Як зробити українські медіа сильнішими та відповідальнішими

Як зробити українські медіа сильнішими та відповідальнішими

Укрінформ
Цей реліз мав бути опублікований 17 лютого. 

Але  рф почала масовану інформаційну істерію про "напад України на Донбас" і ми (ми - так звана третя "Кальмарська група", офіційно - Третя група випускників Програми ITP Східна Європа (Міжнародної тренінгової програми "Саморегулювання медіа в умовах демократії" 2021-22 рр.)) тоді вирішили відкласти оприлюднення нашої ідеї.

За тиждень почалася війна...

Здавалося б - не на часі говорити про таку мирну тему як саморегулювання медіа, про необхідність побудови структури, яка б об'єднала гравців на ринку і посилила відповідальність медіа за свій контент перед аудиторією, адже є набагато нагальніші проблеми і виклики.

Але саме тому, що війна...

На мою думку, напад рф на Україну в тому числі став можливим через відсутність в цій країні незалежних медіа, які в своїй роботі дотримуються професійних стандартів. Відсутність альтернативної думки, відсутність відповідальності за брехню призвели до такого жахливого стану речей, коли навіювана пропагандистськими російськими ЗМІ брехня та маніпуляції стали виправданням воєнного нападу рф на Україну, виправданням усім тим звірствам, що скоюють російські солдати на нашій землі.

Тому ми вирішили публікувати зараз. Бо війна. І роль професійних медіа, які дотримуються стандартів, які оперативно дають якісну, достовірну, збалансовану інформацію про те, що відбувається в цей час, важко переоцінити.

Що засвідчила  Пулітцерівська премія, яка 9 травня 2022 року присудила спеціальну відзнаку українським журналістам.

«За їхню мужність, витримку та відданість правдивому висвітленню під час безжального вторгнення володимира путіна на їхню країну та його пропагандистської війни в росії. Незважаючи на бомбардування, викрадення, окупацію та навіть смерть у своїх лавах, вони наполегливо намагалися надати точне уявлення про жахливу реальність, віддаючи честь Україні та журналістам усього світу», - зазначила Рада Пулітцера.

І цей рівень журналістики необхідно зберегти і підтримати, водночас захистивши право українських громадян на отримання достовірної інформації.

На що і спрямована наша ініціатива. Запрошуємо до обговорення.

КОНСОЛІДАЦІЯ, ДОВІРА, РЕПУТАЦІЯ - ЦІЛІ УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ МЕДІА 

Війна Росії проти України ще чіткіше виявила наявні та додала нових проблем і викликів для української журналістики. Всі місцеві та всеукраїнські медіа опинилися в умовах, в яких ніколи не були раніше, і перед ними постала група нових задач: від фізичного виживання персоналу, матеріального забезпечення редакцій та технічного супроводу мовлення до оперативного та якісного інформування аудиторії про останні новини й тенденції з урахуванням журналістських стандартів та вимог воєнного часу.

Інформаційна війна ведеться проти України десятиліттями, і зараз настала особливо гаряча її фаза. У цих умовах журналісти стикаються з великою кількістю фейків, але подекуди з різних причин і самі можуть допускати неточності, фактологічні помилки чи інші порушення журналістських стандартів. Серед них - порушення стандартів точності, достовірності, балансу, відокремлення фактів від думок, припущень та оціночних суджень, а також запрошення не завжди релевантних експертів. Це дає споживачам не завжди якісну інформацію, спираючись на котру, аудиторія інколи ухвалює критично важливі життєві рішення.

З огляду на це, ми, Третя група випускників Програми ITP Східна Європа (Міжнародної тренінгової програми "Саморегулювання медіа в умовах демократії"), вважаємо за потрібне продовжити обговорення саморегулівної ініціативи, яку ми започаткували в Кальмарі (Швеція) в листопаді 2021 року та презентували в Києві 11 лютого 2022 року. Бойові дії та інформаційна війна довели, що розмова про спільні журналістські стандарти не э прерогативою “мирного часу”, а є наріжним каменем якісного інформування української аудиторії під час воєнних дій. Пропонуємо ознайомитися з основними тезами нашої ідеї щодо створення Української Ради Медіа. Ідея потребує обговорення та напрацювання механізмів з ключовими стейкхолдерами, яких робоча група запрошує до співпраці. 

Українська Рада Медіа - наступний крок саморегулювання

В Україні діє низка шанованих саморегулівних організацій, які оцінюють етичний, правовий, професійний та інші аспекти роботи ЗМІ, і їхній внесок у розвиток медіа та покращення їхньої роботи під час війни важко переоцінити. Ці організації ухвалюють рішення стосовно тих чи інших журналістських матеріалів, надають медіа матеріальну, консультативну та безпекову підтримку, створюють гарячі лінії та надають юридичну допомогу.

Однак якщо говорити про єдиний стандарт, який був би прийнятий переважною більшістю українських медіа та, головне, був би обов’язковим до виконання, то його, як і чіткого механізму, за допомогою якого медіа виконували б рекомендації чи дослухалися до рішень саморегулівних органів, все ще немає. Тому якість контенту більшості українських медіа далека від норми, що тягне за собою зниження  рівня  довіри до них з боку аудиторії. Довіра - дуже важлива вимога консолідації суспільства для протистояння зовнішній агресії.

