Кого Україна втратила у 2025-му
Четвертий рік Україна проживає у Великій війні з Росією. У 2025-му Україна втратила багато видатних діячів, але передусім – воїнів та мирних жителів. На фронті гинуть найкращі – люди, які творили історію. Ми не можемо згадати всіх, але шануємо і пам’ятаємо кожного. Вічна слава Героям, творцям майбутньої Перемоги.
Цивільне населення України
Протягом усього року Росія завдавала і продовжує завдавати жорстокі терористичні удари по мирних містах України: Київ, Одеса, Тернопіль, Кривий Ріг, Чернівці, Львів, Дніпро, Херсон, Запоріжжя… Від російських ракет потерпає майже кожне місто в Україні, зруйновані або пошкоджені цивільні об’єкти, багатоквартирні будинки, лікарні, школи, дитячі садочки. Росія цинічно продовжує вбивати українців. За даними ООН, в Україні загинуло щонайменше 2311 цивільних осіб і 11084 були поранені лише за 11 місяців 2025 року. Це на 26% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, і на 70% більше, ніж 2023-го.
Вічна пам’ять. Ми не забудемо, ми не пробачимо, ми відплатимо…
Олександр Гуменюк, 48 років
4 січня раптово пішов з життя відомий український голкіпер та тренер. Причини смерті не відомі.
Олександр Гуменюк грав за такі відомі українські клуби, як «Дніпро», «Металіст», «Чорноморець» та «Волинь».
З 2011 до 2016 року був тренером у юнацькій збірній України з футболу. Він також тренував у таких клубах, як-от «Ворскла», «Буковина» та «Полтава». Його тренерська робота охопила десятиліття. Серед досягнень – чемпіонство Другої ліги (1993/94), «бронза» чемпіонату України (2006/2007) та два виходи до півфіналу національного Кубка (2002/2003 та 2006/2007).
Руслан Ганущак, 54 роки
11 січня загинув боєць 92-ї Окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, військовий журналіст з Івано-Франківська Руслан Ганущак.
На передову Ганущак пішов добровольцем у 2014 році і приєднався до полку «Азов». Це він зняв фільм «Два дні в Іловайську».
Українці пам’ятають його ще за фільмами «Майдан. Перезавантаження» та «Брат за брата».
18 січня з Русланом Ганущаком прощалися на Майдані Незалежності у Києві. Поховали Героя на Алеї слави Івано-Франківського кладовища, що в приміському селі Чукалівка.
Таїсія Бабенко, 31 рік
Ексгравчиня збірної України з футзалу пішла з життя 11 січня.
У складі футзальної збірної України вона ставала віцечемпіонкою Європи 2023 року та бронзовою призеркою Євро-2022.
Ангеліна Паламар, 100 років
Зв’язкова Української повстанської армії (УПА) на псевдо «Орися» померла 15 січня.
Паламар стала зв’язковою УПА у 15 років, коли чекісти вбили її батька і брата на подвірʼї їхнього будинку.
Вона провела у радянських таборах півтора десятка років. Проте вистояла, зберегла у серці віру в Україну і любов до неї, побачила відновлення незалежності держави, за яку боролася, виховала дітей та онуків.
Михайло Микусь, 33 роки
Військовий і поет загинув на фронті 20 січня.
У 2022 році Микусь долучився до ЗСУ, до 5-ї окремої штурмової бригади. Мав позивний «Небо».
У 2023 році вийшла друком його поетична збірка «Всесвіт тисячі мрій».
Василь Чорношкур, 78 років
Народний артист України, який протягом багатьох років був голосом «Вечірньої колисанки», помер 25 січня.
Василь Чорношкур був актором Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, де пропрацював 44 роки. Зіграв понад 200 ролей.
Останні роки Василь Чорношкур мешкав та працював у Києві. Знімався у фільмах та серіалах, найбільш відомі з яких «Кріпосна», «Вікно життя», «Це я», «Сага».
Олексій Заворотній, 76 років
Український актор, письменник, заслужений артист України помер 16 лютого.
З 2003 року викладав у Рівненському державному гуманітарному університеті, де з 2007 року обіймав посаду професора кафедри театральної режисури.
