Про це йдеться в методичних рекомендаціях від ДСНС щодо облаштування безпечних просторів на об’єктах господарювання, повідомляє Укрінформ.

«Рекомендується, щоб обладнання безпечних просторів забезпечувало можливість безперервного перебування в них людей не менше чотирьох годин», - зазначається у документі.

У ДСНС заявили, що приміщення для безпечного простору мають перебувати у задовільному санітарному і протипожежному стані.

Рекомендується робити у цих приміщеннях запаси води та їжі та мати у наявності засоби першої медичної допомоги (аптечки) та первинні засоби пожежогасіння (відповідно до вимог правил пожежної безпеки та встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення).

Окрім цього, з метою створення нормальних умов життєдіяльності безпечні простори рекомендовано обладнувати місцями для сидіння (лежання); автономними системами вентиляції, освітлення, засобами сигналізування про присутність людей у безпечному просторі; засобами оповіщення та електронної комунікації (телефоном, Інтернетом, радіоприймачем, рекомендовано встановлення Wi-Fi-пристроїв).

Уточнюється, що безпечний простір не розрахований на пряме влучання боєприпасу.

Водночас у ДСНС наголосили, що безпечний простір не варто розміщувати поруч із резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими й вибухонебезпечними речовинами, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі персоналу і відвідувачів.

Окрім цього, через безпечний простір не мають проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (окрім внутрішньо будинкових інженерних мереж).

Безпечний простір повинен мати достатню площу для розміщення розрахункової кількості осіб, доступні шляхи входу і виходу (в тому числі для маломобільних груп населення), можливість організованої евакуації.

Під безпечні простори рекомендується вибирати такі приміщення, які мають два та більше виходи і які розосереджені один відносно одного.

Рятувальники рекомендують ущільнювати отвори безпечних просторів, герметизувати двері, встановлювати захисні екрани та використовувати протиосколкові плівки.

«Рекомендується, щоб конструкція дверного полотна входу до безпечного простору по всьому периметру в зачиненому стані накладалася на конструкцію рами не менше ніж 20 мм. Двері до безпечного простору доцільно влаштовувати із відкриттям назовні», - пояснили в установі.

Зазначається, що рекомендована ширина дверних отворів - не менше ніж 0,9 м.

Приміщення для безпечного простору варто вибирати такими, у яких у внутрішньому оздобленні не були використані горючі та крихкі будівельні матеріали (керамічна плитка, дзеркала, скло тощо).

Рятувальники не рекомендують створювати безпечні простори у приміщеннях, розташованих вище першого поверху.

Зазначається, що додаткове посилення захисту безпечних просторів від динамічної дії вражаючих елементів та вторинних уламків конструкцій може здійснюватися, зокрема, шляхом влаштування габіонів, наповнених сипучими матеріалами (ґрунтом, піском), легоблоків, металевих ролетів із системою зачинення для поглинання енергії удару, встановленням додаткових захисних екранів, за умови, що вони не створюють додаткових ризиків для безпечної експлуатації будівлі та умов перебування людей, із повторним проведенням розрахунку.

Як повідомляв Укрінформ, у ДСНС заявили, що в існуючих об'єктах фонду захисних споруд зараз може укритися десь 55% населення.