Про це йшлося на пресконференції «Без паспорта: чому частина білорусів в Україні опиниться поза законом», передає кореспондент Укрінформу.

Керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна нагадала, що ще у 2023 році режим Олександра Лукашенка заборонив білорусам, які перебувають за кордоном, отримувати консульські послуги поза межами Білорусі.

«У білорусів є тільки один паспорт. Нема ні внутрішнього, ні закордонного. І тому, коли в тебе закінчується паспорт, на сьогодні ти маєш повернутися в Білорусь і отримати новий. Що в умовах безпрецедентних репресій, які все ще тривають в Білорусі, є абсолютно небезпечним», — сказала Шатіліна.

Вона нагадала, що за даними Державної міграційної служби, в Україні проживає близько 3 тисяч білорусів із посвідками на тимчасове проживання, яких може торкнутися ця проблема.

Шатіліна наголосила, що демократичні сили Білорусі не лише заявили про проблему, а й підготували конкретні пропозиції щодо її вирішення.

За словами керівниці місії, першим кроком має стати відтермінування дії постанови Кабінету Міністрів №141. Пропонується відкласти дію постанови, наприклад, на 180 днів, що, на її думку, надасть час та змогу врегулювати питання в законодавчому полі.

Окремо вона акцентувала, що 24 липня Офіс Світлани Тихановської направив до Офісу Президента України лист із пропозиціями щодо врегулювання ситуації. Демократичні сили Білорусі закликають українську владу терміново ухвалити тимчасове рішення, щоб не допустити втрати легального статусу білорусами, які через політичні переслідування не можуть безпечно повернутися до своєї країни для оформлення нових документів.

Крім того Шатіліна закликала поширити на всіх білорусів, які не можуть безпечно повернутися до своєї країни, механізм, який вже діє для окремих категорій іноземців.

«Ми запропонували Кабінету Міністрів визначити прострочені паспорти громадян Білорусі такими, що посвідчують особу і можуть розглядатися як документ у легалізаційних питаннях», — повідомила вона.

Шатіліна зауважила, що аналогічні підходи вже застосовуються в низці європейських держав, зокрема в Іспанії, Польщі та Литві.

Заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет пояснила, що нинішні винятки охоплюють військовослужбовців, ветеранів та частину членів їхніх сімей, однак залишають поза захистом багато інших категорій білорусів. Наприклад, після досягнення повноліття діти білоруських військовослужбовців уже не можуть скористатися чинними винятками, а дружини українських військових із простроченими білоруськими паспортами взагалі не підпадають під дію цих механізмів.

Махомет також звернула увагу, що хоча законодавство України передбачає можливість отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці цей механізм майже не працює для білорусів.

«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, а 17 отримали відмови», — повідомила вона.

Вона також заявила, що окремі заявники стикаються навіть із відмовою прийняти документи: «практично людям відмовляють у прийнятті заяви, і навіть є випадки, коли людям у ДМС кажуть, що без дійсного паспорта заяву не приймуть».

Серед можливих рішень вона назвала відтермінування набрання чинності новими вимогами, поширення вже існуючих винятків на всіх білорусів, які не можуть безпечно повернутися на батьківщину, а також створення окремого механізму документування.

Представниця фонду BYSOL Марія Анімія розповіла про власну ситуацію. За її словами, вона виїхала з Білорусі через політичні переслідування, нині проживає в Україні, одружена з українським військовослужбовцем, займається волонтерською діяльністю, однак після закінчення строку дії паспорта та посвідки ризикує опинитися поза правовим полем.

«Я перебуваю в розшуку в Білорусі та в Росії. Повернення до Білорусі означає для мене реальну загрозу арешту та ув'язнення, а українські державні органи відмовляють у наданні послуг, пропонують повернутися до Білорусі для оформлення нового паспорта», — сказала вона і закликала українську владу сприяти розв'язанню питання щодо осіб, які опинилися у такій ситуації.

На пресконференції спікерки також повідомили, що свої пропозиції вже передали представникам парламенту та державних органів. За словами Махомет, триває робота над можливими законодавчими змінами, однак конкретних термінів їх ухвалення поки немає.

«Робота вже триває, пропозиції були надіслані державним органам та парламентаріям, їх прийняли, і, наскільки я знаю, вже є триває робота над створенням законопроєктів на основі тих пропозицій і тих проблем, які ми озвучили», — сказала Махомет.

За її словами, окрім законодавчих пропозицій, парламентарям передали конкретні приклади людей, які через відсутність чинного паспорта не можуть легалізувати своє перебування в Україні. Зокрема, йдеться про окремих білоруських військовослужбовців, які не мають фізичного паспорта.

«Протермінований паспорт вони можуть подати, але якщо паспорта немає, вони наприкінці року втратять легальний статус перебування і, найімовірніше, будуть звільнені з військової служби за порушення українського законодавства», — зазначила вона.

Махомет додала, що всі озвучені пропозиції були взяті до розгляду, а з народними депутатами триває подальша комунікація щодо підготовки законодавчих змін.

«На сайті Президента України зареєстрована петиція з проханням змінити законодавство і дозволити присвоювати звання Героя України іноземцям і особам без громадянства за героїчні вчинки під час оборони України. До завершення збору підписів залишилося лише два дні. Закликаю усіх долучитися до підписання такої важливої ініціативи», — повідомила модераторка заходу Аліна Геращенко.

Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.