Вийшла книга про видатного українського шахіста Ісаака Липницького

Вийшла книга про видатного українського шахіста Ісаака Липницького

597
Ukrinform
В одеському видавництві BMB вийшла друком книга про життя та творчість видатного українського шахіста 40-50-х років киянина Ісаака Липницького.

Написали твір "Ісаак Липницький: Зірки й терни" журналіст Микола Фузик у співавторстві з покійним ентузіастом стародавньої гри Олексієм Радченком.

Відразу скажемо, що за величезного голоду на шахові видання, коли не друкуются навіть повністю готові роботи, випуск такої книги вже може вважатися серйозним явищем. Однак твір про шахіста і літератора такого масштабу, як Липницький, є особливо цінним. Тим більше, що його герой незаслужено опинився серед імен, абсолютно забутих нашими сучасниками. Відрадно, що забуті імена повертаються до нас...

Але ж успіхи Липницького, мабуть, могли б тягнути на те, аби бути у першому десятку найсильніших шахістів України. До цього десятку я б додав Юхима Геллера і Леоніда Штейна, Федора Богатирчука, Василя Іванчука та Руслана Пономарьова, Олександра Білявського та Олега Романишина, Йосипа Дорфмана та Володимира Тукмакова.

Причому, шестеро останніх є нашими сучасниками. На якій же підставі я включаю до цього списку Липницький? Скажу відверто, розділити друге місце у чемпіонаті країни 1950 року - це досягнення світового рівня. Адже грали в ньому найсильніші шахісти планети: Пауль Керес, Василь Смислов, Юхим Геллер, Тигран Петросян, Ісаак Болеславський, Юрій Авербах, а також Сало Флор, Олександр Толуш, Ігор Бондаревський, Лев Аронін.

Цей турнір став зоряним часом 27-річного киянина. На турнірі з таким сильним складом йшла просто запекла рубка за перше місце. За чотири тури до кінця одноосібним лідером став саме Липницький. Але на фініші удача відвернулася від нього. Два очки з чотирьох принесли йому "лише" розподіл другого місця. Потім були перемога у півфіналі чемпіонату СРСР 1952 року - попереду Віктора Корчного, Авербаха, Флора, Ратмира Холмова і Анатолія Лутикова, звання чемпіона України 1956 року. Але ці його останні успіхи, звичайно, не могли зрівнятися з його кращим досягненням.

Тепер, коли ми знаємо про трагічну долю Липницького, який пішов із життя у 35 років від раку крові, можна з великою підставою припустити, що саме хвороба перешкодила Липницькому повністю розкрити свій талант.

І ще потрібно відзначити його літературну діяльність. Книга Липницького "Питання сучасної шахової теорії", що вийшла 1956 року, набагато випередила свій час. Недарма ж її високо цінував не хто інший, як Роберт Фішер. Причому доводиться дивуватися ще й тому, де Боббі "розкопав" її...

Що стосується рецензованої книги Миколи Фузіка та Олексія Радченка, однією з головних її переваг є те, що праця ця зроблений з великою любов'ю. Подробиці й деталізація епізодів з життя Липницький можна порівняти лише з деталізацією життя Леніна періоду застою. Єдине, що, на відміну від ленінської біографії, правди тут на десять порядків більше.

Читайте також: П'ятеро українських шахісток зіграють на чемпіонаті світу-2019

І на закінчення хочеться сказати, що внесок співавторів в книгу далеко не однаковий. Олексій Радченко подав  ідею, але, на жаль, незабаром пішов з життя і втілити її вже не міг. За нього це зробив Микола. Зі справжнім благородством він поставив Олексія своїм співавтором. І за це я особисто знімаю перед Миколою Фузиком капелюха...

Петро МАРУСЕНКО, міжнародний майстер, тренер ФІДЕ.

Фото: ChessPro.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-