Чим менше міністрів, тим краще. Молдова скорочує чиновників

На початку 2017 року, коли у Молдові (вже вкотре!) заговорили про необхідність докорінного реформування центральних органів влади, у тому числі і про скорочення "роздутого" чиновницького апарату, урядову ініціативу сприйняли вельми скептично. Поговорять, мовляв, як це не раз траплялося за роки незалежності, та й забудуть. Не забули.

Навесні урядом було прийнято рішення про скорочення майже вдвічі кількості міністерств (з 16 до 9), і на початку літа парламент нову структуру уряду затвердив, а лише за місяць, у липні 2017-го в уряді взялися до практичної реалізації поставленого трохи раніше завдання. Без барвистих слів про реформи і звичної для таких процедур помпезності. Як мовиться, без особливого шуму і пилу".

ПРЕЗИДЕНТ ТЕЖ "ЗА", А ОПОЗИЦІЯ – "ПРОТИ"

Треба відзначити, що президент Молдови Ігор Додон також не став виступати проти реформи уряду, підписавши без зволікань відповідний закон, незважаючи на те, що його прихильники з Партії соціалістів називають урядову реформу не інакше як популізмом. Однак, скорочення майже на 50% не тільки кількості міністерств, але і працюючих там чиновників з визначенням "популізм" якось не в'яжеться.

Інша ж частина молдовської опозиції, зокрема, позапарламентські партії, угледіли в реформі свої опозиційні аспекти: за їхніми твердженнями, це не що інше, як "розподіл портфелів між пропрезидентською Партією соціалістів і правлячою Демократичною партією під керівництвом Влада Плахотнюка" напередодні майбутніх парламентських виборів 2018 року. При цьому запідозрити президента Ігоря Додона у симпатіях до лідера Демократичної партії Влада Плахотнюка було б необ'єктивно. Десь навіть навпаки. Розбіжності між опозиційними проросійськими соціалістами і правлячими проєвропейськими демократами все більше і більше накопичуються, а протистояння збільшується. І ще одне тому підтвердження – недавня заборона президента на участь молдовських військовослужбовців у міжнародних навчаннях в Україні та його відмова призначити міністром оборони людину, висунуту правлячою коаліцією.

СТАВКА НА ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

Повертаючись до здійснених реформ, слід зазначити, що процедура реформування (читай – скорочення) центральних органів влади – вельми хворобливе для більшості чиновників "хірургічне" втручання. За попередніми даними, оприлюдненими урядової прес-службою, кількість чиновників у міністерствах скорочується більш ніж у два рази. І це тільки у міністерствах. У самому центральному апараті уряду свої крісла втратять близько 30% функціонерів. І це при тому, що поки не оприлюднені дані про те, скільки чиновників залишать насиджені "тепленькі місця" у державних агентствах та департаментах, які також зазнали істотних структурних змін.

Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп зазначив, що у зв'язку з цим реформа уряду – це не просто рутинне скорочення міністерств, а перший крок до реформи всієї системи державного управління, кінцева мета якої – підвищення ефективності роботи органів державної влади. Ставка, за словами голови молдовського уряду, робиться не на кількість держслужбовців, а на якість їхньої роботи та професіоналізм. Без реформи, переконаний прем'єр, просування Молдови вперед неможливе.

Досить суттєво й те, що ставка зроблена не тільки на професіоналізм, але й на фінансову складову реформи. Заощаджені за рахунок скорочення держапарату фінансові кошти (близько півмільйона євро на рік) будуть спрямовані, насамперед, на істотне збільшення оплати праці державних службовців. За попередніми розрахунками, середня заробітна плата в міністерствах буде становити трохи більше 500 доларів. А значить, і попит з чиновників буде подвійний, і відповідальність буде підвищена. Є передумови для того, що з часом з постійними "перекурами" і "кава-паузами" доведеться розпрощатися. В іншому випадку, будь-який "перекур" і філіжанка кави в робочий час може коштувати тепер уже в буквальному сенсі "дорогого" робочого місця у державному апараті.

ТЕСТ НА ПРОФПРИДАТНІСТЬ

При цьому за майбутні місця у міністерствах і в самому уряді ще доведеться поборотися. Саме скорочення і набір нових кадрів буде здійснюватися не за принципом "одних звільняємо, а інших залишаємо". До завершального етапу реформи, який настане наприкінці жовтня, щоб уникнути всіляких образ "з наслідками", кожен державний чиновник пройде так званий тест на профпридатність. І тільки спеціальна комісія, яку очолює екс-голова ЦВК, а нині керівник урядового Центру з імплементації реформ Юрій Чокан, має право визначити, хто залишиться на державній службі, а хто змушений буде пошукати своє власне "я" в інших структурах, у тому числі і приватних.

Усім чиновникам, які не складуть тест, буде виплачена відповідна, згідно з законодавством, грошова компенсація. (Скорочення передбачає виплату зарплати за три місяці. Зараз середня зарплата чиновника – 5-6 тис. леїв, це 250-300 євро. Відповідно "відступні" складуть – 750-900 євро).

Зараз вже завершується конкурс на заміщення вакантних посад державних секретарів, які замінять у міністерствах колишніх заступників міністрів.

Таким чином, з 2053 чиновників до кінця жовтня, коли під реформою уряду буде підведена риска, у решті дев'яти міністерствах будуть працювати 1158. Наприклад, у міністерстві фінансів замість 540 чоловік залишаться 298, МВС – з 158 оберуть лише 93, а у міністерстві юстиції будуть працювати лише 90 чоловік (раніше там працювало 158 чиновників).

На думку економічного аналітика Романа Кірке, ефективність роботи майбутнього державного апарату буде ґрунтуватися, насамперед, на стараннях і прагнення самих чиновників до професійного зростання. А там, де є прагнення до вдосконалення, там завжди, за його словами, висока самовіддача та усвідомлення того, що чим менше людина буде працювати над підвищенням свого професійного рейтингу, тим вище ймовірність того, що на наступних конкурсах вона буде незатребуваною.

Про результати реформи і про те, як вона відіб'ється не тільки на ефективності роботи державних інституцій, але й на економіці країни, судити передчасно. Тим більше, що це тільки перший крок, за яким послідує другий, не менш відповідальний та амбітний – реформа органів місцевого самоврядування, до роботи яких у громадян накопичилося досить багато дуже конкретних запитань.

Зінаїда Гурська, Кишинів.