Вибори в ЄС: чи збереже новий Європарламент інституційну пам'ять?

Вибори в ЄС: чи збереже новий Європарламент інституційну пам'ять?

Укрінформ
Оптимісти vs скептики, ліберальні демократи vs проросійські популісти-радикали

Наступного тижня, 23-26 травня, більш як 400 мільйонів громадян 28 країн Євросоюзу прийдуть на виборчі дільниці, щоб взяти участь у голосуванні за своїх представників у Європарламенті 9-го скликання. Це так звані загальноєвропейські вибори, які визначають конфігурацію законодавчого органу ЄС у складі 751 депутата на наступні п'ять років. Водночас результати виборів мають прямий вплив на визначення й затвердження нового президента Єврокомісії, а також керівників інших інституцій.

Саме від ідеологічної спрямованості більшості в Європарламенті залежить формування, утвердження і просування політики ЄС, збереження його єдності, захист ліберально-демократичних цінностей в умовах сучасних і майбутніх викликів та загроз для успішного європейського проекту.

НОВИЙ ЄП ПОКАЖЕ ДИНАМІКУ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ У ЄВРОПІ

Сама виборча кампанія 2019-го проходить на тлі занепокоєнь відносно зростання в європейських демократіях проявів національного егоїзму, євроскептицизму, популізму, ультраправого націоналізму і крайніх лівих комуністичних ідей. Це все підживлюється радикалізацією деяких верств населення у країнах ЄС, міграційною кризою, терористичними загрозами, процесами навколо Brexit, загостренням суперечностей з деяких питань із адміністрацією президента США Трампа.

Підривна роль Росії у цьому зв'язку посідає особливе місце, хоча багато і пересічних європейців, і представників еліт, на жаль, або й досі не зрозуміли, або навмисно не бажають помічати справжні агресивні наміри кремлівського режиму – не лише послабити, але й знищити європейську і євроатлантичну єдність.

Нинішні вибори можна коротко визначити, як протистояння європейських оптимістів і скептиків, ліберальних демократів і представників крайніх ідей політичного спектру. На жаль, вплив та підтримка скептиків, популістів, радикалів останніми роками в ЄС дедалі зростає на тлі послаблення ліберальної демократії. І саме конфігурація нового ЄП наочно покаже динаміку суспільних настроїв у Європі.

ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНІЙ БІЛЬШОСТІ – БУТИ?

Отже, щодо прогнозів за тиждень до початку виборів. Дана інформація і деякі експертні оцінки ґрунтуються на дослідженнях, проведених національними соціологічними центрами та узагальнених наприкінці квітня на замовлення ЄП компанією Kantar Public.

Серед головних висновків: у Європарламенті 2019-2024 років збережеться проєвропейська ліберально-демократична більшість. Беручи за основу чинний склад такої більшості, експерти прогнозують наступну її конфігурацію. Вибори традиційно виграє найбільша політична родина Європейської народної партії (EPP). Політична група «народників» може отримати 180 мандатів із 26 країн, що становитиме 24% від складу ЄП. Натомість, цей результат засвідчить зменшення підтримки EPP, адже у нинішньому парламенті група має 217 депутатів.  

Другою за чисельністю політичною групою знову може стати Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), які можуть отримати 149 мандатів від 28 національних делегацій, що також є меншим, ніж нині (186). «Есдеки», до слова, у нинішньому ЄП формально не входили до ліберально-демократичної більшості й часто у своїх ініціативах та діях виявлялися очевидно проросійськими, хоча не радикально.

Альянс лібералів і демократів за Європу (ALDE) очікує провести до ЄП 76 депутатів із 23 країн (нині 68). Європейські консерватори і реформісти (ECR) можуть розраховувати на 66 мандатів від 14 національних делегацій проти 76-ти у чинному складі законодавчого органу ЄС.

Політичній групі «зелених» прогнозують 57 місць депутатів із 15 країн при нинішніх 52-х. Власне, огляд електоральних перспектив адекватних політичних сил, що конструктивно і послідовно виступають за зміцнення європейської єдності й цінностей, протидіють популізму, крайнім ідеям та російській загрозі, підтверджує вірогідність набуття від 450, за варіантом мінімальних амбіцій, до 500, за найбільш оптимістичним сценарієм, парламентських «багнетів» 9-го скликання.

