Що нового на Марсі? Підсумки міжпланетного року

Що нового на Марсі? Підсумки міжпланетного року

641
Укрінформ
Цьогорічні наукові здобутки обнадіюють перспективою суттєвого просування в розумінні світу та його функціонування

Цього року наука подарувала людству багато важливих відкриттів. Ми дізналися про вплив алкоголю на ДНК, знайшли давнє поселення Майя, розкопали в сибірських льодах прекрасно збережене лоша з останнього Льодовикового періоду та навіть виявили представників нового тваринного царства. Однак, людина зробила крок і поза Землю, розгледівши ще одну планету Сонячної системи та суттєво просунувшись у дослідженні Марса.

Укрінформ вирішив підбити підсумки “марсіанського року”, виділивши головні цьогорічні віхи у вивченні Червоної планети.

МАРСІАНСЬКИЙ КРІТ

Хоча “марсіанських” подій цього року було вдосталь, найважливішою з них, безумовно, стала місія НАСА “Інсайт”, яка успішно розпочала роботу на поверхні Марса наприкінці листопада. Після більш ніж піврічного перельоту протяжністю майже 500 млн км, дослідний посадковий апарат, розміром із невеликий автомобіль, успішно приземлився (чи то пак, примарсився) та розгорнув сонячні панелі точно у місці призначення – на рівнині Елізій. Апарат уже передав на Землю перші фотографії та протягом наступного місяця продовжить розгортання й запуск обладнання.

Розрахована на два роки (728 днів, якщо бути точним) місія загальним кошторисом у $814 млн покликана суттєвого розширити наші знання про внутрішню будову Червоної планети, а разом із цим – про формування подібних до неї кам'яних планет, у тому числі Землі. Дослідний апарат проведе заміри сейсмічної активності (так званих “марсотрусів”), температурного режиму та інших даних. Але найголовніше – пробурить свердловину глибиною 5 метрів, що стане найглибшим отвором, будь-коли створеним людською діяльністю на іншій планеті.

Оскільки “Інсайт” не має здатності пересуватися, процес його посадки був ювелірно точним та прорахованим до найдрібніших деталей. Якби апарат наблизився до Марса надто швидко – то згорів би, якби швидкість була недостатньою – відскочив би від атмосфери, потрапивши у міжпланетний простір. Утім, після “7 хвилин терору”, як назвали у НАСА процес приземлення, інженери видихнули із полегшенням, отримавши 26 листопада сигнал про успішну посадку.

ЧИ БУЛО ТУТ КОЛИСЬ ЖИТТЯ?

Питання наявності на Марсі життя бентежить людство вже багато років. Хоча на вивчення цього були спрямовані суттєві зусилля та ресурси, однозначної відповіді досі не знайдено. Жоден із запущених до Червоної планети апаратів (а таких було щонайменше 10) не виявив живих організмів. Однак, новітні дослідження наблизили людство до усвідомлення того, що Марс міг бути придатним до життя раніше – багато мільйонів років тому.

Так, у червні цього року американський марсохід “К’юріосіті” виявив у гірських породах Марса кілька органічних сполук. Подальші дослідження встановили, що вони могли утворитися й без залучення органічних процесів, утім надія знайти життя все ж зародилася. Тим паче, той самий марсохід сфотографував також формування, дуже подібні на так звані ціанобактеріальні мати, що формуються на Землі внаслідок симбіозу кількох типів мікроорганізмів.

Це питання здобуло ще більшу суспільну увагу, коли в липні італійські науковці виявили під поверхнею Марса велике озеро з водою в рідкому стані. Хоча це відкриття не дало достовірних доказів існування на Марсі життя, воно відкрило перед ученими важливу зону пошуку, якій раніше не приділялася належна увага.

