Перегляд “російського” Чемпіонату світу — це марно витрачений час. І ось чому...

30 травня з’явилась новина, що телеканал “Інтер” таки транслюватиме в Україні матчі Чемпіонату світу з футболу, що проводитиметься з 14 червня по 15 липня в Росії. Ця новина зустріла шквал критики, мовляв, ми маємо на державному рівні оголосити бойкот чемпіонату, що проводиться в країні, яка веде з нами війну. Втім, права на трансляцію вже куплені, тепер “Інтер” має її забезпечити, а відтак, тих, кого не знудить, нібито очікує “футбольний” місяць. А що буде насправді?

До чемпіонату світу лишається два тижні, але в світових ЗМІ не помітно ажіотажу, який зазвичай буває перед такими подіями. Атрибутика збірних не б’є рекорди продажів, скандалів навколо ключових учасників – немає, букмекери визначили фаворитів більш як півроку тому і не змінюють своїх прогнозів. Отже, з Чемпіонатом світу-2018 щось не так…

Чи буде він цікавий зі спортивного погляду? Як казав класик, “усе пізнається в порівнянні”. Він буде значно цікавіший за Чемпіонат України, але таких інтриг, як мала цьогорічна Ліга чемпіонів, він не матиме. І ось 5 причин, чому так:

Дві головні зірки останнього десятиліття – капітани збірної Аргентини Ліонель Мессі та Португалії Кріштіану Роналду, судячи з усього, вирушать на свій останній футбольний мундіаль. Роналду цьогоріч виповнилось 33, а Мессі незабаром - 31. Отже, до Чемпіонату світу 2022 року їм буде вже 37 та 35 відповідно. В цьому віці грати на такому рівні, як зараз, вони вже не зможуть. що підтверджують тисячі прикладів інших футбольних зірок. Чи може вони стануть винятками?

Як ще довго Мессі і Роналдо збиратимуть аудиторію на матчах своїх клубів - невідомо, але зараз видно, що в деяких матчах вони ніби розчиняються на полі. Ще кілька років тому таке нікому і приснитись не могло: всі знали, що “Барселона” та “Реал” можуть провалити матч, але очікувати цього від головних зірок — не випадало. А зараз — навпаки. Зокрема, з Мессі таке трапилось в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, коли Барселона після перемоги над “Ромою” вдома з рахунком 4:1, в Італії зазнала нищівної поразки 3:0, граючи при тому основним складом, включно з Мессі. Якщо раніше весь світ був певен, що в разі невдачі Мессі «що-небудь зробить», хоч хет-трик, то тепер сподівання каталонських фанів покладаються здебільшого на уругвайця Луїса Суареса. Натомість збірна Аргентини все ще повністю зав’язана на Мессі — тому кожен його провальний матч загрожує усій збірній вильотом.

Справи у Кріштіану — ще гірші. Першу половину сезону 2017-2018 років португалець провів геть невдало, забивши за півроку в чемпіонаті Іспанії лише 4 голи. Щоправда, навесні він реабілітувався, забивши ще аж 22 рази. Втім, бували у нього і «ніякі» матчі, де його і не видно було на полі. Зокрема, чвертьфінал Ліги чемпіонів між “Реалом”, де іспанці хоч і поступились “Ювентусу” 1:3, але завдяки сумнівному пенальті на останній хвилині пройшли до наступного раунду. Між іншим, і в київському фіналі Ліги чемпіонів Кріштіану Роналду не продемонстрував гри, яка личить чинному володарю “Золотого м’яча”.

Причина 2: Чемпіонат світу — без Італії, Гарета Бейла та чемпіонів Африки, Латинської Америки та Північної Америки… Конкуренція явно послаблена

У порівнянні з Чемпіонатом світу 2014 року, учасники змінились приблизно на третину. І, що найголовніше, в Росію не кваліфікувались досить сильні команди. В першу чергу — Італія, яка в плей-офф за вихід у фінальну стадію поступилась шведам. Вже років 5 “лихоманить” чемпіонів Європи-88 та срібних призерів Чемпіонату світу 2014 року збірну Нідерландів, яка слідом за Чемпіонатом Європи — 2016, пропускатиме і “російський” Чемпіонат світу.

