Понад 3 тисячі шкіл пошкодив агресор за рік в Україні – все відбудуємо

Кожен воєнний російський злочин в Україні – це намагання стерти нашу ідентичність і майбутнє як самодостатньої нації, яка не кориться московії уже чотириста літ, попри утиски мови й освіти, винищення репресіями і голодом. Тому не випадковими, а цілеспрямованими видаються постійні – з дня повномасштабного вторгнення рф – варварські атаки на школи, ліцеї, гімназії. Недавній приклад: 3 квітня ворог завдав авіаційного удару по містечку з дуже помітною українською історією Оріхів у Пологівському районі Запорізької області. Перший приліт, за повідомленням ДСНСУ, пошкодив два корпуси зруйнував перехід між спорудами. А повторним ударом, трохи згодом, росіяни повністю донищили двоповерховий корпус гімназії «Сузір'я» – однієї з найкращих у районі, яку агресори атакували не вперше, прильоти були й минулого року.

Статистика дикунських руйнувань російською зброєю навчальних закладів в Україні вражає. За даними платформи «Відновлення України», найбільше таких поранених шкіл – на Харківщині, 476. Тобто, узагальнено, з 24 лютого 2022 року ворог тільки в цій прифронтовій області щодня знищував щонайменше один загальноосвітній заклад. Для Донеччини ця цифра – 449, Миколаївщини – 158, Херсонщини – 83, Запорізької області – 82, Житомирщини – 77, Сумщини – 46. Лише п’ять західних областей України такі випробування оминули.

Загалом, через рік після повномасштабного вторгнення росія пошкодила понад 3 тисячі українських шкіл, понад 330 понівечені так, що не підлягають відновленню. Серед них, зокрема, є й пам’ятки архітектури: як Харківська школа №134, обгорілі стіни якої з вибитими вікнами стоять з 27 лютого минулого року; Лисичанська гімназія, яка входила до бельгійської архітектурної спадщини цього українського міста; Перша українська гімназія імені Аркаса у Миколаєві. Авіабомби росіян летять і у ті школи, які слугують укриттям для мирних людей. У Білогорівці на Луганщині, після влучання у клуб на початку травня 2022 року, підвал навчального закладу був єдиним сховком для місцевих жителів. Там перебували до сотні людей, коли 7 травня у будівлю влучила російська авіабомба; під уламками залишилися до 60 осіб...

На Київщині руйнації зазнали 167 шкіл, за даними платформи «Відновлення України». Повністю столична область було деокуповано 2 квітня 2022-го, а перед тим Сили оборони звільнили відомі тепер всьому світу міста-герої Ірпінь – 28 березня, Бучу – 31 березня. Упродовж року більшість освітніх закладів там оговталася від наслідків російського вторгнення. Але 12 об’єктів системи освіти, за даними КОДА, потребують нового будівництва.

«Майже всі освітні заклади відновлені, – констатує начальник відділу освіти Бучанської міської ради Олег Цимбал. – Із 17 шкіл були пошкодженими 12. Найбільше постраждав ліцей №3, хоча й він працює, бо один корпус зберігся, по ньому було небагато робіт. Менші учні ходять у першу зміну, старші – у другу. Покрівля поруйнованого корпуса була дуже пошкоджена, тому там затекло після дощів, грибком взялося. Зараз уже багато роботи зроблено. І покрівлю, і вікна поміняли. Наразі тривають внутрішні ремонтні роботи, робимо 3-й поверх. Знімаємо всі підлоги, перештукатурюємо стіни. Шукаємо ще фінансування, щоби поробити так само капітальні ремонти 1-го та 2-го поверхів. Кошти надходять з різних джерел: в основному з міжнародних фондів, але були і державні програми, і місцевий бюджет. Надіємося, що 1 вересня повністю запустимо цей заклад».

