Нещодавно у польському Жешуві відбулася конференція «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», під час якої обговорювався економічний вимір співпраці між Києвом і Варшавою, зокрема у сфері ОПК.

В інтерв’ю Укрінформу голова правління Агентства розвитку промисловості Польщі (державна інституція, яка контролює діяльність понад 100 польських державних підприємств і компаній у різних сферах, ARP) Бартломей Бабуська поділився думками про перспективи українсько-польської економічної співпраці у контексті відбудови України і проведення незабаром у Гданську Міжнародної конференції з відновлення України (URC).

Коли готувалося інтерв’ю, стало відомо, що Бартломей Бабуська подав у відставку з посади голови Агентства розвитку промисловості РП у зв’язку з тим, що він стане представником від Польщі в Консультативній раді бізнесу (Business Advisory Council), яка діє в рамках Української Платформи Донорів (Ukraine Donor Platform). Таким чином, Бартломей Бабуська від імені уряду Польщі буде ще більше залученим до процесу розвитку інвестиційного клімату України і відбудови нашої держави.

ОБОВ’ЯЗКОМ ПОЛЬЩІ Є СПІВПРАЦЯ І ДОПОМОГА УКРАЇНІ

- Пане Голово, нещодавно під час безпекової конференції у Жешуві прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Польща будуватиме «армаду дронів» за допомогою технологій і досвіду України. Наскільки це важливо для Польщі?

- Це не просто важливо, це має ключове значення. За тисячу кілометрів звідси є найсучасніший військовий полігон у світі. Наш обов’язок – думати про безпеку та майбутнє. Нашим обов’язком також є співпраця і допомога Україні, адже це не лише допомога нашому сусідові – це також боротьба із загрозами для усієї Європи. І кожен поляк це розуміє. Внаслідок цієї війни між нашими народами зараз найкращі відносини за всю історію. Такого ніколи не було. Війна нас зблизила. Усі взаємні претензії ми відсунули убік.

Польща повинна співпрацювати з Україною у сфері трансферу технологій і знайомитися з українським досвідом із фронту, зокрема яким чином відбувається переосмислення сучасного поля бою. Зараз усе кардинально змінилося: ситуацію на полі бою вирішують уже не танки і гелікоптери, а БПЛА, наземні роботизовані комплекси, антидронові системи, зв’язок, кібербезпека. У цих сферах ніхто не досяг такого рівня, як українська армія. Тож де Польща має черпати сучасний досвід, як не у свого сусіда й друга, якому вона від початку війни допомагає тим, чим може? Ми приречені на співпрацю, це життєва необхідність.

- У яких сферах польська промисловість хотіла би співпрацювати з Україною?

- Якщо говорити про конкретику, то не можу не повернутися до теми URC (Ukraine Recovery Conference, – ред.) і до того, що вже кілька місяців між нашими робочими групами тривають переговори щодо польсько-української міжурядової угоди. Цьогорічна конференція буде великою дипломатичною подією для Польщі, і важливо створити документ, який стане великим кроком уперед у визначенні умов співпраці між нашими країнами. У майбутній міжурядовій угоді мають бути чітко визначені проєкти та правила, за якими наші країни працюватимуть. Наприклад, польські будівельні компанії часто виграють тендери, але потім не можуть реалізувати ці перемоги, оскільки тендери скасовуються або виникають технічні проблеми. Тобто йдеться про питання прозорості процедур, які мають бути врегульовані між нашими урядами. Ми повинні створити прозору й чесну систему відбору компаній для відбудови України. І це, серед іншого, має бути прописано в угоді.

Конкретним проєктом повинен стати перший пілотний проєкт з будівництва автомагістралі між пунктом пропуску «Корчова-Краківець» та Львовом. На мою думку, це ідеальний пілотний проєкт, на якому ми навчимося співпраці. Саме там мають проявитися всі помилки й проблеми.

ПОЛЬЩА Й УКРАЇНА ПОВИННІ РАЗОМ ПЕРЕОСМИСЛИТИ ЕКОНОМІЧНУ ГЕОГРАФІЮ ЄВРОПИ

- Коли може бути реалізований проєкт автомагістралі «Корчова-Краківець» – Львів?

- Відповідь на це питання має з’явитися під час URC у Гданську в червні. Вже за два місяці ми повинні знати, коли запускатимемо відповідні процедури, адже слід розуміти, що будівництво розпочнеться не одразу. Бульдозери не заїдуть на будівельний майданчик через два місяці. Спершу треба провести тендери, потім буде етап проєктування. Тож до моменту, коли перший екскаватор почне роботу, мине щонайменше рік. Не виключено також, що після етапу проєктування треба буде призупинити його реалізацію до завершення гарячої фази війни. Це теж логічний підхід. Але поляки не бояться. Коли півроку тому прозвучало гасло “їдемо до Києва”, усі керівники найбільших будівельних компаній – Budimex, Polimex, Unibep, Strabag – одразу поїхали потягом до Києва на переговори.

