Перекладину зробили бар’єром на шляху Верняєва до чемпіонства

Під час прес-конференції по завершенні змагань у гімнастичному багатоборстві Олег Верняєв сказав, що це було шоу, яке не могло не сподобатися глядачам. При цьому наш гімнаст жодного негативного підтексту у свої слова не вкладав. А от мені здається, що це було добре зрежисоване шоу з наперед заданим результатом — перемогою іменитого японського гімнаста Кохеі Учімурі.

Кульмінацією цього дійства став заключний вид змагань спортсменів найсильнішої групи — перекладина. До цього рубежу український гімнаст підійшов, випереджаючи свого найближчого (і головного) конкурента на 901 тисячну. У гімнастиці, особливо серед висококласних спортсменів, це великий відрив. Верняєву залишалося під час виконання вправи на перекладині не допустити грубих помилок, а тим більше не зірватися зі снаряда, що траплялося цього вечора з кількома гімнастами.

-- Можливо ви свідомо пішли на те, щоб уникнути ризиків, спростивши програму? — запитав я в Олега у мікст-зоні перед прес-конференцією.

— Ні. Цього я не робив, а виконав всю підготовлену і відшліфовану програму.

— Чому ж тоді судді були настільки до вас вимогливі, що поставили вам доволі скромну оцінку, яка виявилась на цілий бал нижчою, ніж в Учімурі, тобто настільки нижчою, щоб японець став олімпійським чемпіоном у багатоборстві?

— Справді, я не допустив грубих помилок, хіба що зіскок трохи не вдався. Мабуть, він мені і коштував першого місця.

Олег Верняєв — людина толерантна і делікатна, що й підтвердили його відповіді на запитання журналістів. Звісно, було не зовсім чітке приземлення. Звісно, Учімурі пішов на перекладині ва-банк і виконав свою програму з ризиком, але й з блиском. Все це так. Але ж не цілим балом вимірювалась його перевага над Олегом на цьому снаряді! До цього додам, що результат Верняєва на перекладині з волі суддів виявився аж дванадцятим серед усіх гімнастів, які змагалися того вечора в багатоборстві. Що це, як не підгонка під наперед визначений результат.

У тих олімпійських видах спорту, де долю виступів спортсмена визначають не секунди, метри, кілограми, тобто точні виміри, а людський фактор — завжди існує загроза суб’єктивності, а то й упередженості в оцінках. Спортивна гімнастика — один з таких видів. І Ріо тут — лише одне з багатьох олімпійських міст, де це проявляється. Бо найбільше скандалів на Олімпіадах останніх десятиліть виникає чомусь саме в гімнастиці (до спортивної додамо ще й художню). Але що тут вдієш…

Повернімось однак на Олімпійську арену Ріо, де змагаються гімнасти і де визначився олімпійський чемпіон у багатоборстві. Віддамо йому належне, адже, як сказав на прес-конференції Олег Верняєв, Учімурі — видатна постать у сучасній гімнастиці, шестиразовий чемпіон світу, двічі чемпіон і кількаразовий  призер Олімпіад, починаючи з Пекінської 2008 року. Олег порівняв його у спортивній гімнастиці з Усейном Болтом в легкій атлетиці і Майклом Фелпсом у плаванні. Мабуть, це перебільшення, але воно свідчить, що до свого суперника він ставиться з належною повагою, віддаючи данину його незаперечному таланту.

Ми ж із повагою і захопленням ставимось до високої, прогресуючої майстерності та яскравих здобутків нашого спортсмена. І срібна медаль Олега Верняєва в абсолютній першості на нинішній Олімпіаді — одна з найяскравіших. Скільки праці, самовіддачі, наполегливості потрібно було продемонструвати, щоб зійти на другу сходинку олімпійського п’єдесталу! За день до змагань, про які йдеться, я мав тривалу розмову із батьком Олега — Юрієм Верняєвим. Він, як і Олегова мама, були учора серед глядачів на одній із трибун Олімпійської арени найвідданішими уболівальниками сина. Так от батько сказав, що спортивною гімнастикою Олег почав займатися із шестилітнього віку. Спочатку по два рази на тиждень, а потім майже щодня. Без пауз і жодних поблажок та розслаблень.  Олегові, сказав його батько, поталанило з тренером. Геннадій Сартинський — вдумливий, чуйний, висококваліфікований наставник. І те, що син у доволі травматичному виді спорту, яким є спортивна гімнастика, не мав серйозних проблем із травмами — теж переважна заслуга тренера. Він тонко відчував, коли потрібно збільшувати навантаження, а коли їх знижувати, не форсуючи підготовку Олега до виступів у великому спорті, а виводячи на все вищий і вищий рівень поступово. Ось так його вихованець і увірвався до еліти світової гімнастики.

Ще не вечір у Ріо. Попереду — змагання в окремих видах гімнастичних змагань. В якому із них Олег сильніший? Батько переконаний, що це бруси. Для перевірки його твердження залишилося чекати лічені дні. Бруси у програмі Ігор —16 серпня.

Михайло Сорока (Укрінформ), Ріо-де-Жанейро 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства