На виборах у Гонконзі Пекін програв, але як бути далі - є варіанти

На виборах у Гонконзі Пекін програв, але як бути далі - є варіанти

Аналітика
Укрінформ
Прихильники демократії здобули розгромну перемогу на виборах у Гонконгу. Водночас проявилися й перші наслідки протестів: економіка анклаву загальмувала…

За попередніми даними на сьогодні, прихильники опозиції отримують контроль над 17 з 18 рад, або не менше 347 місць із 452, лояльні до центральної влади Китаю кандидати - 60 місць, ще 45 місць дісталися незалежним кандидатам, «більшість з яких засуджують дії комуністичного уряду Китаю», зазначає BBC. При тому, що за підсумками попередніх виборів пропекінські сили контролювали 75% районних рад, і нинішній результат для них виявився нищівним, а для опозиції неочікуваним святом.

Здавалося б, у китайського уряду особливих підстав для занепокоєння немає. Це лише районні ради, повноваження яких обмежені комунальним господарством. Щоправда, їх представники беруть участь в обранні Законодавчої ради (парламенту) міста та голови адміністрації (прем’єра) Гонконгу – але тільки «беруть участь» - система виборів реальної влади настільки багатоступенева і складна, що центральний уряд завжди мав над нею повний контроль.

Але перехід на прямі вибори міської влади – саме і є однією з вимог протестів, що тривають уже п’ять місяців. Весь цей час уряд стверджував, що бунтують радикали, які ставлять під загрозу порядок і добробут Гонконгу, а так звана"мовчазна більшість" налаштована проти протестів. Тепер деякі помітні пропекінські кандидати втратили місця в радах, натомість перемогли саме молоді лідери протестів. І це більше ніж лише моральний ляпас – тепер очевидно, що 80-90 відсотків мешканців анклаву підтримують протести. За таких умов навіть у непрямій виборчій системі буде складніше провести проурядових кандидатів. Не кажучи про звичайні прямі вибори.

Китайські державні ЗМІ намагаються применшити результати поразки. Реакція державних видань варіюється від того, щоб взагалі не згадувати результати виборів, до прямих стверджень, що сталася "фальсифікація", та звинувачень США у втручанні.

Що було напередодні…

Як повідомляв Укрінформ, антиурядові демонстрації почалися проти втручання Китаю в справи в міста, яке після повернення до складу Китаю в 1997 році, згідно з британсько-китайською угодою, має автономний статус.

Початковий привід для демонстрацій - закон про видачу підозрюваних до материкового Китаю – здавалося б, вичерпався після того, як адміністрації Гонконгу відкликала законопроект. Однак дії поліції за час протестів спричинили нові вимоги:

- звільнення всіх політв'язнів і заарештованих як під час нинішніх протестів, так і учасників Революції парасольок у вересні-грудні 2014 року;

- відмову кваліфікувати вуличні протести як "повстання", що підводить їх учасників під важкі статті Кримінального кодексу;

- проведення незалежного, із залученням міжнародних експертів, розслідування дій поліції під час розгону протестів 2019 року.

17 листопада поліція оточила сотні протестувальників в Політехнічному університеті і пригрозила застосувати бойові патрони, оскільки оточені застосовують "коктейлі Молотова", каміння, навіть луки та катапульти. Поліція розпочала штурм університету після майже двох днів протистояння, застосовуючи сльозогін та водяні гармати. На день виборів оборону тримали ще до ста учасників протестів.

Місцева адміністрація, пригрозивши карами, закликала протестуючих до діалогу, заявивши, що поки що має намір сама, без допомоги Пекіна, впоратися з ситуацією, але якщо протести триватимуть, може вирішити, що їй потрібна зовнішня допомога.

Китайське керівництво створило центр кризового командування на материковій частині кордону з Гонконгом, готовий взяти місто під контроль. На вулицях з’явилися солдати китайської армії – вони «лише» взяли участь у прибиранні барикад та сміття, яке скупчилося на вулицях за час акцій протесту. Раніше китайські війська з'являлися в Гонконгу тільки одного разу, щоб допомогти впоратися з наслідками тайфуну. Ця акція явно стала прозорим натяком...

Трамп каже, що це він врятував Гонконг

На початку минулого тижня законодавці США майже одноголосно – і демократи, і республіканці, причому обидві палати: і Сенат, і Конгрес - прийняли законопроекти на підтримку гонконгських протестувальників.

Сенат США одностайно схвалив законопроєкт про підтримку демократії і захисту прав людини в Гонконгу, що розгнівало уряд Китаю, повідомляє The Guardian. Крім цього, Сенат одностайно ухвалив другий закон, що забороняє поставки спорядження для поліції Гонконгу - сльозогінного та перцевого газу, гумових куль і електрошокерів. Документ передбачає, щоб держсекретар США має щонайменше раз на рік перевіряти наявність у Гонконгу достатньої автономії. Лише в цьому випадку США продовжать надавати Гонконгу торгові преференції. Також передбачені санкції щодо чиновників, які порушують громадянські права жителів анклаву.

