Чому українські міста досі так суттєво відрізняються від європейських?

Чому українські міста досі так суттєво відрізняються від європейських?

Блоги
Укрінформ
Європейська й американська практика ремонту вулиць, доріг, тротуарів

Українці дивляться ТБ, шоу про подорожі в YouTube й просто розглядають красиві картинки в Мережі про те, як там у них? У цивілізованих і прогресивних країнах. У левовій частці європейських країн, виходячи на міські вулиці, ми дивуємося порядку — ось чистий тротуар, ось дорога, ось автівки припарковані так, що не заважають нікому, ось смуга громадського транспорту, ось чисті фасади. Все чітко та зрозуміло. Структурованість вуличного простору європейських міст одразу ж ілюструє порядок, про який ми, українці, досі мріємо.

ЯК У НАС

У чому проблема українських вулиць? Чому простір настільки неупорядкований? Окрім державницького апарату, на стан вулиць також впливають і пересічні люди (вони ж користувачі), і правила — закони та підзаконні акти, згідно з якими проектується та ремонтується простір українських вулиць.

Більша частина норм (правил) із проектування міських вулиць — досі є відгомоном радянських стандартів. Зокрема, це стосується Державних будівельних норм, деяких законів України та постанов Кабінету Міністрів. Вони не відповідають сучасним потребам українських громадян. І на що я особливо хотів би звернути увагу – ці "правила і норми" майже не захищають людей з обмеженими фізичними можливостями. Вони ніби не помічають їх у житті міста.

Чому я так докладно зупиняюсь на цих документах? Справа в тому, що саме законодавча база регулює розміщення світлофорів, пішохідних переходів, вимоги до проектування перехресть, острівків безпеки тощо. Також відсутність сучасних правил проектування вулиць і є причиною великої кількості смертей українців на зупинках громадського транспорту, жахливих кондиціонерів і балконів на фасадах історичних будівель, забруднених багнюкою тротуарів, величезних калюж після дощу, великої кількості небезпечних підземних переходів.

Ось приклад. Якщо в законі не прописати норми про правильне розміщення дощових лотків і їх очищення, то тротуари й надалі будуть басейнами для калюж. Це особливо важливо взимку. Коли сніг тане, він перетворюється на калюжу. Вода з калюжі не може стекти, бо лотків для водовідведення або немає за проектом, або вони забиті брудом/листям/сміттям.

В українських містах досі все незрозуміло. Відсутня чітка структура вуличного простору і, як наслідок, маємо буденність, як на фото:

ЯК ЗА КОРДОНОМ

У Сполучених Штатах Америки є NACTO — американська Асоціація транспорту. Її керівник — Енріке Пеньялоса, колишній мер Боготи. За три роки він перетворив столицю Колумбії на місто-мрію. Організація, яку він очолює, розробляє та впроваджує довідник із дизайну (у широкому розумінні цього слова) міських вулиць. Це документ, що затверджує основні правила для проектування всіх типів вулиць. Довідник є універсальним документом і впроваджується в життя муніципалітетами всіх міст. 

Сфера впливу документа — дороги, тротуари, велодоріжки, перехрестя, лінії громадського транспорту. Мета — зробити вулиці безпечними для пересування, захистити пішоходів, забезпечити комфортні умови експлуатації громадського транспорту. Вбачається й економічна доцільність: якщо вулиці зручні для пішоходів, то бізнес на перших поверхах зароблятиме значно більше, а отже, більше зароблятиме і місто.

Якщо всі тротуари, дороги, пішохідні переходи та перехрестя будуть побудовані за однаковими правилами, то одразу ж місто стане комфортнішим для всіх груп населення, незалежно від району. Бо якість тротуару в спальному районі не повинна поступатися якості тротуару в центрі міста. Тим більше, у спальних районах зазвичай проживає більше населення, ніж у центрі. 

Приклад реструктуризації вуличного простору за стандартами NACTO
Приклад реструктуризації вуличного простору за стандартами NACTO

Іншим важливим прикладом впорядкування міського простору є дизайн-код. Це інструмент, що дає можливість упорядкувати вивіски, балкони, літні майданчики кафе, територію пляжів, кондиціонери тощо.

Дизайн-код може бути кількох видів, залежно від фокусу. Наприклад, дизайн-код для фасадів в історичному центрі міста захистить їх від невігластва непорядних підприємств чи мешканців.

За величезної кількістю реклами містяни не бачать архітектуру та історію міста
За величезної кількістю реклами містяни не бачать архітектуру та історію міста

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ

Будь-яке місто будується за правилами. Вони або є, або відсутні, або не діють. Правила точно потрібні. Першочергово їх треба оновити, спираючись на світовий досвід у цій сфері. Нам узагалі дуже пощастило, оскільки більшість правил є універсальними, вони вже написані та протестовані. Україні треба лише їх впровадити, робити це краще на рівні вищої юридичної сили. У результаті можемо отримати закон або кодифікацію нормативно-правових актів про впорядкування простору вулиць із зазначенням критеріїв оцінки та структур, відповідальних за належну їх експлуатацію.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ: МИ САМІ ВИННІ

Ми бачимо Європу – хтось у поїздках-відрядженнях, хтось по телевізору чи у світовій Мережі. Поводимося там і ми, і місцеве населення зовсім інакше. Є кілька аспектів, що регулюють такий тип поведінки:

Рівень колективної відповідальності. Українські туристи в Європі не дозволяють собі такої поведінки, яка, ймовірно, може бути не схвалена навколишніми. 

Вірогідність притягнення до юридичної відповідальності. В Європі копів усі бояться. В Україні реформа не вдалась. Значна кількість поліцейських сама себе дискредитує. Тому велика кількість громадян скоріше буде сперечатися з ними та сваритися, аніж послухає.

Працює проектування поведінки за допомогою інженерних та архітектурних рішень. В європейських містах справді більше смітників і пішохідних переходів. Тому сама можливість насмітити чи порушити правила менша, ніж у нас.

Але завжди треба починати з себе. Якщо в радіусі 2 метрів немає смітника, то це не привід викидати сміття на тротуар. Якщо ви палите в авто, то не маєте права викидати недопалок із вікна. Якщо ви купили авто і залишаєте його на газоні в центрі міста за 5 метрів від входу до офісу, то це не означає, що вам хтось зобов'язаний побудувати паркінг біля входу до власного офісу та здавати його безкоштовно в оренду.

Звичайний француз, іспанець чи німець без проблем пройде кілька кварталів від паркінгу до офісу та взагалі не куритиме в громадських місцях.

Українці, давайте починати реформи з себе та своїх повсякденних звичок. А паралельно – бути активним суспільством і вимагати від влади тих законодавчих змін і практичних кроків, що необхідно реалізувати заради досягнення  позитивних змін. Тоді результат побачимо вже завтра, дивлячись одне на одного на українських вулицях.

Олександр Горенюк,  урбаніст

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-