Конфіскація російських активів на відбудову України: перші кроки
За оцінками прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, матеріальні збитки, яких росія вже завдала Україні, сягають 600-750 мільярдів доларів. З кожним днем агресії ця сума зростає. Тож не дивно, що вже з перших тижнів війни Київ почав на всіх міжнародних майданчиках порушувати тему компенсації заподіяної шкоди та фінансування повоєнної відбудови за рахунок закордонних активів держави-агресора та її компаній і громадян — передовсім, політиків, чиновництва, олігархату і пропагандистів.
Зважаючи на особливості міжнародного права, високий рівень бюрократизації оонівських та інших міждержавних структур, зрештою — з огляду на спротив рф та її явних і прихованих симпатиків, - виконати це завдання навіть в теорії дуже складно. Не кажучи вже про практичні рішення. Хоча останнім часом і маємо низку позитивних змін. Як-от, прецедент судової ухвали про передання на відновлення України конфіскованих у США активів одного з російських олігархів, ухвалення Сполученими Штатами законодавчої поправки, яка дозволить робити такі кроки й надалі, повідомлення про активне просування підготовки механізмів конфіскації у Великобританії та ЄС. Дедалі більше пов’язаних з рф та її сателітом, білоруссю, активів правоохоронці виявляють і в середині України, змушуючи ці гроші й майно працювати на нас.
З кожного по нитці — Україні на відбудову
Аналізуючи перспективи надходження цьогоріч донорських і кредитних коштів на підтримку України, ми дійшли висновку, що цих грошей вистачить лише для фінансування поточних потреб та хіба що найнагальнішого відновлення критичної інфраструктури. Для повної повоєнної відбудови потрібні суми іншого порядку: йдеться не про десятки мільярдів (нагадаємо, є чіткі домовленості з партнерами про цьогорічне фінансування у $30 мільярдів), а про сотні й сотні мільярдів доларів.
Як наголосив, виступаючи на пленарному засіданні під час нещодавнього візиту в Україну Колегії Європейської Комісії міністр фінансів Сергій Марченко, визначені Урядом України пріоритети, які потребують швидкого донорського фінансування - це відновлення енергетичного сектору, гуманітарне розмінування, реконструкція пошкодженого житла, відновлення критичної та соціальної інфраструктури, підтримка економіки.
“Для реалізації першочергових заходів з відбудови України необхідно близько 17 мільярдів доларів, тоді як сума для невідкладних ремонтних робіт на 2023 рік - 5,7 мільярда доларів”, - розповів урядовець.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже оголосила про виділення першого мільярда євро на ліквідацію руйнувань, що відбуватиметься в межах плану "Швидкого відновлення".
"Допомагати зараз відновити пошкодження, яких бомби путіна завдають енергетичній інфраструктурі, - це одна частина. Але відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень - це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали "Швидке відновлення" негайно. Це елемент більшого процесу відбудови”, - сказала фон дер Ляєн на пресконференції за підсумками саміту “Україна — ЄС”.
Одним з рішень для подолання негативних наслідків війни стало створення Координаційної донорської платформи для України, так званого “Фінансового Рамштайна”. Платформа призначена для кращої координації економічної підтримки нагальних потреб країни у фінансуванні та майбутніх заходів з економічного відновлення й відбудови. Наразі Платформа об'єднує зусилля ЄС, країн Великої сімки, а також ключових фінансових інституцій. 26 січня відбулося перше засідання Наглядової ради Платформи. В Україні сподіваються, що незабаром дійде і до практичних кроків.
Також Київ розраховує на швидке ухвалення рішень про конфіскацію російських активів за кордонами держави-агресора. Адже, за словами Дениса Шмигаля, саме отримані завдяки такому вилученню кошти мають стати “джерелом номер один для фінансування відновлення”.