Водночас, розмови про підвищення відповідальності медіа за якість їхнього контенту та повагу до інтересів аудиторії неможливі без самих медіа. Наразі в українських ЗМІ вже відбуваються певні зміни в цьому напрямку – створюються спільноти, читацькі клуби, є запит на створення позицій редакційних омбудсменів. Все це, паралельно з роботою неурядових організацій, які займаються саморегулюванням, моніторингом контенту та підтримкою медіа, створює передумови для того, щоб саморегулювання медіа в Україні вийшло на новий рівень.

Для того, щоб посилити і об’єднати позицію всіх медійних та саморегулівних організацій, група випускників програми ІТР 2021-2022 року пропонує створити колегіальний представницький орган саморегулівну «парасолькову» структуру, куди увійдуть представники провідних українських медіа і всіх саморегулівних та інших медійних неурядових організацій, які активно займаються питаннями якості контенту медіа.

Робоча назва структури, яку пропонується створити – Українська Рада Медіа (за аналогією з Радами преси, які існують в багатьох європейських країнах від Швеції до Молдови). Вона має об'єднати зусилля багатьох гравців на шляху до ефективної саморегуляції медіа в Україні та зробить модель оцінки контенту та відповідальності медіа за нього консолідованою. Пропонуємо всім органам саморегулювання, медійним неурядовим організаціям та медіа долучитися до розробки концепції, створення та подальшої роботи правління Української Медійної Ради виключно на паритетних засадах і продовжувати свою діяльність, реалізуючи свої завдання і цілі, згідно з їхніми місіями.

Наразі вважаємо, що правління Української Ради Медіа налічуватиме  до 30 членів з числа провідних медіа та медійних неурядових організацій. Рада розглядатиме скарги аудиторії на контент медіа - учасників Української Ради Медіа, та слідкуватиме за публікацією рішень і виправленням помилок цими медіа. Це – саме та ланка, якої сьогодні бракує українському медіаринку і відсутність якої породжує відчуття безвідповідальності медіа перед аудиторією та суспільством в цілому.

Поскаржитися на контент медіа-учасників Української Медійної Ради зможе будь-який представник чи представниця аудиторії цього медіа. До речі, процес скарг може бути ступінчастим, і якщо медіа декларує відповідальність перед своєю аудиторією, воно постане перед необхідністю створити посаду редакційного омбудсмена, і більшість таких скарг розглядатиме саме він (вона). Однак за відсутності реакції з боку медіа будь-хто матиме право звернутися до Української Ради Медіа зі скаргою.

Пропонується, що медіа, які зголошуються бути учасниками Української Ради Медіа, беруть на себе відповідальність за свій контент і зобов'язуються публікувати рішення Української Ради Медіа, а також виправляти професійні помилки, які були наслідком порушення журналістських стандартів.

Окрім реагування на рішення Української Ради Медіа, для медіа - учасників Ради  пропонується створити низку преференцій:

медіа, що увійдуть до Української Ради Медіа, отримають своєрідний «знак якості» - знак приналежності до Ради, який даватиме аудиторії сигнал про те, що це медіа є відповідальним перед своїми читачами/глядачами/слухачами, дотримуючись професійних стандартів. Це підвищуватиме довіру аудиторії до цих медіа;

для усіх медіа, що увійдуть до Ради на добровільних засадах, пропонується створити агрегатор з поширення їхніх матеріалів - оскільки ці медіа несуть за них відповідальність, дотримуючись високих журналістських стандартів при їхньому створенні;

вартий уваги досвід Молдови, де для медіа - учасників Ради преси було створено окремий сейлзхауз, через який рекламодавці могли купити рекламу в якісних медіа на пільгових умовах. Це дозволить соціально відповідальному бізнесу отримати кращі умови для реклами,  а якісним медіа - більше рекламодавців;

одним із важливих інструментів для залучення якісних медіа до участі в Українській Раді Медіа може стати створення Медійного фонду, фінансування з якого зможуть отримувати виключно учасники Української Ради Медіа.

Таким чином, робоча група зі створення концепції Української Ради Медіа пропонує створити колегіальний представницький саморегулівний орган, правління якого включатиме представників провідних медіа та медійних неурядових організацій. Також медіа - учасники Української Ради Медіа отримають низку переваг, які зміцнять довіру до них аудиторії та їхню фінансову стабільність: знак учасника Української Ради Медіа, популяризацію через агрегатор якісних медіа, продаж реклами соціально відповідальним рекламодавцям через спеціальний сейлзхауз та доступ до фінансування майбутнього Медійного фонду.

Ми пропонуємо усім, кому не байдужа доля медіа сфери, медійним неурядовим організаціям та провідним українським медіа долучитися до спільних дискусій для створення Української Ради Медіа.

Третя група випускників Програми ITP Східна Європа (Міжнародної тренінгової програми "Саморегулювання медіа в умовах демократії"):

Костянтин Григоренко

Ольга Гужва

Олена Демченко

Роман Кіфлюк

Ніна Кур’ята

Любов Найдьонова

Олександр Ободович

Тетяна Рихтун

Марина Сингаївська

Андрій Соломаха

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-