війська США за кордоном: Трамп усе ще обіцяє «повернення додому»

Війська США за кордоном: Трамп усе ще обіцяє «повернення додому»

Укрінформ
Але від заяв про виведення та скорочення військ глава Білого дому перейшов до риторики про військову могутність

Одна з ключових обіцянок Дональда Трампа, яка допомогла йому стати президентом США, – повернути американських військових додому. «Великі нації не ведуть нескінченні війни, – заявляв він ще торік. – Ми повертаємо наші війська додому. Я був обраний за те, що обіцяв привести наших солдатів». Проте ліквідація іранського генерала Касема Сулеймані та загострення ситуації в Перській затоці, схоже, вносять істотні корективи в ці наміри.

ПОВЕРНЕННЯ ЧИ ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ?

Утім, до їх виконання завжди було доволі далеко.

Експерти звертають увагу на те, що за Трампа, попри його заяви, численність американських військ за кордоном не змінилася від часів його попередника Барака Обами.

В останні місяці президентства демократа Обами США, за даними Пентагону, утримували за межами країни близько 198 000 військовослужбовців. За Трампа цей показник нібито знизився – 174 000. Але це лише статистичний трюк: президент сказав – президент зробив… Насправді, починаючи з грудня 2017 року Пентагон, за даними ЗМІ, виключив з офіційних звітів чисельність військ, що дислокуються в Афганістані, Іраку та в Сирії з вельми сумнівним поясненням – з метою «захисту збройних сил». Коли ці сили приплюсувати та ще додати 3000 військових, направлених у Перську затоку після січневого загострення відносин між Іраном і США, то виходить майже та сама «обамівська» цифра – 197 000.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Попри щире бажання Трампа подобатися тим виборцям, котрі вважають, що Америка не повинна витрачати коштів та ризикувати життям американських солдатів заради якихось далеких від неї конфліктів, йому не вдається це бажання реалізувати. Оскільки, як кажуть експерти, Трампу щоразу доводиться змінювати думку, коли він стикається з проблемою виведення військ. Обставини та оточення стримують від різких авантюрних кроків.

До обрання на посаду президента Трамп неодноразово називав війну в Афганістані «жахливою помилкою» і все повторював: «Час повертатися додому!»

«Місце сидіння» відкоригувало «принципову» позицію: після приходу до влади Трамп наростив військову присутність в Афганістані на 50 відсотків.

«Коливання Трампа призвели до косметичного перерозподілу й водночас до хронічного безладу в пріоритетах США – та аж ніяк не до значного скорочення чисельності військ», – зазначає видання Foreign Affairs.

Розглянемо на конкретних прикладах.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

ІРАК: 5 ПЛЮС 3

Два роки тому – у листопаді 2017-го – ця країна, союзниця США, оголосила про перемогу над Ісламською державою на своїй території. Проте перемога не була «повною і остаточною». Приховані групи бойовиків усе ще проявляють активність і влаштовують терористичні акти, особливо в провінціях Салахаддін та Кіркук. Крім того, на території Іраку діє шиїтська воєнізована організація «Катаїб Хезболлах», яку всіляко підтримував Іран і особисто ліквідований американцями Сулеймані. Ця організація вороже ставиться як до Ісламської держави, так і до США, де визнана терористичною. Нещодавній обстріл військової бази в Іраку, внаслідок якої загинув американський цивільний контрактник, був влаштований саме цим угрупуванням. І саме по його базі наприкінці грудня США завдали авіаудару.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Донедавна Вашингтон утримував у Іраку 5000 військових – мізер порівняно з 2007 роком, коли там налічувалося 170-тисячне військо – під час війни США проти режиму диктатора Саддама Хусейна. 2011 року американські збройні сили майже повністю покинули країну. Але у 2014-му іракська влада знову попросила США ввести війська для боротьби з Ісламською державою, яка контролювала третину території країни. Після перемоги над ІДІЛ у лютому 2018-го США знову почали виводити війська з Іраку з наміром залишити там усього 4000 інструкторів для навчання бійців іракських сил безпеки.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Січневі події все кардинально поміняли. Через загострення ситуації в Перській затоці після знищення Сулеймані та обстрілу двох баз іранськими силами, на яких розміщалися американські військові, Білий дім вирішив перекинути в регіон близько 3000 військових з елітних сил швидкого реагування 82-ї повітряно-десантної дивізії, що перебувають на військовій базі Форт-Брегг у Північній Кароліні. Водночас іракський парламент звернувся до уряду з вимогою розірвати угоду про присутність американського контингенту, аби американці забиралися геть.

