"Наводи на город Вашингтон": в Ісаакієвському соборі виконали пісню про бомбардування США
Про це повідомляє "Медуза".
Перший куплет починається так:
«На подводной лодочке с атомным моторчиком
Да с десятком бомбочек под сотню мегатонн
Пересек Атлантику и зову наводчика:
„Наводи, — говорю, — Петров, на город Вашингтон!“»
Хор виконав пісню «Про зарплати військовослужбовців», написану в 1980 році бардом Андрієм Козловським. За словами автора, «Про зарплати військовослужбовців» спочатку задумувалася як «пісня-анекдот». Як заявив протодиякон Андрій Кураєв, в СРСР пісня і справді сприймалася як жарт і навіть сатиру на радянський агітпроп». «Але сьогодні [...] у такому суперсерйозному виконанні це ніяк не виглядає жартом», — зазначив Кураєв.
Виконавців пісні розкритикували численні користувачі соцмереж. Представники Ісаакіївського собору повідомили, що хор не погодив пісню з дирекцією собору, вона не входила в програму 23 лютого і була виконана на біс за рішенням художнього керівника хору. «Ми вважаємо, що пісня недоречна, але ми не схильні політизувати ситуацію», — повідомили в прес-службі собору.
Адміністратори пабліка Концертного хору Санкт-Петербурга у ВК стверджують, що виконавці не переписують пісні «заради політкоректності чи ще якоюсь кон'юнктури». «Це документи епохи, середовища, унікальні і цілком оригінальні», — йдеться в пості. Представники хору вважають, що в храмі можна співати не лише літургійні твори: «Ми привітали наших слухачів, ми показали їм, що цінуємо їхнє свято, їхнє минуле, їхню працю. Що ми разом з ними».
Художній керівник і диригент хору Володимир Бєглєцов відповів критикам: «******** (Ідіоти)! Я „Доктор Живаго“ не читав, але засуджую...» Диригент назвав пісню жартівливою і попросив не шукати у виконанні «Про зарплати військовослужбовців» політичного підтексту. «Зал аплодував стоячи. Ніяких закликів немає і не було», — додав він.
Скандал навколо виступу в Ісаакієвському соборі прокоментував і автор пісні: «Я раптово став зіркою. Очманіти просто. Я підозрюю, що зараз вона мені гикнеться раз так сто, а то й двісті».
