“Держава в смартфоні” + “інтернетизація” всієї України без шкоди для оборони
Одним із практичних наслідків інвестиційного форуму “RE: think. Invest in Ukraine”, який цими днями відбувається в Маріуполі, стало підписання меморандуму між урядом і чотирма провідними операторами мобільного зв’язку (Vodafone, Lifecell, “Київстар” та “Інтертелеком”) щодо реорганізації радіочастот у діапазоні 900 МГц. Мета – забезпечення максимального покриття якісним мобільним зв’язком 4G і надання широкосмугового доступу до Інтернету користувачам на всій території України. Особливий акцент – на доступі до глобальної мережі в сільській глибинці та вздовж автомобільних доріг. Уряд обіцяє сприяти справедливому (на конкурсних засадах) перерозподілу частот. Профільний бізнес своєю чергою гарантує якісний зв’язок та Інтернет якщо наразі й не по всій країні (додаткові труднощі можуть виникнути у гірській місцевості та у великих лісових масивах), то щонайменше на 90% її території.
Що заважало нашому інтернет-прогресу...
В середині жовтня, аналізуючи урядові плани щодо поетапного переведення системи відносин влади і громадян в електронну форму (ідея “держави у смартфоні), Укрінформ дійшов висновку, що головною перепоною на шляху до нашого світлого “діджитал-майбутнього” є нікудишнє покриття і нестабільність інтернет-сигналу на більшості українських теренів. Тому для значної частини населення (за різними оцінками, приблизно для 65%) інтернет, а відповідно, й будь-які технології "у смартфоні", – лише мрія.
Одна із причин, як пояснив у Фейсбук експрезидент компанії «Київстар» Петро Чернишов, – відсутність домовленостей влади, військових та операторів мобільного зв’язку щодо ефективного розподілу частотного ресурсу, зокрема, в низькому діапазоні. Мобільні оператори більшості європейських країн розбудовують 3G/4G-мережі на "низьких" радіочастотах 700-900 МГц. В Україні ж такої можливості досі не було, оскільки ці частоти закріплені (хоча й не завжди використовуються) або за військовими, або за цифровим телебаченням. Тому вітчизняним операторам доводиться задовольнятися радіочастотами 1800 МГц, 2100 МГц та 2600 МГц. А це – доволі затратно й неефективно, адже потребує на порядок більш щільної мережі передавачів, які, до того ж, енергоємні та дорогі в експлуатації. Для прикладу: радіус дії базової станції (БС) мобільного оператора на "низьких" частотах в 3-3,5 рази більший, аніж у “високочастотних” БС. І в масштабах країни це співвідношення справді вражає: за підрахунками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для того, щоб повністю охопити територію України мережею 4G на "низьких" частотах, потрібно трохи більше 4 тисяч БС. Натомість же "високочастотних" станцій знадобиться від 31 тисячі до 97 тисяч, залежно від частоти. При цьому і нефахівцеві зрозуміло: чим менше базових станцій, тим дешевші будівництво та обслуговування мобільної мережі. Фахівці ж підрахували: в українських умовах (у тому числі, й з огляду на купівельну спроможність потенційних інтернет-користувачів) економічно вигідне тільки забезпечення покриття швидкісним мобільним інтернетом на частотах низького діапазону.
...Як хочуть змінити ситуацію...
Із підписанням меморандуму “крига”, яка заважала поступу країни до повного охоплення якісним інтернетом, сподіватимемося, скресне.
“Одне із завдань – до 2022 року 90% населених пунктів України, у тому числі найбільш віддалених селищ, забезпечити якісним швидкісним інтернетом. І ми зробили важливий крок до того, щоб реалізувати задумане. Завдяки досягнутим домовленостям уже в березні 2020-го будуть переоформлені ліцензії, що сприятиме поширенню 4G навіть у маленьких селах”, – наголосив після підписання документа віцепрем’єрміністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Для цього уряд зобов’язався усіляко підтримувати мобільних операторів: сприяти їхньому доступу до інфраструктури, запровадженню технейтральності, встановленню справедливої ціни за переоформлення ліцензій тощо.
Отже, незабаром має з’явитися можливість для розбудови мережі швидкісного мобільного інтернету 4G у “зручному” діапазоні 900 МГц. З-поміж іншого, сприятиме цьому й порозуміння, досягнуте нещодавно між учасниками ринку. Зокрема, провідні оператори мобільного зв’язку підписали спільний План заходів, згідно з яким від частки діапазону відмовиться “Київстар”, який відповідно до чинної ліцензії отримав приблизно 60% доступних частот у цьому діапазоні. Також своїми частотами в діапазоні 900 МГц поступиться оператор CDMA “Інтертелеком”, який натомість отримає частоти у діапазоні 800 МГц. Зрозуміло, що можливості використання низькочастотного ресурсу розширюватимуть лише за рахунок оптимізації та “повернення у роботу” частот, які закріплені за тими чи іншими відомствами, але не використовуються. На можливостях зв’язку для потреб наших військових і спецслужб це жодним чином не позначиться.