Конфіскація російських активів: у пошуках дороги, якою ітиме світ
Та якщо особливих перепон для втілення планів з фінансового донорства й інвестування цивілізованого світу, в тому числі і приватного капіталу, у відбудову України експерти не бачать (про підготовку до “Фінансового Рамштайна” ми теж писали) , - то питання конфіскації заморожених у світі російських активів принципово усе ще не вирішене. Перші місяці війни про нього взагалі тільки говорили як про щось далеке і незрозуміле. Лише парламент Канади в червні вніс зміни до національного законодавства, передбачивши можливість конфісковувати активи держав та приватних осіб, які вчинили значні порушення міжнародного правопорядку, прав людини або значні корупційні порушення.
Проте про перші справи влада Канади повідомила лише наприкінці минулого року. У грудні міністр закордонних справ країни Мелані Жолі оголосила про арешт та вимогу конфіскації 26 мільйонів доларів компанії Granite Capital Holdings Ltd, що належить російському олігархові роману абрамовічу. Тобто, йдеться лише про підготовку подання про конфіскацію до суду.
На глобальному рівні крига скресла, коли в листопаді Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію авторства України та ще пів сотні держав, в якій міститься заклик до росії відшкодувати заподіяні збитки. Підтримали таке рішення 94 країни, 73 під час голосування утрималися, 14 були проти. Поміж тих, хто в такий спосіб опосередковано підтримав дії агресора, - Багами, білорусь, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, сама росія, Сирія, Центрально-Африканська Республіка та Зімбабве.
Як зазначено в декларації, “російську федерацію має бути притягнуто до відповідальності за всі порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та прав людини. На неї лягають правові наслідки всіх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням шкоди, заподіяної такими діяннями”. Також визнано необхідність створення у співпраці з Україною “міжнародного механізму для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що є наслідком протиправних діянь російської федерації в Україні або проти України”. Згідно з рішенням, створюється міжнародний реєстр збитків для обліку доказів, заподіяних усім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна внаслідок протиправних дій рф.
Проте очікувати, що росія добровільно погодиться на компенсацію заподіяних сусідові збитків, звісно ж, не доводиться. Ми розраховуємо, що компенсації й репарації будуть умовами капітуляції рф. А це — справа не найближчих місяців. Війна може затягнутися. Тоді як гроші на відбудову — передовсім критичної інфраструктури — потрібні вже зараз.
Найочевидніший ресурс, який можна для цього залучити, - і про це говорили вже з перших днів війни, - заарештовані у світі активи рф та її громадян. За різними оцінками, нині заблоковано доступ до суверенних (тих, що належать державі) і приватних активів громадян рф на суму від 300 до 500 мільярдів доларів. Зокрема, заблоковано левову частку міжнародних резервів кремля, окрім тих, що зберігаються в самій росії та на її рахунках у КНР.
Але просто взяти “заморожені” гроші й переказати їх Україні чи на рахунки спеціальних фондів, які вже створено та які буде створено для її відбудови, не можна. Більше того, у 2012 році було роз’яснення Міжнародного суду ООН про те, що жодна країна не може в законний спосіб вилучити активи іншої — навіть, якщо та винна у воєнних злочинах.
Із приватними грошима й майном простіше. Але й тут потрібні нові правові механізми, аби національні суди могли ухвалювати відповідні рішення. В ідеалі — їх затвердження на рівні ООН чи групи держав, а потім уже - імплементація й деталізація на національних рівнях.
У грудні в Києві презентували правовий механізм забезпечення виплати Росією компенсацій та репарацій Україні. За висновками американського аналітичного центру Atlantic Council, правовим прецедентом такого процесу може стати Паризька угода про репарації 1949 року, яка передбачала арешт та використання усіх державних і приватних активів Рейху.
Як наголошує старший науковий співробітник Atlantic Council Алан Райлі, згідно з нормами міжнародного публічного права, щоб задіяти такий механізм, не потрібна згода росії та немає необхідності повної військової поразки москви й окупації російської території. Натомість треба буде укласти Міжнародну угоду про репарації, яка передбачатиме згоду держав-підписантів виявити, заморозити та конфіскувати російські активи й передати їх до компенсаційного фонду. Передовсім, можуть бути вилучені всі державні активи рф на територіях учасників угоди (гроші, дорогоцінні метали й цінні папери центробанку, активи держпідприємств “газпром” і “роснєфть” тощо). Підлягатимуть вилученню і приватні активи, якщо буде чітко доведено їх зв’язок з рф.
