Надзавдання – потіснити РФ на міжнародних ринках озброєнь

Надзавдання – потіснити РФ на міжнародних ринках озброєнь

Блоги
1716
Ukrinform
Вагомі аргументи на користь України: ми впевнено йдемо по шляху євроатлантичної інтеграції і є передбачуваним для Заходу партнером

Наразі створюються сприятливі умови для того, щоб Україні активно діяти на зовнішніх ринках, забираючи під себе нових клієнтів – тих, що традиційно були заточені під споживання радянських та пострадянських озброєнь, воєнної техніки та послуг з їх ремонту й модернізації з РФ.

В основі нового ривка України на ринку обслуговування, ремонту та модернізації пострадянських ОВТ можуть лежати нові можливості України по адаптації подібних озброєнь до сучасних умов ведення бойових дій, довіра з боку західних партнерів та санкції, що були введенні міжнародною спільнотою проти РФ у відповідь на анексію нею Криму та гібридну агресію на Сході України. Не менш важливим сприятливим фактором є те, що усі сучасні варіанти модернізації пострадянської техніки, що розробляються в українських конструкторських бюро є адаптованими до стандартів НАТО.

Злочин і кара...

Спланована збройна агресія Росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова, принесла біль, страждання і втрати в Україну. У результаті збройної агресії Росії проти України за даними ООН загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено. Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ. Крім того, близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи. Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км²), м. Севастополь (864 км²), частина Донецької та Луганської областей (16799 км²) – всього 43744 км², що складає 7,2% території України. На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.

Злочини, що здійснені Російською Федерацією, а також її громадянами на території України очікують на розгляд міжнародним трибуналом, однак реакція міжнародної спільноти на порушення міжнародного права, була, хоча й не миттєвою і такою, що передбачає швидкий результат, однак не менш дієвою. І цією реакцією стали введенні проти РФ міжнародні санкції, як складова міжнародної реакції на збройну агресію Росії проти України.

Санкції проти Росії ввели США, ЄС, Канада, Японія, Норвегія, Австралія, Швейцарія та інші країни (загалом – 41 країна), власне Україна, а також Парламентська асамблея Ради Європи та, неформально, Китай. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання Росією терористів на схід України. Санкції вводяться поетапно, передбачаючи обмеження співробітництва, обмеження на постачання окремих видів технологій; та секторальні санкції, направлені проти окремих секторів економіки РФ.

Не обійшли санкції стороною і російську оборонну промисловість. Вже 28 квітня 2014 року США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях. А з липня 2014 року під санкції США потрапили вже окремі підприємства ВПК РФ. З тих пір їх список постійно розширяється.

Санкції як проти РФ в цілому, так і проти підприємств ВПК постійно нарощуються міжнародною спільнотою. І вже в 2018 році можна говорити про суттєве обмеження діяльності російських оборонних компаній на міжнародному ринку і те, що вони будуть ужорсточуватись надалі.

Так, наприкінці квітня 2018 року США ввели новий пакет санкцій проти російської держкомпанії «Рособоронекспорт», яка вже перебуває під американськими санкціями з 2015 року. Відповідний документ був опублікований в федеральному реєстрі офіційних документів американського уряду. Указ забороняє практично будь-яку співпрацю американської сторони з «Рособоронекспортом», зокрема, придбання будь-якої продукції офіційними структурами, видачу ліцензій на покупку товарів і іншу можливу допомогу з боку США.

Можна впевнено передбачати, що це рішення призведе до синхронного посилення санкцій проти підприємств оборонної промисловості РФ з боку союзників США, а також суттєво обмежить можливості РФ по створенню та виготовленню в необхідних кількостях сучасних ОВТ як для власних потреб, так і для виконання експортних зобов’язань.

Слід зазначити, що введені проти оборонних підприємств РФ санкції мають мультиплікативний ефект, завдяки тому, що в перспективі вони можуть бути застосовані до контрагентів «Рособоронекспорту» та інших російських оборонних компаній по всьому світу, що в купі з іншими ефектами створює нову ситуацію на міжнародному ринку озброєнь та воєнної техніки. І цією ситуацією слід скористатись Україні, що крім іншого, має отримати компенсацію за понесені від дій РФ втрати.

Нові можливості для України

На тлі протистояння російській агресії, Україна почала виходити з тіні Росії і відкривати себе та свої можливості для широкого загалу. Більшість зі споживачів пострадянських озброєнь по всьому світу, особливо на не традиційних для України ринках гадки не мали про те, що наша країна успадкувала суттєву долю військово-промислового комплексу СРСР і асоціюють все, що пов’язано з пострадянськими озброєннями з РФ. Однак, слід зазначити, що Україна не лише зберегла все найважливіше, що отримала в спадок від СРСР. Маючи в своєму арсеналі ряд критичних технологій, деякі з яких, як, наприклад, виробництво газотурбінних двигунів для кораблів океанського класу, недоступні Росії, українські компанії останнім часом розвинули ряд перспективних напрямків. Серед них – створення високоточної зброї, сучасних БПЛА та засобів боротьби з ними, засобів розвідки та радіоелектронної боротьби, роботизованої техніки, дистанційно керованих бойових модулів, бронетехніки, різноманітних електронних систем що підвищують ефективність окремих видів озброєнь та багато іншого.

Маючи в своєму арсеналі ряд критичних технологій, деякі з яких, як, наприклад, виробництво газотурбінних двигунів для кораблів океанського класу, недоступні Росії, українські компанії останнім часом розвинули ряд перспективних напрямків
Маючи в своєму арсеналі ряд критичних технологій, деякі з яких, як, наприклад, виробництво газотурбінних двигунів для кораблів океанського класу, недоступні Росії, українські компанії останнім часом розвинули ряд перспективних напрямків

З огляду на проголошений урядом України курс на Європейську та Євроатлантичну інтеграцію, Україна також отримує нові можливості по роботі з західними партнерами і отриманню від них передових технологій, які наразі не є доступними для РФ, що перебуває під режимом санкцій.

Це, крім іншого, відкриває нові можливості для українських компаній для того, щоб опанувати міжнародні ринки, особливо ті, що пов’язані з наданням послуг з ремонту та модернізації пострадянських систем озброєнь. В першу чергу тих, що ще й досі експлуатуються в країнах Заходу, або були поставлені іншим країнам в рамках програм з надання допомоги: літаки, бронетехніка, стрілецьке озброєння, радіолокаційні станції, ракетні комплекси ППО та інші пострадянські озброєння.

Крім того, слід відзначити, що наразі міжнародна обстановка та умови на ринку є дуже сприятливими для українських виробників. У багатьох експлуатантів виникає купа запитань щодо доцільності продовження роботи з РФ по підтриманню ресурсу пострадянської техніки, або по продовженню використанню тих зразків, що постачались раніше в рамках контрактів з РФ.

Перспективні напрямки зосередження зусиль

В Україні вже працюють з ситуацією, що склалась. Так, наприклад, в одному з нещодавніх інтерв’ю генеральний директор ДК «Укроборнпром» Павло Букін заявив про плани конкретних заходів по витісненню російських постачальників з окремих ринків. «Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку». Павло Букін також повідомив, що першими країнами на яких українські виробники ОВТ посперечаються з російськими постачальниками можуть стати найбільші на Близькому Сході споживачі ОВТ – ОАЕ та Саудівська Аравія. В потенційних напрямах докладання зусиль також Катар, Кувейт та ряд інших країн регіону. Одним з перших амбітних завдань тут є замістити російський ПТРК «Корнет» сучасним високоефективним українським ПТРК «СКІФ». За словами Павла Букіна, є й інші розробки, що можуть просуватись на міжнародний ринок з цими ж цілями.

