Молдова перед виборами: чи зберуть більшість проти Додона?
Громадяни Молдови готуються до Різдвяних і новорічних свят. Але політичні партії та їхні лідери, мабуть, не вважають наближення святкових днів своєю головною турботою і вже заходилися до зведення оборонно-наступальних «редутів» для майбутніх політичних битв.
Плекаючи мрії про підкорення «парламентських вершин» і вчергове обсипаючи громадян гірляндами нових обіцянок, аж до побудови «раю» в окремо взятій державі і збільшення зарплат «до рівня європейських», майбутні кандидати у молдавський парламент вже почали свою гру, не особливо обтяжуючи себе пошуками відповідей на запитання, звідки ж візьмуться ці казкові суми для виконання щедрих обіцянок.
КОВБАСИ ПО 2,20 БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ
Однак, незважаючи на те, що майбутні вибори, призначені цього разу на 24 лютого наступного року, схожі на попередні, вони мають певні особливості. По-перше, вони пройдуть за новою змішаною системою: 51 депутат зі 101 буде обраний за партійними списками, а інші 50 – по одномандатних округах.
І ще один, не менш важливий нюанс. Цього ж дня, 24 лютого, в країні пройде консультативний референдум, під час якого громадяни мають відповісти на запитання, чи згодні вони зі скороченням кількості народних обранців з 101 до 61, а також з відкликанням депутатів у разі невиконання ними своїх законодавчих обов'язків. Більшість молдавських аналітиків і політологів, як, власне, і ініціатори проведення референдуму – представники правлячої коаліції на чолі з Демократичною партією, переконані, що перехід до змішаної системи виборів та скорочення кількості депутатів істотно підвищить їхню відповідальність перед своїми виборцями. І громадяни також будуть знати, з кого питати за невдачі та промахи законодавчого органу. Адже одна справа, коли ти голосуєш за «кота в мішку» (за партійні списки), і абсолютно інша – коли віддаєш голос за конкретну людину, з якої і будеш питати.
Варто було б помітити, що де-юре виборча кампанія ще не стартувала, але де-факто вона вже йде повним ходом, а окремі політичні партії навіть встигли оприлюднити свої передвиборчі програми та затвердити кандидатів по одномандатних округах. Заради справедливості варто було б помітити, що з передвиборчих обіцянок зникла «ковбаса по 2. 20 і хліб по 13 копійок за батон», якими заманювали виборців років двадцять тому. Але якщо тоді це спрацьовувало безвідмовно, то сьогодні на це, як кажуть, вже ніхто «не ведеться». Ось і доводиться ставити нові «сіті» для лову голосів.
ПЕРЕДВИБОРЧІ «НАЖИВКИ»
Одні партії бачать добробут громадян та процвітання країни виключно у стратегічному партнерстві з Росією, як, наприклад, Партія соціалістів, негласним керівником якої сьогодні є сам президент Ігор Додон. І заради перемоги на виборах президент навіть погодився на «легке» порушення Конституції – очолити партійні списки, хоча в Основному законі Молдови чітко зазначено, що президент – людина безпартійна і політично неупереджена.
Інші ж запевняють, що добробут на молдавській землі настане лише за умови об'єднання з Румунією. І в це свято вірить Ліберальна партія, використовуючи цю «фішку» для передвиборчої агітації. Заради підкорення парламентських вершин ліберали здійснили і рокіровку: багаторічний лідер партії Міхай Гімпу поступився місцем голови своєму племіннику, колишньому кишинівському меру Доріну Кіртоаке, який все ще є фігурантом гучної кримінальної справи про махінації з будівництвом платних парковок у Кишиневі. Справу, до того ж, не закрито, і невідомо, яким буде остаточний вердикт суду, а згідно із законодавством, колишньому меру загрожує до семи років тюремного ув'язнення. Однак днями зі «свіжого» лідера лібералів зняли юридичний контроль і дозволили вільне пересування і виїзд з країни.
І ще одна суттєва обставина. Коли мова зайшла про включення у Конституцію Молдови синтагми «європейська інтеграція як головний вектор розвитку держави», нинішні депутати-ліберали, які позиціонують себе прихильниками інтеграції країни в ЄС і НАТО, дружно відмовилися голосувати за зміну Конституції, назвавши ініціативу популістською.
Треті політичні сили стверджують, що добробут увійде в кожен дім лише при вступі Молдови в ЄС, обіцяючи збільшити заробітні плати мало не до 600 євро в місяць. Наприклад, партія «Дія і солідарність» та її партнери по передвиборчій коаліції з партії «Платформа «Гідність і правда»», яким і належать такі щедрі обіцянки, не зауважують при цьому доволі суттєвий момент: навіть при вступі в Євросоюз процвітання країни настане не за одну ніч, і навіть не за один рік. Бо процвітання забезпечує не Брюссель, не Берлін і не Париж, а керівництво країни разом зі своїми громадянами, грунтуючись на існуючих у країні законі, бюджеті та реаліях. Гроші потрібно заробляти. А це роки старань і праці.
