Релігійні організації Київщини під час війни: приклади згуртованості та ризики для стійкості

Релігійні організації Київщини під час війни: приклади згуртованості та ризики для стійкості

Укрінформ
9 червня, 11:00 - відкрита дискусія на тему: «Релігійні організації під час війни: приклади згуртованості та ризики для стійкості».

Організатори: Національна платформа стійкості та згуртованості у партнерстві з Департаментом культури та туризму Київської ОВА, Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті за участю уповноважених представників Київської обласної Ради Церков та релігійних організацій.

До участі запрошені: Юлія Тищенко - співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості; Віктор Войналович - перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; Жанна Осипенко - заступниця голови Київської обласної військової адміністрації; митр. Олександр (Драбинко) - митрополит Переяславський і Вишневський Православної церкви України, головуючий у Київській обласній раді Церков і релігійних організацій; Вікторія Нестеренко - голова Громадської організації “Крила перемоги”; о. Георгій Коваленко - ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості; р. Дмитро (Давід) Мільман - уповноважений від Всеукраїнського конгресу іудейських релігійних громад щодо співпраці із ЗСУ; о. Мирослав Латинник - парох парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви  м. Ірпінь Київської області; п. Сергій Жаворонков - адміністратор Духовного центру християн віри євангельської “Спасіння” м. Вишневе Київської області, волонтер; Руслан Халіков - керівник проєкту “Релігія в огні”; Анна Куценко - директорка Департаменту культури та туризму Київської обласної військової адміністрації.

Теми до обговорення:

  • Наслідки війни для релігійних спільнот Київської області: вплив на соціальну, суспільну, гуманітарну сфери.
  • Оцінка спроможності релігійних спільнот Київщини до широкого суспільного діалогу щодо питань життя громад, відновлення, ліквідації наслідків війни.

Довідково. Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Стратегічні пріоритети платформи – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Побудова стійкості в конфлікті через діалог».

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація обов’язкова за тел.: +38 097 988 91 41, e-mail: natplatformdialogue@gmail.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

Нагальним завданням у релігійному житті Київщини є приєднання і декомунізація УПЦ МП - митрополит Олександр (Драбинко)

Агресія Росії значно вплинула на діяльність релігійних організацій, проте життя громад та парафій відроджується, вони активно надають допомогу постраждалим від повномасштабного вторгнення.

Про це йшлося під час дискусії "Релігійні організації під час війни: приклади згуртованості та ризики для стійкості", що відбулася в пресцентрі Укрінформу.

"З перших днів повномасштабного вторгнення релігійні організації працювали спільно з державними органами та розв'язували гуманітарні питання, надавали волонтерську й капеланську допомогу, прихистки й харчування", - зазначила заступниця голови Київської обласної військової адміністрації Жанна Осипенко.

Вона підкреслила, що наразі на Київщині зареєстровано статути 1958 релігійних організацій, які входять до складу 39 релігійних управлінь та центрів. Водночас при КОДА діє обласна Рада церков та релігійних організацій, яка стала "дієвим прикладом консультативно-дорадчого органу" на час повномасштабного вторгнення.

"Ми вдячні 19 структурам, які добровільно увійшли до цього органу і допомагають нам спільно працювати задля жителів Київщини", - сказала Осипенко.

Водночас перший заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович підкреслив, що агресія Росії значно вплинула на діяльність релігійних організацій. За його словами, негативний бік впливу воєнних дій полягає передусім у руйнуваннях сакральних споруд й переслідуванні українських священників на тимчасово окупованих територіях.

"Близько 400 культових споруд було зруйновано, близько 100 із яких не підлягають відновленню. Ми також говоримо про тортури та переслідування священників, які вчиняються на окупованих територіях, ми говоримо про відверто нахабну анексію єпархій", - зауважив Войналович.

За його словами, залишається загроза для "невидимого боку" церкви: через вимушене переміщення українців відбувається переривання традицій, необхідних для сталої діяльності релігійної громади.

Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) зауважив, що за кордоном українські священники підтримують контакти з вірянами-переселенцями. Зокрема, у польському Вроцлаві один зі священників ПЦУ - отець Анатолій за час повномасштабного вторгнення охрестив понад 100 дітей - і немовлят, і дітей старшого віку. Він також зазначив, що попри те, що багато киян виїхали за межі України та в інші області, храми переповнені.

"Внутрішнє життя громад та парафій відроджується. Особливо це видно, у прикрій ситуації, коли ми ховаємо наших загиблих захисників. Це є показником нашої духовності: ми стаємо на коліна перед ними, молимося, навіть незалежно від приналежності до конфесії", - додав він.

Водночас як нагальну проблему він окреслив приєднання і декомунізацію московського патріархату, який, "маючи жорстку владну вертикаль, утримує духовенство від слідування за бажанням вірян".

"Більшість громад, які висловлюють своє бажання приєднатися до помісної православної церкви, стримуються священниками, або священники відмовляються слідувати за ними, що створює певний дискомфорт і в адміністраціях, і взагалі в наших єпархіях, чинних на території області. Люди звиклі до свого священника, а він своєю поведінкою займає деструктивну позицію", - зауважив митрополит.

За його словами, у цій проблемі може зарадити більш жорстка позиція адміністрації до керівників єпархій і церковного керівництва, зокрема, як було під час ходи представників УПЦ МПдо адміністрації Президента з вимогами й питаннями, які не поставили завчасно.

Організували зустріч Національна платформа стійкості та згуртованості у партнерстві з Департаментом культури та туризму Київської ОВА, Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості, ДЕСС участю уповноважених представників Київської обласної Ради Церков та релігійних організацій.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Стратегічні пріоритети платформи – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 80 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.

Як повідомляв Укрінформ, 20 березня представники УПЦ МП прийшли до ОП з вимогою зустрітися з Президентом Володимиром Зеленським. Метою візиту вони назвали «налагодження державно-церковного діалогу». За словами прессекретаря глави держави Сергія Никифорова, Президент не планував зустрічі з УПЦ МП. Офіс Президента запропонував делегатам подати відповідне звернення, але вони відмовилися.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-