Людський мозок має здатність оновлюватись, учені вперше виростили людське серце в ембріоні свині

Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття, розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…

Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.

Нова технологія дозволяє збирати питну воду з повітря навіть у найсухіших пустелях

Команда MIT ( Массачусетського технологічного інституту, – ред.) продемонструвала водозбірник на основі чорного гідрогелю – особливої «бульбашкової плівки». Вона дозволяє щодня отримувати десятки мілілітрів чистої води навіть у Долині Смерті, одній із найпосушливіших локацій планети.

Учені створили революційний пристрій, що працює повністю автономно. Він уже пройшов випробування, даючи понад 50 мілілітрів (пів склянки) чистої питної води щодня. Хоча це дуже мало для навіть однієї людини, технологію можна легко масштабувати до літрів.

Основою технології є гідрогель, виготовлений з полівінілового спирту, хлориду літію, гліцерину та чорного барвника. Матеріал має спеціальну мікроструктуру без великих пор, що запобігає витіканню солі, яка притягує вологу з атмосфери.

Ця технологія може стати рятівним рішенням для 4,5 мільярда людей у світі, які не мають постійного доступу до безпечної питної води. Науковці вважають, що при успішному масштабуванні пристрій можна буде встановлювати у великих кількостях паралельними панелями для забезпечення більших обсягів води.

Ніколи не пізно: вчені довели, що мозок оновлюється навіть у глибокій старості

Вчені Каролінського інституту (Швеція) довели, що людський мозок здатен генерувати нові нейрони навіть у похилому віці. Цей процес пов’язаний із навчанням, пам’яттю та когнітивною гнучкістю.

Автори роботи дослідили мозкову тканину людей віком до 78 років, проаналізувавши понад 400 000 клітинних ядер, щоб ідентифікувати клітини на різних стадіях розвитку. Вони виявили, що клітини-попередники нейронів активно діляться в гіпокампі – ділянці мозку, яка фільтрує інформацію та визначає, що зберегти, а що забути.

«Наша робота поклала край давній суперечці про те, чи здатен мозок дорослої людини формувати нові нейрони. Здатен», – зазначила Марта Патерліні, співавторка дослідження.

Ще у 2013 році команда з Каролінського інституту дійшла висновку, що мозок оновлюється протягом усього життя, але суперечки не вщухали. Тепер шведські науковці надали переконливі докази цього процесу.

«Дорослий» нейрогенез відіграє ключову роль у підтриманні когнітивних функцій. Він дозволяє мозку залишатися відкритим до нових вражень і водночас звільняє простір для оновлення старих спогадів.

Астронавтка NASA зробила знімок унікальної блискавки: вона з’являється лише на лічені секунди

Астронавтка NASA Ніколь Айерс, перебуваючи на борту Міжнародної космічної станції, зробила знімок гігантської блискавки у формі медузи, що ніби стріляє вгору над грозовою хмарою. Сфотографувати унікальне явище їй вдалося в момент, коли орбітальна лабораторія проходила над Північною Америкою на висоті 400 кілометрів.  

Миттєві світлові явища (Transient Luminous Events) – унікальні барвисті, яскраві спалахи, які виникають над хмарами. Таке природнє явище досі погано вивчене попри те, що вчені вже понад 30 років намагаються дізнатися про нього більше. Найбільш поширеним видом вважають спрайтові блискавки – майже невловиме явище, яке важко сфотографувати або побачити, адже воно триває лише кілька миттєвостей.

Часто явище асоціюють із потужними грозами, зокрема під час ураганів. Спрайти можуть мати різний розмір і форму. У NASA кажуть, що їхній червоний колір – наслідок взаємодії з азотом у верхніх шарах атмосфери.

Уперше ці блискавки вдалося сфотографувати в 1989 році. «Червоні медузи» також помічали в атмосфери Юпітера. Науковці припускають, що вони також трапляються на Сатурні та Венері.

Учені вперше виростили людське серце в ембріоні свині: воно скорочувалося 21 день

Уперше в історії науки вченим вдалося виростити мініатюрну структуру серця з людських клітин усередині ембріона свині. Ба більше – це серце самостійно билося протягом 21 дня.

Як пише InterestingEngineering, цей прорив здійснила команда науковців під керівництвом Лая Лянсюе з Інституту біомедицини та здоров’я Гуанчжоу Китайської академії наук. Раніше ця ж група вирощувала людські нирки в ембріонах свиней – вони проіснували 28 днів.

Результати останнього дослідження були представлені 12 червня на засіданні Міжнародного товариства досліджень стовбурових клітин у Гонконгу, хоча наразі воно ще не пройшло рецензування.

Результат вразив учених: на певній стадії розвитку утворилися крихітні серця, які почали битися. За допомогою спеціальних маркерів науковцям вдалося підтвердити, що ці структури містять саме людські клітини, хоча їхню точну частку не уточнено.

Учені вважають, що через глобальний дефіцит донорських органів вирощування людських органів у тваринах може стати вирішенням проблеми.

Науковці назвали одного з наймолодших ссавців на планеті: він еволюціонував відносно нещодавно

Аналіз ДНК гризуна виду норвезький лемінг показав, що він еволюціонував приблизно 35 тисяч років тому і є одним з наймолодших ссавців на планеті. Про це свідчать результати дослідження, яке опублікували в Proceedings of National Academy of Sciences, пише Phys.org.

Завдяки секвенуванню ДНК (визначенню послідовності хромосом і геномів) та іншим передовим методам науковці виявили, що норвезький лемінг сформувався як вид безпосередньо перед піком останнього льодовикового періоду.

Ця тварина є ключовим видом тундри Фенноскандії, що включає Скандинавський і Кольський півострови. Там лемінгом харчуються багато видів хижаків, зокрема песець, що перебуває на межі зникнення.

У ході своєї роботи дослідники порівняли геноми дев’яти сучасних лемінгів та двох стародавніх зразків. Аналіз показав, що норвезькі та сибірські «родичі» походять з окремих еволюційних гілок і не схрещувалися.

Також вчені виявили сотні унікальних мутацій у генах норвезького лемінга, які пов’язані із забарвленням шерсті, жировим метаболізмом і, ймовірно, поведінкою. Припускають, що ці відмінності в ДНК проявилися в чорно-жовтому хутрі гризунів. Також вони свідчать про те, що зимова активність тварин – це спосіб їхньої адаптації до тиску хижаків і суворих умов довкілля.

У Південній Кореї розробили першу у світі рекомбінантну вакцину проти сибірки

Корейське агентство з контролю та профілактики захворювань (KDCA) у співпраці з приватною фірмою GC Biopharma Corp. розробило вакцину, яка, на відміну від звичайних, усуває ризик впливу токсинів, що виробляються Bacillus anthracis (сибірська виразка – патоген високого ризику, який вважається потенційним агентом біотероризму). Міністерство безпеки харчових продуктів та лікарських засобів Південної Кореї схвалило нову вакцину Barythrax inj. у квітні.

Сибірська виразка не припиняє тероризувати людство. У 2023 році в Замбії зареєстровано понад 600 випадків сибірки, в Уганді у 2024 році підтвердили 251 випадок захворювання. Лаос, Таїланд та Демократична Республіка Конго також заявляли про смертельні випадки сибірки в останні роки.

Сибірка – це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis.

Роботи-хірурги самостійно провели операції на органах свиней: які результати експерименту

Вчені випробували роботів-хірургів, які провели операції на органах мертвих свиней без сторонньої допомоги. Вони були трохи повільнішими за людей-хірургів, але менш різкими і так само адаптовувалися до особливостей організму свиней. Команда під керівництвом експертів з Університету Джона Гопкінса в Балтіморі (США) провела 8 операцій на органах свиней зі 100% урахуванням всіх вимог.

Роботів-хірургів, за допомогою ШІ, навчали на відеозаписах, на яких медики проводили операції на органах свиней. У ході випробувань роботи витратили трохи більше п'яти хвилин на виконання 17-крокової операції. Зокрема, вони відсікли жовчний міхур від печінки, наклали шість затискачів у певному порядку та видалили орган.

Мар’яна Рабченюк, Київ. (За матеріалами преси)