Гендиректор ДК «Укроборнпром» Павло Букін: «Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку»
Гендиректор ДК «Укроборнпром» Павло Букін: «Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку»

«Ми проводимо відповідний маркетинговий аналіз. На основі маркетингової сітки, яка є в уповноважених спецекспортерів, робимо пропозицію і ведемо переговори. Інтеграція нашої продукції в оборонний іноземний комплекс – це завжди діалог. Треба показати не лише цінові переваги, але і тактико-технічні, проводити живі демонстрації. Ми про це не говорили, але на Близькому Сході вже проведено кілька таких презентацій. Зокрема і продукції КБ «Луч», – заявив Павло Букін. Важливим, є те, що українські компанії націлені також на те, щоб допомогти своїм потенційним клієнтам, що відмовляться від продукції з РФ, організувати локалізацію виробництва сучасних, і що дуже важливо, перевірених в реальних бойових умовах протистояння російській агресії, засобів збройної боротьби.

Крім того, наразі багато з тих, хто експлуатує отриману в РФ техніку, відчуває необов’язковість з боку РФ по виконанню власних зобов’язань по її технічному супроводженню. І допомога України тут може стати в нагоді. Одним із перспективних напрямів може бути найбільший ринок оборонної продукції в Латинські Америці.

Так, наприклад, в 2007 році росіяни буквально силою нав’язали Бразилії контракт на придбання російських гелікоптерів Мі-35М (AH-2 “Sabre”). Зараз з поставлених 12 гелікоптерів Мі-35, реально може літати лише два-три, а всі інші стоять з причини технічної несправності. Ці гелікоптери потребують обслуговування та ремонту, але Мі-35 зі слів РФ може обслуговуватись лише в Росії – тому росіяни тут виставляють монопольно високі ціни.

Висловлюючи свою думку по цій ситуації в інтерв’ю Defense Express, генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Сергій Слюсаренко наголосив: «По факту Мі-35 – це модернізований Мі-24 і Україна з легкістю виконає всі роботи по ньому. Це потрібно пояснювати клієнтам та операторам цих вертольотів. По модернізації Мі-24 в Україні досягли високих результатів, розробивши декілька варіантів модернізації (Мі-24ПУ та Мі-24ПУ1, Мі-24ПУ2)».

Зараз з поставлених з РФ до Бразилії 12 гелікоптерів Мі-35М (AH-2 “Sabre”) реально може літати лише два-три, а всі інші стоять з причини технічної несправності та монопольно високих цін, що виставляються російськими компаніями
Зараз з поставлених з РФ до Бразилії 12 гелікоптерів Мі-35М (AH-2 “Sabre”) реально може літати лише два-три, а всі інші стоять з причини технічної несправності та монопольно високих цін, що виставляються російськими компаніями

*   *   *
Довідка:

Версії модернізації гелікоптерів Мі-24 можуть передбачати встановлення:

-   вітчизняного комплексу керованого озброєння 524Р, який призначений для вирішення завдань цілодобового огляду, виявлення, розпізнавання і автоматичного супроводу наземних і повітряних, рухомих і нерухомих цілей, а також для бойового застосування ракет РК-2В з борту гелікоптера. Крім того, комплекс 524Р забезпечує застосування некерованих ракет типу С-5, С-8, а також універсального гарматного контейнера УПК-23-250 і авіаційних бомб;

-   нових більш продуктивних та економічних двигунів;

-   електронних компонентів, що спрощують управління гелікоптером;

-   нових екранно-вихлопних пристроїв, що в 10 разів зменшують випромінювання гелікоптера, істотно обмежуючи можливості для ПЗРК;

-   сучасних систем захисту гвинтокрилої машини від високоточних засобів ураження;

-   додаткового бронювання та багато іншого

Застосування при модернізації Мі-24 сучасних систем української розробки та виробництва, а також деяких західних високотехнологічних компонентів максимально наближають його льотно-технічні та бойові характеристики до рівня Мі-35 та забезпечує значно нижчі експлуатаційні витрати.

