Укрінформ показав проєкт про краматорський ліцей, релокований на Закарпаття
Про історію релокованого ліцею йдеться у новому проєкті Укрінформу «Kраматорськ.Relocation».
Повноцінне навчання для дітей у прифронтовому Краматорську призупинилося від початку повномасштабного вторгнення. Уроки були можливі лише онлайн, із постійними тривогами та необхідністю переривати навчання. Але завдяки проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» та зусиллям закарпатського міста Перечин і Краматорська 1 вересня відчинив свої двері новий навчальний заклад – релокований Перший краматорський ліцей. Вчителі змогли повернутися у кабінети, а школярі – за парти.
«У третьому класі ми вийшли до школи, і почалася війна», – згадує учень ліцею Дмитро. Хлопець розповідає, що життя змінилося, і більше не було схоже на те, як це було у мирні часи: «Друзі були, але людей залишалося все менше. Був приліт до школи. Після цього на подвір’ї майже ніхто не гуляв».
6 березня 2023 року російська армія завдала подвійного удару по школі №1 у Краматорську. Залишатися в місті ставало дедалі небезпечніше, а навчання в онлайн-форматі не давало повноцінних знань дітям.
«Чотири роки я не чула дитячих голосів. Чотири роки наші діти чули тривоги, і нам дуже часто доводилося переривати уроки. Хочу, щоб у цих стінах діти не чули сирен», – говорить директорка Наталія Тисленко.
Родини почали шукати безпечне місце для життя. Для багатьох таким місцем стала Перечинська громада на Закарпатті. Її голова Андрій Погоріляк згадує: «Ми відвідали Краматорськ і побачили, що діти не навчаються стаціонарно. У той же час у нашій громаді та сусідній понад 300 дітей із Краматорська. Тоді й виникла ідея, щоб вони отримали одну зі шкіл і могли продовжити нормальне навчання».
Саме так і почалася релокація Першого краматорського ліцею на Закарпаття. У межах державного проєкту «Пліч-о-пліч» Перечинська громада надала приміщення, а будівельники з різних областей працювали щодня без вихідних, щоб встигнути до 1 вересня. За пів року вдалося завершити всі роботи.
Керівниця національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Мар’яна Томин називає це одним із успішних прикладів реалізації програми: «Найважчими були ті моменти, які залишилися за кадром. Це колосальна праця педагогів, будівельників, масив документації. Все відбувалося у дуже стислі терміни. Відновлювальні роботи почалися в квітні, і ми встигли до 1 вересня. Символ і зміст цього єднання полягає саме у практичних справах. Схід, захід, північ, південь і центр – це одна країна. Ми один організм, і це наша держава. Від цього відчуття дуже приємно».
Загалом до оновленої школи пішли понад 300 учнів: це діти з Перечинської громади, а також школярі, які вимушено виїхали з Краматорська, Херсонщини, Запоріжжя, Сумщини та інших прифронтових територій.
Повну історію релокації, відновлення школи та досвіду двох громад дивіться у проєкті Укрінформу «Kраматорськ.Relocation» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомляв Укрінформ, Кабмін міністрів запустив проєкт щодо посилення співпраці між тиловими та прифронтовими громадами, зокрема, запровадив поняття «громада-форпост», що означає населені пункти у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення, а також від кордону з РФ та Білоруссю.
