Вчені «навчили одяг» добувати воду з атмосфери, «електронний ніс», який вирізняє запах зіпсованої їжі, та авіаційне паливо з гною

Цього тижня ми дізналися про те, що вчені розробили тканину, яка здатна видобувати питну воду з атмосферної вологи, про «електронний ніс», який вирізняє запах зіпсованої їжі.

Про ці та інші сенсації та важливі новини – у нашому огляді.

«ЕЛЕКТРОННИЙ НІС», ЯКИЙ ВИРІЗНЯЄ ЗАПАХ ЗІПСОВАНОЇ ЇЖІ

«Електронний ніс», розроблений в Каліфорнійському університеті в Берклі, може набагато точніше розпізнавати запахи, пов’язані із зіпсованою їжею, ніж людський ніс.

Він також може «винюхувати» наявність харчових алергенів, наприклад, таких, які є у волоських горіхах чи в арахісі.

Використовуючи штучний інтелект, модель навчили розпізнавати реакцію спеціальних сенсорів, налаштованих на різні продукти: полуницю, чорницю, банан, волоський горіх, фундук, кеш'ю та арахіс. Також «ніс» навчили розпізнавати запах сирої курки, молока та яєць, коли вони були свіжими і після того, як їх залишали при кімнатній температурі протягом 24 годин та 48 годин.

ІНЖЕНЕРИ НАВЧИЛИ НАВІТЬ ОДЯГ ДОБУВАТИ ВОДУ З АТМОСФЕРИ

Інженери з Техаського університету в Остіні «пошили» спеціальну куртку, яка здатна видобувати питну воду з атмосферної вологи. Розробка може стати у нагоді туристам, військовим, працівникам сільського господарства, рятувальникам та всім, хто працює або подорожує далеко від надійних джерел водопостачання.

В основі нової технології лежить особлива тканина, створена з гідрогелю біологічного походження. Матеріал поглинає вологу з повітря та спрямовує її до спеціальних зйомних модулів для збору води.

Під дією сонячного тепла вода відокремлюється від матеріалу та накопичується у вигляді, придатному для споживання.

Під час лабораторних випробувань куртка демонструвала продуктивність від 400 до 900 мілілітрів води на добу залежно від рівня вологості повітря. Це відповідає об'єму від двох до чотирьох склянок води. Для однієї людини такої кількості недостатньо для повного покриття добових потреб, проте вона може стати важливим резервним джерелом у польових умовах або під час надзвичайних ситуацій.

УЛЬТРАЗВУКОВИЙ СКАНЕР ДОСЛІДЖУЄ ВНУТРІШНІ ОРГАНИ З ЯКІСТЮ МРТ

Американська компанія Midjourney представила свій перший апаратний продукт – сканер усього тіла на базі ультразвуку. Проєкт отримав назву Midjourney Scanner. Ультразвуковий сканер за 60 секунд створює тривимірні зображення внутрішніх органів, м’язів та кісток для аналізу стану організму.

Пристрій забезпечує якість зображення, порівнянну з магнітно-резонансною томографією.

Процедура сканування починається з того, що людина стає на платформу, яка опускається у воду через кільце з розміщеними на ньому тисячами ультразвукових випромінювачів. Вони одночасно і випромінюють хвилі, і фіксують параметри їх проходження через тіло. Саме проходження ультразвуку через воду і забезпечує особливу якість зображення. Отримані дані аналізуються для побудови детальних тривимірних зображень внутрішніх органів.

АВІАЦІЙНЕ ПАЛИВО З ГНОЮ

Каліфорнійська компанія Circularity Fuels вперше у світі перетворила біогаз, взятий з гною на молочній фермі, на авіаційне пальне. Якщо цю технологію буде масштабовано, це може змінити всю економіку екологічного авіапального.

За допомогою спеціальної технології, біогаз – 65% метану і 35% вуглекислого газу – перетворювалось на пальне, яке відповідає міжнародним стандартам ASTM для комерційної авіації. Готове пальне можна змішувати з традиційним авіагасом у пропорції до 50%.

Система складається з двох модульних реакторів. Перший – перетворює сирий газ на синтез-газ. Другий – реактор трансформує газ у рідину, придатну для використання як авіаційне пальне.

ЄВРОПА СТВОРЮЄ НАДТОЧНИЙ МАНІПУЛЯТОР ДЛЯ МІСІЙ НА МІСЯЦЬ І МАРС

Інженери Європейського космічного агентства (ЄКА) спільно з провідними європейськими компаніями завершують збирання одного з найдосконаліших роботів-маніпуляторів.

Пристрій під назвою STA (Sample Transfer Arm) призначений для роботи з геологічними зразками та виконання складних автономних завдань під час майбутніх місій на Місяці та Марсі.

Цей унікальний маніпулятор володіє сімома ступенями свободи, що забезпечує йому гнучкість рухів, порівнянну з людською рукою. У робота повторені конфігурація плеча, ліктя та зап’ястя людини.

Завдяки вбудованим камерам, які забезпечують візуальне сприйняття, та складному датчику сили й крутного моменту, що імітує тактильні відчуття, пристрій здатний самостійно оцінювати силу стискання та взаємодіяти з навколишнім середовищем.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).

Перше фото: Brandon Sánchez-Mejia / UC Berkeley