Його творчий доробок включає понад 200 різнопланових ролей у театрі та на телебаченні, а також режисерські роботи в кіно та театрі.
Тетяна Кулик та Павло Іванчов
26 лютого журналістка Укрінформу Тетяна Кулик та її чоловік, відомий хірург-онколог Павло Іванчов загинули у власному будинку унаслідок російської атаки дронів.
Тетяна виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа. авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних». Була членкинею Національної спілки журналістів України. Раніше працювала головною редакторкою редакції суспільно-публіцистичних програм і ведучою «Центрального каналу» (КДТРК), Всесвітньої служби радіомовлення України, телеведучою Суспільного мовлення.
Дем’ян Ганул, 32 роки
Був убитий у центрі Одеси 14 березня. Зловмисник вистрелив у активіста та втік.
Дем'ян Ганул – громадський діяч, волонтер, блогер, зоо- та екозахисник, засновник і керівник ГО «Вуличний фронт», учасник Революції гідності та протистояння в Одесі 2 травня 2014 року проти проросійських сил. Екскерівник силового блоку Правого Сектору в Одесі (2014-2016). Після виходу з Правого Сектору створив ГО «Вуличний фронт», був організатором заходів щодо повернення Літнього театру (територія Міського саду), проти незаконних забудов та інших.
Вітольд Фокін, 92 роки
Перший прем'єр-міністр незалежної України помер 20 березня.
Виконував обов'язки голови Ради Міністрів України, обіймав посаду прем'єра УРСР. Був свого часу депутатом Верховної Ради СРСР та депутатом ВР України.
Він очолював міжнародний Фонд гуманітарних і економічних зв'язків України з Росією. У 2020 році входив до складу делегації у тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході.
Незважаючи на те, що його політичні погляди стали предметом дискусій у суспільстві, він завжди залишався значною постаттю.
Геннадій Горбенко, 49 років
Перший в історії незалежної України чемпіон світу серед юніорів з легкої атлетики помер 28 березня.
Вперше атлет заявив про себе на міжнародному рівні у 1994-му, коли здобув золоту медаль на юніорській світовій першості в Лісабоні у бігу на 400 метрів із бар’єрами. Горбенко був учасником Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї на дистанції 400 метрів із бар'єрами. Тоді він зміг пробитися до фіналу змагань.
Завершив спортивну кар’єру 31-річним.
Маргарита Половінко, 31 рік
Художниця, волонтерка та парамедикиня загинула, захищаючи Україну, 5 квітня.
У 2024 році займалася волонтерською діяльністю та евакуацією поранених захисників. Пізніше приєдналася до Другого механізованого батальйону 3 ОШБ.
Таїсія Литвиненко, 90 років
Актриса українського кіно, зірка Львівського національного драматичного театру імені Марії Заньковецької, народна артистка України пішла з життя 6 квітня.
Таїсія Литвиненко зіграла провідні ролі у десятках українських фільмів. Зокрема, це «Назар Стодоля», «Максим Перепелиця», «Григорій Сковорода», «Хазяїн», «Вавилон-XX», «Така пізня, така тепла осінь», «Житейське море», «Павло Полуботок», «Гетьманські клейноди» та багато інших.
А ще глядачі пам'ятають її роль незабутньої Химки у легендарній кінострічці «За двома зайцями».
Тетяна Баранцова, 51 рік
Багаторічна очільниця Луганської обласної молодіжної громадської організації інвалідів «Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу – Схід» померла 17 квітня.
Протягом понад 23 років професійної діяльності присвятила соціальній роботі, реабілітації дітей та молоді з інвалідністю, захисту прав і підтримці тих, хто цього потребував найбільше.
З 2002 року і до останніх днів свого життя очолювала ГО «АМІ-Схід», ставши справжнім лідером і рушієм змін у суспільному житті Луганщини. З 2020 по 2023 роки обіймала відповідальну посаду Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю.
Була відзначена Орденом княгині Ольги III ступеня.
Максим Неліпа, 48 років
Український актор і телеведучий, служив у ЗСУ, загинув у Великій війні проти Росії 12 травня.
