Доведено: слов’яни походять з території України та Південної Білорусі
Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…
Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.
ЗБЕРІГАЄ ЕФЕКТ НА ТИЖНІ. НОВИЙ ГІДРОГЕЛЬ УПОВІЛЬНЮЄ ВИВІЛЬНЕННЯ ЛІКІВ У 20 РАЗІВ
Багатьом пацієнтам важко регулярно приймати ліки. Пропуск доз спричиняє близько 10% госпіталізацій і мільярди доларів зайвих витрат на охорону здоров’я у США щороку. Новий підхід може це змінити.
Система доставки ліків створена на основі пептидного гідрогелю, який сповільнює вивільнення препаратів. Її назвали SABER (Self-Assembling Boronate Ester Release – «самозбірний боронатний естер для поступового вивільнення»).
Гідрогель працює як тривимірна сітка: він тримає ліки та повільно відпускає їх у тіло. Кожна молекула ліків легко «зачіпляється» за структуру пептидів, що подовжує її перебування в організмі. Цей метод підходить для різних видів ліків – від невеликих молекул до біологічних препаратів, таких як інсулін. Тести на мишах показали високу ефективність.
В одному експерименті протитуберкульозний препарат, упакований у гідрогель SABER, виявився ефективнішим за щоденний прийом таблеток протягом двох тижнів. В іншому тесті інсулін у гідрогелі контролював рівень цукру у крові мишей протягом шести днів, тоді як звичайний інсулін діє лише чотири години.
Гідрогель складається з амінокислот і безпечно розчиняється після ін'єкції. Під шкірою він утворює невеликий тимчасовий вузлик, який поступово зникає без токсичних залишків.
Цей підхід має великий потенціал для лікування раку та імунотерапії, де точна і дозована доставка препаратів може зменшити побічні ефекти.
СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ ДОСЯГЛО НАЙВИЩОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
У липні 2025 року середня температура води в Середземному морі досягла 80,4°F (27,4°C) – найвищого показника за всю історію спостережень. У таких місцях, як узбережжя Іспанії, Італії та Греції, температура води сягала 82°F (29,4°C) або навіть вище – це більше схоже на гідромасажну ванну, ніж на море.
На відміну від відкритих океанів Середземне море є напівзакритим. Воно з’єднується з Атлантикою через вузьку Гібралтарську протоку, що обмежує швидкість водообміну. Це означає, що тепло, забруднення та підкислення тут накопичуються швидше, ніж у більшості інших морів.
Між 1982 і 2019 роками температура його поверхневих вод підвищилася на 2,3°F. За той самий період середня температура світового океану підвищилася трохи більше ніж на 1°F. Ця різниця має значення. Саме тому вчені називають Середземномор’я «гарячою точкою зміни клімату». Воно нагрівається та підкислюється швидше, ніж більшість решти морів планети.
«Те, що відбувається в Середземному морі, часто передвіщає зміни, яких можна очікувати в інших місцях», – сказав Абед Ель Рахман Хассун, океанограф з Центру досліджень океану імені Гельмгольца в Кілі.
ІТАЛІЙСЬКІ НАУКОВЦІ ЗНАЙШЛИ ОРГАНІЗМ, ЯКИЙ ЗДАТЕН ПЕРЕЖИТИ РАДІАЦІЮ МАРСА І ПРОДУКУВАТИ КИСЕНЬ
Дослідники з Римського університету Tor Vergata виявили унікальні властивості бактерії Chroococcidiopsis, яка здатна виживати в екстремальних умовах космосу.
Зразки бактерії Chroococcidiopsis – мікроорганізму, поширеного у пустелях Азії, Північної Америки та Антарктиди – під час експериментів на Міжнародній космічній станції піддавалися впливу відкритого космічного середовища. Дослідники встановили, що ультрафіолетове випромінювання становить найбільшу загрозу для виживання клітин. Водночас навіть мінімальний захист у вигляді каменю, ґрунту або верхнього шару біоплівки суттєво підвищував показники виживаності.
Повернуті на Землю зразки продемонстрували вражаючі результати. Після зволоження бактерії не лише відновили життєдіяльність, а й активізували ефективні механізми ДНК. При цьому рівень мутацій у наступних поколіннях не збільшився, що свідчить про високу якість процесів відновлення генетичного матеріалу.
Бактерія витримує дози гамма-випромінювання, які у 2400 разів перевищують смертельні для людини, а також зберігає життєздатність при заморожуванні до мінус 80 градусів Цельсія.
Особливу цінність становить здатність бактерії рости на місячному та марсіанському ґрунті. Мікроорганізм продукує кисень завдяки фотосинтезу та витримує високі концентрації токсичних сполук, поширених у марсіанському ґрунті.
Ці унікальні властивості бактерії Chroococcidiopsis можуть стати ключовим інструментом для майбутніх космічних місій.
СЛОВ’ЯНИ ПОХОДЯТЬ З УКРАЇНИ І ПІВДЕННОЇ БІЛОРУСІ – ДНК-ДОКАЗ
У 2025-му масштабне інтернаціональне дослідження, що охопило понад 555 давніх людських останків із 26 локацій Центральної і Східної Європи (від Білорусі до Хорватії), розкрило сенсаційну та водночас очевидну правду: справжній центр зародження слов’ян – не дике Приуралля і навіть не серце Балкан, а простір між Дністром, Доном, Україною і Південною Білоруссю.
Перші згадки про слов’ян датуються VI століттям (Константинополь, далі – Західна Європа). Описують їх землі на північ від Нижнього Дунаю, а згодом – у Карпатах, на Балканах, у Східних Альпах. Нові ДНК-аналізи визначили – їхня батьківщина – між Дністром і Доном, центральна Україна та південь Білорусі. Тут знайдено найдавніші зразки, генетика яких майже ідентична сучасним українцям, багатьом полякам, білорусам. Ця територія відповідає і реконструкціям мовознавців: всі гілки славістики сходяться саме тут.
Дослідження підкреслило: слов’яни мігрували не ордами та арміями, а родовими групами й громадами. Там, де вони ставали домінуючою силою, соціальний ландшафт змінювався на користь багатопоколінневих «протокланів», складної структури з залученням «наших» і «чужих» жінок.
Коли ж корінне населення не відходило, виникали перекриття еліт, гібридні громади, співіснування традицій. Саме тому у різних регіонах сучасна слов’янська ідентичність така строката – від поліських традицій півночі до балканських культів півдня.
З’являється не абстрактна «слов’янська спільнота», а динамічна мережа, чий центр – Київщина, Житомирщина, Чернігівщина, Полісся, південь Білорусі. Сучасні ідеологеми, що переносили слов’янський «генетичний центр» на північ Росії чи на захід – повністю спростовані.
Слов’янський геном – це не моноліт, а мозаїка, у центрі якої історична Україна. Саме її мешканці, разом із південними білорусами, стали тими, хто визначив культурний та генетичний вигляд значної частини Європи.
Сучасна карта «слов’янських мов» тепер співпадає із ДНК-картою – з різноманітними місцевими відтінками й унікальною історією кожного регіону.
Наука дала відсіч міфам «єдиного московитського кореня» слов’ян – докази виразніші, ніж будь-яка політична трактовка. А витоки сучасних народів сходу та центру Європи вже не зможе переінакшити жодна ідеологія.
НА ОСНОВІ УСТРИЦЬ. КИТАЙСЬКІ ВЧЕНІ ПРЕДСТАВИЛИ БІОКЛЕЙ, ЩО СКЛЕЮЄ ПЕРЕЛОМИ ЗА ТРИ ХВИЛИНИ
Новий матеріал під назвою Bone-02 дає змогу швидко фіксувати уламки кісток без використання металевих пластин, гвинтів чи масштабних хірургічних втручань. Клей вводять безпосередньо у місце перелому, і він з'єднує фрагменти кістки за 2−3 хвилини навіть у середовищі, багатому на кров, де більшість традиційних клеїв втрачають ефективність.
Ідея виникла під час вивчення здатності устриць прикріплюватися до каменів, палі мостів і навіть одна до одної в суворих підводних умовах. Устриці виділяють особливий білковий біоцемент, що утворює міцне з'єднання, стійке до тиску й ерозії. Вчені змогли відтворити цей механізм у медичному клеї, який надійно закріплюється у вологому середовищі організму.
Матеріал є біорозкладним і поступово розсмоктується організмом у міру загоєння кістки, що усуває потребу у повторних операціях для видалення імплантатів. Попередні випробування свідчать про його безпеку й ефективність, а також про зниження ризику інфекцій порівняно з металевими конструкціями.
Якщо клінічні дослідження підтвердять поточні результати, Bone-02 може стати серйозним проривом у лікуванні складних переломів – зокрема, при множинних травмах після аварій. Кістки фактично можна буде «склеювати». Це може зменшити витрати, ризики для пацієнтів і кількість повторних операцій.
ДОСЛІДНИКИ З ЛАБОРАТОРІЇ ДЖЕКСОНА (JAX) ПОВІДОМИЛИ ПРО ПРОРИВ У БОРОТЬБІ З ГРИПОМ
Сучасні препарати спрямовані на вірусні ферменти і швидко втрачають ефективність через мутації. Натомість нова терапія атакує білок М2 (він зберігається у всіх штамах), що робить мутації малоймовірними. У випробуваннях на мишах коктейль із трьох антитіл забезпечив 88% виживання при зараженні як людськими, так і зоонозними вірусами грипу, включно зі штамом H7N9 (Штам «пташиного грипу», який раніше ніколи не фіксувався у людей, – ред.)
Важливо, що лікування зберігало ефективність навіть при введенні через п’ять днів після інфікування: у перші три дні виживаність була 100%, а через п’ять днів – до 60%. Дослідження також показало значне зниження концентрації вірусу в легенях та полегшення перебігу хвороби. Навіть за багаторазового використання протягом місяця не виявлено ознак резистентності чи мутацій.
За словами дослідниці Сілке Пауст, терапія діє через активацію природних імунних процесів. Це відкриває шлях до нового класу ліків, які можна створювати заздалегідь і швидко застосовувати під час сезонних спалахів або пандемій, особливо для груп високого ризику.
Нині команда працює над «гуманізованими» антитілами, щоб зробити лікування безпечним для людей і запобігти імунній відповіді проти самого препарату. Хоча до появи нового засобу в аптеках ще далеко, результати дослідження стали важливим кроком до універсального захисту від грипу.
ПІД АТЛАНТИЧНИМ ОКЕАНОМ ЗНАЙШЛИ ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЖЕРЕЛО ПИТНОЇ ВОДИ: У ЧОМУ ЙОГО УНІКАЛЬНІСТЬ
У Північній Атлантиці міжнародна група науковців вперше підтвердила існування гігантського підземного резервуару прісної води. Дослідження відбувалися неподалік узбережжя США, від Нью-Джерсі до штату Мен. Експедиція під назвою Expedition 501 цього літа пробурила океанічне дно та дістала десятки тисяч зразків. Цей резервуар вважають одним із найбільших у світі. Його обсяг може забезпечити мегаполіс на кшталт Нью-Йорка водою протягом сотень років.
Вчені припускають, що вода потрапила у підземні пласти ще під час льодовикових періодів, коли крижані щити танули і просочувалися в породи. Інша версія – це може бути частина сучасних підземних потоків, які все ще повільно надходять із суші. Відповідь на це питання дадуть подальші аналізи, які допоможуть визначити вік води.
За попередніми даними, зразки показали різний рівень солоності, що наближає їх до питної води. Практичне використання ресурсу стане можливим не раніше, ніж за кілька десятиліть.
ООН прогнозує, що вже до 2030 року світовий попит на прісну воду перевищить доступні запаси на 40%. Тому вчені вважають, що пошук підводних резервуарів прісної води може стати одним із рішень для людства.
Підготувала Жанна Телеганова (за матеріалами преси).
Перше фото: blogs.korrespondent.net. Печатка Ярослава Мудрого, великого князя Київського з 1019 по 1054 рік.
