«Захист України»: керувати дронами навчають у школі
Коли понад тисячу днів українці чинять повномасштабний спротив нападницькій війні Російської Федерації, ні в кого не виникає сумнівів щодо необхідності підліткам знати, як у разі необхідності надати першу допомогу, накласти турнікет і навіть керувати дронами. Набуття таких навичок є складовими вивчення 10-11-класниками предмета «Захист України», програму якого було нещодавно оновлено.
Більше того, з державного бюджету-2024 на створення нових навчальних програм, підручників та закупівлю сучасного обладнання виділено 1,74 млрд гривень. На що їх витрачено? Чи у повному обсязі? Чи залучають у громадах інші кошти, щоб ефективно навчати молодь базовим вмінням справитися з надзвичайною ситуацією? Врешті-решт, як проходять заняття, коли у різних регіонах ні дня не минає без повітряних тривог.
Щоб відповісти на ці запитання, Укрінформ поспілкувався з учителями, активістами та представниками Міністерства освіти і науки України.
РЕКОМЕНДУЄ МІНОСВІТИ, ПОГОДЖЕНО МІНІСТЕРСТВОМ ОБОРОНИ
У нинішньому навчальному році уроки проводять, дотримуючись модельної навчальної програми «Захист України. Інтегрований курс». Її розроблено для закладів, де здобувають повну загальну середню освіту. Для використання рекомендувало Міністерство освіти і науки України наказом №1116 від 08.08.2024 року, а перед тим погодило Міністерство оборони.
Зміст програми інтегрованого курсу «Захист України» і в 10 класі, і в 11-му структуровано за шістьма модулями. Десятикласники вивчають основи національної безпеки та оборони України, далі – основи управління та планування. Мають ознайомитися з видами озброєння та військової техніки, пройти початкову стрілецьку підготовку; ознайомитися з основами комунікації та взаємодії в бою; засвоїти орієнтування на місцевості та тему інженерних фортифікацій і вивчити ази домедичної допомоги у бойових умовах.
Учні випускного класу вивчають тему військових технологій та їхнього розвитку і опановують стрілецьку підготовку, а також основи дій та взаємодії в бою. Розбираються, що таке інформаційна війна. Ще раз закріплюють знання з домедичної допомоги в умовах бою. Відпрацьовують теми взаємодії і допомоги цивільному населенню в кризових умовах. І моделюють та планують своє майбутнє, визначаючи свою особисту роль в обороні своєї країни.
Розробники навчальної програми «Захист України. Інтегрований курс» пропонують міксувати модулі, аби учні бачили взаємозв’язки між компонентами програми, щоб їм було цікаво, а здобуті знання з кожного модуля доповнювали одне одного. Ще підкреслюється, що всі модулі мають профорієнтаційне спрямування і можуть бути доповнені іншими навчальними предметами та курсами, зокрема й міжгалузевими.
Оновлену програму реалізують в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Для отримання найефективніших результатів заняття рекомендують проводити у формі тренінгів. І не в окремих класах кожного закладу, як раніше, а в освітньому просторі (осередку), куди на заняття збираються учні з кількох закладів.
Нова модельна навчальна програма обовʼязковою в усіх закладах освіти країни стане в 2027 році. Наразі викладання предмета «Захист України» за оновленою програмою реалізується в межах інноваційного освітнього проєкту.
ОБОВ’ЯЗКОВЕ СПІВФІНАНСУВАННЯ З МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
За наданою «Укрінформу» Міністерством освіти і науки інформацією, на кінець жовтня в країні було створено 854 міжшкільні осередки для вивчення предмета «Захист України». На таку кількість – виділено 1 793 ставки вчителів.
«Чи матимуть учителі повну ставку – залежить від кількості учнів, які навчаються в осередку. Наприклад, у великих осередках вчителів мають повну ставку і можуть обирати спеціалізацію», – зазначає пресслужба МОН.
Нагадаємо, ще 27 грудня 2023 року Уряд підтримав перерозподіл коштів на зміну викладання предмета «Захист України». Для підготовки викладачів та оснащення закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, що забезпечують надання повної загальної середньої освіти, – передбачено використання 1,74 млрд гривень платників податків.
Із них пішло на підвищення кваліфікації вчителів навчального предмета – підготовку інструкторів – 100 мільйонів грн. На левову частку коштів мають закупити засоби навчання та комп’ютерне обладнання для навчальних кабінетів. Коштом субвенції можна придбати симулятори управління дронами; навчальні тири й макети; аптечки і тренажери для серцевої реанімації, тренажер дефібрилятора, турнікети; навчальні набори для роботи з електронікою, зв’язком і 3D-друком.
На тепер загальна вартість придбаного обладнання становить понад 240 млн грн, повідомили «Укрінформу» у пресслужбі Міністерства освіти і науки України. За проміжними результатами Prozorro Market, громади вже закупили 150 інтерактивних тирів, 200 симуляторів управління дронами, а ще – манекени для тренування першої домедичної допомоги та серцево-легеневої реанімації, бронежилети, каски, протигази, макети гранат, автоматів, пістолетів, протипіхотних та протитанкових мін тощо.
Закупівля всього для осередків – зона відповідальності органів місцевого самоврядування. Товари, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, замовники купують з використанням електронного каталогу в установленому законодавством порядку.
Загалом, формують і затверджують перелік осередків, здійснюють розподіл субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад з урахуванням потреби, визначеної у заявках на створення осередків у закладах освіти, – обласні та Київська міська державні адміністрації (військові адміністрації). Роблять це відповідно до затвердженого переліку та обсягів обов’язкового співфінансування з місцевих бюджетів.
За інформацією голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка, у столичній області оновлений предмет «Захист України» вивчатимуть понад 27 тисяч підлітків: діти з 10-11 класів шкіл та закладів професійної освіти. Загалом на Київщині буде 69 осередків. Вартість їх облаштування – 113 млн грн. З державного бюджету Київщина отримала для цього станом на жовтень понад 86 млн грн субвенції. Ще понад 27 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів.
ГРАНТИ НА ДОПОМОГУ В ОБЛАШТУВАННІ ЦЕНТРІВ НАВЧАННЯ, ДЕ ШКОЛЯРІ ЗАКРІПЛЮВАТИМУТЬ ТЕОРІЮ ПРАКТИКОЮ
Укрінформ розпитав про вивчення у нинішньому навчальному році предмета «Захист України» у кількох областях. Про заняття на Київщині розповів Андрій Бондар, який має педагогічний стаж більш як 20 років. Весь час викладав фізкультуру та предмет, в основі якого було військово-патріотичне виховання (до 2020 року – «Захист Вітчизни»).
Нині пан Андрій у Бородянському ліцеї, який відбудували після тимчасової російської окупації, проводить уроки лише двом інклюзивним школярам індивідуально. Решта – по два 10-ті й 11-ті класи, загалом понад 80 старшокласників – з початку нинішнього навчального року займаються у створеному в іншій школі осередку для учнів кількох шкіл.
«Найголовніше для занять на уроках «Захисту України» – матеріальна база. Якщо немає на чому показати, як розкладається автомат, то теорія залишається теорією, – каже Андрій Бондар. – Тільки тримаючи у руках зброю чи макети, можна навчитися як правильно робити затримку дихання і натискати на курок. Запам’ятувати треба також руками. Інакше, як казали раніше, теорія без практики мертва».
В іншому районі столичної області Центр військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки працює ще з 2017 року (не називаємо заклад з міркувань безпеки). Об'єднує для занять уроками «Захист України» десяток шкіл громади. Зазвичай, діти почергово займаються у центрі протягом п’яти-шести годин. Заклад є учасником пілотного проєкту з оновлення предмета «Захист України», який МОН запустив у вересні 2023 року.
Ще не облаштовано повністю міжшкільний осередок для занять у Бобровицькій громаді на Чернігівщині. Тому діти поки що займаються онлайн, розповідає директор Кобижчанської школи Сергій Баняс. Для закладу варіант міжшкільного осередку став оптимальним, бо ще до нинішнього навчального року зовсім не придатним для занять стало одне з приміщень, де навчалися молодші класи. Тож їх переселили у кабінет «Захисту України», який, зрозуміло, не використовували у щоденному режимі.
На Тернопільщині 11 учнів Рогачинського ЗЗСО І-III ступенів їздять на уроки «Захист України» за 30 км у сусідні Бережани. «Доїзд організовано шкільним автобусом, він у нас один на два сусідні заклади, – коментує директор закладу Роман Перунов. – У нас у школі не було кабінету «Захисту України». Діти задоволені».
Прикладом максимально ефективного підходу можна вважати луцький. «На основі нашої матеріальної бази та приміщень, наданих Волинським національним університетом імені Лесі Українки, на базі кафедри Державної безпеки створюємо центр підготовки молоді», – розповідає «Укрінформу» Вадим Тєсунов, провідний фахівець Луцького міського молодіжного центру. Співрозмовник – один із 95 тренерів, які отримали сертифікати після організованих МОН 5-денних навчальних інтенсивів, щоб далі передавати знання та навички вчителям «Захисту України» у своїх громадах.
У новому центрі вивчатимуть основи поводження зі зброєю, тактику, домедичну допомогу, правила мінно-вибухової безпеки, радіозв’язок. Працюватимуть мультимедійний і страйкбольний тир. Знайомитимуться з основами керування БПЛА.
«Наш Молодіжний центр виграв конкурс проєктів на купівлю мультимедійного тиру, – уточнює Вадим Тєсунов. – І зараз виграли ще один конкурс проєктів на облаштування класу для навчання на симуляторах дронів».
На сьогодні залучили 500 тис. грн через конкурс проєктів «Бюджету участі» Луцької міської територіальної громади МТГ; 170 тис. – через конкурс проєктів нацпатріотичного виховання Мінмолоді і спорту. Вже закупили 11 макетів зброї. Ще на 60 тис. грн придбали макети мінно-вибухових предметів.
Залучати до занять будуть учнів лише 11-х класів і студентів. Планують розробити програму, яка буде охоплювати всі основні дисципліни.
«За гроші держбюджету нічого не закуповуємо, бо їх виділяють лише коли створюються центри за програмою інноваційного освітнього проєкту МОН і держадміністрацій», – розповідає Вадим Тєсунов. І додає: «Наш молодіжний центр має напрямок національно-патріотичного і військово-патріотичного виховання. Тому ми хочемо доповнити знання, які учні отримують у школах, саме практичним досвідом».
Валентина Самченко. Київ
Фото Київської обласної військової адміністрації та надані співрозмовниками