В умовах сьогодення, особливо з огляду на повномасштабну агресію РФ проти України, підготовка кваліфікованих фахівців для органів і підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях набуває особливого значення.

Про виклики воєнного часу та стратегії майбутнього Укрінформу розповів начальник Управління освіти, науки та спорту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Юрій Богурський.

- Добрий день! Дякую, що погодилися на це інтерв'ю. Насамперед хотілося б дізнатися про підготовку фахівців-рятувальників для системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

- У системі ДСНС функціонують два профільні заклади вищої освіти, Національний університет цивільного захисту України та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; п’ять закладів професійно-технічної освіти – це Вище професійне училище, навчальні пункти територіальних органів та підрозділів центрального підпорядкування ДСНС; заклад спеціалізованої середньої освіти – Вінницький ліцей безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності; наукові установи – Інститут наукових досліджень з цивільного захисту НУЦЗ України і  Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України.

Зазначені заклади освіти системи ДСНС на сьогодні готують висококваліфікованих фахівців для системи цивільного захисту України.

Керівництво Міністерства внутрішніх справ України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій приділяє окрему увагу підготовці майбутніх рятувальників, особливо дбає про вдосконалення навчально-матеріальної бази закладів освіти, створення комфортних умов навчання та проживання здобувачів освіти з усіх рівнів підготовки, працює над збільшенням практичної складової науково-педагогічного персоналу та підвищенням їхнього рівня професійних знань та навичок, оскільки якісна підготовка кадрів для ДСНС – це інвестиція в безпеку громадян нашої держави.

- Розкажіть детальніше про напрями роботи закладів освіти та наукових установ системи ДСНС?

- ДСНС приділяє значну увагу підготовці висококваліфікованих кадрів та розвитку наукового потенціалу, що є фундаментом для ефективного реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення цивільного захисту.

Наші заклади освіти: Національний університет цивільного захисту України, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, а також Вище професійне училище та Вінницький ліцей безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності – здійснюють підготовку фахівців усіх рівнів, від ліцеїстів до докторів наук. Ми активно працюємо над розвитком наукового потенціалу системи цивільного захисту, надаючи можливість здобути наукові ступені доктора філософії та доктора наук. Для забезпечення всіх цих процесів керівництво Служби надає необхідну фінансову, методичну та практичну допомогу нашим освітнім та науковим установам.

Особливе місце в нашій системі посідає функціонування ліцеїв безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання МВС. Це не просто освітні заклади, а унікальний соціальний проєкт, що поєднує якісну середню освіту з глибоким патріотичним вихованням. Головна мета цих закладів – підтримати дітей загиблих та поранених захисників України, дати їм можливість отримати високоякісну освіту та сприяти формуванню нового покоління відповідальних громадян. Ці ліцеї, що приймають учнів 10–11-х класів, створюють оптимальні умови для всебічного розвитку молоді, гармонійно поєднуючи дисципліну з глибокими знаннями, а також дбають про їхнє ментальне та фізичне здоров'я. Наразі такі ліцеї успішно функціонують у п'ятьох містах України: Києві, Дніпрі, Івано-Франківську, Вінниці та Кривому Розі. Користуючись нагодою, ми щиро запрошуємо активну молодь долучатися до лав ліцеїв МВС.

Щодо наукової діяльності, то наші заклади освіти та наукові установи передусім зосереджені на поліпшенні практичної роботи органів та підрозділів ДСНС. Інститут наукових досліджень з цивільного захисту Національного університету цивільного захисту України відіграє тут ключову роль. Він діяльно працює над удосконаленням державних стандартів, будівельних норм та інших нормативних документів у межах науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконують на замовлення ДСНС.

Крім того, Інститут систематично виступає платформою для проведення спільних навчальних тренінгів та семінарів. Це стосується широкого спектру питань із проведення заходів цивільного захисту, пожежної та мінної безпеки під егідою ДСНС та МВС. Такі дослідження та заходи є безпосереднім підґрунтям для впровадження інноваційних практик у діяльність наших практичних підрозділів.

- Якими є очікувані результати діяльності Управління, закладів освіти та наукових установ?

- Для нас ключове значення має те, щоб кожен учасник освітнього процесу володів необхідними професійними знаннями та навичками для ефективних дій у кризових ситуаціях. Віримо, що наша успішна співпраця з відомчими закладами освіти стане прикладом для інших освітніх установ, сприяючи підвищенню загального рівня безпеки в країні. Ми переконані, що спільні зусилля допоможуть захистити життя та здоров’я учасників освітнього процесу.

Наша головна мета полягає у створенні максимально безпечного та комфортного освітнього середовища, тому реалізація освітньої складової в Інституті залишається надзвичайно важливим завданням.

- Як впливає воєнний стан на потребу в підготовці фахівців? Чи змінився підхід до їхньої підготовки?

- Унаслідок збройної агресії Російської Федерації Україна, на жаль, стала однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн у світі. Починаючи з 2022 року, Уряд України значно збільшує штатну чисельність піротехнічних підрозділів ДСНС. Це стало потужним поштовхом для нашої Служби, щоб удосконалити механізм підготовки фахівців за робітничою професією «сапер (розмінування)» та керівників піротехнічних підрозділів на базі відомчих закладів вищої освіти. У зв’язку з надзвичайно великою потребою та обмеженим часом на її забезпечення, було ухвалене рішення щодо спеціалізації фахівців ДСНС, які мають технічну освіту, за прискореними спеціальними курсами. Завдяки цьому підходу за три роки повномасштабної війни, наші заклади освіти підготували понад 1500 фахівців для піротехнічних підрозділів ДСНС.

Для ефективного укомплектування підрозділів ми також розробили відповідні курси спеціалізації, спрямовані на набуття фахівцями компетентностей із реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з викидами хімічно небезпечних речовин та радіаційним забрудненням. Аналогічні курси спеціалізації були проведені для фахівців підрозділів телекомунікацій та інформаційних технологій. З метою захисту співробітників ДСНС (які працюють у прифронтових регіонах) від ударів ворожих безпілотних літальних апаратів, запроваджено навчання для набуття навичок користування радіоелектронною розвідкою та радіоелектронною боротьбою. На сьогодні в підрозділах ДСНС широко застосовують безпілотні системи та роботизовані комплекси, що дає змогу мінімізувати ризики травмування та загибелі рятувальників ДСНС під час виконання завдань в умовах бойових дій та під час розмінування територій.

Також від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України зросла потреба в наданні екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню, особливо дітям, людям старшого віку та маломобільним особам. Тому у відомчих закладах освіти розроблені унікальні освітньо-професійні програми, які спрямовані на підготовку психологів ДСНС.

- Пане Юрій, а як впливає воєнний стан на освітній процес, чи змінилися до нього підходи?

- Вочевидь, постійні повітряні тривоги впливають на ритм навчання. Викладачі змушені адаптувати свої лекції, щоб викласти запланований матеріал, а здобувачі освіти в окремих випадках змушені опрацьовувати його самостійно. Однак ми намагаємося максимально не допускати таких прогалин, наприклад, завдяки продовженню заняття в укритті в режимі живої дискусії. Ми також активно використовуємо онлайн-платформи для розміщення додаткових матеріалів та проведення консультацій. Наші викладачі виявляють неймовірну стійкість та відданість своїй справі, і це допомагає підтримувати високий рівень підготовки фахівців.

- Пане Юрію, які, на Вашу думку, головні переваги офлайн-навчання у нинішніх умовах, порівнюючи з дистанційним?

- Головною перевагою офлайн-навчання є доступ до інфраструктури закладу освіти (бібліотека, спорткомплекс, консультації психолога тощо), необхідної для повноцінного навчання та здобуття високих результатів. Незважаючи на всі труднощі, які ми переживаємо, офлайн-навчання має низку беззаперечних переваг, зокрема, це живе спілкування між слухачами та викладачами. Таке спілкування дає змогу максимально враховувати індивідуальні потреби слухачів та приділяти більше часу проблемним питанням за окремими напрямами підготовки. Це не лише обмін знаннями, а й формування соціальних зв'язків, розвиток критично важливих комунікативних навичок, які є запорукою успіху в будь-якій професії рятувальника.

- Пане Юрію, розкрийте детальніше питання стосовно вступу до галузевих закладів освіти ДСНС.

- Для того, щоб стати професійним пожежним-рятувальником, необхідно звернутися до територіальних органів (підрозділів) ДСНС. Ви можете здобути цю важливу професію, пройшовши короткострокове навчання тривалістю три місяці в наших навчальних закладах професійної підготовки, або ж отримати звання офіцера, вивчившись у закладах вищої освіти ДСНС за бакалаврськими чотирирічними програмами. Під час прийняття на службу, а також на навчання до закладів вищої освіти ДСНС, кандидати проходять обов’язковий професійно-психологічний відбір, оцінювання рівня фізичної підготовки та стану здоров’я. Для вступу до закладів вищої освіти ДСНС, кандидати, окрім зазначеного, повинні успішно скласти мультипредметний тест.

Під час підготовки пожежного-рятувальника здобувачі вивчають пожежну техніку та обладнання, засоби індивідуального захисту органів дихання та зору, засоби зв’язку, способи рятування людей на пожежах, гасіння пожеж, надання домедичної та екстреної психологічної допомоги постраждалим.

Під час підготовки офіцерів курсанти проходять навчання на рівні вищої освіти, та після закінчення закладу вищої освіти їх призначають керівниками пожежно-рятувальних підрозділів (начальниками караулів пожежно-рятувальних частин, начальниками піротехнічних відділень тощо).

Щодо Ліцеїв системи МВС, до них можуть вступати діти, які втратили своїх батьків, або батьки яких перебувають у статусі зниклих безвісти, або перебували чи перебувають у полоні, або отримали тяжкі поранення під час війни. Цього року ми розширили пільгові категорії вступників. Відтепер навчатися в ліцеях можуть також діти, чиї піклувальники, один із названих батьків, брати або сестри загинули, зникли безвісти за особливих обставин, потрапили в полон або отримали інвалідність внаслідок травми чи хвороби під час виконання службових обов’язків. Також хочу зазначити, що в ліцеях діти самі обирають, ким хочуть бути у майбутньому – хтось віддає перевагу більш творчим професіям, а хтось прагне пов’язати своє життя зі службою. Ми прагнемо, щоб ці діти знайшли в наших ліцеях другу домівку для себе, де їм буде комфортно розвиватися та зростати.

- Дякую Вам, за Ваш час та вичерпні відповіді.

Це інтерв'ю демонструє, що, незважаючи на безпрецедентні виклики воєнного часу, українські заклади освіти та їхні здобувачі виявляють надзвичайну стійкість, адаптивність та відданість освітньому процесу та науковій діяльності, розуміючи важливість збереження академічного середовища для майбутнього країни.

Олександр Скиба, Київ

Фото пресслужба ДСНС