НАЦІОНАЛІСТИ ЗМІЦНЮЮТЬСЯ, КОМУНІСТИ НЕ ЗДАЮТЬСЯ

На хвилі зростання контрпродуктивних настроїв у Європі, крайні радикали та євроскептики також розраховують посилити свою присутність у законодавчому органі Євросоюзу. У нинішньому складі ЄП діють три таких політичні групи. Найбільшу небезпеку становить Європа націй і свобод (ENF), створена лідером французьких націоналістів Марін Ле Пен. Саме ця політик є головною політичною конкуренткою президента Франції Еммануеля Макрона. За даними дослідження Європарламенту, ENF може здобути 62 мандати у 9 країнах (8,3%), майже удвічі збільшивши свою присутність у новому ЄП, порівняно з нинішнім скликанням (37 депутатів).

Ле Пен Фото: Rédaction Nice-Matin/flickr
Ле Пен Фото: Rédaction Nice-Matin/flickr

Водночас, на думку британського журналіста, редактора і видавця EU Today Гарі Картрайта, фракція Ле Пен може об’єднати й до 80 депутатів. Йдеться про можливість долучення до ENF британських депутатів, які пройдуть до Європарламенту від Brexit Party, яка нині у Сполученому Королівстві має рейтинг близько 34%. Щоправда, парламентарії від Британії можуть затриматися у новому ЄП лише до кінця жовтня, адже саме такий дедлайн визначив Євросоюз для Лондона, щоб, нарешті залишити Спільноту.

До слова, відносно конфігурації нового законодавчого органу ЄС без Британії, а тоді він матиме 705 депутатів – то вже інші сценарій та проблематика для досліджень і прогнозів.

Іншій табір націоналістів у Європарламенті представлений давньою політичною групою Європа свобод і прямої демократії (EFDD), де традиційно домінують британські депутати від Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP). Ця фракція, за наявними оцінками, може мати до 45 членів від 5 національних делегацій (нині 41).

Крайні ліві (комуністи), які представлені в ЄП політичною групою Об'єднаних лівих (GUE-NGL), у новій конфігурації законодавчого органу ЄС можуть послабити свої позиції та здобути 46 мандатів від 14 країн (нині 52).

Говорячи про сили, які протиставляють себе традиційному істеблішменту, слід згадати й про намір італійського Руху п'яти зірок створити власну політичну групу. За актуальним рейтингом, ця партія може завести до ЄП до 23 депутатів. А створення ще одної фракції у цьому таборі призведе лише до фрагментації, а відтак послаблення, націоналістів у Європарламенті. Щоправда, для формування власної групи італійські популісти повинні мати 25 парламентаріїв із щонайменше 7 країн.

СТАЛІСТЬ ЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ – ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ

Окрім цього прогнозується, що 8 депутатів можуть не увійти до жодної політичної групи, тобто будуть вважатися позафракційними. Також близько 60 депутатів можуть потрапити до нового ЄП із політичних сил, які не представлені у парламенті 8-го скликання. Це зокрема, й близько 20 представників політичної партії Макрона «Республіка, вперед» (LREM), ідеологія якої коливається навколо політологічного центру, поєднуючи ідеї сильної і соціальної Європи.

За оцінками організації VoteWatch, після виборів Європарламент оновиться приблизно на 60%. Тобто менш як половина чинних депутатів продовжать законотворчу діяльність на загальноєвропейському рівні. За такої ситуації актуально постає проблема так званої «інституційної пам'яті», коли нові народні обранці повинні втягнутися в особливості роботи у Брюсселі та у Страсбурзі. Цікаво буде оцінити ситуацію й навколо друзів України у новому ЄП, а також й відносно очевидних проросійських діячів, імена яких у чинному парламенті добре відомі.

Для України головним позитивним результатом цих виборів повинна стати перемога ліберальної демократії в Європі. Саме її ідеї виступають рушійною силою протистояння російській агресії та підтримки українців на шляху європейського цивілізаційного вибору.

Андрій Лавренюк, Страсбург.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-