Вашингтон відповів на це різкою відмовою.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

АФГАНІСТАН: НЕ «ДОДОМУ», А БЛИЖЧЕ ДО КИТАЮ

Трамп демонстрував, що рішуче налаштований на скорочення військової присутності в Афганістані. Він неодноразово заявляв, що настав «час повертатися додому». (У 2010 році під час загострення воєнних дій там перебувало 140 000 військових США).

Щоправда, не зрозуміло, кого він звинувачує, оскільки під час приходу Трампа до влади в Афганістані налічувалося 8500 американських військових, а за його президентства їх там стало у півтора раза більше..

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Водночас про скорочення багнетів на кілька тисяч говорили постійно. Голова Юридичного комітету Сенату Ліндсі Грем у грудні озвучив точну цифру: в Афганістані може залишитися 8600 бійців, повідомляє Military Times. Решту переведуть в Індо-Тихоокеанскьий регіон, щоб протистояти Китаю.

В останні дні минулого року повідомлялося, що терористичне угрупування «Талібан», яке веде війну з контрольованою США владою Афганістану, заявило, що готове домовитися про тимчасове припинення вогню на території країни. Передбачалося, що режим тиші триватиме 10 днів, протягом цього часу Талібан намагатиметься укласти мирну угоду зі США, переговори з якими відновилися наприкінці листопада 2019 року. Мирна угода дала б змогу Вашингтону повернути додому своїх військових та закінчити 18-річну військову операцію – найдовшу у військовій історії Америки.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

За словами міністра оборони Марка Еспера, кількість американських військ в Афганістані може бути скорочено для переміщення їх у Індо-Тихоокеанський регіон.

Щоправда, загострення ситуації на Близькому Сході, очевидно, відкоригує ці плани.

СИРІЯ: ПОЛОВИНА ТАКИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ

Про плани виведення військ із Сирії було відомо ще 2018 року. Після відповідних заяв Трампа навіть оголосили про відставку тодішні міністр оборони Джеймс Меттіс та спеціальний представник США в коаліції з боротьби з Ісламською державою Бретт Макгерк.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

6 жовтня 2019 року Трамп несподівано наказав вивести війська з Північної Сирії, де США надавали підтримку своїм курдським союзникам.

«Ми перемогли ІДІЛ, – заявив він. – Наші хлопці, наші молоді жінки, наші чоловіки – вони всі повертаються».

Виведення військ США відкрило шлях для вторгнення Туреччини в північну Сирію на підконтрольну курдам територію для створення контрольованої 32-кілометрової прикордонної зони. Наступний крок Туреччини – переселення до цієї зони сотень тисяч сирійських біженців із турецької території, що дасть змогу створити там підконтрольний Анкарі автономний регіон. Такий план щодо витіснення курдів від турецького кордону на 32 км на південь може істотно змінити демографічну ситуацію.

Крім того, у регіоні помітно активізувалася Росія. Російські військові розгорнули сили поблизу Рас-ель-Айна, де раніше розміщалася найбільша американська база в Сирії, яку американці знищили після відходу.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Це рішення також активно критикували члени Конгресу, зокрема лідер республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконнелл. Проти виступали також посадовці Пентагону.

