Українці світу й «Азовська війна» у смартфоні

Українці світу й «Азовська війна» у смартфоні

Укрінформ
У Києві завершився XI Світовий конгрес українців

Цьогоріч проведення чергових зборів Світового конгресу українців було перенесено на кінець листопада, щоб його учасники могли взяти участь у заходах до 85-х роковин Голодомору, з вшанування пам’яті жертв геноциду. З цієї нагоди в Києві проводився Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає!», в межах якого відбулися науковий симпозіум, організований Інститутом національної пам’яті, мистецька акція в Національній опері, особливе засідання у Верховній Раді, а також власне Міжнародний форум за участю президента України, глав та представників іноземних держав.

Крім того, XI Світовий конгрес українців мав ще одну рису, яка суттєво відрізняла його від узвичаєних щорічних зборів. Президент СКУ Евген Чолій уже відпрацював дві свої п’ятирічні каденції. А отже, СКУ мав отримати нового керівника...

Евген Чолій
Евген Чолій

ГОЛОДОМОР: ЗНАТИ, ПАМ’ЯТАТИ, РОЗ’ЯСНЮВАТИ

У зв’язку з цими двома особливостями до XI конгресу була прикута велика увага з боку української влади. Починаючи з того, що на його відкритті виступав Президент Петро Порошенко та багато хто з міністрів (а із прем’єр-міністром була особлива зустріч новообраного керівництва СКУ – але це вже, забігаючи наперед).

Але найбільше враження з подій, що передували Конгресу та в яких брали участь діаспоряни, що з’їхалися до Києва, на мене справив науковий симпозіум «Україна пам’ятає, світ визнає!», організований Інститутом національної пам’яті (22-23 листопада). Два дні вмістили в себе сім наукових сесій, три дискусійні платформи.

Панахида на Інститутський в день відкриття СКУ
Панахида на Інститутський в день відкриття СКУ

Послухавши та побачивши це все, можна сказати, що нарешті Голодомор, як явище, як страшний злочин – один із найбільших в історії людства – починає займати належне місце в колективній свідомості не лише України, українців, а й усього світу, так би мовити – в ноосфері. Поступово формується ціла парадигма «Голодомор як геноцид українців», до якої входять багатогалузеві наукові дослідження, організаційні структури, напрацювання в сфері культури та мистецтва. Що важливо, проходить це у великій повсякденній роботі, в завзятих суперечках.

От, наприклад, на першій же науковій сесії симпозіуму під назвою «Голодомор-геноцид: осмислення Рафаїлом Лемкіним і міжнародно-правова кваліфікація» виникла палка дискусія між різними науковцями, передусім, – знаним українським юристом-міжнародником Володимиром Василенком (Київ) та відомим канадським істориком Романом Сербином (Монреаль). Відштовхуючись від творчого спадку винахідника самого терміну «геноцид» та автора відповідної резолюції ООН, прийнятої в 1948 році, – Рафаїла Лемкіна, вони давали суттєво різні пояснення того, чому Голодомор можна вважати геноцидом українського народу. І це були не відірвані від життя наукові суперечки. Адже в України є сильний ворог у Кремлі, який робить все, аби продовжувати замовчувати трагедію Голодомору в світі чи максимально спотворити представлення про цей справді жахливий злочин.

Другий пік суперечок стався, коли почалося обговорення того, яка – хоча б приблизно – кількість жертв Голодомору. Нелюдську сутність радянської системи видно хоча б у тому, що тут ідеться про розбіжності у 2,5-3 рази: від 3,5 до 10 мільйонів. І це, саме по собі, теж важко осмислити. Кожна людина – окремий всесвіт. А тут стільки загублених світів! І... неможливість (або великі складнощі) більш менш точного підрахунку.