У ПРИРОДІ НЕМА ПОГАНОЇ ПОГОДИ

2018 рік приніс багато природних катаклізмів та суворих погодних явищ. У той час, як одні регіони Землі страждали від непомірної спеки, інші стикнулися із торнадо, могутніми лісовими пожежами, гігантським градом тощо. Останні дні грудня принесли страхітливі руйнування та загибелі в Індонезії, яку струснуло потужним землетрусом та накрило гігантським цунамі. Однак, не лише на Землі відбувалися незвичайні погодні події. У травні й Марс охопила піщана буря, що вирувала кілька місяців, і повністю закрила поверхню планети від зовнішнього світу. За словами дослідників, ця буря стала однією з найсильніших за всю історію спостережень за Червоною планетою.

На жаль, затягнутий пилом небокрай зупинив марсохід “Оппортьюніті”, який з 2004 року досліджує поверхню планети. Через нестачу сонячної енергії він припинив передавати на Землю сигнали. Однак, інженери НАСА сподіваються, що марсіанський вітер природним чином очистить сонячні батареї “Оппортьюніті”, як уже траплялося раніше, – й апарат продовжить виконувати свою місію, котра вже стала найдовшою в історії. Пропрацювавши на Марсі загалом 14 років і 245 земних днів, він у 55 разів перевищив свій запланований термін експлуатації, подолавши 45 км поверхнею Червоної планети та передавши незліченну кількість даних.

Ще однієї цікавою цьогорічною аномалією на Марсі стало нібито виверження у вересні одного з найбільших вулканів – Арсія. Хоча в мережі активно обговорювався хід та наслідки виверження величезного вулкана (434 км завширшки та 19 км у висоту), насправді – зображені на фотографіях затуманення були хмарами, а не димом. Як свідчать підрахунки, востаннє виверження Арсії відбулося близько 10 млн років тому й наразі вулкан не виявляє ознак пробудження.

МАЙБУТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Хоча “Інсайт” й торкнувся поверхні Марса усього місяць тому, у НАСА вже заговорили про наступну непілотовану дослідницьку місію, що матиме назву “Марс-2020”. Як очевидно із назви, цей космічний апарат повинен буде вирушити у подорож до Червоної планети за два роки. На борту він матиме обладнання, подібне до того, що використовував “Оппортьюніті”, але з покращеними характеристиками. У космічному агентстві США вже навіть назвали місце посадки: новий марсохід приземлиться у кратері Джезера, у якому раніше було озеро та ріки. Зрозуміло, що це місце було обрано не випадково: наявність у минулому води може дати гарний матеріал для пошуку доказів існування життя.

Однак, “Марс-2020” матиме й одну важливу особливість: він уперше доставить на Червону планету літальний пристрій. Невеликий дрон, обладнаний камерою, спробує зробити випробувальні польоти у розрідженій атмосфері Марса.

Окрім НАСА, про намір в осяжному майбутньому запустити до Марса посадкові модулі заявили космічні агентства й інших держав, а також приватні компанії, серед яких – “SpaceX” Ілона Маска.

НЕЗЕМНА КАРТИНА

Нарешті, ще однією марсіанською подією, до якої долучилося чимало землян, стало так зване “велике протистояння” – рідкісний період, коли Сонце, Земля та Марс вишиковуються в одну лінію, – і при цьому Червона планета перебуває максимально близько до Землі. Таке відбувається приблизно раз на 15 років і змушує астрономів-любителів проводити довгі ночі, спостерігаючи за Марсом, який у яскравості поступається лише Місяцю та гіганту Юпітеру.

Хоча для професійних астрономів протистояння не становить великого інтересу, це явище дуже підвищує зацікавленість громадськості у космосі. Після завершення Холодної війни та гонки озброєнь, яка була головним рушієм науки в 20 ст, “зоряні війни” у свідомості широких мас стали лише голлівудським блокбастером. Проте, космос приховує величезні ресурси для дослідження та використання, які, однак, залишаться недосяжними для людства без технічних проривів. Хочеться вірити, що цьогорічні наукові здобутки дозволять дослідникам та інженерам вже незабаром суттєво просунутися у розумінні світу та його функціонування.

Максим Наливайко, Оттава

Фото: NASA

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-