Найпершою допомога Бучанському ліцею №3 прийшла з Австрії. У закладі навіть побував президент цієї країни Александер Ван дер Беллен. До відновлення також долучилася міжнародна неурядова організація Save the Children з центральним офісом в Лондоні. За її понад 6 мільйонів гривень замінили 260 вікон та 77 дверей. Дитячий фонд ООН UNICEF відремонтував укриття у новому корпусі школи. А фінансування від американських організацій Ukraine Friends Rotary International пішло на утеплення покрівлі.

«Я зрозуміла, що втратила частинку свого дитинства, коли разом з батьками пішла до своєї школи після повернення в Ірпінь і не впізнала її, бо будівля була повністю обгоріла та затоплена дощами, без даху та вікон», – розповідає про свій ліцей №3 восьмикласниця Софія Меркулова, яка нещодавно на запрошення ЮНІСЕФ відвідала Міжнародну конференцію «Education in emergencies» у Брюсселі, де розповідала про зруйновані школи й освіту під час війни. Говорила про те, що 24 лютого 2022 року прокинулася в Ірпені від слів, що почалася війна і почула звуки, які залишаться флешбеками на все життя для всіх українців; про заняття без світла, тепла і води після повернення, коли росіяни намагалися влаштувати Україні енергоцид; про дистанційне навчання зі світлом ліхтарика, яке супроводжувалося тривогами, постійними обстрілами і новинами про загибель багатьох людей.

Ірпінський ліцей №3 розміщений в районі Гостомельського шосе – і це пояснення для багатьох, чому навчальний заклад так сильно постраждав. «По території було випущено більше 40 артснарядів – розповідає директор Станіслав Федоров. – Близько десятка снарядів влучили власне у будівлю, пошкодили весь дах, він вигорів. Постраждав третій поверх будівлі, були зруйновані деякі плити перекриття між третім поверхом і дахом. Постраждали фасадні стіни, під впливом атмосферних опадів – внутрішнє оздоблення будівлі».

На сьогодні розпочався капітальний ремонт будівлі ліцею, на який виділив 4, 8 млн євро ЮНІСЕФ, каже директор Ірпінського ліцею №3 – закладу, в якому до повномасштабного вторгнення рф навчалося майже 2 тисячі учнів у 65 класах. Ще ведуться перемовини з іншими партнерами щодо відновлення прибудинкової території і спортивних майданчиків. Зазначений термін виконання робіт – до 1 вересня ц.р. «Сподіваємося, новий навчальний рік розпочнемо у стінах оновленої будівлі ліцею», – оптимістично налаштований Станіслав Федоров.

Попри нищівні російські удари і – як наслідок – пожежу, в Ірпінському ліцеї №3 якимось дивом вціліла шкільна бібліотека. Припорошену наслідками жорстокої російсько-української війни кімнату з портретами Тараса Шевченка та Івана Франка показували багатьом іноземним делегаціям – як символ українського супротиву і незламності. Частину вцілілих книжок уже передали до місцевого історико-краєзнавчого музею.

У кожній області пошкоджені заклади освіти реанімуватимуться, залежно від віддаленості від лінії фронту, обсягу пошкоджень та можливостей фінансування. Наприкінці минулого року Європейська Комісія та уряд України підписали угоду про пакет підтримки розміром в 100 мільйонів євро для відновлення і реабілітації шкільних закладів, зруйнованих внаслідок повномасштабної агресії росії проти України, – рівно за три місяці по тому, як президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про це у своєму зверненні. Пакет допомоги включає, зокрема, 34 млн євро гуманітарної допомоги. З них 20 млн євро спрямовуються через Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) і 14 млн євро – через Програму розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН). Ця підтримка зосереджується на дрібному та середньому ремонті (ремонті вікон, дахів, дверей, санітарного обладнання і опалення, а також на наданні шкільного обладнання для навчальних приміщень та бомбосховищ). На підтримку проєкту з ремонту шкіл в Україні, пошкоджених унаслідок війни, Федеральний уряд Німеччини виділяє 5 мільйонів євро. Цей фінансовий внесок допоможе відремонтувати 12 закладів у п’яти областях – Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Сумській та Чернігівській.

Валентина Самченко, м. Київ.

На першому знімку: школа в Білогорівці