Українські кінематографісти обговорюють на симпозіумі візуалізацію трагедії Голодомору
Українські кінематографісти обговорюють на симпозіумі візуалізацію трагедії Голодомору

Тут найбільші суперечки точилися між Василем Марочком (Київ), Володимиром Сергійчуком (Київ), з одного боку, та Олегом Воловиною (Чапел-Хілл, США) і Геннадієм Єфименком (Київ). Перші двоє вважають більш реалістичним показник у 7 млн, а їхні опоненти – вдвічі менший. І це також дуже важлива тема – не тільки тому, що йдеться про людське життя. Справа в тому, що найбільш наукове коректне визнання (на всіх рівнях) та оприлюднення кількості жертв Голодомору дуже допомогло б його міжнародному визнанню, в тому числі на вищому рівні – політико-дипломатичному.

Окрім історичного та юридичного аспектів, ми також побачили найрізноманітніші галузеві підходи до вивчення Голодомору: демографічно-картографічні (Наталія Левчук, Київ), просвітницько-педагогічний (Валентина Курилів, Едмонтон), літературознавчий (Ірина Захарчук, Рівне) тощо.

Стефан Романів
Стефан Романів

«А де ж тут СКУ, діаспора?», – запитає хтось. Ну, по-перше, науковці з-за кордону – це ж теж представники української діаспори, і багато хто з них є громадськими активістами. А крім того, на симпозіумі виступав і генеральний секретар СКУ Стефан Романів (Мельбурн). Друга його посада в межах Конгресу – голова комісії з визнання Голодомору геноцидом українського народу. Він докладно розказав про велику роботу української діаспори в пошуку свідчень, збереженні пам’яті про Голодомор та інформуванні світу про нього.

І ця робота триває. Так, вже багато що зроблено, але ще більше – того, що слід зробити.

ВІДКРИТТЯ СКУ І РОСІЙСЬКЕ ПІРАТСТВО

З 25 листопада Україна, Європа, світ живуть у тривожному очікуванні того, що буде далі з військово-морським конфліктом довкола Керченської протоки. Піратські дії Росії вкрай загострили ситуацію. Але після пострілів по наших моряках РФ продовжує стрілянину вже на інформаційному фронті. Навіть так звані ліберальні опозиційні російські ЗМІ обговорюють не стільки те, що відбулося насправді та які юридичні оцінки цьому можна надати, скільки те, «кому це може бути вигідне в Україні». На жаль, у нашій державі в них знаходиться чимало підспівувачів...

Виступ Руслани на відкритті Конгресу
Виступ Руслани на відкритті Конгресу

Так от, саме ввечері 25 листопада в Залі чемпіонів Спорткомплексу «Олімпійський» проходило урочисте відкриття Конгресу, на якому були присутні перші особи держави, в тому числі Президент Порошенко та голова МЗС Клімкін. Таким чином, відкриття Конгресу та події довкола Керченської протоки розгорталися паралельно – і значна кількість делегатів періодично поринали в свої смартфони, стежачи за розвитком подій, і в пів-ока поглядали за президентом та міністром – який у них настрій, коли вони роз’їдуться по своїх кабінетах – реагувати на те, що відбувається.

До речі, Павло Клімкін, попри зайнятість, дав мені оперативний коментар про стан речей, про постійний контакт із приводу конфлікту з НАТО та ЄС. А через день від адміністрації Фейсбуку прийшло дивне повідомлення, що мій пост з укрінформівською новиною від Клімкіна заблоковано через... «порушення Стандартів спільноти». Яке ж це блюзнірство – заява глави зовнішньополітичного відомства, оприлюднена в інформагентстві, яке вже не перший рік серед перших в рейтингу дотримання журналістських стандартів – і «порушення Стандартів спільноти». Зрозуміло, що це приклад оперативної робота ольгінських тролів, який показує, наскільки Кремль боїться слів правди. Друге питання – наскільки оперативною та точною буде тепер реакція адміністрації Фейсбуку на мою скаргу. Блокування було швидке, а як із тим, щоб навпаки? От уже третя доба йде – й анічичирк.