Проте ми прекрасно знаємо, скільки часу може тривати узгодження і затвердження таких міжнародних інструментів, а також яким може бути спротив ухваленню цього рішення з боку різного штибу “друзів путіна” і тих, хто прагне “зберегти йому обличчя”. Тож наразі більше сподівань на рішення окремих держав та міжнародних об’єднань — партнерів України.
Тернистий шлях до міжнародної конфіскації: прецедент і очікувані рішення
Важливий крок до законодавчого унормування питання вилучення й передання Україні російських активів вже зробили у США. Перед новим роком до бюджету-2023, який насправді у цій країні є куди ширшим та більш символічним документом, ніж просто таблиця обліку й розподілу доходів, внесли поправку, згідно з якою Міністерство юстиції в особі Генпрокурора матиме право передавати Державному секретареві США доходи від майна, конфіскованого в осіб, на яких накладено санкції. А вже держсекретар, за Законом про міжнародну допомогу, зможе спрямувати ці гроші на надання зовнішньої допомоги Україні для усунення заподіяної їй агресором шкоди.
Проте чіткого механізму конфіскації підсанкційних активів поправкою не передбачено. Для цього треба буде в кожному конкретному випадку доводити у судах причетність фігурантів до кримінальних злочинів (факти відмивання коштів, шахрайства, корупційних злодіянь) або наявність підстав для застосування механізму цивільної конфіскації майна. Що, зрозуміло, потребує багато часу, зусиль, та й витрат на слідство, збирання доказів і на судові процеси. Тобто, навіть якщо ухвалення таких рішень американською судовою системою поставлять “на потік”, маємо бути готовими до того, що виплати малими порціями можуть розтягнутися на роки.
Радує, що вже є прецедент, який, щоправда, стосується порушення режиму санкцій, запроваджених ще за російську агресію проти України у 2014 році. Окружний суддя федерального суду Манхеттена минулого тижня дозволив прокуратурі конфіскувати 5,4 мільйона доларів, що належали російському підсанкційному олігархові костантіну малофєєву. Прокурори заявили в суді, що мають право конфіскувати гроші на його рахунку в банку Sunflower у Денвері, оскільки росіянин, всупереч санкціям США, намагався перевести їх діловому партнерові. В суді довели факти кримінального правопорушення в діях малофєєва. Адже після того, як його внесли до переліку підсанкційних осіб, він у змові зі спільниками намагався розпорядитися заблокованими активами. Генеральний прокурор США Меррік Гарланд вже схвалив передання конфіскованих грошей на допомогу народові України.
“Проте оптимізм має бути стриманим, адже застосований у справі малофєєва юридичний механізм може бути важко масштабувати. Заблоковані активи конфісковуються не автоматично, а лише як наслідок кримінального обвинувачення проти конкретної особи, яка скоїла федеральний злочин, порушивши обмеження, встановлені санкційним режимом. Тому для успішного масштабування цієї практики потрібна активна робота правоохоронної системи із виявлення та розслідування усіх фактів обходу санкцій особами, внесеними до санкційних списків. І це може забрати чимало часу, що підтверджує й справа малофєєва: події, про які йдеться в обвинувальному акті, відбувалися у 2014-2018 роках, а рішення про конфіскацію ухвалено лише тепер”, - наголошується у висновках Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”.
Звісно ж, пів десятка мільйонів “зелених” — це, як-то кажуть, ні про що, адже росія щодня завдає нашій країні в сотні разів більших матеріальних збитків. Але це відкриє шлях для конфіскації й передання Україні активів інших російських олігархів. А головне — заарештованих за межами рф золотовалютних запасів та решти активів самої держави-агресора.
