Полювання на віруси. За що дали медичний Нобель-2020?

Полювання на віруси. За що дали медичний Нобель-2020?

Укрінформ
Гепатит С, який забирав мільйони життів, може бути стертий з лиця Землі

Цьогорічний Нобелівський тиждень, протягом якого в Стокгольмі оголошують переможців найпрестижнішої наукової премії, суттєво відрізнявся від попередніх. Вперше за понад 100 років жоден із номінантів не був фізично присутнім під час нагородження, адже всі церемонії проходили онлайн. Утім, географічна віддаленість не стала на заваді вшануванню видатного внеску трьох медичних дослідників, які виявили смертельний вірус гепатиту С, за що й отримали відзнаку Нобелівського комітету та більше 1 млн дол. США.

НЕБЕЗПЕКА НЕВІДОМОГО ВІРУСУ

Запалення печінки, відоме також під назвою гепатит, турбує людство з давніх давен, однак лише у 1940-х лікарі зрозуміли, що існує два типи цього захворювання. Гепатит першого типу поширюється через заражену воду й їжу та не чинить тривалого негативного впливу на людський організм. Водночас другий тип гепатиту передається через кров та може стати хронічним і навіть летальним, зумовивши цироз і рак печінки. На той час від недуги щорічно помирало більше мільйона людей, оскільки ефективного лікування не існувало.

На щастя, у 1960-х роках американцю Баруху Бламбергу вдалося виявити вірус, який при потраплянні у кров зумовлював одну з форм гепатиту. Цей вірус отримав назву гепатит В і його відкриття дозволило спершу розробити якісні методи діагностики, а згодом – ефективну вакцину. За це досягнення Бламберг у 1976 році отримав Нобелівську премію у галузі медицини. Згодом науковцям вдалося розробити аналіз й на іншу менш небезпечну форму захворювання, що отримала назву гепатит А. 

Завдяки широкому застосуванню нових технологій виявлення недуги, кількість випадків інфікування гепатитом у світі швидко пішла вниз, однак навіть близько не наблизилася до жаданого нуля. На велике здивування медичної спільноти, незважаючи на найсучасніші аналізи, у багатьох пацієнтів після переливання крові все ж діагностували гепатит. Велику увагу вивченню цього феномена приділив Гарві Альтер із Національного інституту здоров’я США. Його детальні дослідження виявили нову окрему форму вірусного гепатиту, що отримала назву “не А, й не В” (NANB). За це досягнення він і був відзначений Нобелівським комітетом у 2020-му.

ВИЯВЛЕННЯ НОВОГО ВБИВЦІ

Як стверджують у Нобелівському комітеті, “виявлення нового вірусу одразу отримало пріоритетний статус, було використано всі традиційні техніки для полювання на вірус, однак, усупереч цьому, він більше 10 років уникав виявлення”. Все ж “оборону” гепатиту NANB здолав британський вчений Майкл Хоутон, який разом зі своєю командою у канадській фармацевтичній компаній “Chiron” після десятків невдалих спроб у 1989 році зміг виділити генетичний матеріал вірусу, що отримав назву гепатит С. За свій внесок Майкл Хоутон став другим номінантом цьогорічного медичного “Нобеля”.

Виявлення вірусу гепатиту С мало ключове значення, однак залишався ще один нерозгаданий елемент пазлу: чи здатен новий вірус самостійно викликати гепатит? Аби дізнатися це, науковцям необхідно було встановити, чи може вірус розмножуватися. Відповісти на це запитання в 1997 році спромігся Чарльз Райс разом із колегами з університету Вашингтона в американському місті Сент-Луїс. За допомогою генної інженерії Райс відтворив повноцінний вірус гепатиту С та увів його до печінки шимпанзе – єдиного відомого живого організму, що теж може інфікуватися гепатитом. “Після уведення РНК до печінки шимпанзе, у крові тварини було виявлено вірус. Вчені також зафіксували патологічні зміни, подібні на перебіг хронічної хвороби у людини. Це стало остаточним підтвердженням, що вірус гепатиту С може самостійно викликати незрозумілі раніше випадки гепатиту, спричиненого переливанням крові”, – зазначає Нобелівський комітет. Чарльз Райс став третім цьогорічними співпереможцем Нобелівської премії.

ГЛОБАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВНЕСКІВ ЛАУРЕАТІВ

У 2020-му існування трьох форм гепатиту видається чимось із категорії загальновідомих знань, однак 20 років тому це був небачений прорив, який урятував без перебільшення мільйони життів. Підтвердження існування гепатиту С дало змогу створити дуже чутливі аналізи, що в більшості регіонів світу звели загрозу зараження гепатитом при переливанні крові практично до нуля. Робота нобелівських номінантів також посприяла розробці антивірусних препаратів, направлених проти гепатиту С, що суттєво допомогло здоров’ю населення планети. “Вперше в історії хвороба стала виліковною, що підвищує шанси на викорінення вірусу гепатиту С”, – переконані у Нобелівському комітеті.

Всесвітня організація охорони здоров’я планує повністю стерти гепатит С із лиця Землі до 2030 року. “Це стане першим випадком, коли нам вдасться взяти під контроль вірусну інфекцію з використанням лише ліків”, – пояснив медичний професор університету Глазго Джон Маклохан. На його переконання, єдиною суттєвою перешкодою до цього може стати проблема “доставки ліків до людей і регіонів, які їх критично потребують”. Для звільнення Землі від гепатиту С потребуватимуться глобальні зусилля, подібні на чинну боротьбу світу із COVID-19.

Патрік Ернфорс / Фото: Gunnar Ask
Патрік Ернфорс / Фото: Gunnar Ask

УРОКИ ДЛЯ СУЧАСНОСТІ

“Перше, що треба зробити – це виявити вірус, який зумовлює хворобу. Щойно це вдасться зробити – це покладе початок розробці засобів для лікування недуги й створення вакцини”, – розповів під час церемонії нагородження член Нобелівського комітету Патрік Ернфорс. Як і під час поступової ідентифікації вірусу гепатиту С та створення ефективних ліків від хвороби, у своїй боротьбі із COVID-19 людство рухається тим самим шляхом, однак сучасні технології дають змогу проводити досліди значно швидше. 

Між гепатитом та COVID-19 є багато подібностей. Окрім того, що обидві недуги спричиняються вірусами, вони також можуть протягом тривалого часу не зумовлювати у носія жодних симптомів, при цьому продовжуючи інфікувати інших. До створення ліків від гепатиту недуга щорічно забирала більше мільйона життів, а жертвами піврічної пандемії COVID-19 уже стало більше мільйона людей. Утім, людський розум спромігся за відносно короткий проміжок часу втричі зменшити смертність від гепатиту й має намір протягом найближчого десятиліття викорінити цю хворобу. Немає причин вважати, що небачені глобальні зусилля, направлені на перемогу над новим коронавірусом, матимуть менш вражаючі результати.

Максим Наливайко, Оттава

Ілюстрації: nobelprize.org

Перше фото: Wei Xuechao/Xinhua

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-