Міжнародний арешт путіна – що це означає
Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.
Спікер: Олександра Романцова - виконавча директорка ГО «Центр громадянських свобод» (онлайн).
Актуальні питання:
- Міжнародний арешт путіна – що це означає, та на що впливає таке рішення?
- Якими будуть подальші кроки України?
- Чи буде реальна можливість притягнути путіна до відповідальності?
Довідково:
ГО «Центр громадянських свобод» став першим в історії незалежної України, хто отримав Нобелівську премію миру.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform
Підсумкові матеріали:
Рішення росії відкрити справу проти суддів МКС є дешевою виставою для внутрішнього споживача - Центр громадянських свобод
Рішення росії порушити кримінальну справу стосовно прокурора і суддів Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт президента рф путіна, є дешевою виставою для внутрішнього споживача.
Про це заявила на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ виконавчий директор ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова.
"Це просто вистава, запроваджена зомбопрактикою для громадян рф. Вони можуть відкрити будь-яку гіпотетичну справу. Але проти чого? Проти того, що люди МКС гідно роблять свою роботу згідно з міжнародними документами? Це просто показуха для внутрішнього медіаринку", - наголосила Романцова
Як повідомлялося, 17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової, яка є уповноваженою президента рф з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах - незаконній депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з тимчасово окупованої території України.
Усі країни-члени Міжнародного кримінального суду тепер юридично зобов'язані затримати і передати до суду путіна.
Слідчий комітет росії, у відповідь, порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів Міжнародного кримінального суду за начебто "незаконне притягнення до відповідальності завідомо невинуватого" президента рф путіна.
Видача МКС ордеру на арешт путіна не має зупиняти домовленості про міжнародний трибунал - правозахисники
Видача Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт президента рф володимира путіна не замінює і не має зупиняти домовленості про створення міжнародного трибуналу.
Про це заявила на брифінгу у Медіацентр Україна — Укрінформ виконавча директорка ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова.
"Ми розуміємо, що перелік злочинів, які рф вчиняє на території України, значно ширший. Міжнародний кримінальний суд, видавши ордер на арешт путіна, взяв до уваги найвищий за рангом злочин, у якому може бути доведена персональна відповідальність путіна... Але ми також розуміємо, що це не замінює і не має зупиняти домовленості про створення міжнародного трибуналу проти злочину агресії. У цьому процесі, у цій справі буде уже задіяно близько 20 людей - представників злочинної влади рф", - сказала Романцова.
За її словами, злочин агресії, який може розглядатися міжнародним трибуналом, - це більш ширше звинувачення і, окрім самого путіна, воно стосується усіх посадовців кремля, в тому числі міністра закордонних справ рф сергія лаврова, "для якого дипломатичні зв'язки і поїздки значно важливіші, ніж для путіна, який сидить у своєму бункері".
Водночас Романцова зазначила, що для України рішення МКС, звісно, є дуже важливим і корисним, бо це міжнародне визнання злочинів росії, яке дає можливість говорити на міжнародному рівні про підтримку України.
"Ті країни, які ратифікували Римський статут і є членами МКС, мають заарештувати і направити путіна і львову-бєлову (марія львова-бєлова - уповноважена президента рф з прав дитини - ред.) до Гааги у випадку, коли в них є така можливість. На жаль, в історії є випадки, коли навіть країни-члени МКС не виконували це зобов'язання. Але ми розуміємо, що найголовніше це те, що є міжнародне визнання. Бо видача такого ордеру означає, що суд має неспростовні докази, що ці люди винні у насильницькій депортації дітей. А депортація - це злочин проти людяності", - підкреслила Романцова.
Як повідомлялося, 17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової, яка є уповноваженою президента рф з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах - незаконній депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з тимчасово окупованої території України.
Усі країни-члени Міжнародного кримінального суду тепер юридично зобов'язані затримати і передати до суду путіна.
Слідчий комітет росії у відповідь порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів Міжнародного кримінального суду за начебто "незаконне притягнення до відповідальності завідомо невинуватого" президента рф путіна.
Рішення МКС не унеможливлює зустрічей путіна з лідерами інших держав, але це сигнал для них про високий ризик - правозахисники
Рішення Міжнародного кримінального суду не унеможливлює зустрічей президента рф володимира путіна з керівниками інших держав, зокрема на території рф, але це сигнал для них про високий ризик таких зустрічей.
Про це заявила на брифінгу у Медіацентрі Україна — Укрінформ виконавча директорка ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова.
