Російські олігархи в Європі: футбол, церква і робота на Кремль

Російські олігархи в Європі: футбол, церква і робота на Кремль

517
Ukrinform
Колективний портрет друзів Путіна...

Помирає олігарх та потрапляє на небеса. Його зустрічає св. Петро
і оголошує вердикт: "В пекло!" Олігарх обурюється: “Це несправедливо!
Я мільйон пожертвував на церкву! “ Св. Петро вирішив порадитися з Господом. Повертається і каже: "Господь сказав повернути тобі мільйон – і відправити в пекло"
(Анекдот)

- Послухайте, невже ми залишимо цього нардепа в Україні? – запитала я у одного важливого чиновника про долю нардепа України з російським корінням, який відомий як рульовий нинішньої УПЦ МП. – Розумієте, що нова церква ще не народилася, а ми залишаємо тут її ката. Він же на кожному ефірі практично обіцяє кровопролиття через Томос?

- Хіба ви не в курсі, що Генпрокуратура отримала доступ до матеріалів Державної міграційної служби про українське громадянство цього народного депутата? – відповів чиновник запитанням на запитання.

Тема була закрита, але я зрозуміла, що перевірка стане своєрідним обмежувачем потенційних деструктивних намірів депутата з великими можливостями.

За діяльністю народного депутата Новинського стежу дуже давно, його церковну активність намагаюся вивчати в деталях, його політичний вплив вважаю великим, а фінансовий потенціал в принципі для такого впливу – колосальним. Останнє, що мене цікавило: чи купить він футбольний «Чорноморець». Колись він був власником клубу «Севастополь», і подальше придбання «Чорноморця» (поки депутат це заперечує) лягло б у схему поведінки представників російського капіталу, який адаптувався за кордоном. Тому що вивчаючи, як поводять себе ті чи інші представники великого бізнесу з російським корінням, важко не бачити тенденції.

Для початку зауважимо, капітал – штука транскордонна. Люди з мільярдними статками живуть, де хочуть і усюди їм раді. Прийнято думати, що великий капітал йде назустріч ініціативам, науці та мистецтву тієї країни, в якій примножує прибуток, при цьому не втручаючись у політику. Але якщо говорити про великих бізнесменів з РФ, то аксіома про політкоректність російського бізнесу звучить вже сумнівно.

Пройдемося по персоналіях.

1

Іван Саввіді. Сьогодні цього російського підприємця, у недавньому минулому – депутата Держдуми, церковного мецената, власника церковних нагород РПЦ, причетного до відродження «Донського козацтва», відомого організатора паломництва російських громадян до Греції, учасника Помісного собору РПЦ 2009 року, головного акціонера грецького футбольного клубу ПАОК у Салоніках, – звинувачують у дуже знайомих і співзвучних зі справами Новинського речах. Наприклад? Саввіді витратив 300 тисяч євро на кампанію проти перейменування Македонії. Коротко нагадаємо інтригу. У перейменуванні Македонії була вкрай зацікавлена Греція, у складі якої є провінція з такою самою назвою. Суперечка тривала не один десяток років, і у червні Македонія погодилася на назву Північна Македонія. Це відкрило державі шлях у НАТО. Росія, як відомо, виступає проти розширення НАТО. Не виключено, що Саввіді – один з інструментів, з допомогою якого намагалися зірвати угоду між Афінами та Скоп'є.

Цікаво, що у січні цього року Саввіді став героєм американських журналістських розслідувань, пов'язаних з придбанням ним порту в Салоніках.

Офіційний сайт Саввіді повідомляє, що «за особую роль в развитии российско-греческих отношений и заслуги перед греческим народом, Греческой Республикой, всемирным православием, а также за активную общественную и благотворительную деятельность Ивану Саввиди присвоено звание почетного гражданина Греции». І от почесний громадянин Греції намагається зірвати домовленості Греції. Це відповідь на запитання – чий інтерес буде захищати російський підприємець з грецьким ім'ям і грецьким корінням, коли мова заходить про державний інтерес, і як саме він буде використовувати свій вплив. А церква, медіа і футбол – це вплив. 300 тисяч на протести у Македонії – красномовна цифра.

Менш відоме ім'я Сімоса Панагіотідіса, одного з керівників Імператорського Палестинського товариства, заснованого у Греції і пов'язаного з російськими спецслужбами. Можливо, засновник консорціуму грецьких компаній Helector S. A. – Aktor S. A. – Actor Concessions S. A. брав участь у роботі товариства тільки з любові до православ'я, а конкурс на будівництво сміттєпереробного заводу під Санкт-Петербургом виграв чесно, і ВТБ-банку сподобався просто так. Всяке в житті буває. Але це стає уроком, що у будь-якій державі знайдуться представники еліт, готові співпрацювати як професійні православні.

Сергій Самсоненко, великий російський підприємець, мешкає в Македонії.

Найбагатша людина Македонії володіє трьома (двома гандбольними і одним футбольним) спортивними клубами Македонії. Він є засновником великої компанії у сфері грального бізнесу, побудував у Скоп'є готель «Росія», створив авіакомпанію, став почесним консулом Росії у другому за величиною місті країни. Медіа пишуть, що почесний консул фінансував партію ВМРО, яка діє в інтересах Росії, власним коштом провів реконструкцію будівлі консульства Росії, яку освячував особисто глава македонської православної церкви, архієпископ Стефан.

Там само була побудована церква, і ЗМІ облетіла скандальна фотографія яхти, яку пан Самсоненко подарував місцевому митрополиту – все це македонська контррозвідка вважала одним із прикладів російського втручання у внутрішні справи держави.

Можна, звичайно, припускати, що пан Самсоненко вкладає, просто просуває імідж Росії, але занадто очевидно, що беручи участь у перемозі спортивних клубів, намагаючись фінансувати церкву, він ще й формує порядок, вигідний РФ.

Костянтин Малофєєв. Олігарх, нагороджений безліччю церковних орденів, засновник церковних фондів, в Україні більше відомий, як помічник і фінансист операції з анексії Криму. Це його плата за скандали і шахрайство, якими супроводжується його бізнес-діяльність.

Вікіпедія пише, що він підтримує контакти з європейськими ультраправими, наприкінці травня 2014 року організував і модерував у Відні зустріч російських і європейських політиків крайньо правої орієнтації. У квітні 2014 року сприяв Жан-Марі Ле Пену в отриманні кредиту в розмірі 2 млн євро від компанії, яка належить російському капіталу.

Але не тільки це...

Малофєєв зібрався робити добро Сербії. Відомо про його плани щодо створення там медіахолдингу.

За його сприяння до Белграда у 2016-му був доставлений Благодатний вогонь.

Як ви розумієте, всього цього було достатньо, щоб нагородити фінансиста сепаратизму орденом «За діяльність та досягнення, які мають величезне значення для становлення Республіки Сербської».

Сьогодні існують різні прогнози щодо того, як буде розвиватися ситуація в Сербії і відносини з Косово.

Але постать Малофєєва як би свідчить, що роль її ймовірного (не дай Бог) підбурювача зайнята.

Роман Абрамович, мільярдер, власник футбольного клубу Челсі, офіційно громадянин Ізраїлю.

У травні стало відомо, що у другого номера ТОП-багатіїв, які живуть у Британії, колишнього губернатора виникли проблеми з інвесторською візою. Він, найімовірніше, не зможе працювати і займатися бізнесом у Британії, коли приїде до країни. У червні ЗМІ написали про те, що Роман Абрамович готовий продати свій бізнес у Британії.

Нагадаємо, що до цього у британському парламенті заслухали доповідь про російську корупцію та її вплив на національну безпеку.

У комітеті палати громад заявили, що «збитки, які російські "брудні" гроші здатні завдати зовнішньополітичним інтересам Сполученого Королівства, затьмарюють вигоду від вироблених в країні російських транзакцій». І що Британія не повинна закривати очі на дії "клептократів президента Путіна і порушників прав людини", які з допомогою відмивання грошей "послаблюють наші альянси і підривають віру у наші інститути».

25 серпня у ЗМІ з'явилася інформація, що Абрамович продає Челсі.

Ні, Роман Абрамович не зустрічався з архієпископом Кентерберійським, не намагався зав'язати близькі знайомства з членами Консервативної партії. Хоча проросійські тусовки аристократів там все ж сформовані. Але медіа пишуть, що в очах британської влади і суспільства вони стали джерелом неприємностей іншого ґатунку. Що масовий приплив російських інвесторів спричинив такий самий приплив російського криміналітету, що смерті Березовського, Литвиненка та спроба отруєння Скрипаля накопичували невдоволення британців. І що, незважаючи на всі бонуси інвестування, їхні апетити і перебування було вирішено обмежити.

Дерипаска і Чорногорія

Російський алюмінієвий барон Олег Дерипаска нещодавно став ньюсмейкером відразу за двома напрямками.