Не зміг подолати кваліфікаційний раунд і срібний призер Чемпіонату Європи-2016 — збірна Уельсу. Але найбільша втрата для глядача, безумовно, це капітан валлійців Гарет Бейл, який на пару з голкіпером “Ліверпуля” Лорісом Каріусом виграв “Реалу” “київський” фінал Ліги чемпіонів.

Загалом, Чемпіонат світу в Росії — турнір… дивнуватий. На нього не потрапили чинні чемпіони Африки, Латинської Америки та Північної Америки — відповідно, збірні Камеруну, Чилі та США. Звісно, у кожного були свої причини, але факт: найкращі команди трьох континентів не подолали кваліфікацію Чемпіонату світу. З ними, а також з Італією, Нідерландами та Уельсом, Чемпіонат світу був би більш непередбачуваним, він би приховував інтригу. А так, аутсайдери і фаворити вже відомі...

Причина 3: «Сірої конячки» на Чемпіонаті світу — не буде. Звідки чекати несподіванки?

Вже традиційно від чемпіонатів Європи та світу очікують сенсації — команди, яка попри усі прогнози досягне чвертьфіналу, півфіналу, або навіть виграє турнір. В 2010 році такою “сірою конячкою” була збірна Уругваю, яка спочатку оформила виліт збірній Франції, а потім дійшла до півфіналу чемпіонату. В 2014 — збірна Чилі, яка обіграла чинних чемпіонів світу — збірну Іспанії, та збірна Коста-Ріки, яка виграла груповий етап і відправила додому збірні Італії та Англії. А на Євро-2016 сенсацією стала збірна Ісландії, країни з 300 тисячами населення, яка дісталась чвертьфіналу чемпіонату, обігравши перед тим “родоначальників футболу” англійців.

В усіх названих випадках командам, які здивували, достатньо було виграти один матч у фаворита. Якщо команда Чилі обіграла в груповому раунді іспанців, то потім поступились бразильцям. А Коста-Ріка, зігравши внічию з Англією і обігравши Італію, поступилась Нідерландам. А зараз для того, щоб створити сенсацію, командам необхідно провести на високому рівні всі три матчі групового етапу та 1/8 фіналу. Адже сенсація, погодьтесь, це Панама в чвертьфіналі, чи Саудівська Аравія з бронзовими медалями. Вихід в 1/8 — це успіх, але не більше.

Крім того, що розрив у класі між фаворитами та аутсайдерами — цьогоріч значно більший, ніж 4 та 8 років тому, жереб розпорядився так, що жодній з команд-аутсайдерів не буде достатньо однієї перемоги над топ-командою, щоб вийти в чвертьфінал. Кожна група має одного чітко вираженого фаворита, а деякі групи — і двох. Мова про збірні Уругваю, Іспанії, Франції, Аргентини, Бразилії, Німеччини, Англії та Польщі. Так-так, наш західний сусід тепер фаворит світового футболу — на шляху до фінальної частини обіграв міцні збірні Румунії, Данії, Чорногорії та Вірменії! Також кожні групи мають команду, яка є “міцним середнячком” - наприклад, Португалія, Хорватія, Бельгія чи Швеція. Для них вихід в чвертьфінал — не буде сенсацією.

Отже, умовній збірній Саудівської Аравії щоб стати сенсацією світової першості, спочатку треба здобути друге (або перше) місце в групі з Росією, Уругваєм та Єгиптом. Тобто, здобути мінімум дві перемоги. Потім їй треба пройти збірну, що зайняла перше або друге місце групи B (Іспанія, Португалія, Іран, Марокко) — тобто, перемогти того самого “міцного середнячка”, скоріш за все Португалію, і після цього їх чекатиме гра з переможцем іншої пари — наприклад, з Іспанією. В інших групах на місці Іспанії та Португалії знаходяться такі команди, як Хорватія, Франція, Аргентина або Німеччина.

Отже, щоб «сірій конячці» створити сенсацію, їй треба рівно пройти весь турнір — здобути мінімум три перемоги над командами, чий рівень буде вищий середнього, а не лише перемогти одного фаворита. Чи реально це? Навряд...

Причина 4. Гегемонія німців продовжиться. Хіба вам не принабридло?

