Серпневий підйом COVID-19: чому вірус активізується влітку
Ще кілька років тому слово «ковід» звучало для українців майже як одне з найбільших лих сучасності. А сьогодні суспільство у війні має більші і нагальніші проблеми, а ще навчилося тримати цю хворобу під контролем: вакцинація, досвід лікарів плюс власні досвід та обачність значно зменшили ризики. Та попри війну, інфекційні захворювання не «евакуюються» – і коронавірус усе ще нагадує про себе.
Серпень в Україні відзначається зростанням кількості виявлених випадків інфікування коронавірусом. Однак, за даними Міністерства охорони здоров’я, цього серпня кількість нових випадків COVID-19 в Україні менша, ніж торік, майже на дві третини. Якщо минулого року у серпні фіксували понад 26 тисяч хворих, то цього року – близько 8,7 тисячі. У лікарнях нині лікується понад 1300 пацієнтів, тоді як торік таких було понад 3 тисячі.
Найбільше захворювань нині зареєстровано у Києві та області, а також на Дніпропетровщині та Львівщині. Медики повідомляють про нові вже підтверджені випадки двох субваріантів коронавірусу – «Stratus» та «Nimbus». Перший найчастіше проявляється хриплістю голосу, другий – гострим болем у горлі. Інші симптоми залишаються звичними: нежить, кашель, підвищена температура, головний біль, втома, втрата нюху чи смаку.
ЧОМУ СПАЛАХ САМЕ У СЕРПНІ
Підтверджує статистику, яка нижча, аніж у попередній рік, і Алла Мироненко, докторка наук, професорка, лікарка-вірусолог, завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій, керівниця «Центру грипу». У розмові з Укрінформом вона нагадує: підйом захворюваності на COVID-19 влітку для України – вже не виняток. «Минулого року у серпні ми також мали підйом ковіду, і це було досить неочікувано. Цього року – знову серпень, хворих менше, але підйом є», – пояснює вона.
За її словами, понад половину зразків, що надходять на дослідження з київських лікарень та амбулаторій до їхнього центру, щодня виявляються позитивними саме на ковід. «Можливо, це вже стане закономірністю», – каже Мироненко.
Фахівчиня припускає, що сезонність серпневих спалахів може бути пов’язана з високою варіабельністю вірусу. Постійні мутації та поява нових субваріантів збігаються з періодом активних подорожей українців улітку. «Я думаю над цим питанням. І маю таке припущення. У серпні-липні дуже багато людей подорожують, їздять кудись, це канікули. Міграційні процеси зростають, і якщо десь виникає новий субваріант, він швидко заноситься в країну», – пояснює вірусологиня. Не відкидає вона і нових спалахів восени, коли діти підуть до школи, – скупчення людей в одному місці – це завжди вищий ризик «підхопити» вірус.
Зазвичай улітку домінують кишкові інфекції, викликані ентеровірусами, однак COVID-19 зламав цей стереотип. «Мабуть, тепер ми щороку будемо спостерігати певний літній підйом», – додає Мироненко. Водночас, підкреслює вона, нинішня ситуація не створює великого епідемічного тиску: «За тиждень у Києві може бути три з половиною тисячі випадків. Це небагато, якщо порівнювати з епідемією грипу, коли ми бачили 15–20 тисяч на тиждень, а колись і до 40 тисяч доходило».
Ще одна причина, чому цифри відносно невеликі, – чимала частина хворих не звертається до лікарів. «Наприклад, працівники дитячих садочків розповідали, що багато дітей хворіє. І це виглядає як локальний спалах, хоча офіційна статистика може бути меншою», – зазначає професорка.
ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГОРІЧНИХ ВАРІАНТІВ
Нові субваріанти COVID-19, що нині циркулюють в Україні, за словами Мироненко, відрізняються окремими симптомами, але загалом перебіг захворювання залишається знайомим. «Зазвичай це респіраторні симптоми: нежить, кашель, температура. У когось підйом температури вищий, у когось нижчий. Деякі субваріанти можуть проявлятись охриплістю голосу або різким болем у горлі. У декого зберігається і втрата нюху на кілька днів», – пояснює лікарка.
За її словами, втрата нюху часто пов’язана із закладеністю носа, тож це радше непрямий симптом. У будь-якому випадку, каже вірусологиня, клінічна картина COVID-19 у 2025 році мало відрізняється від інших респіраторних інфекцій.
Зростання статистики захворювань у серпні, але нижчі показники порівняно з минулим роком фіксують і щодо летальних випадків. Скажімо у червні була зафіксована одна смерть від ковіду, у липні – чотири, а за перші два тижні серпня – десять людей померло внаслідок ускладнень. Для порівняння – минулого року від ковіду померло у червні – 6, у липні – 11, а за два тижні серпня 2024 року – 37.
ЧАСТИНА ВІРУСНОЇ КАРТИНИ ЖИТТЯ
Мироненко підкреслює, що коронавірус нікуди вже не зникне з нашого життя: «Він залишиться з нами як одна з респіраторних інфекцій. Є ж аденовіруси, віруси парагрипу, бокавіруси, метапневмовіруси, людські коронавіруси, які циркулювали задовго до SARS-CoV-2. Вони ніколи не зникали».
Від початку пандемії COVID-19 пройшов шлях від тяжкої хвороби з високим рівнем госпіталізацій та значним рівнем летальності – до сезонної інфекції, яку більшість людей переносить відносно легко. «Зараз це теж сезонне захворювання, яке зазвичай минає без особливого лікування, лише симптоматично. Небезпеку воно становить для груп ризику: людей старшого віку, маленьких дітей, пацієнтів із хронічними хворобами. Як і будь-яка інша респіраторна інфекція», – підсумовує вірусологиня.
Таким чином, COVID-19 став частиною вірусної картини нашого життя. Він більше не є тим «невидимим ворогом», що паралізував світ кілька років тому, але залишається викликом, до якого варто ставитися з обережністю.
У МОЗ нагадують: найкращий спосіб уберегтися від важкого перебігу COVID-19 та його ускладнень – це щеплення. В Україні нині доступна спеціальна омікрон-адаптована вакцина, створена для захисту від актуальних варіантів вірусу, які поширюються у світі. Медики підкреслюють, що насамперед щеплення варто робити тим, хто входить до груп ризику: людям старшого віку, пацієнтам із хронічними захворюваннями чи ослабленим імунітетом, а також вагітним. Вакцинація для цих категорій залишається сезонною рекомендацією.
Натомість професорка, лікарка-інфекціоністка, яка входила у робочу групу з розробки протоколів лікування коронавірусної інфекції, Ольга Голубовська у розмові із журналістами звертає увагу на те, що існують і спеціалізовані противірусні препарати, які ефективні у перші 3-5 днів хвороби. Але їхнє призначення має бути прописане лікарем, тим паче, що препарати від вірусу грипу неефективні від коронавірусу: «Коронаврусна хвороба є маловивченою. Вона неприємна, довготривала, буває дуже затяжною. Але проблема з ковідом, я вважаю, вже практично вирішена. Невирішеною залишається проблема щодо інформування громадян: якщо людина вже захворіла і входить до групи ризику, то їй потрібно одразу надавати противірусну терапію. Але про це у нас немає і пів слова в офіційних повідомленнях на рівні регуляторних органів. І це погано. Якщо людина вже захворіла то немає значення для її клінічного ведення – вакцинована вона чи ні. Якщо вона вже захворіла, то має вчасно звертатися та лікуватися».
ЄВРОПА У ПОМІРНИХ ЗНАЧЕННЯХ
Як свідчать офіційні дані, в Європі зараз спостерігається помірне зростання COVID-19, однак воно не наближається до рівня пандемії.
ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань – ред.) у своєму тижневому звіті (станом на 9–15 серпня 2025 року) повідомляє, що тести виявили незначне зростання кількості позитивних значень на SARS-CoV-2 у Люксембурзі та Норвегії. Проте загальні показники госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії та показники летальних випадків у більшості країн залишаються нижчими за рівень цього самого періоду 2024 року.
У Великій Британії медіа вказують на увагу медичної спільноти, там у серпні відзначається 31% зростання частки госпіталізованих пацієнтів, які мають позитивні тести на COVID-19 – з 5,8% на кінець липня до 7,6%. Фахівці попереджають, що це може сигналізувати про початок нової хвилі, з огляду на наближення сезону вересневих міграцій, початку шкільного сезону та зниження температури.
Згідно з даними, які базуються на звітах ВООЗ станом на 26 серпня 2025 року, рівень зростання підтверджених випадків COVID-19 у світі за останні 14 днів був низьким або стабільним, без значних стрибків, – що вказує на загалом контрольовану епідеміологічну ситуацію.
Ярина Скуратівська, Київ
Перше фото: alamy.com
