Безпека і газ. Що дало Болгарії головування в ЄС

Безпека і газ. Що дало Болгарії головування в ЄС

479
Ukrinform
За результатами саміту ЄС - Західні Балкани, який став апогеєм болгарського головування в Євросоюзі

У Болгарії не приховують свого задоволення тим, що саме Софія стала місцем проведення першого за останні 15 років неформального саміту Європейський союз - Західні Балкани. Подія вже стало історією. Точніше, вона вже зайняла своє гідне місце в історії. Але якщо уважно придивитися до цього важливого для всього Балканського регіону заходу, який відбувся у столиці Болгарії, то можна з упевненістю сказати, що вельми корисні уроки можна взяти і іншим партнерам Євросоюзу – Україні, Молдові та Грузії. Особливо з урахуванням майбутнього у першій половині 2019 року головування Румунії в Євросоюзі.

СКАТЕРТИНА З ПОБАЖАННЯМИ

Через місяць з гаком, наприкінці червня, Болгарія передасть «кермо правління» в Євросоюзі Австрії. Незважаючи на те, що часу попереду чимало, у Софії вже почали підбивати проміжні підсумки цього найсерйознішого з часів вступу країни до ЄС у 2007 році випробування – головування в Раді Євросоюзу.

У Національному Палаці культури в столиці Болгарії вже стартували Дні відкритих дверей, під час яких відвідувачі у супроводі «гідів» – представників уряду країни, вірніше спеціально створеного Міністерства з головування в ЄС, зможуть пройтися всіма залами, де проходили основні заходи, пов'язані з головуванням Болгарії в ЄС. Зможуть сфотографуватися там, де буквально нещодавно проходили зустрічі на вищому рівні, яких за останні п'ять місяців було чимало. Про що розповість і мова цифр: загалом за останні п'ять місяців у Національному палаці пройшло близько 200 заходів, у тому числі і зустрічі на вищому рівні, в яких взяли участь понад 17 тисяч високопоставлених європейських чиновників, бізнесменів і керівників великих світових компаній. Тільки за один день Національний Палац культури відвідали близько 2 тисячі осіб з країн Європи.

Будь-хто з бажаючих зможе побачити і своєрідний раритет – ту саму скатертину, на якій після неофіційної вечері напередодні саміту ЄС - Західні Балкани кожен з лідерів країн ЄС залишив свій автограф і побажання. Багато європейських керівників навіть постаралися написати слова подяки і побажання болгарською мовою, кирилицею.

СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ПРІОРИТЕТ

Керівництво Євросоюзу в особі голови Європейської Ради Дональда Туска і президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера свої оцінки болгарському головування вже «виставили». Під час історичного, як його назвали політологи, саміту Євросоюз - Західні Балкани голова Туск і Юнкер про головування Болгарії говорили виключно в позитивному тоні.

Неформальна зустріч лідерів ЄС у столиці Болгарії з керівниками держав Західних Балкан (саміт відбувся в середині травня), на якій практично вирішувалася європейська доля шести держав цього регіону (Македонії, Сербії, Чорногорії, Косово, Албанії, Боснії і Герцеговини), безумовно, має історичне значення. Адже остання зустріч у такому форматі пройшла ще у далекому 2003 році, коли Болгарія тільки мріяла стати членом ЄС. А сьогодні ця балканська держава стала вагомим гравцем на політичному полі Європи.

І справа не тільки в організації і проведеннї самого саміту. За останні кілька місяців завдяки зусиллям керівництва Болгарії забезпечується практично повна безпека болгарських кордонів, які є зовнішніми для кордонів ЄС, зведений до нуля потік біженців через них з арабських країн і держав Африки. Не виключено також, що найближчими роками Болгарія при тісній взаємодії з Грецією може перетворитися на найбільший газовий хаб на Балканах, що суттєво зміцнить енергетичну безпеку регіону.

Слід зазначити, що під час саміту в Софії був підписаний ще один «історичний документ – Угода про об'єднання енергетичних систем Болгарії та Македонії. Це дозволить гарантувати у майбутньому надійні постачання енергоносіїв в країни Східної Європи. Важливою підмогою у просуванні великих інвестиційних проектів в регіон стало і проведення напередодні саміту Всесвітнього економічного форуму за участю ділових людей з країн Західних Балкан.

Багато аналітиків і самі представники політичного істеблішменту Болгарії називають минулий саміт апогеєм болгарського головування в Євросоюзі.

Фото: eu2018bg.bg
Фото: eu2018bg.bg

До Софії не прилетів іспанський прем'єр-міністр Маріано Рахой, хоча цьому є пояснення. Адже Іспанія, як відомо, відмовилася визнавати незалежність Косово, і на фоні непростих подій в Каталонії її позиція з цього питання навряд чи зазнає особливих змін.

Європейська інтеграція Західних Балкан, на підтримку якої висловилися лідери ЄС прийняттям у Софії спільної Декларації, слугує яскравим прикладом практичної реалізації головного девізу європейського головування Болгарії – безпека, солідарність і стабільність через консенсус, конкурентоспроможність і єдність.

Звичайно, до членства в ЄС ще далеченько з тієї причини, що Західним Балканам були висунуті певні умови, головні з яких – реформи і посилення боротьби з корупцією, а в цьому напрямку ще є над чим працювати. Але відстань до цієї мети скорочується, і досягнення її залежить виключно від політичної волі керівництва країн Західних Балкан.

НА СХІДНОМУ ФЛАНЗІ ЄВРОПИ

Скептицизм – досить розповсюджене явище в наш час. І не дивно, що багато хто з цієї категорії політиків і представників ЗМІ іронізують: навіщо, мовляв, нам «далекі» Західні Балкани, коли у нас (йдеться про Україну, Грузію та Молдову) вже є підписані Угоди про асоціацію та про вільну і всеосяжну торгівлю з ЄС? Якась частка правди в цьому, можливо, і є, але лише частка. Ці угоди виконуються, про що свідчать і економічні дані, і розвиток політичних подій.

І тим не менш, з урахуванням того, що з 1 січня 2019 року ротаційне головування в ЄС перейде від Австрії до Румунії, досвід саміту ЄС – Західні Балкани може виявитися достатньо корисним і повчальним як для Молдови і Грузії, так і для України. Доречно нагадати і те, що під час тристоронньої зустрічі президентів Болгарії, Румунії та Австрії була досягнута домовленість про реалізацію спільних проектів у Дунайському регіоні, що дозволить перетворити Дунай на регіон економічного зростання, транспортного і культурного обміну між європейськими державами. А Україна і Молдова могли б зробити свій вагомий внесок у реалізацію Дунайської стратегії співпраці.

Адже зі вступом Румунії в роль головуючого в ЄС проведення аналогічного саміту за участю держав Східно-європейського регіону – України, Молдови і Грузії виглядає цілком реальним. Як цілком реальним виглядає і обговорення на саміті перспектив європейської інтеграції, включаючи повноправне членство в ЄС цих держав зі всіма витікаючими звідси обставинами – зміцнення безпеки східного флангу Європи, забезпечення енергетичної незалежності та стабільності всього регіону.

Україна, Грузія і Молдова перші кроки в цьому напрямку вже зробили. Як відомо, на початку березня у Кишиневі з ініціативи голів парламентів трьох країн пройшла перша міжпарламентська конференція «Грузія, Республіка Молдова та Україна: Східне партнерство і сучасні виклики безпеки». Розширення цього формату до рівня саміту за участю керівників ЄС і США виглядає цілком реальним завданням.

Зінаїда Гурська, Кишинів

Перше фото: БТА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-