Максим Неліпа був відомий як гравець КВК, шоумен та ведучий низки програм на українському телебаченні, зокрема «Народна зірка», а також учасником проєктів «Дизель Студіо».
Служив у складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів.
Сергій Швець, 48 років
Український тележурналіст, політичний оглядач та Народний депутат України помер 28 травня після тривалої боротьби з важкою хворобою.
Сергій Швець працював у культурологічній, економічній, військовій та політичній журналістиці на телеканалах «1+1», СТБ, ICTV.
У 2019 році був обраний народним депутатом в окрузі 214 у Дніпровському районі Києва від партії «Слуга народу» як безпартійний. Був секретарем Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.
Владислав Горай, 57 років
Соліст Одеської національної опери, тенор Владислав Горай загинув 8 червня у Сумській області, де перебував з волонтерською місією.
В оперній трупі Одеського національного академічного театру опери та балету з 1993 року. Горай був лауреатом Міжнародного конкурсу вокалістів імені Антоніна Дворжака (Карлові Вари, Чехія).
У 2013 році отримав звання «Заслуженого артиста України».
Віталій Карвацький, 25 років
Загинув 12 червня 2025 року внаслідок удару російського FPV-дрона по автомобілю, в якому він рухався на позицію.
Віталій Карвацький добровільно мобілізувався до лав територіальної оборони, протягом 2022–2023 років виконував бойові завдання і брав активну участь у складних штурмових операціях.
У січні 2024 року Карвацький перейшов до 3-ї окремої штурмової бригади, у березні 2024 року брав участь у боях на Покровському напрямку.
З квітня 2024 року Карвацький продовжив службу як оператор ударних FPV-дронів на Харківському напрямку. Особисто знищив понад 600 ворожих піхотинців, десятки одиниць бронетехніки.
19 липня молодшому сержанту 3-ї ОШБр Віталію Карвацькому присвоєнно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.
Юрій Феліпенко, 32 роки
Військовий та актор Київського академічного драматичного театру на Подолі загинув 14 червня.
Після початку Великої війни актор долучився до лав Територіальної оборони Києва. Потім займався волонтерством. Минулого року Юрій вступив до лав Збройних сил України. Актор перебував у складі батальйону ударних БПАК «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади.
Актор відомий глядачам за ролями в серіалах «Колір пристрасті», «Колір помсти», «Обіцянка Богу» та інших.
Ігор Калинець, 85 років
Поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень помер 28 червня.
Ігор Калинець жив і працював у Львові. Він є автором сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Лауреат Шевченківської премії.
Сергій Захаревич, 42 роки
Полковник Захаревич, командир 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Беручка загинув 1 липня внаслідок ракетного удару по Гуляйполю в Запорізькій області.
Сергій Захаревич закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Його бойовий шлях пролягав через 30-ту, 1-шу танкову та 33-тю механізовану бригади. У лютому 2025 року був призначений командиром 110-ї бригади, яка героїчно тримала оборону Авдіївки, Покровського й Південного напрямків.
Був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів.
Тетяна Шеліга, 76 років
Заслужена артистка України померла 3 липня. З квітня артистка перебувала у тяжкому стані.
Тетяна Шеліга грала в Севастопольському театрі російської драми, з 1995 по 2010 рік працювала в Київському академічному театрі імені Лесі Українки.
Знімалась у багатьох кіно й серіалах, зокрема, «Коли ми вдома», «Центральна лікарня», мюзиклі «За двома зайцями».
У 1996 році їй присвоїли звання «Заслуженої артистки України».
Ділявер Сеттаров, 71 рік
Кримськотатарський актор і виконавець народних пісень, заслужений артист України помер 8 липня в тимчасово окупованому Криму.
Ділявер Сеттаров працював у Кримськотатарському театрі з дня його заснування, зіграв десятки ролей у театрі, телесеріалах і художніх фільмах. Зокрема, він виконав роль Мeмета у першому українському фільмі про життя кримських татар XIX–XX ст. «Татарський триптих».
Ігор Поклад, 83 роки
Легенда української музики, видатний композитор помер 9 липня після важкої хвороби.
Ігор Поклад – український композитор, Герой України, лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв України, народний артист УРСР, народний артист України.
Поклад є автором знаменитих пісень – «Кохана», «Два крила», «Чарівна скрипка», «Дикі гуси» та багатьох інших творів.
У серпні 2024 року Президент України нагородив Ігоря Поклада відзнакою «Національна легенда України».
Максим Казбан, 40 років
Командир штурмової бригади «Лють» загинув 22 липня у ДТП на Донеччині.
Казбан розпочав свій бойовий шлях у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
З липня 2023 року на посаді заступника командира бригади організовував планування та управління штурмових дій, в результаті яких будо звільнено населений пункт Кліщіївка Донецької області.
З вересня 2024 року Максим Казбан – командир бригади «Лють».
Був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів.
26 липня Президент України посмертно присвоїв звання Героя України полковнику поліції Максиму Казбану.
Ярослав Рущишин, 57 років
Народний депутат України від партії «Голос» загинув 24 липня у ДТП на Івано-Франківщині.
Рущишин був відомий як співзасновник Мистецького об'єднання «Дзиґа» та продюсер низки українських гуртів, серед яких «Мертвий півень», «Клуб шанувальників чаю», «Дзиґа джаз квартет», ранні проєкти «Океану Ельзи» та співачки Руслани.
Ігор Климович, 34 роки
Молодший лейтенант Третьої окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ, відомий під позивним «Африка» загинув 30 липня на Харківському напрямку.
Ігор Климович брав участь у Революції гідності, заснував спортивно-оздоровчий клуб «Беллатор» та історичний клуб «Застава». У 2021 році став лауреатом призу глядацьких симпатій у конкурсі «Мандрівник-фотограф року», де змагалися 370 фотографів з усієї України. Також Ігор працював над костюмами до фільму «Демони» Наталки Ворожбит.
Володимир Білоцерковець, 25 років
Український футболіст, півзахисник луганського клубу «Зоря» помер 6 серпня.
Володимир народився у Херсонській області, є вихованцем молодіжних академій харківського «Металіста» та «Зорі». Окрім «Зорі», півзахисник виступав у складі запорізького «Металурга» та «Інгульця» з Петрового.
Марина Гриценко, 39 років
Бойова медикиня, колишня співробітниця Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана загинула на фронті 7 серпня.
З лютого 2023 р. стала стрільцем-санітаром у 3-й окремій штурмовій бригаді. Молодший сержант. Як бойова медикиня брала участь у боях за Харківщину. У січні 2025 року за заслуги перед Україною отримала з рук Президента України орден «За мужність».
Давид Чичкан, 39 років
Художник-анархіст та військовослужбовець помер 10 серпня після важкого поранення. Давид добровільно мобілізувався влітку 2024 року до ЗСУ, служив мінометником.
Чичкан сам себе називав «рисувальником» – його мистецтво поєднувало графіку, плакат, живопис, стріт-арт, перформанс і текст.
Андрій Парубій, 54 роки
Український політик, колишній голова Верховної Ради України був убитий у Львові 30 серпня.
Андрій Парубій, якого зухвало розстріляли посеред дня у Львові, понад 30 років був одним із найяскравіших політиків України.
Він прийшов у політику в 1990 році. Був одним із творців «Свободи», належав до партій Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка і брав активну участь в обох Майданах. Був головою Верховної Ради за президентства Порошенка, прийшов до парламенту в 2019 році у складі «Європейської солідарності».
Олександр Боровик, 30 років
Льотчик 39-ї бригади тактичної авіації загинув 11 вересня на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання.
Василь Лопата, 84 роки
Український художник-графік, живописець, письменник, громадський діяч, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка помер 18 вересня.
У доробку Василя Лопати – близько 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, понад 65 проілюстрованих видань, художнє оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів.
Андрій Яценко (Дизель), 55 років
Український рок-музикант, засновник гурту Green Grey помер 20 вересня.
Яценко у 1993-му році заснував гурт Green Grey і лишався єдиним постійним учасником за роки його існування.
Гурт першим в історії незалежної України отримав нагороду MTV Europe Music Awards, до того ж двічі: 1996 року в Лондоні та у 2009-му в Берліні.
У 2023 році гурт Green Grey перезапустив творчість українською мовою.
Дмитро Антонюк, 64 роки
Видатний український музикант, диригент Ансамблю ЗСУ, художній керівник Київського академічного муніципального духового оркестру, заслужений діяч мистецтв України помер 29 жовтня.
У 2004 році, вже як художній керівник ансамблю Збройних сил України, він отримав звання «Заслуженого діяча мистецтв України». Під керівництвом Антонюка оркестр виступав не лише на українських сценах, а й представляв країну за кордоном – у Китаї, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Іспанії та багатьох інших країнах.
Костянтин Гузенко, 28 років
Фотограф, медіапродюсер, учасник проєкту Ukraїner, пресофіцер 35-ї окремої бригади морської піхоти загинув 2 листопада.
Митець фотографував повномасштабне вторгнення Росії до того, як долучився до війська. Працював фотографом у декількох українських виданнях, був продюсером подкастів, автором фоторепортажів із деокупованих і прифронтових територій.
У лютому 2024 року Костянтин Гузенко мобілізувався до 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
Юрій Кочубей, 93 роки
Український дипломат, громадський і культурний діяч, перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції та ЮНЕСКО, член Національної спілки письменників України помер 12 листопада.
Андрій Полунін, 54 роки
Експівзахисник збірної України з футболу помер 15 листопада.
За свою кар'єру Полунін провів дев'ять матчів у складі збірної України – сім товариських й два офіційні у кваліфікації на Євро-1996. У його активі один гол, а також чотири результативні передачі.
Олег Турко (Лесик), 58 років
Український музикант, співзасновник гурту DZIDZO помер 22 листопада.
Олег Турко починав музичну діяльність у 1980-х роках як учасник львівського рок-гурту «Форте», де також виступав Кузьма Скрябін.
У 2009 році Олег Турко став співзасновником гурту Dzidzio разом із Михайлом Хомою.
Едем Бекіров, 64 роки
Колишній кримський політвʼязень помер 24 листопада у Стамбулі після тяжкої хвороби.
Бекіров був кримським активістом та політвʼязнем. За активну громадську діяльність, яка сприяє захисту прав і свобод громадян та зміцненню української державності у грудні 2022 року указом Президента України йому призначено державну стипендію імені Левка Лук’яненка. Бекіров був утіленням незламної гідності, людиною, яка не схилила голови перед російською окупацією. Його незламна воля стала прикладом для всіх, хто бореться за Крим.
Володимир Мунтян, 79 років

Видатний футболіст київського «Динамо» і збірної Союзу, авторитетний тренер помер 1 грудня після тривалої хвороби.
Мунтян був семиразовим чемпіоном країни, дворазовим володарем Кубка СРСР, переможцем Кубка кубків і Суперкубка УЄФА, учасником чемпіонату світу 1970 року, віцечемпіоном Європи 1972 року, віцепрезидентом Асоціації ветеранів футболу України.
Володимир Мунтян давно увійшов до пантеону футбольної слави – як один із найвидатніших гравців епохи, як тренер і як футбольний діяч. Особливо вагомим є його внесок у розвиток ветеранського руху: понад 20 років він працював у керівних органах Асоціації ветеранів футболу України, підтримуючи та об’єднуючи покоління тих, хто прославляв український футбол.
Михайло Клименко, 38 років
Український музикант, засновник і фронтмен гурту Adam помер 7 грудня. Причиною смерті став туберкульозний менінгіт.
Михайло Клименко відомий своїми хітами «Повільно», «Таку як є» та «Ау».
Степан Гіга, 66 років
Співак і композитор, народний артист України помер 12 грудня внаслідок важкої хвороби.
Серед найвідоміших його пісень «Вулиця Наталі», «Цей сон», «Яворина», «Золото Карпат».
За свою кар'єру Степан Гіга випустив п'ять альбомів. Тираж його другого альбому «Вулиця Наталі» склав один мільйон проданих копій, через що Гіга першим у незалежній Україні отримав Золотий диск.
У його біографії примітно те, що він один з небагатьох українських артистів, які ніколи не співали російською мовою.
Ми не мали змоги пом’янути тут усіх спочилих… Царство їм Небесне.
Перше фото: Укрінформ.