"Це не є унеможливлювання, щоб путін не зустрічався десь з представниками інших країн. Але водночас це є міжнародне експертне рішення. МКС, звинувачуючи когось, показує, що контакти з ним - це високий ризик. Для демократичних країн - це серйозний сигнал", - сказала Романцова.
У цьому контексті, зазначила вона, дуже цікавить реакція країн, які вважають себе рівноправними членами ЄС, але ведуть досить дивну політику щодо розв’язаної росією війни. Йдеться, зокрема, про Угорщину, Сербію, Чорногорію.
Відповідаючи на запитання Укрінформу стосовно того, чи можуть країни-члени МКС не виконувати свої зобов'язання щодо арешту путіна в разі, коли він перебуватиме на їх території, Романцова сказала, що, на жаль, така практика уже була в історії суду і спеціальних механізмів покарання не передбачено.
"Така практика була, здебільшого в країнах африканських. Там деякі країни просто заявляли, що вони не будуть виконувати свої зобов'язання стосовно рішення МКС, а деякі маніпулювали часом, даючи злочинцям покинути країну. На жаль, така ситуація можлива... Тут немає міжнародної поліції чи міжнародного уряду, який би покарав ці країни. Ми живемо у світі, де кожна країна захищена власним імунітетом", - зазначила правозахисниця.
Водночас, на її переконання, у таких випадках мали б діяти інші механізми впливу, зокрема санкційні.
"У цьому випадку мали б бути наслідки економічні і політичні. Тобто країна, яка маніпулює своїми зобов'язаннями і стає на бік росії, має відчути певні наслідки: втратити можливості на міжнародну торгівлю, на розвиток науки спільно зі світом тощо", - сказала Романцова.
Ще одним цікавим питанням у нинішній ситуації, за її словами, є позиція країн, які не є членами МКС, як вони діятимуть в разі потреби. "Вони не зобов'язані виконувати рішення МКС, але вони не можуть не визнавати той факт, що є звинувачення стосовно путіна", - зауважила правозахисниця.
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової, яка є уповноваженою президента рф з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах - незаконній депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з тимчасово окупованої території України.
Усі країни-члени Міжнародного кримінального суду тепер юридично зобов'язані затримати і передати до суду путіна.
Україна має доопрацювати законодавство про визнання воєнних злочинів та ратифікувати Римський статут – правозахисниця
Перед Україною зараз стоїть важливе завдання – доопрацювати своє законодавство про визнання воєнних злочинів проти людяності та ратифікувати Римський статут.
Про це заявила на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ виконавча директорка ГО "Центр громадянських свобод" Олександра Романцова.
"Наше домашнє завдання зараз – це доопрацювати своє законодавство, яке буде реагувати не тільки на звинувачення і арешт путіна, а й на всіх інших міжнародних злочинців. Бо на сьогодні законодавство України не є готовим", – сказала вона.
За словами Романцової, Верховній Раді слід ратифікувати Римський статут і підготувати українське законодавство до визнання воєнних злочинів проти людяності. При цьому, зауважила вона, усе це законодавство бажано готувати за участю міжнародних експертів, оскільки "це дає об'єктивність і визнання його на міжнародному рівні".
Романцова зазначила, що для українських правозахисників ратифікація Римського статуту є очевидною необхідністю, і вони сподіваються, що це невдовзі станеться.
"Оскільки ратифікація є одним з пунктів нашої угоди про асоціацію в ЄС і у нашому кандидатському статусі до членства в ЄС, то сподіваємось, що ратифікація відбудеться повноцінно, і в подальшому працюватимемо уже на те, щоб імплементувати положення Римського статуту у наше законодавство. Ми це підтримуємо 100-відсотково і вважаємо, що це на часі уже зараз", – сказала вона.
Як повідомлялося, Римський статут Міжнародного кримінального суду – міжнародний договір, який заснував МКС, ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року і набрав чинності з 1 липня 2002 року. Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але Верховна Рада донині не ратифікувала його.
Ратифікація Римського статуту дозволить поширити юрисдикцію МКС на Україну та почати розслідування злочинів на території держави.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов у коментарі Укрінформу нещодавно заявив, що питання ратифікації Римського статут предметно обговорюється у ВР.
17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової, яка є уповноваженою президента рф з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах – незаконній депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з тимчасово окупованої території України.
Усі країни-члени Міжнародного кримінального суду тепер юридично зобов'язані затримати і передати до суду путіна.
Відео:
Video:
