Весна й алергія: як пережити високі сезони

Щовесни для величезної кількості людей починається справжнє випробування – вони страждають від сезонних алергій, спричинених реакцією на пилок рослин, що починають цвісти. Це явище не нове, але в Україні життя людей з алергією ускладнюється ще й стрімкими кліматичними змінами, міським озелененням, екологічними проблемами і війною. До того ж навіть у місцевостях, далеких від зони бойових дій.

Про те, як ці чинники відбиваються на здоров’ї людей і як зменшити їхні негативні впливи, кореспондентці Укрінформу розповіла докторка біологічних наук, професорка, проректорка Вінницького національного медуніверситету з інновацій та зв’язків з громадськістю, президентка Світового товариства амброзії Вікторія Родінкова.

«ВОЄННИЙ» БРУД – ЧЕРЕЗ ТИСЯЧУ КІЛОМЕТРІВ

Вікторія Валеріївна каже, що вплив війни на стан атмосферного повітря різний у різних регіонах, але повсюди за чотири роки бойових дій та обстрілів негативні чинники накопичуються.

- Тому що горіння з виділенням токсичних речовин та здіймання пилу після вибухів не можуть не впливати на стан атмосферного повітря. Цей стан моніторять численні метеорологічні станції. Але треба розуміти, що кожна з них відображає насамперед локальну ситуацію. Та й у різних регіонах вплив війни на якість повітря теж різний.

У 2023 році на конгресі Європейської академії алергії і клінічної імунології мене просили розповісти про вплив якості повітря на респіраторне здоров’я українців. Я тоді отримала дані по країні з мережі, яку створили небайдужі громадяни, що хочуть моніторити стан атмосферного повітря. Це – приклад citizen science, тобто громадської науки. Датчики, які контролюють повітря, дешеві й несертифіковані як метеорологічне обладнання, проте за їхніми показами можна простежувати зміни якості повітря в динаміці. Станом на 2023 рік дані не дуже відрізнялися від довоєнних, але ми не брали до уваги зону бойових дій, бо моніторингу там не було.

Утім, гадаю, відтоді відбулося певне накопичення негативних чинників, адже продовжуються постійні обстріли міст, енергетичної інфраструктури і промислових об’єктів. Мешканці цих міст відчувають погіршення якості атмосферного повітря, ще й значне, – констатує науковиця.

До того ж навіть у регіони, далекі від зони бойових дій, повітряні маси можуть перенести звідти частинки-забруднювачі.

- Наприклад, на нашій університетській станції моніторингу ми декілька разів реєстрували візуальне погіршення якості повітря, пов'язане з війною. Зокрема, коли була окупована Київщина, у нас випав брудний дощ. Такого ані до, ані після деокупації не було. Я робила тоді фотографії апарата з плямами бруду. Ми подумали й логічно пов'язали це саме з відносно недалеким від нас проходженням бойових дій. Київ – за 200 кілометрів, і забруднення дісталося й Вінниці.

Ще був чіткий епізод у серпні 2022 року, коли в нас зареєстровано імлу. Це явище дуже рідко трапляється, а тоді навіть у новинах про нього повідомляли. Нам було зрозуміло, і це підтвердили метеорологи, що повітряні маси до нас прийшли зі сходу, на територію, розташовану за тисячу кілометрів від зони воєнних дій! Це відбувається не завжди, не часто, залежно від напрямку вітру. Але ці напрямки динамічно змінюються зі зміною клімату. От ми і маємо занесений «воєнний» бруд, а не тільки свій, – резюмує вчена.

НАСЕЛЕННЯ МЕНШЕ – АЛЕРГІКІВ БІЛЬШЕ?

Загалом, каже вона, сукупність цих впливів призводить до того, що зростає кількість людей, які реагують на погіршення якості повітря загостренням бронхолегеневих патологій. Принаймні попри те, що кілька мільйонів українців виїхали за кордон і населення стало менше, з першого року війни науковці зафіксували збільшення попиту на молекулярну алергодіагностику, – десь на третину. Цей метод дає змогу визначити чутливість людини до конкретних молекул-алергенів, а не лише до їхніх сумішей. Наприклад, не тільки на пилок якої рослини реагує людина, а й на який білок у цьому пилку.