Палата представників слідом за Сенатом підтримала законопроєкт про підтримку демократії і захисту прав людини в Гонконгу, повідомляє CNBC. Як повідомляє телеканал, Конгрес також ухвалив законопроєкт, який забороняє експорт деяких видів зброї поліції Гонконга. Законопроєкти уже направлені на підпис главі Білого дому.

Підписувати такі документи зараз дуже невчасно для Трампа, адже він сподівається отримати перемогу у торговельній війні з Пекіном, яка триває вже більше року, та зробити з неї одну з основних тем під час передвиборчої кампанії.

МЗС Китаю викликало посла США для пояснень, звинувативши США у "втручанні у справи Гонконгу та втручанні у внутрішні справи Китаю". Пекін попередив про "наслідки", якщо Трамп підпише законопроект.

Хоча Дональд Трамп заявив, що може накласти вето на "гонконгські" законопроекти, але вступити в конфлікт з усім Конгресом одразу - це занадто навіть для Трампа. Дві третини голосів, необхідних для подолання вето, легко зберуться, а "осад залишиться".

Фото: Susan Walsh / Shutterstock
Фото: Susan Walsh / Shutterstock

Водночас Трамп каже, що він попередив президента Китаю Сі Цзіньпіна про те, що придушення протестів в Гонконзі матиме «величезний негативний вплив» на спроби покласти край торговельній війні. В інтерв'ю Fox&Friends Трамп сказав, що якби не він, «Гонконг був би знищений через 14 хвилин». Китай має мільйон солдатів, що стоять біля кордонів Гонконгу, і не заходять туди тільки тому, що президент США попросив про це китайського колегу. І далі – цілком у стилістиці нинішнього господаря Білого дому: «Ми повинні підтримувати Гонконг, але я також підтримую президента Сі. Він мій друг, неймовірний хлопець».

Що буде далі?

Відносини між мешканцями Гонконга та материковим Китаї вже давно були напруженими - з початку 2000-х. Цьому сприяли різні чинники: і різні тлумачення принципу "одна країна, дві системи», і політика місцевого та центрального урядів щодо заохочення мешканців материка переїздити до Гонконга; і мінливе економічне середовище. Причому ця напруженість виражається не лише у ворожості з боку радикальних рухів – вона зачепила і маси звичайних громадян. Це таке собі наростаюче занепокоєння через поступове поглинання Гонконгу, а також втручання материкового Китаю у його внутрішні справи.

Уряд Китаю прокоментував результати місцевих виборів в Гонконзі доволі жорстко, заявивши, що не терпітиме тих, хто загрожує стабільності автономного округу. Про це сказав глава МЗС КНР Ван І під час візиту до Токіо. "Гонконг - це частина території Китаю. Ми не потерпимо тих, хто руйнує стабільність і процвітання Гонконгу", - сказав він. Чи змусить такий результат виборів переосмислити причину заворушень, а відтак - впоратися з ними, через півроку після їх початку?

Гонконг потрібен Китаю як місток на Захід, як вітрина свободи за західним зразком. Через цей місток сьогодні приходить майже 60% китайських зовнішніх прямих інвестицій і більше 70% залученого капіталу. Але чи залишиться Гонконг таким містком після 2047 року, коли спливе час дії британо-китайської угоди? Адже не можна одночасно бути багати містом із західним рівнем свобод і частиною однопартійного комуністичного Китаю.

Поки Пекін доволі спокійно чекає вигоряння протестів, наростання втоми жителів Гонконгу від заворушень і занепаду економіки. Протести вже вплинули на добробут головного азіатського фінансового хаба - днями було оголошено, що його економіка, вперше за кілька десятиліть, ввійшла в технічну рецесію, яка триватиме весь 2020 рік.

У Гонконзі проблема з перенаселеністю та високою вартістю житла
У Гонконзі проблема з перенаселеністю та високою вартістю житла

Чи стане нинішня перемога демократичних сил першим кроком на шляху до наступних важливих змін? «Ці вибори дають надію на подальшу перемогу у боротьбі за Гонконг», - зазначив у Фейсбук координатор українського Центру вільного Гонконгу Артур Харитонов. Але ж і комуністи не сидітимуть, склавши руки. У 7-мільйонної автономії чимало проблем - з перенаселеністю, високою вартістю житла, а «багатий» Китай має багато можливостей продемонструвати гонконгцям «і батіг, і медяник», що дружити з ним вигідно, а сваритися - ні. Цілком імовірно, що результат цих виборів у Гонконгу підштовхне центральну владу КНР до більш активних проектів з інтеграції автономного регіону вже зараз, не чекаючи 2047 року.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-