В уряді також запевняють: останнім часом вдалося не лише досягнути порозуміння в організаційних питаннях і правовідносинах (а конфлікти між операторами бували ще ті), а й вирішити низку важливих технологічних завдань. Зокрема, мобільних операторів донедавна непокоїли потенційні проблеми, що можуть виникнути через нечітке розмежування між частотами, на яких працюють технології CDMA і GSM (є загроза погіршення зв’язку). “Зараз захисний проміжок між частотами цих технологій становить 0,1–0,2 МГц. Завдяки реорганізації він збільшиться до 3 МГц. До того ж, уперше в Україні будуть проведені не лабораторні, а польові випробування реального взаємного впливу цих частот і вад, які вони можуть створювати”, – запевнив Михайло Федоров.
...І що отримаємо “на виході”
В уряді розраховують, що практичні кроки на виконання меморандуму будуть зроблені вже у найближчі тижні. “Треба якнайшвидше ухвалити низку рішень – на рівні регулятора (Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації. – Ред.) і уряду. Органи керівництва операторів тим часом мають затвердити необхідні технічні документи, щоб наступного року почати під’єднання окремих віддалених міст. Ми зараз, передусім, говоримо про маленькі міста, про села, про дороги, про території, на яких сьогодні зв’язок зовсім поганий. Туди має прийти LTE (маркетингова назва мобільного протоколу передавання даних 4G LTE. – Ред.). Думаю, що впродовж місяця з’явиться конкретна карта, яким чином розвиватиметься зв’язок”, – запевнив прем’єрміністр Олексій Гончарук.
Доволі оптимістично налаштовані і представники мобільних операторів. Якщо влада виконає обіцянки, належним чином унормувавши розподіл державного частотного ресурсу і відмовившись від звичної практики вставляти бізнесу палиці в колеса на етапі реалізації, відмовиться від преференцій на користь окремих монополій, за рік-півтора, на їхню думку, в Україні з’явиться цілком пристойне мобільне інтернет-покриття.
А ось голова правління Асоціації підприємців інформаційних технологій в Україні Еліна Шнурко-Табакова вважає будь-які часові прогнози щодо розвитку інтернет-технологій в Україні “невдячною справою”. Адже темпи охоплення наших теренів швидкісним інтернетом залежать виключно від політики та бізнес-стратегії операторів, – наголосила вона в ефірі Українського радіо. "Це дуже дивний підхід: коли хтось каже про терміни. Тому що це – ринкове питання, і оператори повинні визначитися самі. Якщо населення якогось регіону чи села не хоче підписуватись на 2G, якщо немає такої потреби, то, звісно ж, ринок туди не прийде. Повинна бути потреба щось отримувати з інтернету. Чи це державні сервіси, чи комерційні, чи пошта, чи потреба спілкуватися з кимось скайпом – тобто, дуже різні мотиватори можуть бути для того, щоб користувач хотів отримувати якісний мобільний інтернет. Звичайно, держава повинна заохочувати такий попит у випадках, коли це критично важливо. Наприклад, задля подолання цифрової нерівності між селом та містом. Але і це не обов'язково буде мобільний інтернет. У деяких випадках це може бути супутниковий, або ж, може, і оптику потрібно прокладати", – сказала Еліна Шнурко-Табакова. Водночас вона вважає, що на терміни розбудови мережі впливають ціни та якість наданих послуг. Тож наші мобільні оператори мають над чим працювати.
Перевірити ж, як виконуються плани щодо “інтернетизації” країни, ми з вами зможемо вже найближчим часом. Ну... приміром, проїхавшись потягом “Інтерсіті”. Адже керівництво “Укрзалізниці" нещодавно привселюдно пообіцяло: вже у 2020 році у цих швидкісних поїздах з’явиться повноцінний доступ до мережі Wi-Fi, а не лише “тимчасові ввімкнення” на великих станціях, як зараз. "Ми над цим працюємо. Після реалізації проекту щодо (охопленням Wi-Fi території) Київського вокзалу, залежно від результатів, плануємо за подібною моделлю започаткувати його у поїздах "Інтерсіті" протягом 2020 року", – повідомив очільник залізничного відомства Євген Кравцов.
Владислав Обух, Київ