Але для цього потрібно докласти іще чимало зусиль.
За інформацією видання Politico , юридичні варіанти конфіскації російського державного та приватного майна як оплати за відновлення України нині вивчає Європейська комісія. Втім, судячи з усього, йдеться лише про перші кроки на цьому шляху: “визначення способів посилення відстеження, ідентифікації, заморожування та управління активами як попередні кроки для потенційної конфіскації”.
В частині приватних активів, за даними ЗМІ, можуть діяти через визнання злочином ухилення від санкцій. Але, як і у США, лише в разі засудження у кримінальній справі. І навіть в такому випадку Євросоюзу доведеться оскаржувати кожну справу в суді, а розгляд триватиме роками, - попереджають експерти. Бо багато російських активів у Європі вважаються іноземними інвестиціями, які користуються захистом від експропріації без компенсації та правом на справедливе та рівноправне поводження відповідно до міжнародних договорів, які росія має з низкою країн ЄС.
Найпалкіші ж дискусії тривають довкола перспектив конфіскації заморожених валютних резервів центробанку рф, адже, згідно з міжнародними нормами, на них також поширюється світовий імунітет.
Тим часом міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі обіцяє, що британський уряд уважно вивчить канадську модель арешту активів російських олігархів, які перебувають під санкціями, і використання цих коштів для допомоги Україні.
"Найбільш очевидним принципом природної справедливості є те, що ті фізичні та юридичні особи, які фінансували жорстокість, спрямовану проти України та українського народу, зрештою і є тими, хто повинен потім нести найважчий тягар оплати, витрат на реконструкцію та відновлення цієї країни", – наголосив Клеверлі, виступаючи під час дебатів у Палаті громад.
Уточнюється, що станом на листопад загальна вартість заморожених у Британії російських активів перевищила 18 мільярдів фунтів стерлінгів.
Також, за даними The Telegraph, британський уряд близький до того, щоб передати Україні 2,3 мільярда фунтів стерлінгів, виручених від продажу російським олігархом романом абрамовічєм ФК "Челсі". Проте для цього потрібне окреме схвалення ЄС.
"Ця величезна сума, яка стане однією з найбільших благодійних пожертв жертвам війни в історії, може бути перерахована до поки що неназваного фонду протягом декількох тижнів. Гроші вже вісім місяців зберігаються на рахунку, на який накладено санкції, але в уряді, наскільки відомо, завершують остаточне оформлення документів", - пише газета.
Її джерела стверджують, що новий фонд ось-ось отримає схвалення Комісії з питань благодійності. "Однак, як відомо, ще треба отримати остаточне зелене світло від Європи, оскільки абрамовіч також перебуває під санкціями ЄС", - нагадує видання.
А що ж в Україні?
Ще торік у березні Верховна Рада ухвалила Закон “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів”. Документ санкціонував примусове вилучення об’єктів права власності рф та її бізнес-структур без будь-якої компенсації (відшкодування) вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку росія розв’язала і веде проти нашої країни та українського народу. Рішення про примусове вилучення ухвалюється Радою національної безпеки та оборони і вводиться в дію Указом Президента України.
У травні парламент ухвалив “у розвиток” закон про конфіскацію майна фізичних та юридичних осіб російської федерації та республіки білорусь, запровадивши новий вид санкції – стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, якими така особа може прямо чи опосередковано розпоряджатися. Йдеться про повне позбавлення майна, а не обмеження права розпоряджатися ним (як у випадку застосування класичних санкцій). Тому до такого механізму вдаватимуться лише під час дії воєнного стану і стосуватиметься він тільки осіб, щодо яких попередньо вже були застосовані санкції у вигляді блокування активів. Конфісковані активи використовуватимуть для посилення обороноздатності та відновлення України.
Нагадаємо, повноваження з розшуку активів підсанкційних осіб у вітчизняному законодавстві закріплено за АРМА - Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Агентство, зокрема, уповноважене за запитами Міністерства юстиції розшукувати власність юридичних та фізичних осіб, які потрапили під дію санкцій РНБО. Торік АРМА опрацювало понад 2600 таких запитів.