У результаті Трамп зробив крок назад і погодився залишити в Сирії половину з 2-тисячного контингенту. Близько тисячі військових охоронятимуть нафтові родовища. Решта армії була переведена в інші місця Близького Сходу.

Gulf of Aden
Фото: defense.gov

ПЕРСЬКА ЗАТОКА: НА ЗАХИСТ НАФТИ

У вересні по нафтовій інфраструктурі Саудівської Аравії було завдано два удари, відповідальність за які взяли на себе єменські проіранські повстанці-хусити. Зі свого боку, саудити та американці звинуватили в нападах власне Іран.

Зокрема, безпілотники атакували найбільший у світі завод первинної переробки нафти на сході Саудівської Аравії та нафтопереробне підприємство на нафтовому родовищі Хурайс. Велика пожежа на певний час скоротила видобуток нафти вдвічі. Напад було здійснено з території Ємена – у відповідь на вторгнення Саудівської Аравії в ту країну.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

Для підтримки саудитів у протистоянні з Іраном США спрямовують на Аравійський півострів військові сили.

Загалом Трамп санкціонував розгортання близько 14 000 військових у Перській затоці, у тому числі близько 3500 – для захисту нафтових об’єктів Саудівської Аравії.

За словами міністра оборони Марка Еспера, це будуть переважно війська протиповітряної оборони.

Фото: defense.gov
Фото: defense.gov

АФРИКА НЕ В ПРІОРИТЕТІ

Сьогодні в Африці розміщено відносно невеликий контингент американських збройних сил – від 6000 до 7000 військових. Переважно в країнах Західної Африки, а також у Сомалі.

Здебільшого це військові інструктори, а також нещодавно збудована в Нігері база безпілотників вартістю 110 млн доларів. Пентагон має намір скоротити або й повністю вивести ці війська, що є частиною глобального плану передислокації американських військ по всьому світу – переорієнтації з антитерористичної діяльності на можливу агресію з боку Китаю та Росії, повідомляє New York Times. Такий крок спричинив би зменшення допомоги французам, які підтримують Малі, Нігер та Буркіна-Фасо в боротьбі з «Аль-Каїдою» та «Ісламською державою».

Щорічно Пентагон виділяє 45 млн доларів на співпрацю з Францією, яка з 2013 року утримує в Малі значний військовий контингент (4500 військових) для протистояння з терористами «Аль-Каїди» та ІДІЛ.

За повідомленням New York Times, Пентагон доручив Африканському командуванню Збройних сил США вже до січня розробити план виведення та переміщення військ.

Перекидання військ із Західної Африки, пише газета, посилаючись на інформацію від чиновників, нібито є першою хвилею скорочень. Надалі очікується скорочення військ у Латинській Америці та Афганістані.

Щодо Латинської Америки, то із 800 американських військових баз у всьому світі 76 розміщені в цьому регіоні, переважно в Центральній Америці та в Карибському басейні. Якихось конкретних даних про скорочення та передислокацією військ із цього регіону поки що немає.

КИТАЙ І РОСІЯ — ОСНОВНІ ПРОТИВНИКИ

У той час як Трамп говорив про «повернення додому», посадовці Пентагону та Білого дому дали цим переміщенням більш раціональне пояснення.

Відповідно до Стратегії національної оборони, яку Пентагон презентував два роки тому, основними противниками Сполучених Штатів вважаються Китай та Росія.

«Стратегія спрямована на запобігання агресії з боку Китаю і Росії та застосуванню ними інструментів примусу й залякування для досягнення власних цілей і заподіянню шкоди інтересам США й зосереджується, зокрема, на трьох ключових зонах: Європі, Індо-Тихоокеанському регіоні та Близькому Сході», – наголосили в Пентагоні.

У свою чергу, стратегія Пентагону ґрунтується на ухваленій у грудні 2917 року президентом Трампом Стратегії національної безпеки.

Somalia
Фото: defense.gov

У цьому документі підкреслюється, що Сполучені Штати вступають у нову еру протистояння, визначивши Росію і Китай противниками, і водночас наголошується на необхідності побудови з ними партнерства.

