Референдум у Нідерландах: чи скажуть голландці «так»?
До референдуму у Нідерландах залишилось рівно 6 тижнів. Останні опитування громадської думки, проведені голландською компанією I&O Research, показали, що зараз 38% голландців готові проголосувати проти ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, 32 % - планують сказати "так". При цьому, близько третини поки не визначилися. Нідерландські прихильники Асоціації Україна-ЄС кажуть, що доносячи до цієї частини електорату переваги угоди, можна досягти позитивного результату.
КАМПАНІЇ “ЗА” ТА “ПРОТИ”
Активні інформаційні кампанії, пов'язані з референдумом щодо угоди, зараз фактично тільки починаються. Наочної агітації на вулицях Нідерландів, зокрема, у політичній столиці країни - Гаазі, поки не було помітно. Проте кампанія набирає обертів у соціальних мережах та медіа-середовищі.
На даний момент Комісія з питань референдуму продовжує розподіляти 2 млн євро, передбачені законом на проведення дискусій щодо угоди. Їх можуть отримати організації чи приватні особи, які збираються проводити кампанії “за” угоду, “проти” або організовувати нейтральні заходи. Зараз комісія отримала більше 200 запитів і розглянула 90 з них. Організації можуть отримати субсидію до 50 тис. євро, приватні особи - до 5 тис. Наразі серед організацій 12 грантів розподілили на нейтральні кампанії. 12 грантів отримали організації, які планують проводити кампанії “за” угоду. 8 грантів - отримали противники асоціації.
“Кампанія “проти” досить цілісна і до останнього часу, наскільки мені відомо, була лише одна, - розповідає активіст української громади у Нідерландах Олександр Снідалов. - Це та кампанія, яку проводить GeenStijl (ініціатори референдуму, - ред.). Їхній блог є дуже популярним. Крім того, у них є додаткові медіа-ресурси, і вони мають можливість поширювати свої матеріали на дуже велику аудиторію”, - відзначає активіст.
Він та група волонтерів з української громади у Нідерландах щотижня готують аналіз голландських ЗМІ. Крім того, українські активісти створили веб-ресурс та ведуть сторінки у соціальних мережах, де розповідають про переваги угоди, публікують заяви громадського сектору, інтерв'ю із представниками бізнесу, новини про Україну.
На думку активіста, одним з вирішальних факторів на референдумі буде не стільки агітація, скільки наявність аргументованої дискусії, з якої пересічні голландці зможуть зрозуміти переваги угоди.
“Голландці - прагматичні люди, тому найбільше може посприяти наявність неупереджених дебатів, де будуть “за” і “проти”, де будуть відкриті обговорення. І де ті, хто “за”, зможуть ефективно представити свою позицію і довести те, що є по суті фактом, що ця асоціація з економічної точки зору принесе корись Голландії”, - вважає активіст.
Активну кампанію у соцмережах розпочав і голландський рух Stem Voor (“Голосуй За”). На своєму сайті активісти підкреслюють, що ця угода вигідна для Нідерландів у контексті стабільності біля кордонів ЄС, нових можливостей для нідерландського бізнесу на величезному ринку з 45 млн населення, а також з позиції захисту прав людини в Україні. Нещодавно до них приєдналася й нідерландська Transparency International. У заяві організації наголошується, що Угода про асоціацію допоможе у боротьбі з корупцією в Україні, тому її треба підтримати.
Велику інформаційну кампанію на підтримку угоди запланувала й голландська партія D66 (ця політична сила має 12 місць у нижній палаті парламенту, усього у палаті 150 депутатів, найбільша партія VVD має 40 місць). Партія планує провести кампанію на вулицях 20 міст Нідерландів в останні кілька тижнів перед референдумом. Крім того, представники D66 беруть участь у публічних дискусіях, створили сайт на підтримку угоди.
Днями на користь угоди виступила також партія зелених GroenLinks. Глава делегації GroenLinks у Європарламенті Бас Ейкхоут та лідер зелених у нідерландському парламенті Йессе Клавер опублікували у впливовій нідерландській газеті De Volkskrant статтю під заголовком “Підтримай Україну, голосуй за співробітництво”, у якій закликали голосувати за ратифікацію угоди. За інформацією Комісії з питань референдуму, ця партія також планує розповсюджувати листівки та проводити кампанію “за” у соцмережах.