Він подав до суду на державу Чорногорія, яка експропріювала алюмінієвий комбінат у Подгорицях.

Нічого дивного, нагадаємо, що рік тому в Україні правоохоронці теж оголосили підозру другу Путіна за умисне знищення виробництва первинного алюмінію в Україні. Підприємство у Подгорицях знищувалося так само послідовно, як і український Запорізький комбінат.

Але претензії влади Чорногорії могли базуватися не тільки на доведенні до жалюгідного стану їхнього промислового гіганта, але ще і на тому, що Дерипаска нібито був причетний до спроби перевороту в Чорногорії. Доказів, які підтверджують це, опубліковано не було. Окремі політики писали, що він фінансував проросійські партії.

Нещодавно українські політики попросили СБУ перевірити – чи фінансував Олег Дерипаска канал NewsOne. Це було би дуже по-російськи – однією рукою руйнувати і вивозити з країни цілі виробництва, знекровлюючи навіть проросійськи налаштовані території, адже – що Запоріжжя, що Чорногорія – любили Росію, а другою – фінансувати російську імперську ідею, даючи гроші політикам і газетам.

Дмитро Риболовлєв, російський олігарх, який вкладає в Кіпр і Монако.

Дмитро Риболовлєв має громадянство Кіпру. Уряд Кіпру видає паспорти всім, хто інвестує в кіпрську нерухомість або облігації. За даними The Guardian, з 2013 року місцева влада отримала з цього більше 4 млрд.

Дмитро перебрався до Монте-Карло у 2011 році. Місцевий футбольний клуб, щоб вийти з важкої кризи, потребував інвестора. Семиразовий чемпіон Франції переживав непрості часи. Виліт в третю лігу для всього князівства Монако був би ганьбою.

Князь Альбер отримав пропозицію від компанії Monaco Sport Invest (MSI), якою керує траст, що діє в інтересах сім'ї Риболовлєвих, і прийняв її. А Дмитро Риболовлєв став президентом клубу.

Правда, вже дуже скоро олігарх став персоною нон-грата у князівському палаці. Вся еліта припинила відносини з ним через шахрайство та корупцію.

Як і належить російському олігархові, він фінансував зйомки фільму Леоніда Парфьонова «Глаз божий», відновлював собор Різдва Богородиці московського Зачатіївського монастиря, будував православний храм Святителя Миколая у місті Лімасол на Кіпрі.

Правда, і цього російського олігарха спіткала невдача. Власник безлічі особняків по всьому світу мав необережність придбати особняк Трампа. У березні цього року газета The Charlotte Observer написала, що літаки Риболовлєва і Трампа двічі приземлялися і перебували в один і той самий час в одному і тому самому міжнародному аеропорту Charlotte Douglas. Газета також висловила припущення, що купівля Риболовлєва будинку Трампа за $98,5 млн під час фінансової кризи була формою підкупу, оскільки вілла спочатку була куплена американським мільярдером за $41 млн. Американський сенатор Рон Вайден звернувся до Мінфіну США з проханням надати документи по угоді про продаж маєтку Дональда Трампа російському бізнесменові Дмитру Риболовлєву. Мінфін США включив Риболовлєва в "кремлівський список" як бізнесмена з оточення президента Росії Путіна, проти якого уряд США може запровадити санкції.

* * *

Футбол, церква, стратегічні галузі, нерухомість – така сфера вкладень російських олігархів. Але пристойні в Росії люди навряд чи видаються такими в державах західних демократій. Імпорт корупції і гра на чутливих громадських темах не можуть тривати нескінченно, коли мова заходить про безпеку та гідність. Можна скільки завгодно створювати клуби проросійсько налаштованої аристократії, але у випадку шахрайства королівська сім'я стане на бік обманутого співвітчизника неолігарха, а не друга Путіна, як і було в Монако. Можна роздавати підряди на будівництво великих об'єктів грецьким підприємцям, але російські дипломати будуть вислані, і священство РПЦ не потрапить на Афон, коли мова заходить про безпеку Греції. Можна побудувати розкішний храм і купити яхту монастирю, але якщо розвідка Македонії вважає це втручанням у внутрішні справи держави – ти вже не гравець в питанні, наприклад, надання автокефалії Македонській церкві. Можна купувати опозицію, але твій алюмінієвий комбінат заберуть, якщо ти довів його до банкрутства. Тому що порядку властиво перемагати навіть не в далекій, а в дуже короткій перспективі.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>