Книжковий скандал у Білому домі

Книжковий скандал у Білому домі

Аналітика
1405
Ukrinform
«Вогонь і лють» у кабінеті лідера з найбільшою ядерною кнопкою

За неповних 15 місяців, що Дональд Трамп перебуває при владі у США, Білий дім бачив багато різноманітних скандалів. Звучали тут і обвинувачення у незаконних зв'язках із Росією, і підозри у професійній непридатності, і погрози насильством і навіть сексуальні інтриги. Однак, вони всі злилися воєдино у зв'язку з виходом книги Томаса Вульфа «Вогонь і лють: усередині Білого дому Трампа». Хоча ажіотаж довкола цієї публікації виник ще до того, як вона побачила світ, допоміг у популяризації твору, що рішуче критикує чинного очільника Білого дому, сам Дональд Трамп.

ЧОМУ ЗДІЙНЯВСЯ КРИК?

Взагалі, книги про закулісні події у Білому домі виходять регулярно – як про президентів-республіканців, так і про демократів. Часто їх авторами є самі ж дійові особи. Як приміром, мемуари «Обіцяй мені, тато»  Джозефа Байдена, незмінного віце-президента США часів Барака Обами. Однак, «Вогонь і лють» Вульфа має дві особливості. По-перше, вона була написана журналістом, який і доступу значного до президента не мав. А по-друге – твір побачив світ не після завершення каденції глави держави, а на її початку. До того ж ця книга, на відміну від більшості політичних мемуарів, є вкрай критичною стосовно чинної влади й розкриває іноді дуже інтимні подробиці першої родини.

Так, у книзі згадується про те, що дружина на той момент кандидата у президенти Меланія Трамп дуже не хотіла, аби її чоловік був обраний на високий пост, а у ніч виборів, коли його перемога стала очевидною, дуже засмутилася і навіть плакала. Йдеться у книзі й про те, що Дональд Трамп був украй незадоволений через необхідність мешкати у Білому домі й домігся для себе та дружини окремих спальних кімнат, що є рідкістю у історії США. На дверях своєї кімнати він навіть хотів установити замок, але цьому завадила охорона.

Якщо вірити автору книги, чинний президент США – простакуватий і не надто розумово розвинений задавака, якого лише випадково винесло на верхні щаблі влади, до чого сам він виявився зовсім не готовим. До того ж, Трампа, нібито, переслідує фобія бути отруєним. Саме через це він регулярно замовляє їжу в McDonald's – там до неї ніхто не може підсипати отрути.

Подібні гучні закиди проти одного з найвпливовіших людей світу може собі дозволити лише дуже авторитетна особа. Тож, хто він – Майкл Вульф?

ХТО ТАКИЙ МАЙКЛ ВУЛЬФ?

Речниця Білого дому Сара Сандерс назвала його «автором, про якого ніхто ніколи не чув», а саму книгу – «сміттям». «Цей твір – це помилка на помилці й на помилці», – сказала вона під час брифінгу минулого тижня.

Однак, біографія Майкла Вульфа переконує у тому, що про нього хтось таки та чув. Більше сорока років він описує життя багатих і впливових у світових ЗМІ. Його статті виходили у «GQ», «USA Today», «The Hollywood reporter» й інших іменитих виданнях. За свої публіцистичні твори він отримав дві найпрестижніші нагороди для журналів «National Magazine Awards», а також так звану «Дзеркальну нагороду» («Mirror awards») за висвітлення діяльності американської медіаспільноти. Вульф є автором семи книг, найвідомішою із яких до останнього часу була біографія медіамагната Руперта Мердока. Отож, маловідомим Вульфа не назвеш, проте його роботи часто зазнавали критики від колег по цеху за зосередженість на антуражі й фактологічні помилки.

Утім, для написання такої книги, як «Вогонь і лють», одного лише гострого пера недостатньо, необхідна ще й глибока поінформованість стосовно прихованих деталей життя мешканців Білого дому. Сам Вульф стверджує, що написав свою книгу на основі більш ніж 200 інтерв'ю. Серед його співрозмовників нібито були численні високопоставлені співробітники Адміністрації США й сам Дональд Трамп. Причому з останнім, за словами Вульфа, він проговорив більше 3 годин.

Однак, офіційний Вашингтон цю інформацію спростовує. Дональд Трамп на своїй сторінці у мережі Твіттер написав, що ніколи не давав Вульфу доступу до Білого дому, а його прес-секретар розповіла, що відхилила більше двох десятків запитів на інтерв'ю від журналіста. Трамп також наголосив, що джерел, на які посилається Вульф, «ніколи не існувало» .

