Цікаве запитання: чи думав Трамп про наслідки, брутально звільняючи директора ФБР?
Президент США Дональд Трамп звільнив з роботи директора Федерального бюро розслідувань (ФБР) Джеймса Комі. Цей чиновник очолював розслідування ФБР про можливі зв'язки членів передвиборчого штабу Трампа з Росією. Звільнив його президент грубо, тобто без попередження.
Офіційні особи Білого дому (та й сам Трамп), заявили, що у Трампа не було жодних політичних мотивів так вчинити з Комі, тільки ділові, вказані в листі президента до нього («я згоден з оцінкою міністерства юстиції, що ви не спроможні ефективно очолювати бюро»). Їм ніхто – ні політики, ні експерти, ні журналісти - не вірить. Усі впевнені, що президент розцінює згадане розслідування як загрозу своїй владі, і таким способом захищається.
Звісно, вибухнув скандал.
Нам, тим, хто живе далеко від США і не посвячений у деталі закулісного політичного життя цієї країни, здавалося, що Трамп вже щасливо пережив свої найгірші часи, тобто той пік критики за «проросійськість», який загрожував йому, в разі, якби він вперто продовжував заперечувати і втручання Кремля у виборчий процес у США, і неформальні зв’язки членів своєї команди з російською владою, ні багато, ні мало, втратою влади, тобто - імпічментом. Свого радника з національної безпеки Майкла Флінна, котрий найбільше «засвітився» згаданими зв’язками, Трамп, хоча й із затримкою, але відправив у відставку. Інший «проросійський» чиновник – державний секретар Тіллерсон – на жодні серйозні поступки у перемовинах з російським колегою не пішов. А головне – за 100 днів президентства Трамп не дав серйозних підстав для звинувачень у потуранні Кремлю: швидкого порозуміння нової адміністрації США з Кремлем, на що так сподівалися у Росії і на що натякав сам Трамп під час своєї виборчої кампанії, не сталося, і навіть більше – за цей час стосунки Білого дому і Кремля тільки погіршилися, бо про жодне пом’якшення антиросійських санкцій вже не йдеться, а удар «томагавками» по російському військовому союзнику Башару Асаду – це вже взагалі такий жорсткий «антиросійський» випад, якого дуже давно, з часів Рональда Рейгана, США собі не дозволяли. І від заявлених радикальних змін американської політики щодо НАТО Трамп теж утримався. Здавалося, американська політична еліта надійно «загнуздала» свого нового президента, і той вже не наважиться на «вибрики». Всі нібито заспокоїлися – і Трамп, і його політичні супротивники. Рішучість Трампа поставити на місце Північну Кореєю включно з можливістю військового удару, що на сьогодні є найголовнішим зовнішньополітичним питанням для США, підтримана в США практично одноголосно, тобто, для світу США та їх президент Дональд Трамп – «навіки разом».
Однак, виявляється, нічого не заспокоїлося, гостре протистояння триває і навіть загострюється. Виявляється, Трамп дуже впертий чоловік. Не любить він «вуздечки», любить свободу, як справжній янкі. Щоправда, рішення звільнити директора ФБР, аби припинити розслідування зв’язків членів команди Трампа з Росією, логічним аж ніяк не назвеш, швидше емоційним, бо таким чином розслідування не уникнути, не та в США політична система.
Наразі абсолютно не зрозуміло, що Трамп виграє від брутального усунення директора ФБР. Розслідування, повторимо, таким чином не припинити, поставити на чолі ФБР особисто відданого президенту чиновника – не вдасться, сенатори не пропустять, та й професійні співробітники ФБР, явно ображені тим, як президент повівся з їхнім начальником, здатні саботувати роботу будь-якого невгодного їм керівника. А ще є американські ЗМІ, яким жоден президент рота не заткне. І екс-директор ФБР тепер серед ворогів, їх Трампу не вистачає? Зрештою, на ФБР клин світом не зійшовся – розслідувати будь-які дії президента чи членів його команди може спеціальний прокурор, призначений незалежними від президента законодавцями.
Видається, що все-таки це емоція, а не зважений логічний крок. І ця емоція ще вийде Трампу боком, хоча зараз він намагається виглядати впевненим – ось його запис у Твіттері: «Комі втратив довіру майже всіх у Вашингтоні, як республіканців, так і демократів. Коли все заспокоїться, вони ще подякують мені!» Тож світові, дуже ймовірно, доведеться спостерігати ще один, а можливо – і не один, раунд гострої політичної бійки у Вашингтоні. На цьому Трампові букмекери можуть непогано заробити!
У наших ЗМІ, коли коментують звільнення Комі, згадують (власне, не тільки в наших, але в наших – обов’язково), що всього кілька днів тому, а саме – 4 травня, директор ФБР заявив на слуханнях у юридичному комітеті Сенату, що Росія, на його думку, становить «величезну загрозу серед усіх країн на Землі, враховуючи її наміри та її можливості». Однак вишукувати прямий зв'язок між цією заявою Комі та його раптовим звільненням і, таким чином, оцінювати його відставку як успіх, хай навіть локальний, Кремля і як прояв прихильності Трампа до Росії (нібито він зробив такий собі подарунок росіянам за день до зустрічі з міністром закордонних справ Росії Лавровим) – абсолютно безглузда справа. По-перше, Кремлю в США нині загрожує не особиста позиція директора ФБР, а переконання абсолютної більшості американської еліти, що Росія Путіна – недружня до США країна, і зміна очільника ФБР це переконання аж ніяк не похитне. По-друге, ми маємо справу з боротьбою за владу всередині США, і Росію тут використовують лише як театральну декорацію, на тлі якого йде головна вистава. Швидше можна говорити про програш Росії в будь-якому випадку, хто б – Трамп чи його опоненти – не виявився в кінцевому підсумку у виграші чи програші. Бо в будь-якому випадку Росія не настільки потужна сила, аби визначати переможця у Вашингтоні. Небажання Кремля усвідомити цю елементарну істину, через що росіяни й спробували влізти у внутрішні політичні процеси в США, вже зумовило його програш у стосунках з цією наддержавою. І виправити цей програш, а надто – перетворити його у виграш, неможливо.
Юрій Сандул. Київ