*   *   *
Очільник «Укрінмаш» також наголосив на уразливості всіх, хто наразі зараз продовжує співпрацювати з РФ в полі міжнародних санкцій: «Потенційним контрагентам РФ зараз треба враховувати санкції, що були введені США та європейськими країнами у відповідь на анексію цією країною українського Криму та збройну агресію на Сході України. І вже багато, хто обґрунтовано замислюється над тим, як не потрапити під дію цих санкцій через співробітництво з російськими компаніями, бо все, що пов’язано з російським військовим бізнесом стає дуже токсичним. Тут слід додати, що російська «Ростех» та холдинг «Вертольоти Росії», які можуть здійснювати технічне обслуговування бразильських гелікоптерів саме підпадають під дію введених проти РФ міжнародних санкцій».

Гендиректор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Сергій Слюсаренко: «Потенційним контрагентам РФ зараз треба враховувати санкції, що були введені США та європейськими країнами у відповідь на анексію цією країною українського Криму та збройну агресію на Сході України»
Гендиректор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Сергій Слюсаренко: «Потенційним контрагентам РФ зараз треба враховувати санкції, що були введені США та європейськими країнами у відповідь на анексію цією країною українського Криму та збройну агресію на Сході України»

Оцінка ситуації дозволяє зробити висновок про те, що наразі Бразилії продовжувати ремонт отриманих раніше від РФ гелікоптерів є ні економічно, ні політично не обґрунтованим. І, здається, що в Бразилії зараз замислюються над тим, щоб змінити партнера. Через те, що підприємств, які можуть обслуговувати Мі-24, в світі є більше, і в цьому сегменті є конкуренція.

Україні, яка має, власну конструкторську школу гелікоптеробудування, власне виробництво модифікацій гелікоптерів, що були розроблені на базі радянських гелікоптерів Мі, та потужні ремонті підприємства по ремонту та обслуговуванню гелікоптерів та їх двигунів, тут є що запропонувати. Слід зазначити, що Україна входить до числа 20 країн, що здатні розробляти та виготовляти гелікоптери та до 10 країн світу, що розробляють та виготовляють авіаційні газотурбінні двигуни.

Розвиваючи тему гелікоптерів, слід додати, що Україна може також претендувати на участь в обслуговуванні, ремонті та модернізації придбаних раніше США в РФ для ЗС Афганістану гелікоптерів Мі-17.

«Це є задача, яка може бути вирішена лише через системне відстоювання інтересів України в Сполучених Штатах. Тільки тоді, коли Сполучені Штати побачать, що ми надійний партнер, що у нас є підприємства які здатні забезпечити високу якість ремонту та здійснити необхідну модернізацію, ми зможемо це зробити. Тож є дуже важливим саме зараз знайти підтримку США по просуванню інтересів України на ринку ремонту та модернізації пострадянської техніки, коли цьому сприяє багато факторів. І це може розглядатись у якості бонусу для України, як країни, що несе економічні втрати через агресію РФ», - так прокоментував можливість Україні долучитись до ремонту афганських гелікоптерів Генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Сергій СЛЮСАРЕНКО.

Не можна не відзначити, що в цій царині «Укрінмаш» працює системно і, наприклад, в січні цього року компанія разом з ДП «Авіакон» відкрили новий сервісний центр з ремонту гелікоптерів Мі-8/Мі-17 у Народній Республіці Бангладеш.

В січні 2018 року ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» разом з ДП «Авіакон» відкрили новий сервісний центр з ремонту гелікоптерів Мі-8/Мі-17 у Народній Республіці Бангладеш
В січні 2018 року ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» разом з ДП «Авіакон» відкрили новий сервісний центр з ремонту гелікоптерів Мі-8/Мі-17 у Народній Республіці Бангладеш

Епілог

Слід зазначити, що обслуговування, ремонт та модернізація пострадянських гелікоптерів є лише одним з напрямків. А ще є можливості по широкому спектру літаків (Міг-21(23, 27, 29); Су-24(25, 27), Іл-76 (78), Л-39, вся лінійка літаків марки «Ан»), засобів ППО, радіолокації, бронетанкової техніки та багато чого іншого.

