Чому не потрібно топити цю збірну

Чому не потрібно топити цю збірну

981
Ukrinform
У команди Андрія Шевченка є нагода реабілітуватися у Фінляндії.

«В мішок і в Дніпро» - головний лейтмотив реакції українських вболівальників на ганебну поразку нашої збірної від Мальти 0:1. Втім, це емоції. Дійсно, позитивом тут і не чутно, але давайте хоча б спробуємо зрозуміти цю невдачу і знайти у ній щось корисне.

Що сталося?

Україна програла Мальті товариський матч 0:1. Щоб розуміти рівень суперника, вкотре нагадаємо, збірна Мальти 182-а в рейтингу ФІФА. Це між збірними Фіджи та Гуаму! Хоча така низька позиція в рейтингу малозрозуміла. Так, Мальта європейський аутсайдер. Але ця команда складається з професійних футболістів (скажімо, на відміну від Андорри чи Сан-Марино) і вона не є безнадійною командою.

У відборі на ЧС-2018 мальтійці гідно поступились Англії 0:2. З ними мали проблеми і Словаччина, і Словенія, які заледве обіграли цих «слабаків». Протягом останніх двох років Мальта грала внічию з Естонією, Молдовою, Азербайджаном. А влітку 2015-го (також на початку червня) мальтійці здобули свою останню перемогу перед нами. З рахунком 2:0 вони тоді обіграли Литву.

Які будуть наслідки?

Матч був товариській тож ніяких турнірних наслідків. На нашу відбіркову кампанію на ЧС-2018 ця поразка ніяким чином не впливатиме. Звичайно, матч назавжди залишиться ганебною плямою в реєстрі збірної і дещо погіршить наші показники в рейтингах ФІФА і УЄФА.

Стосовно іміджу, то для «синьо-жовтих» це удар. Збірна лише прийшла до тями після провалу на Євро-2016 і тут маєш. Поразка назавжди зіпсувала тренерське резюме Андрія Шевченка і його помічників. Тягар цієї невдачі залишиться і на футболістах. Їм з цим тягарем жити, їм нагадуватимуть про цю Мальту щоразу, коли матимуть намір боляче вколоти. Чи осоромила збірна нашу країну? Спірне питання. Куди більше її соромлять продажні суди, клоуни у парламенті та безпорадні спецслужби.

Як з цим жити далі?

Поразка вкотре вказали тренерському штабу Шевченка наші слабкі місця. А їх достатньо. Це і сумнівні кадрові рішення, і хронічне невміння вести позиційний наступ, і величезні проблеми з нападниками. Знову розчарували в збірній Коноплянка, Селезньов, Коваленко. Навіть гра нашого захисту залишила гнітюче враження. Мальті ми могли програти і 0:3.

Після матчу Шевченко повторював про інформативність цього поєдинку, про «тривожний дзвіночок» і «необхідність усім прокидатися». Емоційний струс перед відбірковим матчем ЧС-2018 проти Фінляндії вийшов гучний. Як правило, подібну ганьбу прагнуть чимшвидше «заграти» і перемога у надважливому поєдинку – найкращий спосіб вибачитись перед вболівальниками. Тож сподіватимемось, що 11 червня нашим не бракувати мотивації у Тампере.

Якби нам не хотілось все звести до нищівної критики, але цю збірну все одно потрібно підтримати. Бо як такої збірної ще немає. Є набір футболістів, з яких Андрій Шевченко намагається зліпити команду. Ідеї, моделі, схеми – все це лише в стадії розробки. Так само лише починають розуміти куди їх запросили нові виконавці – Бесєдін, Матвієнко, Шепелєв, Циганков.  

Наостанок, є  питання і до федерації. А чи потрібні взагалі такі матчі? На чужому порожньому стадіоні. З черговим андердогом, готовим ламати нашим футболістам ноги. ФФУ вже який рік не здатна організувати нашій збірній хоча б два-три спаринги. З сильними командами. На власному полі. Щоб і мотивація була, і трибуни повні, і футбол гідний.

Святослав Василик, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-