7 років електронному рецепту

Повертаючись думками на сім років назад, добре пам’ятаю, з чого все починалося.

Тоді електронний рецепт сприймався як ще один цифровий інструмент. Щось про ІТ, про систему, про зміни, про наступний крок реформи.

Ми часто говоримо про електронну систему охорони здоров’я як про складну конструкцію – реєстри, інтеграції, процеси. Але людина не живе в цих словах. Людина живе в дуже простому запиті: чи зможу я отримати ліки, коли вони мені потрібні. І саме тут електронний рецепт починає мати значення.

Насправді е-Рецепт зробив доволі просту, але дуже важливу річ. Зібрав в один процес те, що роками існувало окремо. Лікар призначає, пацієнт шукає ліки, аптека працює окремо, держава платить окремо. Тепер це один ланцюг. І цей ланцюг або працює, або ні. І це видно.

І от тут для мене ключове. Я вважаю, що великим досягненням стало те, що й лікарі почали дивитись – чи отримав ліки їх пацієнт. Вперше почали бачити не просто факт призначення, а те, чи людина дійшла до ліків. Чи змогла їх отримати, чи не зупинилася десь посередині. І коли це бачиш не в теорії, а в цифрах по країні, ти інакше думаєш й інакше приймаєш рішення. Не «в середньому нормально», а конкретно: де не працює. Якщо подивитися на ці сім років, зміни дуже добре видно.

У 2019 році все було так: ми починали з 3 нозологій і рецептами скористалися 1,78 мільйона людей, яким було виписано 9,3 мільйона е-Рецептів. Середнє відшкодування становило 661 гривню, доплата – 54. Це був початок.

А потім був 2022 рік. І цей період я, як і кожен українець, не забуду ніколи. У березні в окремих регіонах погашення рецептів дуже сильно просіло. Ми відкривали ці дані щодня – Чернігів, Харків, Херсон – і дивилися не як на таблицю, а як на карту. Чи є там лікування.

І при цьому лікарі продовжували виписувати рецепти. Люди виїжджали й отримували ліки вже в інших областях. Ми бачили це буквально в русі. У 2022 році, попри все, було погашено понад 10,3 мільйона рецептів. І водночас зросла підтримка для пацієнта – до 1 335 гривень відшкодування при доплаті 199 гривень. Саме тоді стало зрозуміло: система не зламалася, вона тримає доступ до лікування.

Якщо подивитися на 2025 рік, то маємо масштабне зростання. Понад 14 мільйонів рецептів, майже 2,87 мільйона пацієнтів, середнє відшкодування – 2 751 гривня. Загалом програмою охоплено понад 6,14 мільйона людей, а середній обсяг відшкодування на одного пацієнта становить 4 263 гривні.

Але ці цифри стають зрозумілими, коли дивишся на них через конкретні ситуації. Понад 5 мільйонів людей із серцево-судинними захворюваннями отримують лікування, понад 1,3 мільйона – з діабетом. Є випадки, де це десятки тисяч гривень на людину, і є ситуації, як після трансплантації, де йдеться про понад 200 тисяч гривень. Це дуже різні історії, але всі вони про одне – про можливість лікуватися.

З часом застосування електронного рецепта поступово виходило за межі програми «Доступні ліки». У 2022 році за ним уже можна було отримати антибіотики та наркотичні лікарські засоби. Через рік е-Рецепт став обов’язковим для всіх рецептурних препаратів.

Є ще один показник, який мене свого часу зачепив – відстань до ліків. Більшість отримує їх поруч, у межах кількох кілометрів. Але є люди, які долають десятки і навіть сотні кілометрів. У 2022 році понад 33 тисячі рецептів були отримані на відстані більше ніж 300 кілометрів. Це багато. І це дуже чітка відповідь на питання, чи працює екстериторіальність.

Саме дані електронного рецепта у 2022 році дали дуже точне розуміння: де система тримається, а де люди втрачають доступ до лікування. І це дозволило не просто фіксувати ситуацію, а змінювати рішення. Підключати нові аптеки, забезпечувати повне відшкодування інсуліну, дозволяти паперові рецепти там, де не було зв’язку. Тобто підлаштовувати систему під реальність, а не навпаки.

З часом система стабілізувалася. Кількість рецептів повернулася до звичних обсягів, рівень погашення зріс навіть у складних регіонах. І це теж було видно не зі звітів, а з актуальних даних на кожен день.

І от що для мене стало головним за ці роки. Електронний рецепт – це вже не просто про «цифру». Це про збереження зв’язку пацієнта з лікарем і безперервного доступу до лікування. І водночас – про інструмент, який дає державі можливість бачити реальні запити пацієнтів та оперативно реагувати на них.

Цифровізація – це не виключно про складні процеси і не про технології як такі. Це про те, чи бачить держава та лікар, що насправді відбувається з людиною.

Коли ти бачиш, чи отримала людина ліки, ти можеш на це впливати. Коли не бачиш – ти просто припускаєш, що все працює.

Сьогодні електронний рецепт – це про те, як цифрові рішення працюють для людини. Коли лікування не залежить від місця проживання, коли видно реальний шлях пацієнта, коли рішення приймаються не «в середньому по системі», а на основі конкретних даних.

Цифровізація не ускладнює систему. Вона змінює її в бік прозорості та керованості. І саме тому вона працює на користь пацієнта.

Електронний рецепт – один із найнаочніших і водночас найточніших прикладів цього.

Олександр Рябець, заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства