Хворі зуби можуть стати причиною онкології та діабету - лікарі
Про це йшлося на круглому столі «Здорова усмішка – здоров’я українців», який відбувся в Укрінформі з нагоди Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини.
«Захворювання пародонту – це справжня тиха пандемія XXI століття, тому що перші ознаки часто протікають непомітно і мільйони людей в світі не знають, що в них є таке серйозне захворювання, як гінгівіт або пародонтит. Тому що кровоточивість ясен не турбує, і до лікаря звертатися, можливо, людина не хоче. Але гінгівіт – це тільки початок. Якщо його вчасно не лікувати, може розвинутися пародонтит. Тобто хронічне захворювання, в основі якого лежить запалення тканин навколо зуба, що клінічно проявляється кровоточивістю ясен. Пародонтит небезпечний через те, що руйнуються ясна і кісткова тканина навколо зуба, і наслідками цього є втрата зубів», – сказала під час круглого столу докторка медичних наук, професорка, ПВНЗ «Київський медичний університет» Оксана Копчак.
Як наголосила Копчак, пародонтит також може спричиняти системний вплив на організм і розвиток або прогресування таких серйозних соматичних захворювань, як діабет, атеросклероз, ревматоїдний артрит, навіть передчасні пологи та виникнення онкозахворювань можуть бути пов'язані саме з пародонтом.
Як сказала під час круглого столу доцентка Національного університету охорони здоров'я імені Платона Луцького Елла Павленко, в Україні на 100 тис. населення шість хворіють на рак ротової порожнини. Так, у 2020 році в Україні було вперше діагностовано 2011 нових випадків раку ротової порожнини, 1264 пацієнти померли, а 37% пацієнтів, у яких вперше було виявлено онкопатологію, не прожили і року. У 2021 році третю та четверту стадії захворювання на рак ротової порожнини виявили у 60% випадків, першу і другу – лише у 29%.
При цьому, як зауважила лікарка, на профоглядах виявлено лише 14,3% хворих на рак ротової порожнини.
«На профілактичні огляди до лікарів звертаються пацієнти дуже рідко. Це один з шести пацієнтів, які дуже ретельно спостерігають за змінами порожнини рота і з'являються до лікаря-стоматолога з метою, щоб лікар міг оглянути, вчасно поставити діагноз і направити на лікування», – сказала Павленко.
За її словами, в групі ризику – чоловіки, оскільки вони більше палять. Онкозахворювання рота можуть виникати і в людей старшого віку, оскільки вони більш схильні до зниження імунітету і мають коморбідні стани.
Окрім цього уважно ставитися до порожнини рота мають люди, які носять знімні або ортодонтичні конструкції, що можуть травмувати слизову оболонку і призвести до погіршення її стану, а також до онкологічних захворювань.
Як додала під час круглого столу заступниця директора КНП «Київська стоматологія» з медичної частини Валентина Мірза, пізня діагностика раку ротової порожнини зумовлена поєднанням низки чинників – загальний хронічний стрес, нездоровий спосіб життя, незадовільні соціальні умови, забруднення навколишнього середовища, відсутність обов'язкових щорічних оглядів ротової порожнини з проведення професійної гігієни. Також, за її словами, пацієнти при виявленні проблем можуть зволікати, займатися самолікуванням.
«Перш за все пацієнтам і стоматологам потрібно звернути увагу на неприємний запах з рота, незважаючи на харчування та гігієну, виразки та горбики на щоках, ясна, піднебінні чи на будь-якій іншій частині порожнини рота. Червоні або білі плями різної форми в ротовій порожнині, що можуть кровоточити, оніміння та втрата чутливості в будь-якій ділянці рота, біль у щелепі, горлі та вусі, охриплість голоса, набряк обличчя та щелеп, рухливих зубів», – сказала вона.
Окрім цього, захворювання зубів та ротової порожнини можуть бути однією з причин розвитку серцево-судинних захворювань, причому й у молодих людей. На цьому під час круглого столу наголосила кандидатка медичних наук, співробітниця Національного університету охорони здоров'я України ім. Шупика Мар'яна Слободяник-Коломоєць.
«Через воєнні дії багато молодих військових хлопців і дівчат вже потребують протезування клапану в серці. І ці майбутні пацієнти, приходячи на прийом, повинні отримати алгоритм лікування, і ці питання ми піднімали в наших дослідженнях, щоб прописати, яке повинно бути лікування таких пацієнтів, адже це новий напрямок в стоматології. Вже відомі факти впливу бактерій з ротової порожнини на клапан серця людини. Ми досліджували клапан серця людини і змогли побачити всіх представників пародонтопатогенних інфекцій», – сказала Слободяник-Коломоєць.
Як зазначила вона, вже є дані, що бактерії з ротової порожнини можуть викликати розвиток атеросклеротичних бляшок на судинах, ці бактерії потрапляють в організм і під час чищення зубів, і під час вживання їжі. Вони потрапляють в основний кровотік і можуть зачепитися за стінку судини, призвести до запалення, яке у свою чергу призводить до того, що просвіт судини може закритися.
Тому, за її словами, пацієнт, який має в анамнезі предиктор ішемічної хвороби серця, повинен обов'язково прийти на огляд до лікаря-пародонтолога.
«Коли є така важка соматична патологія, пацієнти, які потребують пересадки клапана серця, не думають про зуби, гігієну – як наслідок, мають поганий індекс гігієни, і це є умовами для розповсюдження цих бактерій. У наукових дослідженнях було продемонстровано: щоб ці бактерії стали патогенними – достатньо 72 години не чистити зуби. Авжеж, у таких пацієнтів цей час може бути і тижнями. Тому бактерії починають активуватися, вони активно розмножуються. Це призводить до їхньої патогенності, і вони починають активно накопичуватися на стінках судин, на ендокарді і так само можуть потрапляти на клапан серця», – сказала Слободяник-Коломоєць.
Тому, за її словами, нагальним є питання профілактики таких пацієнтів перед оперативними втручаннями.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо розширення доступу до безоплатних послуг із зубопротезування та планової стоматологічної допомоги.
Перше фото: Freepik
