Поради для батьків як підтримати дітей під час бомбардування

Як передає Укрінформ, про це вона поінформувала у Телеграмі.

«Через напад РФ під обстрілами та бомбардуваннями знаходиться значна кількість населених пунктів України. Мирне населення змушене вже шостий день переховуватись у підвалах та бомбосховищах. Особливих страждань зазнають діти, адже через свій вік сильніше піддаються страху та паніці, що може завдати негативних наслідків їхньому психічному здоров’ю», - зазначила Денісова.

За її словами, стерти згадки про війну навряд чи можливо, але завдання батьків наразі - зробити все для того, щоб зменшити вплив війни на психологічний стан дітей.

Денісова з метою запобігання психічному травмуванню дітей оприлюднила рекомендації для підтримки дітей у разі бомбардування від доктора психологічних наук Куна Севенантса.

Зокрема, фахівець радить батькам намагатися залишатися якомога позитивнішими: діти сприймають те, що відбувається, виходячи із поведінки рідних.

«Вам не потрібно завжди залишатися сильними, ви й так робите все, що можете. Займайтеся самодопомогою, самоспівчуттям та висловлюйте позитивні емоції», - радить доктор.

Також він радить батькам співати разом дитячих пісень (це створює відчуття безпеки), уникати відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім’ї, приймати те, що відчуває дитина, які б емоції вона не виявляла, не заохочувати у своїх дітях почуття гніву або помсти (це лише посилить тривожність дитини).

«Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти своїм дітям. Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою дитиною. Щодо підлітків – дотримуйтеся рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою», - уточнив Севенантс.

За його словами, для зниження стресу слід застосовувати дихальні вправи. Одна із таких вправ називається «запах квітів»: потрібно сказати дитині, щоб вона собі уявляла, як вона нюхає квітку, глибоко вдихаючи через ніс та видихаючи через рот. Також можна подумки уявити собі квітку.

Інша вправа називається «Маленький зайчик»: треба запропонувати дитині, як зайчик у саду, зробити три швидкі вдихи через ніс і один довгий видих через рот.

Ще одна вправа називається «М’яч для зниження стресу»: Треба зробити свій власний м’яч для зниження стресу, наповнивши тканину, пластикові пакети або повітряні кулі сухим просом або рисом, стиснути цей м’яч, коли з’явиться відчуття стресу, щоб зняти м’язову напругу.

Є ще вправи на позитивну уяву. Так, батькам з дітьми потрібно разом намагатися уявити безпечний простір, яким би він не був, і нехай дитина скаже, що вона бачить і відчуває у цьому місці. Також варто нагадати дитині про позитивний минулий досвід, сім’ю та друзів.

Окрім того, за можливості варто намагатися задовольнити основні потреби (їжа, вода, одяг, підгузки, туалет); спробувати встановити порядок дня (щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість у тому, що хоча б щось – постійне і під контролем); уникати показувати дітям графічні або звукові подробиці (у реальному житті, по телевізору, по радіо або по телефону).

Батькам потрібно намагатися не налаштовувати дитину на певні почуття. Доктор психологічних наук зазначив, що деякі діти можуть бути дуже стриманими і тихими під час нападів, інші – можуть гніватися. «Визнавайте та приймате їх почуття», - уточнив він.

Севенантс надав поради і щодо тілесної безпеки. Зокрема, варто показати дитині, як потрібно укриватися, якщо поруч відбувається вибух: треба лягти на живіт, закрити вуха і злегка відкрити рот. Якщо бомбосховища немає, краще знаходитися біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.

Необхідно нагадати дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або руїни після вибуху, щоб уникнути контакту з вибухівкою.

Варто провести тренування з дитиною щодо того, що робити, коли відбувається активне бомбардування, і що робити після цього. Якщо є бомбосховища, варто потренуватися як добігти до нього. «Створивши звичну реакцію у разі бомбардування, можна значно зменшити стрес і дати вашій дитині деяке відчуття контролю», - зазначив доктор.

Він також нагадав про тривожну сумку, в якій разом з основними речами має бути кілька невеликих іграшок, їжа, вода, підгузки, запасний одяг, телефон, документи, тощо.

Як повідомлялося, 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про початок вторгнення до України. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, ракети потрапляють у житлові будинки.

В Україні запроваджено військовий стан та оголошено загальну мобілізацію.

Україна офіційно направила позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.