Дудь закликає російську молодь вийти на акцію проти влади

Звернення він виклав в блозі на Эхо Москвы.

"Що найчастіше ви чуєте від своїх друзів, коли відбувається якийсь політичний шухер? Під друзями я маю на увазі і друзів справжніх, і друзів емоційних - тих, за ким ви стежите в телевізорі, ютубі, музиці, спорті, тих, кого канцелярською мовою прийнято називати «лідерами думок». Особисто я найчастіше чую таке: «я аполітичний. Політика мені абсолютно нецікава».

Здається, настав час, коли така позиція - в першу чергу від відомих людей - соромна.

Відразу уточнимо: якщо під політикою розуміти висунення, обрання, мандати, тобто саме професію, мені це теж нецікаво. Ніколи в жодній країні світу я не хотів би працювати політиком. Причин повно, але одна з основних - підприємництвом можна заробляти набагато цікавіше і набагато більше, ніж політикою. Якщо ми, звичайно, маємо на увазі чесний заробіток, а не коли за звичайної зарплати чиновника ти купуєш собі трьохсотметрову квартиру в центрі Москви. А щоб за свій рахунок знімати про Колиму, Камчатку, Курили і Сахалін, щоб залишатися незалежним і щоб не лизати чиюсь дупу, треба заробляти багато.

Але якщо ти не плануєш політичну кар'єру, це не означає, що ти не береш участі в політичному житті своєї країни - хоча б у ключові її моменти (а їх не так багато, як можна подумати).

Так вийшло, що всі останні роки молодим людям в Росії було максимально нецікаво мати стосунок до виборів, протестів, басманного правосуддя, політв'язнів, ось цього всього. Дві останні суботи показали, до чого призвела наша інертність. Наша інертність призвела до того, що в найважливіших кабінетах нікого нового, там ворушаться одні і ті ж тіла: їхні сивини, лисини, піджаки і швидкість підняття долонь на одностайних голосуваннях все більше нагадують декорації радянської типу політичного життя. Наша інертність призвела до того, що будь-яка політична конкуренція знищена. Наша інертність призвела до того, що будь-який, хто цю конкуренцію замислює, моментально отримує по обличчю шпалою. І найважливіше: шпалою по обличчю тепер може отримати будь-який з нас.

Ви можете не підтримувати незалежних кандидатів в Мосміськдуму: топити за різні політичні сили - це так само, як топити за різні футбольні клуби, тобто абсолютно нормально і правильно. Але ви точно не можете підтримувати те, що робила держава в останні тижні. Це не має жодного відношення до тієї самої «стабільності», про яку говорять, коли вписуються за поточну владу.

Коли натовп бійців хапає двох ботаніків, які навіть не пручаються, і гумовими кийками відбиває їм ахіллове сухожилля - це не стабільність. Це сублімація тих, хто довго жив з комплексами, але - слава нашій поліції - знайшов спосіб за все ці комплекси помститися.

Коли 25-річному хлопцю загрожує термін чи то за алюмінієву банку, чи то за паперовий стаканчик, кинутий У БІК поліцейського, - це не стабільність (гуглити: Сергій Абанічев). Це ганьба і приниження гідності співробітника силових структур з боку держави. Тому менту, який буде проходити у цій справі потерпілим, я раджу вивчити справи спецназівців, які вривалися до бесланської школи.

Там мужики лягали на гранати, щоб прикрити заручників, і витягали дітей, коли повітря прошивало кулями, як на справжній війні. А цей погодився бути потерпілим через те, що в його сторону полетів шматочок чи алюмінію, то чи паперу. Сподіваюся, собі він пояснив це тим, що банка - від американської коли, тобто дійсно була загроза національній безпеці.

Коли дизайнера, який вийшов на пробіжку задовго до початку мітингу, скручують і кладуть на асфальт так, що ламають ногу об бордюр, це не стабільність (гуглити: Костянтин Коновалов). Це тупориле виконання наказу і ставлення до людини як до мішка з кістками.

Коли в ізоляторах мотає адміністративний арешт десяток мирних студентів, це не стабільність. Це нове покоління політв'язнів і простий сигнал всьому молодняку: будеш обурюватися - замість решітки хештег отримаєш грати в'язниці.

Коли мер каже, що громадяни, які вийшли на вулиці відстоювати свої права, - це приїжджі зімбабвійці, а поліція поводилася правильно, це не стабільність. Це повна відірваність від життя людей, містом яких ти керуєш.

Якщо ви думаєте, що вся ця краса стосується тільки незгодних, ви помиляєтеся.

Подивіться відео, на якому жінка трясе партквитком: «Я член« Єдиної Росії». Мого чоловіка затримали. Ми йшли додому. Він хотів на ту сторону пройти просто».

Жорна такої стабільності - штука, яка рано чи пізно почне перемелювати всіх: і незручного, і того, хто так складно і так регулярно на своєму ютуб-каналі рекламує мерію. Ті, хто став популярним серед молоді, пам'ятайте про це, коли наступного разу на прохання старших будете рекламувати «Беляш-фест» у Парку Горького або «Чурчхельную хвилю» в Сокольниках. Ніхто не закликає вас лізти на барикади, але, як співає один відомий панк-ансамбль: «Якщо всім страшно бути проти / То хоча б не будемо за».

Давайте критично мислити, давайте сумніватися, давайте ставити запитання і давайте не приймати як норму, коли невинних людей кидають до в'язниці або жорстко б'ють поліцейські.

10 серпня, в суботу, о 14:00, я вийду на проспект Сахарова на мітинг на підтримку вже заарештованих і проти ментовського свавілля. Мітинг погоджений, причому одразу на 100 000 осіб. Буде круто, якщо стільки народу туди і прийде.

Чим більше нас, тим більше шансів, що колись громадян Росії перестануть бити шпалою по обличчю ".

Юрій Дудь, російський журналіст і відеоблогер. Колишній головний редактор видання Sports.ru, з вересня 2018 року - заступник гендиректора. З 2017 року - ведучий авторського шоу на YouTube-каналі «вДудь», де бере інтерв'ю у відомих журналістів, бізнесменів, політиків, популярних персон телебачення, театру, кіно і шоу-бізнесу. На його ютуб-каналі понад 5,7 мільйона передплатників.

У 2018 році Юрій Дудь зайняв 50-е місце у рейтингу російських знаменитостей, опублікованому журналом Forbes.

Нагадаємо, з середини липня у Москві проходять акції протесту, учасники яких вимагають допустити незалежних кандидатів на вибори в міську думу. Поліція і Росгвардія жорстко розганяє демонстрантів. На двох акціях, що пройшли 27 липня і 3 серпня, затримали не менше тисячі осіб.

Через протестні виступи порушено кілька кримінальних справ: про перешкоджання діяльності московських виборчкомів і «московську справу» про масові заворушення.