Щодо протистояння Китаю, то на сьогодні США утримують близько 40 постійних військових баз у Індо-Тихоокеанському регіоні, більшість із яких розташована на територіях країн-союзників – Японії, Південної Кореї та Австралії.

За словами міністра оборони Марка Еспера, США мають намір інвестувати в тимчасові військові бази в регіоні, що може бути привабливим для багатьох країн, котрі не зацікавлені в посиленні Китаю. До таких країн належать, зокрема, Філіппіни, з якими США мають відповідну угоду. Постійної бази Вашингтон не може там збудувати, зате «тимчасово» має змогу тримати мобільні підрозділи безкінечно довго.

Захистом Європи від Росії опікуються американські бази, розташовані переважно на заході Європейського континенту й налічують близько 60 тисяч військових.

Крім того, на сьогодні США тимчасово утримують (на ротаційній основі) близько 4000 військовослужбовців у Польщі, включно з бронетанковою бригадною бойовою групою, а також до тисячі у країнах Балтії (500 у Литві). Розгортання цих військ розпочалося у 2014 році – після окупації Росією Криму в рамках місії НАТО для захисту від російської агресії на східному флангу.

Польща давно прагне залучити американців для створення постійної бази на своїй території. Восени минулого року Пентагон пообіцяв полякам, що база буде, у вересні Трамп і президент Польщі Анджей Дуда підписали відповідну декларацію. Попередньо домовлено, що там може перебувати близько 1000 військових.

Польща пропонує розмістити на постійній основі американську бронетанкову дивізію. Найбільш імовірним місцем дислокації називають район поблизу міст Бидгощ і Торунь. При цьому Польща готова покрити більшу частину витрат на розміщення дивізії (1,5-2 млрд доларів). Поляки навіть пропонують назвати базу «Форт Трамп».

Поки що в Східній Європі американці не мають жодної військової бази.

ЧИМ ЗАГРОЖУЄ КІНЕЦЬ «ВІЧНИХ ВОЄН»

Як правило, заяви Трампа про скорочення військ супроводжуються суперечливими зовнішньополітичними кроками.

Так, після того, як у травні 2018 року він оголосив про вихід США з ядерної угоди з Іраном, Тегеран більш як у десять разів наростив обсяги збагачення урану. А після січневих подій взагалі відмовився від попередніх обіцянок. Скорочення військ у Сирії вдарило по союзниках США – курдах, відкрило шлях для перерозподілу сил на користь Туреччини, Росії та режиму сирійського президента Башара Асада. Загравання з Путіним тільки посилило апетити Москви. Показне панібратство з північнокорейським лідером Кім Чен Ином взагалі виглядає як авантюра, яка тільки посилила самовпевненість диктатора й жодних результатів не принесла. За Трампа КНДР провела більше ракетних випробувань, аніж за Обами.

Трамп не лише не поклав край «вічним війнам», але й більш імовірною зробив ще одну війну, зазначають експерти Foreign Affairs.

…Тож жодного «повернення» військових додому не відбувалося, а тим більше – після січневого протистояння, яке ледве не призвело до війни. Від заяв про виведення та скорочення військ Трамп перейшов до риторики про військову могутність держави. І зрозуміло, що одночасно бути могутніми й при цьому відводити війська – доволі складно.

- Він таке говорить, бо його неосвічений електорат хоче це чути, – каже нью-йоркський журналіст Джордж Баумгартен, який спеціалізується на темі Близького Сходу.– Американці не хочуть війни, попри те, що бажають виглядати сильними і впливовими. Щоправда, зараз його виборці підтримують дії США щодо Ірану. Він закликав країни НАТО більше долучитися до процесів на Близькому Сході, а ми, мовляв, «зможемо повернутися додому й використовувати НАТО». Гадаю, це лише слова, розраховані на тих, кому подобається «рішучість» президента щодо «повернення наших хлопців».

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-