- Така діагностика не дешева, і не всі її можуть собі дозволити. Проте запит на неї дуже зріс. Алергологи цьому дивувалися, але вирішили, що причина такого приросту – постійний стрес, який також є прямим наслідком війни. На його тлі загострюється дуже багато хвороб. Передовсім це стосується серцево-судинних захворювань, розладів нервової системи, але й алергії – також, – пояснює Родінкова.

До того ж на погіршення якості повітря через суто воєнні чинники у відносно мирних містах можуть накладатися екологічні проблеми, спричинені роботою певних підприємств, техногенними проблемами і значною кількістю транспорту. Вікторія Родінкова вважає, що влада на усіх рівнях питаннями екології, зокрема, через війну, займається недостатньо. Отож у країні не вистачає природоохоронних і зелених зон у містах, які могли б узяти на себе роль очисника повітря.

- Це відбувається на тлі значних змін клімату, які погіршують навіть стандартну, мирну, ситуацію. Насамперед мова про ліси. Заліснення, зокрема на Вінниччині, набагато менше, ніж це вимагається для Лісостепової зони. Фактично, площа лісів не збільшується, а це – легені природи, – зазначає докторка біологічних наук.

ЗАМІСТЬ ЛІСІВ – ЗАРОСТІ АМБРОЗІЇ

Вона зазначає, що особливо складною є ситуація на півдні та сході країни, де ліси горять унаслідок бойових дій.

- Я взагалі не уявляю, як там природа буде відновлюватися, за скільки років, і що ми отримаємо. Адже в будь-якому разі сформується новий біоценоз на місці того, що був раніше. І він з погляду його природного функціонування і типу розвитку явно не буде кращим, ніж коли там ріс ліс. Тому що ця територія може перетворитися на степ, чи навіть відбуватиметься її опустелювання.

Раніше ми пишалися, що на території України розташована найбільша європейська пустеля, – Олешківські піски. Це дуже сумнівний предмет для гордості. Тому що через порушення екологічної рівноваги, яке відбувається в зоні бойових дій, території, несприятливі для життя людини, будуть збільшуватися. Власне, уже збільшуються, – констатує Вікторія Валеріївна.

Окрім того, додає вона, на такі деградовані ґрунти приходить амброзія, – рослина, яка вважається одним із найсильніших алергенів у світі.

- До речі, амброзія масово поширюється на території, де тривають основні бойові дії, уже з першого року війни. Вона цвіте з пізнього липня і аж до кінця жовтня. Наші захисники на передовій кожного дня контактують з амброзією, зі злаками чи полином. І якщо удома, скажімо, у Києві, у них був невеличкий риніт, тобто перші стадії формування алергічної відповіді, то в окопах вони отримують бронхіальну астму. І це ще один наслідок війни: значна частина українців змушена перебувати в тісному контакті з не зовсім здоровою природою. Це попри те, що навколо вибухи, пожежі й повітря, забруднене масою завислих часточок.

Тому з перших місяців війни ми з фінськими колегами розробили спеціальний прогнозний модуль рівнів алергенів і презентували його військовим епідеміологам. Спочатку фінські науковці-розробники прогнозної пилкової системи, до якої входить і Україна, сказали, що зробити окремий модуль для нашої країни неможливо. Але коли я пояснила, що він потрібен насамперед військовим, бо основна амброзія у нас – на півдні та на сході, закордонні колеги зробили неможливе. І тепер цим прогнозним модулем можуть користуватися всі охочі, – зазначає Родінкова.

НЕБЕЗПЕЧНІ ВИХЛОПИ Й ДЕРЕВА

Утім, і на відносно мирних територіях є постійне джерело забруднення повітря, і це – транспорт. Причому наявна кількість дерев у містах вже не справляється з очищенням повітря, яке забруднює щоразу більша кількість машин. Ідеться не лише про ті, що працюють на бензині чи дизелі, а й про набагато безпечніший електротранспорт, який не продукує вихлопних газів. Але й від нього в повітря потрапляють частки шин, які відшаровуються під час тертя коліс об асфальт.

- До речі, тут іще виникає питання щодо безпеки для здоров’я дітей, яких мами возять у візочках фактично на рівні вихлопних труб. Для малечі це дуже небезпечно, тому що легені тільки формуються і дихальна система дітей особливо чутлива в цьому віці, а самі вихлопи – токсичні. Змалечку формуються і алергії, – наголошує Вікторія Валеріївна.

До того ж, каже вона, окрім безпосередньої шкоди здоров’ю людей, хімічне забруднення впливає ще й на рослини-алергени.

- Тепер дуже багато досліджень, які доводять, що алергенний пилок рослин стає більш агресивним в умовах забруднення. І що, наприклад, підвищені рівні вуглекислого газу призводять до того, що амброзія довше викидає пилок, – пояснює вона.

Тому, наголошує, усі ці компоненти взаємопов'язані, тож проблеми екології потрібно розв’язувати в комплексі. Зокрема, створювати критично важливі для міст зелені зони, навіть якщо контакт із якимись рослинами не бажаний для людей з алергією.

- Попри загрози для таких людей, зелена зона має бути. Тому що алергени, окрім злаків, цвітуть не так уже й довго, – декілька тижнів. Є, щоправда, проблема з ще одною групою дерев: вільхою, ліщиною, березою. Вони родичі. Тепер зацвіли в нас дуже активно вільха і ліщина, і в них однакова група алергенів. Люди, які тепер на них реагують, потім потерпатимуть під час цвітіння берези. І це сумарно виходить дуже довго.

Тому тут є своя стратегія: названих дерев у містах не рекомендують висаджувати багато. Як і граба, до речі. І тому алергологи та аеробіологи тепер радять біорізноманіття: у місті мають рости різні дерева для того, щоб не формувалася критична маса алергенного пилку від дерев одного виду, – пояснює науковиця.

Також з огляду на небезпеку для людей з алергією вона радить обережно ставитися до створення у містах трендових нині луків замість традиційних газонів. Принаймні скошувати злаки, які на них ростуть і цвітуть із травня до початку серпня. А через кліматичні зміни деякі – і до кінця вересня.

- До того ж тепер в Україну активно ввозять тропічні злаки. За складом алергенів вони дещо відрізняються від злаків помірного поясу, але ми бачимо, що в нас дуже багато людей алергізовані вже й до них. І якщо їх надалі висаджуватимуть, рівень алергізації буде збільшуватися. А головне, що сезон алергії продовжиться, бо тропічні злаки можуть цвісти пізніше за наші. Наприклад, цинодон пальчастий, або свинорий. Його природний ареал до 2014 року визначався на межі Одеської області, а тепер він поширений уже по всій країні, – розповідає Родінкова.

Окрім того, каже вона, на тлі зростання забруднення повітря небезпечними для алергіків стають рослини, яких вважали нейтральними.

- Такий приклад є, я знаю про нього від своїх європейських колег, і він на нас «насувається»: це рослини родини кипарисових. До неї належать не тільки кипарис, а й кипарисовики, ялівці, туї. Раніше вони були взагалі не алергенні, а потім саме через антропогенний чинник теж стали небезпечними і тепер є одним із основних алергічних чинників у Середземноморському регіоні. Їх багато завезли в Україну й активно використовують в озелененні. Ми рухаємося до субтропічного клімату, де кипарисові добре почуваються. Вони адаптуються і надалі поширюватимуться в нас уже самостійно, – застерігає біологиня.

АЛЕРГІЧНІ «ВИСОКІ СЕЗОНИ»

Що ж стосується ситуації із цвітінням рослин-алергенів цієї весни, то воно розпочалося дещо пізніше через холодну зиму. Це означає, що процеси, які мали б у них відбуватися тривалий час, проходять за кілька днів, і рослини дають дуже високу концентрацію пилку.

- Зверніть увагу, що саме тепер масово цвіте вільха. Вона здебільшого росте біля водних об'єктів. А ще ліщина, яка росте і в лісах, і в приватних садибах, також її вирощують заради горіхів у господарствах. Вони «родичі» і підсилюють дію одна одної, – підкреслює Родінкова.

Вона наголошує, що сезон високої алергії розпочався і буде змінюватися в міру того, як цвістимуть і пилкуватимуть різні рослини. Переважно піки сезону – це кінець березня – початок квітня, а залежно від погодних умов (температура, дощі) – і до середини квітня.

- Мабуть, ви помітили, що в нас є тенденція до тропікізації клімату – у червні, частково у травні – сезон дощів. Тоді з повітря вимиваються алергени, їх менше. Але в той період закінчують цвісти дерева і починають злаки. Тепер ці сезони накладаються один на одного: через зміну клімату цвітіння берези подовжується, а злаки починають цвісти набагато раніше.

Якщо, наприклад, людина реагує тільки на пилок берези, то після перецвітання цього дерева вона вже може жити спокійно. Але в нас приблизно 40 відсотків людей з алергією чутливі (сенсибілізовані) до всіх основних груп алергенів – і до дерев, і до злаків, і до амброзії. Утім, у скількох із них алергія проявляється клінічно – це інше питання, – каже науковиця.

ЧУТЛИВИЙ – ЦЕ ЩЕ НЕ АЛЕРГІК

Вона пояснює, що потрібно розділяти сенсибілізацію і алергію, тобто чутливість до певних алергенів і клінічні прояви хвороби, – коли пече в очах, вони сльозяться, надокучає нежить або розвивається астма.

- Ось у мене немає алергії клінічної, і в мого сина, наприклад, теж. Але коли я роблю тест, бачу, що в нього вже сформована сенсибілізація, тобто алергічна чутливість, до дуже багатьох чинників. Але вона може ніколи не проявитися! Та маємо реальний випадок, коли в сусідній з пацієнткою будинок потрапила ракета, і її сенсибілізація до собак на тлі стресу почала проявлятися симптомами алергії до цих тварин, – пояснює Родінкова.

Отож, якщо у вас уже є алергія, будьте на зв'язку зі своїм лікарем. Він порадить, які пігулки приймати проти алергії, пояснить, які ліки вживати до, а які впродовж високого сезону. Зокрема, порекомендує узимку алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Це коли людині вводяться малі дози алергена для того, щоб вона тренувала свою імунну систему і, скажімо, під час цвітіння рослин не реагувала на нього.

- І це єдиний метод лікування алергії. Бо коли ми п'ємо пігулки антигістамінні, – це боротьба із симптомами. Але є вже й пігулки АСІТ-терапії. Класичний її метод – уколи, але в Україні, окрім АСІТ-таблеток, уже доступні спреї для АСІТ, – пояснює Вікторія Валеріївна.

Також вона рекомендує під час сезону високої алергії бути обережним під час перебування за містом. Бо хоча там повітря загалом чистіше, алергенного пилку не бракує.

Окрім того, необхідно слідкувати за алергопрогнозом, у якому попереджають про зміни концентрації алергенів не тільки в певні дні, а й години.

Вікторія Валеріївна каже, що в такі періоди алергікам краще менше контактувати з довкіллям, зачиняти вікна і за потреби не соромитися одягати маску. Також потрібно після повернення знадвору мити голову, промивати ніс спеціальними назальними спреями. А також обов’язково перевзуватися у приміщенні, робити удома вологе прибирання і користуватися пилососами з HEPA-фільтрами, здатними очищувати повітря і від мікроскопічних часток, якими є алергени.

Спілкувалася Антоніна Мніх

Світлини авторки та з архіву Вікторії Родінкової