- Українська сторона, зокрема радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін також вважає, що є значні сподівання на підписання у Гданську широкої угоди й перших польсько-українських контрактів...

- Я вважаю, що Польщу й Україну має об’єднати ще один економічний інтерес: ми повинні разом переосмислити економічну географію Європи. Завдяки нашій співпраці з відбудови України ми повинні створити великий експортний коридор з Європи на Близький Схід. Український ринок для Польщі дуже важливий, адже це $14 мільярдів експорту і сьоме місце серед ринків для польського експорту. Після війни цей експорт, звісно, буде ще більшим. Але дивімося ширше: якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом, – ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес. Ми працюємо над цим в Агентстві розвитку промисловості, великим ентузіастом цієї концепції є також міністр Павел Коваль (урядовий уповноважений РП з питань відбудови України, – ред.).

ПОЛЬЩА ГОТОВА СТВОРЮВАТИ СПІЛЬНІ КОМПАНІЇ З УКРАЇНЦЯМИ У СФЕРІ ОПК

- Розкажіть, будь ласка, про можливості Агентства розвитку промисловості з точки зору співпраці з Україною?

- Ми маємо дві найбільші польські спеціальні економічні зони, які дають до 70% податкових пільг після інвестицій. Українські компанії вже там працюють. Наприклад, біля міста Мелець є так звана «Авіаційна долина», є також Тарнобжезька вільна економічна зона. Торік ми прийняли рішень про підтримку бізнесу на мільярд злотих. Мабуть, ми є найпривабливішою економічною зоною в Європі.

- Чи правильно я розумію, що ARP пропонує українським компаніям створювати альянси з польськими?

- Так, і користуватися нашими інструментами підтримки. Усі інструменти підтримки, які доступні польським компаніям, доступні також кожній українській компанії, яка почне працювати в Польщі.

- Чи йдеться також про оборонну промисловість?

- Так. Ми готові до створення спільних підприємств у цій сфері.

- А польські компанії сьогодні хочуть такої кооперації, наприклад, щодо виробництва товарів подвійного призначення?

- Я не можу говорити за приватний бізнес, але думаю, що так. Це лише питання переговорів. Але такі компанії є в ARP. У сфері подвійного призначення наша компанія Inofama SA веде переговори з українським інвестиційним фондом Gloster щодо виробництва безпілотних систем в інтересах фронту. Важливо, що такий безпілотний засіб буде подвійного призначення і не вимагатиме концесії.

- Тобто під час URC у Гданську можна очікувати на підписання спільних контрактів за участю підприємств з ARP?

- Так. І ще важливо, що якщо українська компанія працює в Польщі – у вільній економічній зоні чи поза нею – вона може користуватися нашими інструментами підтримки, наприклад, позиками. У Польщі капітал зараз дешевший, аніж в Україні.

ПОЛЬЩІ ПОТРІБНІ ПЕРЕВІРЕНІ НА ФРОНТІ ТЕХНОЛОГІЇ

- А як щодо реалізації програми SAFE? Польща незабаром має отримати понад 40 мільярдів євро дешевих європейських кредитів. Чи в напрямку реалізації проєктів за цими коштами планується співпраця між Україною й Польщею?

- Ми дуже відкриті на це, адже Польщі потрібні перевірені на фронті технології.

- Радник Президента України Камишін під час конференції у Жешуві також заявив, що порівняно з іншими країнами, наприклад, Німеччиною, які вже створюють з Україною спільні підприємства, Польща поки відстає. Чого бракує, щоби ця співпраця між Києвом і Варшавою була більш результативною?

- В ARP такої проблеми немає. Запрошую до Агентства, ми готові говорити і допомагати кожному.

- Як ви особисто оцінюєте українські розробки у сфері ОПК, зокрема балістичні ракети чи FPV-дрони?

- Я живу між Україною та Польщею вже 20 років, тому креативність українців для мене не новина. Вважаю, що це один із найталановитіших народів світу.

- Що ви побажали б польсько-українській співпраці на майбутнє?

- По-перше, миру нам усім. По-друге, щоби ця дружба й прощення старих гріхів залишилися назавжди. Я бажаю нам спільного дружнього майбутнього. Путін весь час фінансує антиукраїнські й антипольські екстремістські рухи в наших країнах. Але попри те, настрої в Польщі не є антиукраїнськими, як і настрої в Україні не є антипольськими. Це показує силу нашої взаємоповаги і співпраці.

Розмову вів Юрій Банахевич, Варшава