То звідки ж Вульф отримував інформацію? Кілька чиновників Білого дому на умовах анонімності розповіли «Associated Press», що він все ж був досить частим гостем у Білому, особливо на початку президентства Трампа. Більше того, журналіст мав синій бейдж, а не звичний білий, отримуючи доступ до більшості приміщень Західного крила, де знаходяться робочі кабінети президента. Співрозмовники також підтвердили, що Вульф годинами очікував на канапі у холі Західного крила, намагаючись зав'язати розмову зі співробітниками, які проходили повз нього.

Сара Сандрес з часом підтвердила, що Вульф таки спілкувався з президентом, але лише раз і дуже коротко – незабаром після інавгурації. За її словами, більшість інших інтерв'ю, використаних ним у своїй книзі, Вульф організував завдячуючи підтримці тогочасного головного стратега Білого дому Стівена Беннона.

ДО ЧОГО ТУТ БЕННОН?

Цей факт додає «книжковому скандалу» особливої пікантності, адже Беннон був одним із впливових прибічників Трампа, але на момент виходу книги уже чотири місяці як не працював у Білому домі. Прослуживши у Адміністрації дуже короткий час, він впав у немилість і був гучно звільнений. Ймовірно, він би нічим особливим не запам'ятався, якби не книга Вульфа, у якій Беннону належить одна з ключових ролей. Згідно з автором, Беннон називає зустріч сина Дональда Трампа з представниками Росії у розпал виборчої кампанії 2016-го року «непатріотичною» та «зрадницькою». Ці слова особливо болючі для Трампа зараз, коли він буквально кілька днів тому розпустив спеціальну комісію з прозорості виборів, яку сам і створив у травні.

Беннон також називає доньку й радницю Трампа Іванку «тупою, як цегла». «Дещо кмітлива у ринкових питаннях і гарно виглядає, але направду нічого не розуміє у тому, як працює світ, і що таке політика», – цитує його Вульф.

Юристи Дональда Трампа вже пообіцяли притягти колишнього головного стратега до відповідальності за слова, які вважають наклепом. Утім, експерти стверджують, що судовий позов навряд чи буде подано. Адже він дасть змогу захисникам Беннона законно інтерв'ювати співробітників Білого дому і отримати дані, які можуть іще більше скомпрометувати президента.

Прикметно, що минулого тижня Беннон назвав Трампа «величним чоловіком» і пообіцяв підтримувати його політику. Президент США помітив зміну поглядів свого колишнього прибічника, однак наголосив, що не спілкується з ним. «Я не говорю з ним. Це не точне ймення», – прокоментував Трамп свою «величність».

Натомість у неділю, коли пристрасті довкола презентації книги трохи заспокоїлися, Беннон опублікував публічне звернення, у якому відмовився від своїх слів стосовно сина Дональда Трампа і звинуватив Вульфа у неточності. «Дональд Трамп молодший є патріотом та хорошою людиною. Він невтомно відстоював інтереси свого батька і його порядок денний, що допомогло змінити нашу країну», – заявив Беннон. За його словами, висловлювання щодо зустрічі з росіянами стосувалося тогочасного керівника виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта, а не сина чинного президента США.

Що змусило Беннона виступити з цією заявою, і чому він так довго тримав паузу – сказати важко. Можливо, він остерігається судових позовів, а, можливо, вирішив все ж не спалювати повністю мостів із Білим домом.

ЧОГО ВАРТО ЧЕКАТИ ДАЛІ?

Скандали в оточенні Трампа стали настільки звичним явищем, що їм приділяють значно менше уваги, аніж рік тому. Однак, ця книга має потенціал іще довго не сходити зі сторінок ЗМІ. По-перше, вона дає змогу аргументовано вказувати на профнепридатність чинного президента США, по-друге – гостро злободенна і відповідає запитам суспільства, і по-третє – у перший день стала бестселером на торговельних майданчиках «Amazon» та «Apple Books». Тож пропаговані у творі ідеї широко засядуть у свідомості американців і не тільки. І ще один важливий нюанс: вихід книги дуже вигідний політичним опонентам Трампа, тож у їхніх інтересах – максимально розпалювати цікавість до книги, чим вони активно й займаються.

Можна також сміливо припустити, що своїм успіхом Майкл Вульф надихне наступників, які не менш барвисто описуватимуть другий рік президентства Трампа (якщо, звичайно, чинному главі Білого дому вдасться уникнути імпічменту). Навіть якщо «Вогонь і лють» і вважати книгою дещо заангажованою, вона все ж дає загальне уявлення про безлад, що панує у кабінеті людини з «великою ядерною кнопкою».

Максим Наливайко, Оттава.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-