Україна має потужний потенціал в сфері розробки та виробництва власних літальних апаратів. Також Україна має традиційно потужні можливості з ремонту, підтримання льотної придатності та модернізації ЛА, що розроблялись в інших державах. окрема, після проголошення Незалежності Україна отримала контроль над рядом авіабудівних та авіаремонтних підприємств, що мають всю необхідну технічну документацію для здійснення поточного та капітального ремонту та продовження льотного ресурсу військових авіаційних засобів, розробники яких опинились на території інших держав, зокрема і в РФ – широкого модельного ряду літаків «МіГ», «Су», «Іл» та вертольотів «Мі» та «Ка». Відповідні права на здійснення діяльності з ремонту зазначених типів літаків були надані відповідно до встановлених в СРСР процедур з передачею комплекту необхідної документації (наказом головного інженера ВПС ЗС СРСР в обов’язки якого входило регулювання відносин в цій сфері). Подібні права не мають зворотної сили і тут немає потреби та правових підстав для здійснення додаткового ліцензування.

*   *   *
Довідка
:

До реєстру розробників авіаційної техніки Державної авіаційної служби України внесено 36 підприємств, а до реєстру виробників авіаційної техніки – 22 підприємства.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті державного концерну Укроборонпром, до його сфери діяльності належать 29 підприємств (суб’єктів господарювання), які здійснюють свою діяльність в авіаційній галузі, а саме розробку, виготовлення, технічне обслуговування та ремонт державних повітряних суден, пов’язаних з ними виробів, компонентів та обладнання. Крім того, в Україні здійснює діяльність потужний приватний виробник авіатехніки та комплектуючих до них ПАТ «МОТОРСІЧ», 2 підприємств, які ним засновані, а також ряд менших приватних підприємств, що здійснюють діяльність в цій сфері.

Крім того, задекларувавши курс на євроінтеграцію, в Україні повністю адаптували власне законодавство в авіаційній сфері до європейських нормативних документів, чого в Росії не передбачають навіть і у віддаленій перспективі. При цьому діяльність у авіаційній сфері регулюється Авіаційними правилами України (АПУ), які повністю дублюють всі норми Європейського Союзу, що прийняті до виконання Європейською Агенцією Авіаційної Безпеки (EASA).

Тож, опанування нових ринків ремонту та модернізації усіх типів військової техніки радянської розробки за рахунок витіснення РФ – є справою дуже перспективною. Це – робочі місця, надходження в країну стабільної валюти, кошти на науково-технічний розвиток та ослаблення опонента, насамкінець.

Зазначене можна реалізувати лише розвиваючи партнерство та довіру з Західними партнерами, які можуть виступати технологічними донорами України. Використовуючи просунуті західні технології та технічні рішення, і поєднуючи їх з апробованими, надійними та ефективними пострадянськими технологіями, Україна здатна створити нові та високоефективні озброєння та військову техніку. І це також може бути вигідно партнерам України.

Ці своєрідні гібридні продукти, будучи адаптованими до стандартів НАТО, в першу чергу мають підсилити потенціал Збройних сил України, що сприятиме операційній сумісності Збройних сил України з арміями країн-членів НАТО, ще більше унебезпечить східні рубежі Західної цивілізації та може вберегти від навали зі Сходу. Крім того, виробники із Західних країн отримають можливість увійти на не специфічні для них ринки у складі неспецифічних же для них українських гібридних продуктів.

Одним із дуже вагомих аргументів на користь України є те, що наша країна впевнено йде по шляху євроатлантичної інтеграції і є передбачуваним для Заходу партнером.

Україна зараз у тренді, й ми цим маємо скористатись, щоб наша країна змогла зайняти гідне її місце у світовому розподілі праці.

Більше по темі: Авіаремонт і модернізація: Як утримати позиції й обігнати конкурента

Валерій Рябих

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-