КСУ визнав неконституційним припис закону щодо винагороди прокурорів
Відповідне рішення Другий сенат КСУ ухвалив у справі за конституційними скаргами шістьох суб'єктів права, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу установи.
Так, перед судом було порушене питання щодо конституційності третього абзацу пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113–ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року.
Згідно з указаним приписом, винагороду прокурорів має установлювати своєю постановою Кабмін, тоді як раніше це питання регулював Закон.
Суд констатував, що нове місце прокуратури в системі органів державної влади та стандарти незалежності прокурорів, яких Україна має дотримуватися як член Ради Європи, вимагають від держави забезпечити захист гарантій незалежності прокурорів рівносильно, як це зроблено для суддів.
Урегулювання ж законом, а не підзаконним актом питання винагороди прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури. Інакше це становитиме недотримання принципу поділу влади.
Як зауважив суд, Верховна Рада України запровадила неоднакове регулювання оплати праці прокурорів, фактично поділивши їх на дві категорії: одній винагороду виплачують відповідно до Закону № 1697–VII, другій – згідно з підзаконним нормативним актом, а саме постановою Кабміну.
"Таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, не можна вважати об’єктивно виправданою, а тому вона є дискримінаційною", – зазначили в КСУ.
Наголошується, що прокуратура інституційно належить до системи правосуддя.
Визначені статтею 131 Конституції України функції та юридичний статус прокуратури, а також установлений Законом № 1697–VII статус прокурора й обсяг гарантій його незалежності становлять єдину систему гарантій незалежності прокуратури як інституції загалом, так й окремого прокурора зокрема.
Із вказаного виходить, що Верховна Рада ще раніше створила підстави для впевненості прокурорів у тому, що їхній статус і відповідно його невіддільні елементи, як і статус суддів, захищені нормативними актами вищого, ніж підзаконного рівня.
Суд звернув увагу на те, що одночасна дія актів права того самого рівня, які неоднаково регулюють одне й те ж питання – винагороду прокурора – не відповідає вимозі юридичної визначеності як складнику правовладдя.
Згідно з рішенням КСУ, оспорений припис Закону №113–IX не відповідає Конституції України в частині:
- статті 6 (через несумісність із принципом поділу влади);
- статті 8 (через створення юридичної невизначеності, що є недодержанням принципу верховенства права/правовладдя);
- статті 24 (через дискримінаційний підхід до питання винагороди прокурорів);
- статті 41 (через порушення права особи на власність).
Як повідомляв Укрінформ, КСУ визнав конституційним накладення штрафу розміром десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскацію автомобіля в разі перевищення терміну їх тимчасового ввезення на територію України.
