Роботи замінять людину. А на що люди житимуть?

Роботи замінять людину. А на що люди житимуть?

Аналітика
1461
Ukrinform
Безпілотне судно Sailbuoy Met перетнуло Атлантику, попутно визначаючи якість води, вимірюючи висоту хвиль... Океанологи і метеорологи залишаться без роботи?

Світові ЗМІ постійно майорять заголовками про роботи-автомобілі, роботи-вантажівки, роботи-літаки. Тепер маємо й робота-вітрильника. Норвезьке безпілотне судно Sailbuoy Met (апарат, що нагадує невелику дошку для серфінгу з кількома сонячними батареями і жорстким вітрилом), в рамках трансатлантичних змагань для роботизованих човнів Microtransat Challenge, 26 серпня подолало дистанцію в 3000 кілометрів, діставшись від Ньюфаундленду, острова біля північно-східних берегів Північної Америки (частина канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор) до Ірландії трохи більше ніж за два з половиною місяці. На сьогодні це єдиний успішний випадок в історії, коли плавзасіб без безпосередньої участі людини успішно перетнув Атлантику. Починаючи з 2010 року було понад 20 подібних спроб, але всі вони закінчилися невдачею. Вітрильні роботи безслідно пропадали, ламалися, потрапляли в рибальські сіті тощо.

Норвезьке безпілотне судно Sailbuoy Met подолало дистанцію в 3000 кілометрів, діставшись від Ньюфаундленду до Ірландії трохи більше ніж за два з половиною місяці
Норвезьке безпілотне судно Sailbuoy Met подолало дистанцію в 3000 кілометрів, діставшись від Ньюфаундленду до Ірландії трохи більше ніж за два з половиною місяці

До речі, за правилами змагань максимальна довжина роботизованого судна повинна становити не більше 2,6 метра. Плисти можна або з Європи в Карибське море, або від Ньюфаундленду до Ірландії. Брати участь можна в одному з двох класів: “безпілотний”, де оператор з берега завдає напрямок руху судна, і повністю автоматичний, де таке втручання не допускається, і вибір курсу робить виключно бортова автоматика.

Укрінформ спробував з’ясувати, що ще відомо про безпілотне судно Sailbuoy Met, а також поцікавився в експертів, які ризики й вигоди від впровадження подібних технологій матиме людство?

Що відомо про Sailbuoy Met?

Інформації про морський безпілотний апарат небагато. Приміром, британське видання DailyMail пише: Sailbuoy Met укомплектований різними морськими датчиками, сучасними системами навігації, може керуватися через супутник, а також використовує систему стеження в реальному часі за допомогою системи супутникового зв'язку Iridium. Крім того, на ньому встановлено безліч наукового обладнання, яке дозволяє апарату проводити аналіз якості води, визначати місця розливу нафти, вимірювати висоту хвиль, а також збирати метеорологічні та інші океанологічні дані. Для руху апарат має жорстке вітрило.

На сайті виробника безпілотного судна йдеться про погодні умови під час перетину Атлантики: від повного штилю до справжніх штормів. Там же повідомляються технічні характеристики Sailbuoy Met: довжина – 2 метри, водотоннажність - 60 кг, корисне навантаження – 15 кг/60 дм3, середня швидкість – 1-2 вузли, допустимий діапазон швидкості вітру – 2-20 м/с, життєздатність – у будь-яких погодних умовах, максимальна тривалість місії – 12 місяців.

Чи заберуть роботи в нас роботу, або Океанолог і метеоролог як професії зникнуть?

Це перший крок, і попереду – ще роки подальшої апробації та розвитку ідеї. Але вже можна почути: якщо машини, авіаційні, морські та інші транспортні засоби будуть повністю роботизовані, оснащені функцією автопілота, то десятки професій можуть просто зникнути. В даному разі “під загрозою” океаналоги, метеорологи, рибалки... Коли саме? - лише питання часу. На вже згаданому офіційному сайті виробника наразі пропонуються дві версії автоматизованих суден: Sailbuoy WQM - для моніторингу складу води та Sailbuoy Wave - для дослідження хвиль. Нагадаємо, що колись повітряні дрони, зокрема, квадрокоптери вважалися розкішшю, і коштували тисячі доларів. Нині ж таку іграшку можна запросто та за доступною ціною придбати в будь-якому інтернет-магазині. Приміром, на тій же “Розетці” пропонуються квадрокоптери від 500 гривень...

Власне, а що про це думають експерти?

Володимир Бандура, виконавчий директор Innolytics Group:

Володимир Бандура
Володимир Бандура

“Завдяки автоматизації економіка Великої Британії отримала додатково понад 140 мільярдів фунтів, а звичайні британці – 3,5 мільйони нових робочих місць”

“Буквально два тижні тому на SU Global Summit топові світові спеціалісти обговорювали, що чекає людство найближчі 10-15 років, зокрема, піднімалося й питання щодо автоматизації виробництва та місце людини в цьому процесі. Цікаву думку з цього приводу висловив директор Deloitte Consulting Стів Хетфілд, який представив на Саміті витяги з досліджень за 2000-2015 роки. Так от, там йшлося про те, що через технології в Британії були втрачені 800 тисяч робочих місць, але при цьому створені 3,5 мільйона нових. Більше того, зарплата кожного із співробітників на нових робочих місцях становила в середньому на 10 тисяч фунтів стерлінгів більше. Чому так? Бо автоматизували низькооплачувані рутинні роботи, а створили більш кваліфіковані робочі місця, з кращою зарплатою. Завдяки цьому економіка Британії, за підрахунками Deloitte Consulting, отримала додатково понад 140 мільярдів фунтів стерлінгів. І, як заявив Стів Хетфілд, є всі підстави припускати, що саме такий сценарій розвиватиметься й надалі. Турбує тільки динаміка змін. Найближчі 10 років можуть виникати великі перекоси, а на адаптацію звільнених співробітників знадобиться час. Тому, швидше за все, стане неминучим масове впровадження соціальних гарантій на період адаптації людей до нових умов. Питання в тому, які саме це будуть гарантії. Один з варіантів озвучив співзасновник першого в світі підприємства з космічного туризму Space Adventures Пітер Діамандіс: “Можливо, співробітники, заміщені роботами, повинні отримувати частину грошей, які заробляють для компаній ці роботи”.

Володимир Хіцяк, директор Центру етики і технологій Львівської бізнес-школи УКУ:

Володимир Хіцяк
Володимир Хіцяк

“За подальшої роботизації цілком ймовірним є сценарій так званого базового безумовного доходу”

– Роботизація і автоматизація справді суттєво вплинуть на ринок праці, а в певних сферах взагалі витіснять людину. І це стосується не лише робочих професій, а й так званих "білих комірців". "Під удар" можуть потрапити і юристи, і програмісти (базового рівня), і навіть бізнес-аналітики з фінансистами. Однак, ця нова реальність несе як ризики, так і можливості. Скажімо, втрата роботи не обов'язково означатиме втрату засобів до життя, адже економіка залежить від споживчої активності. Це означає, що те, що виготовлятимуть роботи, хтось повинен споживати, формувати попит. Навряд чи це будуть теж роботи. Ми, люди, завжди вступаємо в так звані ігри обміну: щось творимо, виготовляємо та обмінюємося продуктами нашої творчості. Зараз це звичні нам продукти і послуги: їжа, розваги, книги, техніка тощо. Роботизація не позбавить нас прагнення до обміну цінностями, просто це вже будуть не звичні нам товари широкого вжитку (їх виготовлятимуть роботи), а щось інше, щось, що притаманне тільки людині: досвід, мистецтво, історії, враження. Цілком ймовірним є сценарій так званого базового безумовного доходу, коли кожен за замовчуванням отримуватиме дохід, який покриватиме наші базові потреби. Це може вивільнити значні творчі сили, адже людина матиме змогу займатися тільки тим, що їй до вподоби, адже вже не стоятиме питання заробітку для виживання. Базовий безумовний дохід – це не лише філантропія чи вирішення проблеми можливих соціальних напружень, а ще й підтримка економічного балансу, адже економіці потрібні платоспроможні споживачі. Зараз в основі всього лежить собівартість, а в основі собівартості – наша продуктивність праці. Продуктивність праці робота буде значно вищою. Отже, й собівартість товарів широкого вжитку буде мінімальною. А по-друге, базовий дохід позбавляє необхідності адмініструвати соціальні видатки й утримувати армії чиновників - він просто замінить собою всі інші соціальні платежі. Скажімо, Швейцарія вже була готова його впроваджувати, але громадяни не підтримали на референдумі – мабуть, побоялися.