СВІТОВИЙ КОНГРЕС, УКРАЇНА І СВІТ

Але повернімося до самого Світового конгресу. Так вийшло, що я почав брати участь у щорічних зборах СКУ з того самого часу, як почалася війна. І можу сказати, що його діяльність просто на очах стає дедалі більш технологічною, конструктивною. Що й зрозуміло. Адже в умовах мирного часу можна дозволити собі деяку романтичну розслабленість, розлогі обговорення, акцент на дружньому спілкуванні. А воєнний час, сам по собі, вимагає більшої швидкості, продуманої реактивності.

Регіональная секція діаспори в РФ та Центральній Азії
Регіональна секція діаспори в РФ та Центральній Азії

Правильним і своєчасним є намагання проводити не загальне спілкування та слухання довгих звітів-доповідей, а розділити значну кількість заходів на панельні дискусії та секційні обговорення. Важливим є також створення та розгортання роботи представництва СКУ в Києві й Брюсселі.

В останній день роботи Конгресу був обраний його оновлений керівний склад. Новим президентом СКУ став Павло Грод, людина добре відома в українській діаспорі, з 2007 року – президент Конгресу українців Канади. Його діяльність на цій посаді була багатоплановою та ефективною. Достатньо навести кільки фактів про постать новообраного голови СКУ. По-перше, три останні роки поспіль Грод входить до списку 100 людей, які «найбільше впливають на світове майбутнє Канади». По-друге, в березні 2014 року він став одним із 13 канадців, яким заборонено в'їжджати в Росію, цей список був санкціонований президентом РФ Путіним. Гадаю, у сукупності обидва факти свідчать про вдалий вибір.

Павло Грод
Павло Грод

Корисним також буде ознайомитися з тезами, які озвучив Павло Грод на брифінгу після обрання. Таким є його бачення ролі діаспори в житті України та основні засади діяльності новообраної управи Світового Конресу Українців (окрім останньої тези, яку розглянемо окремо).

1. Світове українство є однією з найпотужніших діаспор у світі та здатне відстоювати важливі для України питання на найвищому рівні завдяки добре координованій діяльності.

2. Діаспора повинна мати міцні громади, які будуть моральним хребтом України та боротимуться за суверенітет Української держави не залежно від складу українського уряду.

3. Розбудова сильних інституцій має стати одним із пріоритетів СКУ. Відкриття українських шкіл, церков, мистецьких центрів, торговельних та професійних представництв дозволять не втратити мільйони українців за кордоном через асиміляцію.

4. Шістдесят мільйонів українців у світі сьогодні близькі як ніколи. Усвідомлення єдності, що не обмежена державними кордонами — основа сучасної української ідентичності.

Важливі тези, і найбільшу увагу я би привернув до другої. В 2019 році в Україні – аж двоє виборів, президентські та парламентські. Україна – демократична країна, тому ніхто наразі не може сказати, чим ці вибори закінчаться. Та очільник СКУ вже сьогодні каже, що якщо станеться реванш, хоча б частковий, антиукраїнських сил, то світова діаспора готова до цього. Своєчасна та важлива заява.

А от і обіцяна остання теза:

5. СКУ засуджує напад Росії на українські кораблі в Керченській протоці й вимагає негайного звільнення українських моряків та повернення кораблів, посилення санкцій проти Російської Федерації, виключення її з міжнародної системи SWIFT та скасування запрошення на Саміт Великої 20-ки в Аргентині 30 листопада 2018 року.

Як бачимо, теза – актуально-конкретна, прив’язана до події. Але, як я казав, так вже сталося, що XI Світовий конгрес українців та Керченська криза збіглися в часі. Тому без цього зараз також не можна...

Так, війна; так, тяжкі реформи. Але є Україна, окрема вільна держава. А 1967 року, коли вперше зібрався Світовий конгрес вільних українців, про таке годі було й мріяти. Тепер же Україна є, Україна буде. І СКУ дбатиме про це, наскільки вистачить сил.

Олег Кудрін, Київ

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-