“За результатами опрацювання Нацагентство розшукало частки у статутних капіталах, цінні папери та грошові кошти загальною вартістю близько 1,5 мільярда у гривневому еквіваленті. Крім того, АРМА розшукано 135 об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, 94 земельні ділянки, 80 одиниць автомобільного, морського/річкового та авіаційного/повітряного транспорту. Відповідну інформацію надано Мін’юсту для формування матеріалів та подання позовів до Вищого антикорупційного суду щодо стягнення підсанкційних активів на користь держави”, - повідомляє пресслужба Національного агентства.
Щодо конкретних рішень, то у вересні Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс перший вердикт про конфіскацію активів громадянина країни-агресора. Воно стосується одного з найбагатших росіян владіміра євтушенкова. На користь України конфісковано десятки обʼєктів нерухомості (земельні ділянки, квартири, нежитлові будівлі), а також 42,09% акції ТОВ "Електрозавод-ВІТ" (Запоріжжя), 59,2% - ТОВ "ІТМ-Україна" (Київ), 59,2% - ТОВ "Смарт диджитал солюшнс" (Київ), 34,21% - АТ "Український науково-дослідний проєктно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування (Запоріжжя), 42,09% - запорізького ТОВ "Науково-інженерний центр "ЗТЗ-сервіс".
Також за рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду стягнуто у дохід держави всі активи ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” (корпоративні права у розмірі 100%, рухоме і нерухоме майно підприємства та кошти на рахунках у сумі 14,4 млн грн). Раніше за рішенням Вищого антикорупційного суду до кінцевого бенефіціара цього ГЗК, громадянина росії міхаїла шелкова застосовано санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону про санкції та стягнуто у дохід держави квартиру, 100% частки у статутному капіталі ТОВ “ВСМПО Титан Україна” та майно цього підприємства - нерухомість, автомобілі і гроші.
Зараз ВАКС розглядає позов Мін’юсту про конфіскацію майна олігарха олєга дєріпаскі.
Проте більшість рішень про конфіскацію російських активів, окрім тих, що ухвалюються безпосередньо РНБО, усе ще базуються на порушеннях кримінального чи податкового законодавства. Приміром, цими днями детективи Бюро економічної безпеки України відповідно до ухвали суду передали
АРМА майже 170 тисяч тонн залізної руди орієнтовною вартістю 1,8 мільярда гривень. Слідство встановило місце розташування підпільних складів, що належали резидентам російської федерації, на території декількох морських портів в Одеській області. Там зберігалася стратегічна сировина, яку представники країни-агресора намагалися нелегально переправити морськими суднами на територію росії. Як зазначається, ці корисні копалини на праві власності опосередковано належали наближеному до президента росії олігарху через компанію-нерезидента. Раніше співробітники БЕБ викрили згадану компанію в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
За матеріалами Бюро економічної безпеки України та СБУ арештовано й 11,8 тисяч тонн мінеральних добрив російського та білоруського виробництва. Орієнтовна вартість продукції - майже 100 мільйонів гривень. Міндобрива, що належали компаніям “уралкалій” та “бєларуськалій”, виявили у 170 вагонах на території Морського спеціалізованого порту у Миколаєві. Слідство з’ясувало, що вагони з міндобривами завезли в Україну ще до початку повномасштабного вторгнення рф у режимі “транзит”. Проте товар продали на території України без відображення в податковій звітності й не сплативши податки.
В БЕБ уточнили, що загальна вартість арештованих детективами бюро активів, що прямо або опосередковано належать чи пов’язані з громадянами росії та білорусі, перевищує 41 мільярд гривень. І пообіцяли, що незабаром ця сума неабияк зросте.
Тож сподіватимемося, зрештою 2023-ий стане не лише роком нашої перемоги, а й дасть старт реальному процесу компенсації агресором заподіяних суверенному сусідові багатомільярдних збитків.
Владислав Обух, Київ