Голландський уряд та коаліційні партії не ведуть організованої кампанії “за”, хоча на рівні заяв та дискусій підтримують угоду. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що референдум - це не вибори, тому уряд може лише брати участь у дискусії й доносити свою позицію. Водночас, МЗС Нідерландів створило Twitter-сторінку, де розповідає про переваги асоціації та відповідає на запитання щодо угоди. Основне гасло цього онлайн майданчика: “Більше торгівлі та демократії”.
У голландських ЗМІ питання референдуму - одна з важливих тем. З'являється значна кількість інформації про Україну та, зокрема, про угоду. “По тижневим оглядам голландських ЗМІ, які робить наша волонтерська група, можна чітко побачити, в якому контексті висвітлюється Україна. Зазвичай частка негативних повідомлень - або така ж, як і позитивних, або навіть трохи більша (залежно від інформаційних приводів). Проте, коли почалася кампанія “За”, ця тенденція трохи вирівнялась”, - відзначає активіст української громади Снідалов.
ПОКАЗАТИ НІДЕРЛАНДАМ СУЧАСНУ УКРАЇНУ
Українські дипломати кажуть, що кампанія, яку може проводити Україна, обмежена міжнародним законодавством. Це пов'язано із подвійною природою цього референдуму - хоча він напряму стосується інтересів України, однак сам по собі є волевиявленням громадян Нідерландів, тобто фактично внутрішньою справою країни, на яку ззовні ніхто не може впливати.
“Референдум не передбачає участі посольства у агітації. Україна не є суб'єктом цього референдуму, не ми висловлюємо свою думку і тому не можемо виступати “за” чи “проти”. Він стосується нас, ми найбільш зацікавлені, але, на жаль, ми не можемо поширювати заклик голосувати “за” або сказати не слухайте тих, хто “проти”, - розповідає посол України у Нідерландах Олександр Горін.
Це, передусім, пов'язано з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, пояснює дипломат. “Референдум - це внутрішні справи країни, як, наприклад, вибори. Будь-які коментарі третьої країни будуть розцінюватися як втручання у внутрішні справи”, - каже Горін.
За його словами, коментар глави Єврокомісії Юнкера про “континентальну кризу”, яку можуть спричинити негативні результати референдуму, викликав різке несприйняття навіть серед тих, хто підтримує асоціацію з Україною.
Водночас, за словами Горіна, хоча українська сторона і не проводить агітації, проте бере активну участь у дискусіях, намагається роз'яснити положення угоди та всіляко продемонструвати її переваги. Міністр закордонних справ Павло Клімкін, зокрема, заявив, що хоча кампанію вести неможливо, але за цей час треба “показати Нідерландам сучасну Україну".
За словами посла, разом з українською громадою у Нідерландах до референдуму буде організовано низку виступів відомих політичних, суспільних та культурних діячів, які можуть розказати про Україну. Крім того, планується виступ міністра Клімкіна в рамках циклу лекцій Nexus у Тілбурзькому університеті, а наприкінці березня пройде бізнес-форум, який також має продемонструвати перспективи співпраці Нідерландів та України.
ПРИХИЛЬНИКІВ БІЛЬШАЄ, АЛЕ ГОЛОС “ПРОТИ” ЩЕ ПЕРЕВАЖАЄ
Загалом, дослідження суспільної думки, проведені I&O Research у січні, показали певне зростання кількості прихильників Угоди про асоціацію у Нідерландах. Однак, за оцінками аналітиків, серед тих, хто визначився з вибором, співвідношення між прихильниками та противниками угоди поки складає 45% на 55%. Інше дослідження, проведене компанією Gfk на замовлення популярної голландської програми EenVandaag, показує співвідношення “за” та “проти” - 42% на 58%.
Ще одна тенденція, яку демонструють дослідження - можливий невеликий рівень явки. Законом про референдум передбачено, що волевиявлення як таке буде вважатися дійсним, якщо на дільниці прийде мінімум 30% виборців. Якщо явка буде нижчою, референдум не буде визнаний чинним, і угода буде автоматично ратифікована. Аналітики I&O Research відзначають, що зараз явка очікується на рівні 32%, тобто близька до межі. Однак прихильники асоціації не покладаються на можливу низьку явку, адже велика кількість людей, готових проголосувати “проти” вже визначилася. Тому в своїх кампаніях, навпаки, усіляко заохочують прийти та проголосувати “так”.
Марина Гонта, Гаага.