Яскравий приклад - Румунія і Болгарія, які вже більше 10 років є повноправними членами ЄС, однак до повного добробуту та процвітання у цих державах ще, м'яко кажучи, далеченько.
До того ж лідерам цих партій – Майї Санду і Андрію Нестасе доведеться відповісти виборцям на доволі делікатне запитання: як вони опинилися «в одному човні» з керівником організації «Open Dialog» Людмилою Козловською, яку нещодавно видворили з ЄС за просування в країнах Євросоюзу інтересів Росії.
Правляча в країні коаліція на чолі з Демократичною партією висунула власну альтернативу перерахованих вище шляхів розвитку країни. У програмі партії під назвою «За Молдову!» демократи закликають громадян не чекати манни небесної від чужих дядьків з Брюсселя, Вашингтона чи Москви, а засукати рукава і спільними зусиллями кожного з жителів країни постаратися побудувати Європу у себе вдома. І створити такі привабливі умови для життя і роботи, які переконали б своїх співгромадян, які залишили Молдову в пошуках кращої долі, повернутися додому.
Заманливо, звичайно, але при цьому демократам також нелегко буде тримати удар перед виборцями. Їм доведеться пояснити громадянам, чому, маючи більшість у законодавчому органі, вони так і не змогли забезпечити проведення реформ у сфері правосуддя, а розслідування гучної справи про розкрадання більше мільярда доларів з банківської системи країни якось не особливо просувається. Боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади просувається «дрібними кроками», і в зв'язку з цим Євросоюз призупинив фінансування для Молдови. Ненадовго, правда, призупинив (до закінчення виборчої кампанії), але факт – не з найприємніших і може бути використаний їхніми опонентами у боротьбі за голоси виборців.
РОСІЙСЬКА «ЛЕПТА»: АМНІСТІЯ ДЛЯ МІГРАНТІВ
Істотний «удар» доведеться витримати демократам та іншим політичним гравцям і у протистоянні російському втручанню у виборчу кампанію. Нагадаємо, що нещодавно рішенням російської влади (на прохання президента Ігоря Додона) з 1 січня по 24 лютого Федеральна міграційна служба оголосила про амністію для молдавських трудових мігрантів, які порушили міграційне законодавство Росії. Тобто цим громадянам дозволено повернутися в Молдову, а потім виїхати назад в Росію. А це, за попередніми підрахунками аналітиків, ні багато ні мало – понад 170 тисяч молдавських громадян. Відповідь на запитання, чому саме цей відрізок часу був обраний для амністії, лежить на поверхні. Також як і відповідь на запитання – за кого ці громадяни будуть голосувати. Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп розцінив це рішення МВС Росії як втручання у виборчу кампанію.
Як і в період попередніх виборчих кампаній, на поверхню повсякденного життя молдован почали спливати «цікаві» факти про життя тих чи інших лідерів партій та керівників країни, які поміж себе називають просто «компроматом». Громадяни, у міру наближення виборів, дізнаються багато нового та цікавого.
Не сидять, склавши руки, і молдавські соціологи. Як з рогу достатку на виборців обрушився потік усіляких опитувань громадської думки. Згідно з останнім з них, який було проведено Інститутом публічних політик, у наступний парламент Молдови можуть потрапити чотири партії – соціалісти (за них готові проголосувати близько 45% виборців), демократи (трохи більше 15%), а також представники партій «Дія і солідарність» (близько 14%) і «Платформа «Гідність і правда» (близько 12%). Інші політичні сили, на думку соціологів, не подолають шестивідсотковий виборчий поріг. За винятком «Партії Шора» (за ім'ям її керівника, мера міста Оргеєва Ілана Шора), яка ось-ось «запригне» у рейтинг 6%. А яким буде розклад по одномандатних округах, як кажуть, одному Богу відомо.
ЗА ВИБОРАМИ ВИБОРИ?
Це і стало підставою для висунення президентом Ігорем Додоном версії про те, що слідом за черговими парламентськими виборами пройдуть позачергові внаслідок неможливості створення парламентських коаліцій.
А поки держава – в очікуванні чергового, п'ятого за ліком, тимчасового відсторонення президента Ігоря Додона від посади. За відмову підписати кілька прийнятих парламентом законодавчих актів. Хоча, імовірніше, ця процедура, яка стала для громадян звичною, пройде за новорічними клопотами майже непоміченою. Однак, на фоні візуального затишшя після закінчення дії мандата попереднього парламенту країни, політичне життя у Молдові набирає передвиборчих обертів.
Зінаїда Гурська, Кишинів