Зазвичай кожен Чемпіонат світу дарує вболівальникам сюрпризи від тренерів. До 2008 року збірна Іспанії показувала доволі посередній футбол. Але Луїс Арагонес, а згодом і Вісенте Дель Боске прищепили іспанцям знаменитий стиль “тікі-така” - який спричинив справжній фурор серед футбольних вболівальників. Команда контролювала м’яч заради контролю м’яча, створюючи при цьому моменти сама і не даючи створювати моменти супернику. Доходило до того, що збірна Іспанії володіла м’ячем три чверті матчу, а подеколи навіть більше. Такий стиль допоміг команді 6 років бути кращою командою світу — вони виграли Чемпіонати Європи 2008 та 2012 років та Чемпіонат світу-2010.

Гегемонія Іспанії завершилась в 2014 році, коли суперники з числа топ-команд навчились протидіяти “тікі-таці”. Найкраще це навчилась робити збірна Німеччини під керівництвом Йоахіма Льова, яка протиставила іспанському “контролю м’яча заради контролю м’яча” контроль м’яча заради забитого голу. І таким чином його команда здобула перемогу на Чемпіонаті світу 2014 року.

Нині «епоха німців» — триває. Вони є чинними чемпіонами світу, чинними володарями Кубку конфедерацій — турніру, що проводиться за рік до чемпіонату світу між переможцями усіх континентальних чемпіонатів — Європи, Азії і так далі. І Німеччина, що цікаво, виграла його резервним складом! І це дає підстави припускати, що гегемонія німців — ще надовго.

Чи можуть щось протиставити німецькому футболу бразильці? Ні! І це чудово продемонстрував півфінал ЧС-2014, коли Німеччина розгромила бразильців з рахунком 7;1. Чи зможе зламати “бундесмашину” збірна Франції? Франція — нестабільна. Фінал Чемпіонату Європи-2016, де Португалія перемогла французів, показав, що вони не можуть видавати серії перемог з 6-7 матчів поспіль. Отже, і тут без інтриги...

Причина 5. Росія пройде далеко, але не за спортивним принципом. Ну, це – так просто гидко

І наостанок причина, яка може найбільше відбити бажання переглядати чемпіонат світу — можливість побачити, як росіяни щось отримують незаслужено. Але так заведено, що збірна країни — господарки Чемпіонату світу завжди має привілеї. По-перше, вона не бере участі у відбірковому етапі, тобто потрапляє у фінальну стадію напряму. А по-друге, господар чемпіонату світу при жеребкуванні потрапляє в першу “корзину”, з найсильнішими командами. Це означає, що зустрічі з ними він автоматично уникає.

Зараз у Росії в групі збірні Уругваю, Єгипту та Саудівської Аравії. Останній збірній букмекери відводять роль абсолютного аутсайдера. Збірна Єгипту — могла б створити Росії проблеми, якби не травмувався у Києві її лідер — Мохаммед Салах з “Ліверпуля”. За останньою інформацією, він пропустить усі матчі групового етапу. Але чи матиме Єгипет інші — лишається питанням. А Уругваю, схоже, в таких умовах виграти групу буде не складно. Отже, вони з Росією мають вийти до чвертьфіналу. Що далі? Або Іспанія, або Португалія — і завершення домашнього Чемпіонату світу, якщо не станеться ніяких надзвичайних ситуацій. Отже збірна Росія «мозолитиме» очі вболівальникам досить довго.

Звісно, це футбол, і не можна стверджувати стовідсотково, що на ЧС-2018 не станеться жодної сенсації — вони, мабуть, будуть, щоправда, навряд чи настільки вражаючі, як під час минулих мундіалів. І це в рази збільшує розчарування, якщо не обурення тим, що ФІФА з явними зловживаннями (скільки про це написано!) вирішило віддати його саме Росії. Хоча не варто і робити з цього трагедії. Адже за майже сторічну історію Чемпіонатів світу лише кілька країн приймали їх двічі. Тому наступна черга Росії прийде зовсім не скоро — ще століття можна не хвилюватись. А може і Росії тоді не буде, чи стане вона дещо іншою. Відомо одне: на нашій вулиці свято буде швидше!

Микола Романюк, Київ