Щодо розвитку безпілотних приладів, то перспективи тут дуже цікаві, але водночас і дуже туманні. Технологічно бум безпілотників може статися в найближчі два-три роки. З’являються нові матеріали, стандарти захисту, росте попит. Однак ризиків поки що значно більше – безпека, в першу чергу. Адже будь-яку технологію можна використати як на користь, так і на шкоду людині. Ми й зараз бачимо, як дрони використовують для контрабанди, нелегального стеження. І це буде тільки зростати. Багато країн починають впроваджувати доволі жорстке законодавство щодо безпілотників. Тому, на мою думку, цей ринок і цю технологію очікує період турбулентності і законодавчого регулювання”.

Сергій Мітяєв, засновник онлайн-медіа про техніку gagadget.com:

Сергій Мітяєв
Сергій Мітяєв

“Океанолог роботу не втратить, бо там, де потрібно досліджувати незвідані області, без людини ніяк не обійтися”

– Робот – це інструмент. Поява роботів в хірургії не знищила професію хірурга. Навпаки, зробила їх роботу більш ефективною і надійною. Роботи здатні вплинути на зникнення професій, пов’язаних з простою фізичною працею: підмітати вулиці, міняти лампочки, вантажити і вивозити сміттєві баки. Роботу океанолога робот не виконає. Адже там, де потрібно досліджувати незвідані області науки, де потрібно приймати рішення і робити те, що ніхто і ніколи не робив раніше – там роботи в найближчому майбутньому людини не замінять. Але штучний інтелект може використовуватися, власне, вже використовується для аналізу великого масиву даних і прийняття рішень. Але все це поки в рамках вже існуючих бізнес-процесів. Нові роботи не створять. Простіше кажучи, людям залишаться професії з низькою часткою фізичної праці і високою часткою розумової.

Роботизація дійсно неминуче знизить людський фактор. Статистика вже існуючих систем автоматизованого керування автомобілями це підтверджує. Аварії там теж є, але їх число в перерахунку на пробіг автомобіля, нижче на порядок. Ризики і недоліки від упровадження роботів лише в тому, що вони змінять ринок праці, але нерозумно боятися цих процесів. Триста років тому більшу частину населення становили селяни, зараз – жителі міст. Ці зміни з'явилися в результаті підвищення ефективності технологій обробки землі. Сьогодні не потрібно так багато ручної праці на землі. Те ж саме відбудеться й з іншими професіями, де висока частка ручної праці. Крім того варто пам'ятати, що поява роботів неминуче створить величезне число нових робочих місць, пов'язаних з проектуванням, обслуговуванням, модернізацією та утилізацією роботів. Сучасним дітям важливо знати: вчитися їм доведеться все життя, в постійно мінливому світі, щоб управляти цими змінами, а не залишитися без роботи, якщо вони не вміють робити нічого, чого не можна навчити робота”.

Олександр Рябцев, керівник проекту Startup.In.UA:

Олександр Рябцев
Олександр Рябцев

“Автопілот у літаках вже років "надцять", але професія пілота й досі жива”

– У питаннях роботизації не варто "демонізувати" автоматику, оскільки вона не витісняє, а, зазвичай, доповнює людину та її можливості. Щодо успіху Sailbuoy Met, то він показує, що ми будемо користуватися технологіями не лише на землі та у повітрі, а й на воді. "Найпросунутіші" автопілоти вимагають наявності людини, яка б контролювала дії машини. Безперечною вигодою є безпека, бо за час розробки різних автоматичних систем було доведено, що найслабшим у ланцюгу є завжди людина. А недоліком може стати етична проблема, яка виникатиме, наприклад, у випадку ДТП за участі та з вини безпілотного авто: кого звинувачувати – розробника програмного забезпечення, виробника авто чи власника? На ці та багато інших питань суспільству загалом та юристам зокрема доведеться шукати відповідей”.

Мирослав Ліскович. Київ 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>